Сценарій до свята Букваря
Сценарій “Пригоди Букварика”
Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас.
Це воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.
Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято.
Спасибі. Що прийшли до нас
У 1-Б клас.
Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Бо ми всі букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.
1-й клас навчив читати,
1-й клас навчив писати.
1-й клас навчив дружити,
Що цікаво разом жити.
Одне одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в 2-ім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
В нашім класі є Оленка,
Дмитрик, Павлик і Олег.
Два Максима, Евеліна,
Дарина, Соломія, Євангеліна,
Назар, Таня, Василина,
Артур, Тимур і Андрій,
Дем’ян, Анна і Матвій
Вероніка, Роксолана,
Святослав і Олександра.
Разом ми одна сім’я,
В нас усіх – одне ім’я.
Разом: Дружба!
Над Львівським краєм,
Тихим ранком зайнялась зоря,
Бо в 31-й школі в 1- класі
Славне свято Букваря!
Школярики-школярі,
Нас чекали букварі.
Нас чекали світлі парти,
І підручники. І карти.
І просторий клас.
Наша перша вчителька
Привітала нас.
До країни Знань стежину
Всім показує Буквар.
Йде за ним у цю країну
Зацікавлений школяр.
Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.
Я також не підведу –
У політику піду.
Буде наша Україна
Найславетніша країна!
Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом
Або зіркою кіно!
Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану,
Як по зросту підійду!
Я також не підведу –
Працювати в банк піду.
Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати!
А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати!
Я художницею буду,
Малюватиму споруди,
І портрети, і пейзажі,
Все, що мама мені скаже.
Мріймо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні.
В школі нас всьому навчать.
Дівчинка Галинка : Виглянуло сонечко, сяє на лужку,
Я назустріч сонечку з букварем біжу.
Рву ромашки білі я,кульбабку золоту,
У буквар між буквами сонечко вплету (двічі)
День іскриться радістю, кличе букви вчить.
У руках букварик мій ніжно гомонить.
У ліску між квітами вчусь читати я,
Від усіх щасливіша, веселіша я!
Іду до школи стежкою,струшую росу,
А буквар, мов сонечко, у руках несу.
І сміється райдуга, і шумлять гаї,
І танцюють весело букви в букварі.
Лісовик: Хтось так весело співав,
Та мене не зачекав.
Про сонечко, чи про квіти,
Чи про щастя, чи про літо?
Я старенький Лісовик
Швидко бігати не звик
Танцювати теж не вмію,
Та щасливим бути мрію!
Сороки: Щасливим, щасливим!
Лісовик: Гей. Сороки-білобоки.
Ви мене розвеселіть!
1-ша сорока: Можем плітки розказати…
2-га сорока: Можем пісню заспівати…
1-ша сорока: Можем ще й затанцювати!
Лісовик: Вже плітками ситий я,
Ваші пісні теж чував.
Прошу вас затанцювати.
Сороки: Добре, дядечку, сідайте,
Тільки нам не заважайте.
Сороки танцюють, раптом одна помічає Буквар.
1-ша сорока: Що це? Що це? Подивіться!
2-га сорока: Це не звір!
1-ша сорока: Не гриб.
Лісовик: Не птиця!
Разом: Що це?
1-ша сорока: Яке гарне!
Лісовик: Кольорове!
2-га сорока: Мов метелики.
Разом: Чудове!
Розкидають букви. Виходить хлопчик-Буквар
Буквар: Ой, Сороки-білобоки, що ви наробили?
Усі літери за мить в лісі розгубили.
Разом: Хто ти?
Буквар: Букварик! Ой, я бідний Букварик,
Що мені робити?
Як малят тепер без літер грамоти учити?
Лісовик: Не журись, Букварику, не тужи.
Як допомогти тобі – підкажи.
Буквар: Треба букви позбирати
І до ладу поскладати,
Щоб могла мала Галинка
Далі вчитися читати.
Поки літер не знайдемо,
Ми абетки не почнемо.
Сороки: Летимо скоріш до лісу!
І попросим всіх звірят,
Щоб вони допомогли нам
Скласти літери у ряд.
Полетіли, полетіли.
Білочка: Я – Білочка руденька,
В мене шубка є м’якенька,
Гарні китички на вухах,
Щоб уважно в лісі слухать,
Щоб ніде не заблукати,
Щоб горішків назбирати.
Та не горішки я збирала,
Букви А і Б шукала
І прийшла мерщій сюди –
Букварику принести.
Буквар: Дякую, тобі, руденька,
Не залишила у лісі
Пропадати Букваря
Ведмедик: Побіжу, побіжу,
Бо Ведмедик я прудкий,
Дожену, дожену,
Утікайте всі мерщій!
Дуже мед я люблю
І про це розкажу всім,
Може, десь його знайду
І похвалюся усім.
Що за диво в лісі бачу
Щось кругленьке, неживе.
Ой та це ж мені вдалося
Відшукати И та В
1-ша сорока: Я у білій сорочечці,
Чорні крила, рукави,
Я Сорока-білобока, ну а ти?
Дятел: Скік, скок, скік та скок,
Із берізки на дубок,
Із дубочка на ялинку,
Не спочину і хвилинки.
2-га сорока: Я літаю високо,
Вище зяблика й сови.
Я - Сорока-білобока,
Ну а ти?
Дятел: Вірно лісу я служу,
Там дерева стережу,
Дзьоб міцний та гострий маю,
Шкідників ним добуваю –
Здогадались?
Дятел я.
Прилетів до букваря,
Бо без мене не знайде
Він своєї букви Д,
Та не тільки букву Д
Відшукав я Е та Є.
Ось дивіться! Та ходімо,
Букварю їх віднесімо.
Зайчик: Звусь я Зайчик-побігайчик,
хочу зватись Зайчик-знайчик
Я вам пісню заспіваю
Про своє життя під гаєм.
Там живеться мені добре,
Маю вдачу я хоробру.
Там я голосно сміюся
І нікого не боюся.
Я оббігав сто доріг
Й до Букварика прибіг.
Бо вдалось мені Зайчаті
Букви Й та З відшукати.
Буквар: Дуже дякую тобі,
Що поміг мені в біді,
За ці букви дуже вдячний,
Будь у лісі ти обачний.
Їжачок: Я Їжачок-хитрячок,
Пошив собі піджачок.
І у цьому піджачку
Я гуляю по ліску.
Натикаю на голки
Шишки, яблука, грибки,
Щоб до себе на обід,
Скликать весь їжачий рід.
Та сьогодні, що за диво
Накололось на голки?
Це не яблука смачні
А букви Ж та Ї.
Ой люблю сюрпризи я
Поспішу до Букваря,
Ось, Букварику, тобі
Довгожданні букви ці.
Буквар: Дуже дякую тобі,
Що знайшов ти букви ці.
Курчатко: Я курчатко дуже миле,
Я курчатко дуже щире,
Завітало не спроста,
Бо знайшло я букву К.
Ти Букваре не тужи
Букву К скоріш бери….
А мені вже час до мами.
Щоб її не хвилювати
Мушу друже поспішати.
Лисичка: Я Лисичка, я сестричка,
Дуже гарну маю звичку.
Лінуватись не люблю
І за це себе хвалю,
І за це себе люблю.
Я нітрішки не лінилась,
В лісі добре потрудилась.
І Букварику тепер
Принесла я букву Л.
Буквар: Дякую, Лисичко,
Буду пам’ятати,
Бо без букви Л
Не можна Букваря читати.
Весна: Я Весна – цариця ясна,
Ніжна, пишна і прекрасна.
Ніби дівчина в вінку.
Все довкола оживає,
Птах з вирію прилітає,
Радість і тепло несу.
Розцвітають сад і поле,
Зелень, ніби буйне море
І Букварику тепер
Принесла я букву Н.
Метелик: Веселий метелик під дощик попав
І крильця мені вітерець обламав,
Мені дуже прикро, та я не сумую.
Букварику букву свою подарую
Це гарненька буква М.
Фіалка: Як ніч спаде на землю покривалом,
Я зачарую запахом своїм.
Букварику я букву ЕФ дарую славну,
Щоб колір фіолетовий розцвів.
Буквар: Догодила ти мені,
Більш не можу сумувати,
Хочу пісню заспівати!
Павучок: Я маленький павучок,
Дуже люблю свій смичок.
Рано-вранці я устав
І на скрипочці заграв.
Раптом сталася біда –
Загубив в траві смичка,
Та не довго бідував,
Бо смичок я відшукав.
Хочу втішити й тебе,
Бо знайшов ще О та П.
І приніс я їх тобі
У цій сонячній порі.
Буквар: Дякую, хай О та П
У Букварику живе.
Равлик: Равлик я, дорослим став,
Вмію все робити сам.
Сам я лізу на стеблину,
Сам несу свою хатину.
В мене ріжки коротенькі
Та чутливі, як антенки.
Що за диво бачу нині?
Незнайомця на стеблині!
Я злякався, аж завмер.
Придивився – буква Р.
То ж приніс хороші вісті,
Букву Р постав на місце.
Буквар: Дякую тобі за все,
Може й С хтось принесе.
Солом’яний бичок: Я Солом’яний бичок,
Пастися не вмію,
Свій солом’яний бочок
Я на сонці грію.
Я кумедний, я смішний,
Я завжди сміюся,
Хоч маленький та худий –
Вовка не боюся.
Довго я ходив-блукав,
Але букви відшукав.
С – в соломі, Т – в травичці,
Аж дві букви враз знайшлися!
Ось Букварику – візьми,
Чи ти радий їм, чи ні?
Буквар: Як же я Букварик, можу не радіти?
Адже літери для мене,
Як для мами діти.
Мушка: Я Мушка-цокотушка.
Зовсім я не бешкетушка.
Хоч хвалитися негарно,
Та літала я немарно
По долині, по горі
Букву У знайшла в дуплі.
Бери Букварику її
А я спішу дивитись
Свої чудесні сни.
Буквар: Щось темніти в лісі стало,
Може суне чорна Хмара!
Хмара: Я Хмаронька-хмаринка,
Неба пухнаста дитинка.
Закрила сонця промінці,
Тримаю букву Х в руці,
Хай Х залишиться у вас,
Хай весело сміється клас,
А я ще трошки пожартую
І дощиком вас почастую.
Дощик: Швидко я сюди примчався,
Бо дізнався, бо дізнався,
Що у Букваря біда –
Усіх букв не вистача.
Кап-кап-кап співаю я,
Помию вулиці й поля,
Помию я усе довкола
І заблищить, як нова, школа.
А я загляну у вікно,
Де букву Щ вже ждуть давно,
Щоб провели щасливо свято,
Я хочу букву Щ віддати.
Синичка: Цінь-цінь-цінь, синичка
Гарна птичка,
Цілий день охоче цінькотить- цінькоче.
Ось, Букварику, оце
Принесла я букву Ц.
Буквар: Дякую тобі, Синичко,
Ти і справді гарна птичка.
Чапля: Я висока Чаполотта,
Не боюся я роботи,
Босі ноги натомила,
Білі крила замастила.
Чапу- чапу. Чапу- дрила
Мене жаба обдурила,
Обіцяла в гості звати,
Щоб обідом частувати,
А сама в корчі втекла,
Ще й сміється ква-ква-ква.
Натомила свої ніжки,
Відпочити треба трішки,
Тут я зараз зупинюся,
На улов свій подивлюся.
Тут і рибка є свіженька,
Тут і жабка зелененька.
Ой а це що я спіймала?
Ще таке не куштувала.
Чи воно, бува. не гірке?
Чи, часом, не запече?
Ой, та як же я забула,
Це, здається, буква Ч.
Буквар: Чапле, Чапле, Чаполлотто,
Дякую,тобі за те, що не з’їла букви Ч.
Чапля: Будь ласка, будь ласка,
Я літер не їм, а ось принесла я її в рідний дім.
Сороки: Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок сорок морок –
Сорок морок?
Сорок морок!
Лісовик: Що за гамір, що за гам,
Чом у лісі тара-рам?
Гей сороки-білобоки,
Ще яка у вас морока?
1-ша сорока: Лісом довго ми літали,
Букву дивну відшукали.
Ніби Б, а ніби Р – сперечались дотепер.
Лісовик: Не впізнали? Ну й дива!
Буква ця не нова.
Це повинен знати всяк –
Її назва м’який знак.
Бачу ще щось принесли,
Яку букву ще знайшли?
2-га сорока: А ця буква нам знайома,
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палочки і коло.
Це звичайно буква Ю.
Буквар: Залишилось відшукати,
Одну лише букву Я.
От тоді вже стану вмить щасливим я!
Лісовик: Чи знайшов хтось букву Я?
Звірі: Ні не я! Ні не я! Не я! Не я!Ось Букварик вже прийшов.
Буквар: Букву Я вже хтось знайшов?
Що ж Галинці нам сказати?
Де ж ту Я нам відшукати?
Галинка: Що ж у лісі тут зчинилось?
Що з Буквариком зробилось?
Бо знайшла від Букваря
Лиш останню букву Я.
Звірі: Ти Галинко не зітхай,
Ось Букварик твій! Тримай!
Дружбу з книгами веди!
Свій Букварик бережи.
Мав нелегку він пригоду
Через пустощі та шкоду,
Але звірі лісові
Не покинули в біді.
Букви всі вони зібрали,
Ось тепер в порядку вся Алфавітова сім’я.
Буквар: Прощавайте всі звірята
Й першокласники малята.
Друзі, час мені спішити,
Менших грамоти учити.
Діти: Прощавай Букварику, наш найперший друже
Ми тобі Букварику дякуємо дуже.
Ти навчив складати нас букви у слова.
Ти навчив дружити нас з книгами щодня.
Прощавай, прощавай,
Вже молодших научай.
Ми про тебе не забудем
Пам’ятати завжди будем.
Свято закінчилось для всіх нас,
Ми дуже раді зустрічі із вами.
Якщо приємно ви провели час,
Ми дякуєм, нам гарно було з вами.
Вчитель:
А я всім хочу побажати:
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонцем доброта
Щоб всі були здорові і щасливі
На многії і благії літа.
Нашу пісню побажання не спинить,
Тож,нехай же вона зазвучить.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!
Сценарій “Пригоди Букварика”
Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас.
Це воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.
Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято.
Спасибі. Що прийшли до нас
У 1-В клас.
Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Бо ми всі букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.
1-й клас навчив читати,
1-й клас навчив писати.
1-й клас навчив дружити,
Що цікаво разом жити.
Одне одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в 2-ім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
В нашім класі є Іринка,
Яна, Павлик і Роман.
Ще Ілона, Ангеліна й Андріан,
Максим, Давид і Данило,
Оля, Маргарита,
Вероніка і Марічка,
Соломійка і Ренат, \
Владислав і Святослав.
Ось і весь наш дружний клас,
Разом ми одна сім’я,
В нас усіх – одне ім’я.
Разом: Дружба!
Над Львівським краєм,
Тихим ранком зайнялась зоря,
Бо в 31-й школі в 1-В класі
Славне свято Букваря!
Школярики-школярі,
Нас чекали букварі.
Нас чекали світлі парти,
І підручники. І карти.
І просторий клас.
Наша перша вчителька
Привітала нас.
До країни Знань стежину
Всім показує Буквар.
Йде за ним у цю країну
Зацікавлений школяр.
Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.
Я також не підведу –
У політику піду.
Буде наша Україна
Найславетніша країна!
Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом
Або зіркою кіно!
Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану,
Як по зросту підійду!
Я також не підведу –
Працювати в банк піду.
Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати!
А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати!
Я художницею буду,
Малюватиму споруди,
І портрети, і пейзажі,
Все, що мама мені скаже.
Мріймо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні.
В школі нас всьому навчать.
Дівчинка Галинка : Виглянуло сонечко, сяє на лужку,
Я назустріч сонечку з букварем біжу.
Рву ромашки білі я,кульбабку золоту,
У буквар між буквами сонечко вплету (двічі)
День іскриться радістю, кличе букви вчить.
У руках букварик мій ніжно гомонить.
У ліску між квітами вчусь читати я,
Від усіх щасливіша, веселіша я!
Іду до школи стежкою,струшую росу,
А буквар, мов сонечко, у руках несу.
І сміється райдуга, і шумлять гаї,
І танцюють весело букви в букварі.
Лісовик: Хтось так весело співав,
Та мене не зачекав.
Про сонечко, чи про квіти,
Чи про щастя, чи про літо?
Я старенький Лісовик
Швидко бігати не звик
Танцювати теж не вмію,
Та щасливим бути мрію!
Сороки: Щасливим, щасливим!
Лісовик: Гей. Сороки-білобоки.
Ви мене розвеселіть!
1-ша сорока: Можем плітки розказати…
2-га сорока: Можем пісню заспівати…
1-ша сорока: Можем ще й затанцювати!
Лісовик: Вже плітками ситий я,
Ваші пісні теж чував.
Прошу вас затанцювати.
Сороки: Добре, дядечку, сідайте,
Тільки нам не заважайте.
Сороки танцюють, раптом одна помічає Буквар.
1-ша сорока: Що це? Що це? Подивіться!
2-га сорока: Це не звір!
1-ша сорока: Не гриб.
Лісовик: Не птиця!
Разом: Що це?
1-ша сорока: Яке гарне!
Лісовик: Кольорове!
2-га сорока: Мов метелики.
Разом: Чудове!
Розкидають букви. Виходить хлопчик-Буквар
Буквар: Ой, Сороки-білобоки, що ви наробили?
Усі літери за мить в лісі розгубили.
Разом: Хто ти?
Буквар: Букварик! Ой, я бідний Букварик,
Що мені робити?
Як малят тепер без літер грамоти учити?
Лісовик: Не журись, Букварику, не тужи.
Як допомогти тобі – підкажи.
Буквар: Треба букви позбирати
І до ладу поскладати,
Щоб могла мала Галинка
Далі вчитися читати.
Поки літер не знайдемо,
Ми абетки не почнемо.
Сороки: Летимо скоріш до лісу!
І попросим всіх звірят,
Щоб вони допомогли нам
Скласти літери у ряд.
Полетіли, полетіли.
Білочка: Я – Білочка руденька,
В мене шубка є м’якенька,
Гарні китички на вухах,
Щоб уважно в лісі слухать,
Щоб ніде не заблукати,
Щоб горішків назбирати.
Та не горішки я збирала,
Букви А, І та Бе і шукала
І прийшла мерщій сюди –
Букварику принести.
Буквар: Дякую, тобі, руденька,
Не залишила у лісі
Пропадати Букваря
Ведмедик: Побіжу, побіжу,
Бо Ведмедик я прудкий,
Дожену, дожену,
Утікайте всі мерщій!
Дуже мед я люблю
І про це розкажу всім,
Може, десь його знайду
І похвалюся усім.
Що за диво в лісі бачу
Щось кругленьке, неживе.
Ой та це ж мені вдалося
Відшукати И та В
1-ша сорока: Я у білій сорочечці,
Чорні крила, рукави,
Я Сорока-білобока, ну а ти?
Дятел: Скік, скок, скік та скок,
Із берізки на дубок,
Із дубочка на ялинку,
Не спочину і хвилинки.
2-га сорока: Я літаю високо,
Вище зяблика й сови.
Я - Сорока-білобока,
Ну а ти?
Дятел: Вірно лісу я служу,
Там дерева стережу,
Дзьоб міцний та гострий маю,
Шкідників ним добуваю –
Здогадались?
Дятел я.
Прилетів до букваря,
Бо без мене не знайде
Він своєї букви Д,
Та не тільки букву Д
Відшукав я Е та Є.
Ось дивіться! Та ходімо,
Букварю їх віднесімо.
Бджілка: Я Бджілка-срібнокрила.
Сіла на травицю,
Склала свої крильця.
Та не натомилась я!
Лиш з дороги далекої
Сіла на хвилинку,
П’ю чисту росинку.
Ж-ж-ж, ж-ж-ж.
Ось, Букварику,знайшла я
Букву Же поміж квіток.
Нахилялась, піднімала
Кожен пелюсток
І під ними ще букви Ге та Ге
Віднайшла я.
Букварик: Дякую, маленька трудівнице,
Тепер можеш трішки відпочити.
Зайчик: Звусь я Зайчик-побігайчик,
хочу зватись Зайчик-знайчик
Я вам пісню заспіваю
Про своє життя під гаєм.
Там живеться мені добре,
Маю вдачу я хоробру.
Там я голосно сміюся
І нікого не боюся.
Я оббігав сто доріг
Й до Букварика прибіг.
Бо вдалось мені Зайчаті
Букви Й та Зе відшукати.
Буквар: Дуже дякую тобі,
Що поміг мені в біді,
За ці букви дуже вдячний,
Будь у лісі ти обачний.
Їжачок: Я Їжачок-хитрячок,
Пошив собі піджачок.
І у цьому піджачку
Я гуляю по ліску.
Натикаю на голки
Шишки, яблука, грибки,
Щоб до себе на обід,
Скликать весь їжачий рід.
Та сьогодні, що за диво
Накололось на голки?
Це не яблука смачні
А букви Ка, та Ї.
Ой люблю сюрпризи я
Поспішу до Букваря,
Ось, Букварику, тобі
Довгожданні букви ці.
Буквар: Дуже дякую тобі,
Що знайшов ти букви ці.
Лисичка: Я- Лисичка, я- сестричка,
Дуже гарну маю звичку.
Лінуватись не люблю
І за це себе хвалю,
І за це себе люблю.
Я нітрішки не лінилась,
В лісі добре потрудилась.
І Букварику тепер
Принесла я букви еЛ та еМ .
Буквар: Дякую, Лисичко,
Буду пам’ятати,
Бо без букв еЛ та еМ
Не можна Букваря читати.
Мурашка: Ми Мурашки-трудівниці
Всі ми трудимось завзято
І у будні і у свята,
Свій мурашник прибираєм,
Будь-кому допомагаєм.
Нині сталася пригода,
До роботи знов нагода,
На мурашник придивились:
З неба букви нам звалились
Я три букви У, Ха та Ше
До Букварика принесла.
Хоч ця ноша нелегка,
Дуже шкода Букваря.
Одзовись, Букварику,
Я вже на підході.
Хоч мала я,
Та стану в пригоді.
Буквар: Ти,маленька трудівниця,
Допомогла так мені,
Що весело стало на душі!
Весна: Я Весна – цариця ясна,
Ніжна, пишна і прекрасна.
Ніби дівчина в вінку.
Все довкола оживає,
Птах з вирію прилітає,
Радість і тепло несу.
Розцвітають сад і поле,
Зелень, ніби буйне море
І Букварику тепер
Принесла я букви еН та еФ,
Щоб ніжний колір фіолетовий розцвів,
Щоб стало весело усім!
Буквар: Догодила ти мені,
Більш не можу сумувати,
Хочу пісню заспівати!
Букварик співає пісню.
Павучок: Я маленький павучок,
Дуже люблю свій смичок.
Рано-вранці я устав
І на скрипочці заграв.
Раптом сталася біда –
Загубив в траві смичка,
Та не довго бідував,
Бо смичок я відшукав.
Хочу втішити й тебе,
Бо знайшов ще О та П.
І приніс я їх тобі
У цій сонячній порі.
Буквар: Дякую, хай О та П
У Букварику живе.
Равлик: Равлик я, дорослим став,
Вмію все робити сам.
Сам я лізу на стеблину,
Сам несу свою хатину.
В мене ріжки коротенькі
Та чутливі, як антенки.
Що за диво бачу нині?
Незнайомця на стеблині!
Я злякався, аж завмер.
Придивився – буква Р.
То ж приніс хороші вісті,
Букву Р постав на місце.
Буквар: Дякую тобі за все,
Може й С хтось принесе.
Синичка: Цінь-цінь-цінь, синичка
Гарна птичка,
Цілий день охоче цінькотить- цінькоче.
Ось, Букварику, оце
Принесла я букви еС, Це та Че.
Буквар: Дякую тобі, Синичко,
Ти і справді гарна птичка.
Ой, щось темніти в лісі стало,
Може суне чорна Хмара?
Й буде дощик накрапати?
Дощик: Швидко я сюди примчався,
Бо дізнався, бо дізнався,
Що у Букваря біда –
Усіх букв не вистача.
Кап-кап-кап співаю я,
Помию вулиці й поля,
Помию я усе довкола
І заблищить, як нова, школа.
А я загляну у вікно,
Де букви Ща та Те вже ждуть давно,
Щоб провели щасливо свято,
Я хочу букви ці віддати.
Буквар: Як же я Букварик, можу не радіти?
Адже літери для мене,
Як для мами діти.
Сороки: Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок сорок морок –
Сорок морок?
Сорок морок!
Лісовик: Що за гамір, що за гам,
Чом у лісі тара-рам?
Гей сороки-білобоки,
Ще яка у вас морока?
1-ша сорока: Лісом довго ми літали,
Букву дивну відшукали.
Ніби Б, а ніби Р – сперечались дотепер.
Лісовик: Не впізнали? Ну й дива!
Буква ця не нова.
Це повинен знати всяк –
Її назва м’який знак.
Бачу ще щось принесли,
Яку букву ще знайшли?
2-га сорока: А ця буква нам знайома,
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палочки і коло.
Це звичайно буква Ю.
Буквар: Залишилось відшукати,
Одну лише букву Я.
От тоді вже стану вмить щасливим я!
Лісовик: Чи знайшов хтось букву Я?
Звірі: Ні не я! Ні не я! Не я! Не я!
Ось Букварик вже прийшов.
Буквар: Букву Я вже хтось знайшов?
Що ж Галинці нам сказати?
Де ж ту Я нам відшукати?
Галинка: Що ж у лісі тут зчинилось?
Що з Буквариком зробилось?
Бо знайшла від Букваря
Лиш останню букву Я.
Звірі: Ти Галинко не зітхай,
Ось Букварик твій! Тримай!
Дружбу з книгами веди!
Свій Букварик бережи!
Мав нелегку він пригоду
Через пустощі та шкоду,
Але звірі лісові
Не покинули в біді.
Букви всі вони зібрали,
Ось тепер в порядку вся Алфавітова сім’я.
Буквар: Прощавайте всі звірята
Й першокласники малята.
Друзі, час мені спішити,
Менших грамоти учити.
Діти: Прощавай Букварику, наш найперший друже
Ми тобі Букварику дякуємо дуже.
Ти навчив складати нас букви у слова.
Ти навчив дружити нас з книгами щодня.
Прощавай, прощавай,
Вже молодших научай.
Ми про тебе не забудем
Пам’ятати завжди будем.
Свято закінчилось для всіх нас,
Ми дуже раді зустрічі із вами.
Якщо приємно ви провели час,
Ми дякуєм, нам гарно було з вами.
Вчитель:
А я всім хочу побажати:
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонцем доброта
Щоб всі були здорові і щасливі
На многії і благії літа.
Нашу пісню побажання не спинить,
Тож,нехай же вона зазвучить.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!
Сценарій свята “Прощавай, Букварику” на сучасний лад.
Сценарій свята «Прощавай, Букварику»
Ведуча: Увага! Увага! Всім доброго дня.
Зібралась у залі шкільна сім’я
Адже в 1-Б класі сьогодні урочисте свято-свято Букваря.
Воно буде класне- веселе і сучасне.
Тому рук не шкодуйте і артистам аплодуйте!
Ведучий:
Новітні технології,..інтернет,..піар.
Якщо є мережа фейсбук,чому ж не може бути фейсбуквар?!
Отож, мережа відкривається і наше свято букваря розпочинається.
Ведуча:
Засновник мережі Фейсбуквар – Машкаринець Руслана Михайлівна.
Кількість зареєстрованих у мережі -32- поки що.. (Заходять учні)
Ведучий:
Головний офіс – м. Ужгород,школа №19, 1-Б клас.
Груп -33 усі від А до Я знайдете на сторінках Фейсбукваря.
Ведуча:
Адміністратор мережі-алфавіт, нік – азбука, абетка.
Адміністратор Алфавіт всі групи по порядку розташував, кожній групі ім’я дав.
Є в 31 групі і великі букви і малі.
А 2 групи –літера И та Ь завжди малі, це всім відомо у фейсбукварі.
10 груп зареєструвалися у фейсбукварі, як голосні, а 22 групи – зареєстровані як приголосні, є 1 група Ь- не позначає звука.
Ведучий: Голосні! …. Приголосні! …Літера, що не позначає звука!
Тоді 1, 2, 3.- кожна літера себе назви.
А, Бе, Ве, Ге, Ґе, Де – вас вітає 1-б!
Е, Є, Же, Зе, И, І– букви вивчили вже всі.
Ї, Йот, Ка, еЛ, еМ, еН– сьогодні ми прощаємось із Букварем
О, Пе, еР, еС, Те, У- мову любимо свою
еФ, Ха, Це, Че, Ша, Ща – солов ’їна, українська мова наша
ь, Ю, Я- нею розмовляє вся моя сім ’я
Учениця:
Я – маленька українка! Багато мрію і радію,
Що рідною мовою володію,
умію пісні українські співати,
як Тарас Шевченко гарно малювати.
Пісня «Я малюю»
1 Учениця:
Ставлю лайк. Дійсно.
Ми в групи фейсбукваря почали
Восени вступати.
А тепер вже на відмінно
Вміємо читати.
2 Учень:
Не тільки я, а й вся моя сім’я,
Напам’ять знає тексти Букваря.
3 Учениця:
В портфелику букварик
До школи я ношу,
І більше маму й тата читати не прошу.
Слухає мене бабуся,
Всміхається дідусь,
Букварик їм читаю,
І в школі добре вчусь.
4 Учень:
Я теж свій комент додаю
писати палички не міг –
Усі кривулі, як на сміх.
Але я їм не здавався!
Працював, щодня старався!
Тратив сили я не марно,
І тепер пишу вже гарно
5 Учениця:
Я також пригадала,
Як погано я читала
Приголосні й голосні навіть снилися мені
Та я старалася не марно, бо тепер – читаю гарно!
6 Учень:
Всі навчилися писати,
Ну і я навчився теж.
Кажуть вчителька і мати:
“З ліхтарем не розбереш”.
7 Учениця:
Я весела, чепурна,
В мене форма є шкільна
Школярочка гарненька!»
Сказала тихо ненька…
8 Учень:
Я вчитимусь добре, бо маю мету.
І знаю, ким стану, коли підросту,
Я мрії своєї не зраджу ніколи…
Тож знайте: я буду директором школи!!!
9 Учень:
«Фізкультура в школі є», –
Це я встиг почути!
Дужим, як брати Кличко,
Дуже хочу бути!
10 Учениця:
Будем вчитись на відмінно
І поводитись сумлінно
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти.
11 Учень:
Дівчатка наші – гарні школярки,
Вони розумниці усі,
А ще співати гарно вміють,
вони в нас- просто молодці!
Пісня «Я школярка»
Вихід Параски і Палажки(під музику «Баби в стразах»)
Параска:
Добрий день, добрі люди.
До вас на свято я давно збиралась.
Про нього прочитала у мережі фейсбуквар.
Ну що… я тут,а де ж Буквар?
Баба Палажка:
– Добрий день, а ось і я – баба Палажка.
Ох, чуть не запізнилася!
Бачу,що й Параска вже тут як тут…..явилася!
А я- кручусь,як білка:
на дачі сіяти,картоплю садити
Ще й уроки з внуком поробити.
Вже вивчила всю програму 2 класу,
На це потратила дуже багато часу,
норми читання знаю,
без Персена після домашніх не засинаю.
І внук у мене нівроку розумним росте –
в одному класі по чотири роки вчиться.
Як я кажу – наука завжди згодиться!
Параска:
Прислав Господь на мою голову бабу Палажку!
Розкажу я вам про неї з самого початку.
Минулого тижня мені дзвонила,розв’язати задачу 2 класу мене попросила.
(Пошепки до залу )Вона ж у школі не вчилася,тому дурною лишилася! Тьфу!
(Голосно) Отже,дітки уроки треба вчити,щоб мені-бабі Парасці, потім не дзвонити!!!
Палажка:
Я?!! Тобі ?..дзвонила?!!
Та бодай тебе колька вхопила!
Та я ж купила ГДЗ! Там написано про все.
(Нахиляється до залу). Відколи я цю книжку маю –
10 хвилин на домашні з онуком витрачаю.
А в школі я зіркою була, а ти – ходила, як коза.
Параска:
Ти..? І зіркою була ?
Ой, тримайте мене,діти, бо впаду від сміху -ха-ха-ха!
У мене всі домашні списувала!
Була ж на уроках пень пнем!
До десятого класу ходила в сумці з Букварем.
Не те що я! Та я… завжди експериментувала:
Коли писала – буквам елементи добавляла…
Пам’ятаю, вчителька і завуч ніяк налюбуватися на моє письмо не могли.
Мої кривульки їм так до смаку припали.
Палажка:
Ага! Що потім обом швидку викликали!
Параска:
Вони ще й лікарям показували моє письмо. (хвалиться)
Ох, як давненько це було. (сумно)
Палажка:
Ну досить вже минулим жити.
Треба рухатись вперед.
До речі, Параско, а чому у тебе не працює інтернет?
Параска:
А звідки ти про це знаєш? Що, з мого вайфаю зависаєш?
Палажка:
Я? Та тьфу на тебе!
Дуже треба. Та я ж пароль вайфаю школи знаю.
Сиджу на лавці в коридорі і качаю.
Параска:
Ой, Палажко,що за чудо йде.
Ще на нашу міцну дружбу,порчу наведе.
Палажка:
Та тьфу на неї! Дійсно, нам краще,сховатися.
Діти, будь ласка,не забудьте нас обох в мережі зареєструвати,
обіцяємо помиритися і ніколи більше не сваритися.
Параска: А ви гарно вчіться, читайте і про нас не забувайте. Пішла? Тоді відкрию вам один секрет: «Хто багато читає, той багато знає»
Вихід на сцену Циганки.
Циганка:
Циганка Ґаґа вітає вас.
Я потрапила на свято Букваря у 1-Б клас? (д іти хором: так).
Знаю,що ви нову мережу Фейсбуквар створили
і на цю подію року Букварика запросили.
А ці дві баби. що тут робили?
Добре,що пішли, ще б мене побили.
А чому у вас на святі Букварика не видати ?
Ні, я все розумію,може, у нього своїх проблем багато!
Та не прийти до вас на свято?! З вами попрощатися?!
Зі мною,циганкою Ґаґою, привітатися?
Можу вам допомогти і Букварика знайти.
Але спочатку вирази на моїх математичних картах треба порахувати,
(до глядачів). Хіба вони зможуть відповідь сказати
Адже тут в межах 100 треба рахувати, а це тільки першокласники.
Учень:
Добре. Карти розклади й де Буквар нам розкажи.
(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям (з рукава виймає колоди карт, на яких приклади: 50+ 33; 60 + 15; 70-20; 90-10)
Циганка:
Цікаво. А Ґаґа такого в 1 класі не вчила.
Ну звісно… я і на уроки не ходила.
А ці діти,бачу, не тільки артистичні,
А ще й мають здібності математичні.
Вчать англійську мову,створили Фейсбуквар
Давайте,карти, покажіть де забарився їх Буквар. (Розкладає карти)
Бачу,що спішить до вас,але …о Боже,… він упав і букви всі порозсипав.
Так-так,допомагають йому люди у формі встати.
Зараз букви збирають , …всі у машину із мигалкою сідають
У нас на Радванці цих із значками добре знають …через це й минають.
Та годі вже за красиві очі ворожити,
я ж прийшла до вас на свято – гроші заробити!
Циганка під музику гадає глядачам.
Циганка:
Позолоти ручку, чоловіче, я тобі погадаю.
Тобі на руці написано,що любиш багато працювати.
Бачу дружина має накладні вії,скоро здійсняться всі ваші мрії.
Грошей багато будеш мати,захочеш школі допомагати.
Циганка: іде до мами
Ой, чорноброва…Бачу,що любиш селфі робити,
Та камера не дуже! Хочеш, можеш у мене 7 айфон купити?!
А ще – скоро буде твоя мала контрольну писати.
Раджу тобі заспокійливі приймати?
Циганка: іде до вчительки
Ой красуне…. Багато роботи маєш,бачу не досипаєш.
Скоро будеш ще більше мати,
треба буде 32 контрольні роботи перевіряти.
Моя тобі порада на 4 роки:
Як будеш контрольні перевіряти став 2 цифри –
одиничку пиши,а нулик збоку дописуй,
одиничку пиши – двійку дописуй.
Й жодних проблем мати не будеш.
Іде на сцену
Бачу,що хтось ніжками почав перебирати
Може,хочете для Ґаґи й гостей станцювати?!
Лунає звук «Давай лечится»
Циганка:
Ого…(Злякано). Чую спішить сюди Маша і Ведмідь.
Краще я мабуть піду.
Уколів дуже я боюсь.
Піду від Маші сховаюсь.
Цій дівці не буду гадати,
ще буде мене як тих… вовків лікувати.
Ведмідь:
Добрий день, 1-Б клас!
Ми з Машею завітали на свято до вас.
Машо,ти вивчила букви усі?
Бо не зареєструєшся у фейсбукварі! (сердито)
Маша:
Привіт першачки! (весело)
Не звертайте увагу на його балачки. (махає рукою)
Ой,як він мене дістав! Мабуть, не з тої лапи встав?
Звичайно,букви я довчила…(тихіше до залу) майже всі.
Міша, не бурчи,краще в інтернет зайди.
До речі,вчора я змінила твій пароль?
Записуй швидше: «Маша – мій король!»
Учні,я пограю з вами в гру «Так чи ні»,
А ви зареєструєте мене в «Фейсбукварі»?
Гра «Так чи ні»
Треба гарно вам читати ? (так)
На перерві пострибати? (ні)
А всі парти пописати? (ні)
А треба слухати матусю? (так)
Тоді дратуйте хоч бабусю! (ні)
Завжди старших поважайте! (так)
І малюків не ображайте! (так)
Маша:
Ой, як класно ми пограли,вірно ви відповідали.
Міша, давай переведи мене в 19 школу, хочу здобути освіту чудову.
Зареєструємося в їх мережі
Обіцяю,що вивчу букви всі-всі.
Можна далі святкувати,
Й веселу пісню заспівати.
Вихід Баби Яги під музику В. Сердючки «А я иду такая вся…»
З’являється Баба Яга.
Баба-яга:
Я -сучасна Баба Яга – пластикова нога.
На мітлі літаю, 1-Б шукаю,розумники! (Зневажливо)
Інтернет,…піар,…створили бачте фейсбуквар!
Палажка і Параска вже у мережі, Ґаґа теж, (Перераховує на пальцях)
противну Машу навіть вже зареєстрували.
А я? Про мене навіть не згадали!
Нічого! Я їм зараз покажу. (Погрожує кулаком)
Знищу…їх.. і їхню мережу Фейсбуквар. (Сердито)
Не буде в них на святі їх ….Буквар.
Учениця:
Заспокойтесь, бабусю,
Ви ж така красива, ваші очі, як.. каламутні озерця,
Недарма ви запали Кощею до серця
І ніс маленький …і з такою велиииикою горбинкою!
Натуральне сиве волосся… під рваною хустинкою.
А про брови вже й не буду говорити…
Можна на корекцію і не ходити.
З вашого лиця тільки воду пити,
Хіба таку красуню ми могли не запросити?
Запрошення вам надіслали вже давним-давно,
але ж інтернету не було..як на зло.
Баба:
Та що ви кажете,красива? …Я? (Не вірить) .
Ну, якщо чесно… я така…(Гордо і кокетливо)
А інтернет чому пропав? (Задумано)
Мабуть…Кощей давно рахунок не поповняв (Сердито)
Окей,за креативність лайк вам дам.
Зараз сфотографуюсь… і скину селфі в інстаграм.
Я компліменти ваші приймаю.
Букварика з вами почекаю.
До себе в друзі вас додам .
Підписуйтесь на мене в інстаграм. (Іде геть)
Виходить Маруся і за нею біжить Гриць.
Гриць:
Ой! Ой! Ой! Добрий вечір!
Насилу від Палажки і Параски врятувався!
Кляті баби. Тьфу на них. Помирилися.
Мені на біду.
Сьогодні цілий день обговорювали Свету Лободу.
Мене, Гриця,примушують працювати –
їхні помилки в коментах виправляти!
А я люблю їсти, лежати, відпочивати
Вчора виклав в фейсбуку своє фото-
А вони коментують: у нього не всі дома
Так і є. Я тут, тато на роботі.
Дома тільки мама, гороховий зуб варить.
Маруся (Повчально):
По- перше-добрий день, а по -друге-
Грицю, ти знову все переплутав-
Не зуб, а суп.
Бачите діти, одна невірна буква вмить може слова значення змінить.
Дзвінкі звуки від глухих треба відрізняти,
А тобі пораджу Грицю – правила вивчати.
Гриць:
Марусю, та я правила знаю.
Гарно читаю! (Гортає Буквар) .
Крім того на всі букви слова смачненькі знаю.
А- аджика, б – борщ, в – вареники , г – галушки, д – деруни,
Е- ескімо,к – кутя, м – млинці, п – пиріжок ,с – сало.
Продовжувати ще?! Невже цього замало?
Параска: А бодай тобі у животі те сало каменем стало.
Палажка: Тьфу на нього! Втік! До Марусі пішов.
Параска: Ну нічого… вона його так нагодує. Ой. чує моє серденько, Палажко, чує…
Маруся:
Деякі букви добре знаєш- бо ці страви полюбляєш.
А мої загадки відгадаєш?
Загадки:
1.Довгі палички кругленькі,
Сині, жовті, червоненькі.
На папері походили
Кольори свої лишили.
Звуться палички оці (смачнесенькі млинці-кольорові олівці)
2. Які уроки вже були,
Що на завтра задали…
Пам’ятає всі оцінки навіть ті,що з поведінки (Ну звісно …мама-щоденник)
3. Порахує сантиметри,а як треба-міліметри!
Рівно відрізки проводить з олівцем усюди ходить (Ну тепер точно знаю- це вчителька-лінійка)
Маруся:
От бачиш,Грицю, ти жодну відповідь не знав!
Параска: Тьфу на нього.
Гриць:
Я зрозумів,що мені треба вчитися.
Знання –це дійсно сила,воно – як Редбул- надає крила.
Вихід поліції.
Поліцейські:
1.
Добрий день. А ось і ми-поліція нова
Знаємо свої права.
Маємо нову машину з мигалкою,
Вміємо користуватися навіть селфіпалкою.
2.
Колись ми,як і ви, читали Букварі.
Мали форму шкільну,а зараз маємо ось яку. (хвалиться)
Новий район патрулювали і
Про свято ваше по рації нам передали.
1.
Захотіли ми до вас завітати,
Своє навчання в школі пригадати.
Не самі прийшли – ще й Букварика привезли.
2
Він спішив до вас на свято
Казав,що має справ багато.
Хоче з вами попрощатися,
Влітку на Багамах відпочити,
Щоб 1-го вересня вже інших дітей вчити.
1
У нас до вас маленьке прохання-
Вступити в мережу фейсбуквар маємо бажання .
Гарантуємо надійний дах. Ну що.. згода? По руках?
Діти: Так.
Букварик:
Добридень 1-Б клас,
Спасибі вам, що добре вивчили ви мене.
Мої уроки – не пропали марно,
Ви працювали всі старанно.
З часу нашого знайомства навчилися читати,
писати і вірші декламувати. Скажу вам так:
Багато шкіл я нині обійшов,
Але кращої за вашу не знайшов.
Учень:
Брав до рук тебе Букварику я,
В тобі вся азбука моя,
Від звуків перших до складів
Ти мені стежечку провів.
Любий Букварику,
Ми пісню про тебе знаємо.
Зараз ми її тобі заспіваємо.
Пісня Букварика
Буквар:
Чудово вмієте співати ви, зі мною гості до вас прийшли,
Нові підручники -Українська мова і Літературне читання.
Літературне читання:
Я – підручник. Літературне читання
В мені є вірші та оповідання,
Тут і прислів’я, і лічилки,
Ще скоромовки і мирилки.
В мені є пісня колискова
Й звучить чарівна українська мова.
Буквар:
Рідна мова в рідній школі!
Українська, материнська,чарівна…
Зустрічайте, ось вона!
Виходить Українська мова
Українська мова:
Я ваша мова рідна, українська.
Прекрасна, ніби пісня материнська .
Без мови неможливо спілкуватись,
Без слова не почуєте думок.
Словами можна плакати, сміятись,
В житті без слова ти не зробиш крок.
До вас прийшла я не сама, а гостей вам привела!
Крапка:
Я крапочка малесенька,
Я крапочка круглесенька
Красиве речення склади!
В кінці постав МЕНЕ завжди.
Кома:
Я зовуся просто – кома.
Всім, напевне, я знайома.
Дуже схожа я на крапку,
Тільки знизу- маю лапку.
Тире:
А я – тире, я маю хист:
Я – перший в реченні артист!
Велику паузу зроби,
Коли мене зустрінеш ти.
А діти! (Сердито). Мене – артиста –(Гордо)
Звуть іноді нечемно – риска.
Та ні! (Повчально) Тире – моє ім’я
І цим ім’ям пишаюсь я
Знак запитання:
А я – знак запитання,
Із крапкою дружу,
Коли спитати хочеш –
Я вмить допоможу.
Знак оклику:
Я ще один пунктуаційний знак.
Пораду дати чи застерегти
На це мастак я, хоч як не крути!
Вчіться! Читайте! Хорошими людьми зростайте!
Гриць:
Скажи, Марусю, щоб багато читати,
треба ще десь реєструватися?
Маруся:
Ні, Грицю, для цього є – бібліотека.
Бібліо – звали книгу греки.
Ти в шкільну бібліотеку можеш записатися.
Катерину Юріївну – завідуючу бібліотеки відшукаєш
І про все у неї розпитаєш.
А краще просто зараз її до слова запросити.
Вона нам скаже, що і як треба зробити.
Виступ бібліотекаря:
Учениця: Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші батьки, вони допомагали нам вчитися. Побажаємо їм сили і наснаги.
Учениця:
МИ вам, шановні батьки,
Спасибі хочемо сказати
За ночі ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали.
Учень:
Наші татки й матусі,
Ви були для нас — як друзі,
Разом з нами училися ви.
Ми спасибі скажем щиро
І учительці, й батькам.
За турботу, за терпіння
Щиро дякуємо вам. (хором).
Учениця:
Скоро підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас
Буквар:
На жаль,мені час іти.
Мене чекають інші школярики.
Прощавайте.
Максим Г:
Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже!
Всі: Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!
Ви всі знаєте її:
У неї очі, як у мене- голубі.
Вона вимоглива,привітна і все помічає
Всіх учнів по імені знає,
У школі початковій – головна
Відгадайте, хто ж вона? Ну звичайно…
Директор школи Світлана Георгіївна, теж прийшла до нас на свято, хоч у неї роботи багато.
Вчитель:
А я всім хочу побажати:
Хай Бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонцем доброта
Щоб всі були здорові і щасливі
На многії і благії літа.
Нашу пісню побажання не спинить,
Тож,нехай же вона зазвучить.
Тож гарна пісня хай лунає,
А з нами — цілий світ співає!
Пісня «Райдуга»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку