Різдвяна мрія
Дійові особи: ведуча, мама, Іванко, Маруся, тато, звіздар,
6 колядників, 4 ангели, 2 пастухи, дівчина.
Ведуча:
(На фоні звучить повільна музика)
Ми з року в рік чекаємо Різдва,
На той момент, коли все завмирає,
Коли яскрава, сяюча Зоря
Гарну новину людям сповіщає.
Коли вкриває землю білий сніг,
А за вікном танцюють хуртовини,
Коли дзвінкий дитячий щирий сміх
Зігріє серце кожної людини.
Коли ялинка вогником блистить,
А надворі виспівують колядки,
Коли весь світ затихне хоч на мить
І з щирим серцем вклониться Дитятку.
Коли чарує запахом кутя,
І за столом збереться вся родина,
Коли співає пісню Ангеля
Про ту Святу народжену Дитину.
Нехай Різдво приходить в кожен дім,
Приносить сміх, щоб кожен звеселився,
Нехай Свою Любов дарує всім
Мале Дитя - Христос, що народився!
На сцені стоїть ялинка, стіл, застелений вишитою скатертиною, на столі посуд.
Сім’я готується до вечері.
Мама: Донечко, борщ вже готовий? Бо скоро зірка зійде, а ми ще не наклали на стіл.
Маруся: Готовий, матусю! Зараз буду накладати. Ще є трохи часу.
Мама: А де Іванко?
Маруся: Зараз прийде. Має дідуха принести.
Мама: Лиш би не забарився, бо вже вечоріє.
(Чути стук у двері. Входить Іванко з дідухом).
Мама: Де ти ходиш, сину? Я вже захвилювалася.
Іванко: Чого було хвилюватися? Я виконував своє завдання. В’язав снопи, щоб виготовити найкращого дідуха. Гляньте, який красивий він вийшов у мене.
Мама: Молодець, синочку! Пишаюся тобою. А тепер поклади його біля столу і допоможи Марусі.
Маруся: Бери часник. Треба його почистити і поставити на тарілки.
Іванко: Я цього року з’їм більше часнику, бо він символізує здоров’я. Всім українцям треба багато сил, щоб якнайшвидше прогнати ворогів з наших земель.
Маруся: Не говори багато, а допомагай, бо не встигнемо до сходу зірки.
Іванко: Мамо, а дозволите мені цього року засвітити свічку? Кожного року тато це робив, а тепер…
( Мама встає з-за столу, підходить до вікна, закриває обличчя руками і плаче).
Маруся: Мамо, що сталося?
Іванко: Матусю, чи болить щось?
(На фоні звучить мелодія Скорика)
Мама: Ой, болить. Ще як болить, діти! Серце рветься на шматки. Сьогодні Святвечір, ми тут у теплій хатині, маємо що їсти. А ваш татко, напевно, голодний, мерзне в холодних окопах. А мій братик найдорожчий не повечеряє цього року зі своєю сім’єю. Вбили його кляті вороги. Важкі часи настали. Хай Бог рятує всіх нас!
( Вся сім’я сідає за стіл, колядують).
Сумний Святий вечір
Знов у цьому році,
Кращі діти України
Гинуть нині на війноньці.
У сирих окопах
Мусять замерзати,
Аби ми змогли сьогодні
Бога Сина прославляти.
Сумний Святий вечір
По всій Україні,
Бо не всі сини і доньки
До вечері сядуть нині.
Дай нам, Боже, сили,
Просим допомоги,
Щоби славна Україна
Дочекалась перемоги.
Маруся: Мамо, досить сумувати. Зараз вже зійде зірка, будемо вечеряти.
( Підходить до мами і обнімає її).
Мама: Дітки, слухайте уважно. Кажуть, коли сходить різдвяна зоря, можна почути ангельський спів. Може, пощастить нам цього року?
Івасик: Мамо, здається, я чую.
Маруся: І я.
( На сцену входить ангельський хор і несуть зірку. Співають колядку «Зірка та ясная зорями світила»). Двоє пастухів сидять біля вогнища.
1-й ангел: Люди, радійте! Ясна зоря голосить нам про велику радість. Діва Марія народила Божого сина.
2-й ангел: Не в пишних палатах шукайте Його, а в маленькій убогій стаєнці. Покиньте всі свої справи, біжіть привітати народженого Спасителя.
1-й пастух: Але як нам знайти Його? Ми ж не знаємо дороги…А ніч така темна…
3-й ангел: Он зірка ясна показує шлях. Ідіть за нею, вона приведе вас до Ісуса.
2-й пастух: А що ми принесемо Йому в дарунок? Бідні ми, нічого в нас немає.
4-й ангел: Низький уклін віддайте Йому і з щирим серцем вітайте Спасителя.
Пастухи сходять зі сцени
1-й ангел: Зіронька ясна зійшла над землею,
Гарну новину усім принесла,
Троє царів ідуть за зорею,
Щоби вітати Ісуса Христа.
2-й ангел: Зіронька ясна зійшла над землею,
Хлопці в окопах стрічають її,
Боронять країну, всією душею
Хочуть в цю мить до своєї сім’ї.
3-й ангел: Зіронька ясна з-за хмар виглядає,
Нам до стаєнки показує шлях,
Кожна сім’я до вечері сідає
З болем і сумом у своїх серцях.
4-й ангел: З ладаном, миром і чистою вірою
Хоче народ наш в стаєнку прийти,
Зірко, засяй і над Україною,
До перемоги нам шлях освіти!
Ангели сходять зі сцени.
Мама: Івасику, запали свічку! Зірка зійшла! Христос рождається!
Діти: Славімо Його!
Мама: Перед тим, як сісти до столу, згадаймо хвилиною мовчання тих, хто загинув на війні, захищаючи наше сьогодення (хвилина мовчання).
А тепер помолимося, так ще навчала мене моя бабуся (Отче наш, Богородице Діво).
( Починають вечеряти).
Іванко: Смачна кутя цього року, мамо. Не пам’ятаю, щоб колись так смакувала мені.
Мама: А це Маруся варила. Їй подякуй.
Маруся: Бери, Іване, часник. Ти хвалився, що багацько з’їси, щоб сила була.
Івасик: Та я думаю, що від одного теж сила прибуде.
(Мама і Маруся сміються)
Мама: Здається, вже десь дзвоники чути. Мабуть, колядники ходять. Зараз і до нас завітають.
Івасик (дивиться у вікно): Дивіться, мамо! Вже зайшли до нас у двір.
(Входять колядники)
Звіздар: Христос рождається!
Всі: Славімо Його!
Звіздар: Господине, чи пустите колядників?
Мама: Заходьте, заходьте!
(Колядники співають колядку «Бог ся рождає»)
Колядник 1:
Христос родився у яслах на сіні,
Хай буде мир по всій Україні,
Хай зірка різдвяна освітить дорогу,
Яка приведе нас до перемоги!
Колядник 2:
Христос народився, радіймо віднині,
Вклонімось низенько маленькій Дитині,
Забудьте про сум, згадайте про сміх,
Зі святом великим вітаєм усіх!
Колядник 3:
Маленький Ісусик сміється в бидлятах
І тягне до Мами Свої рученята,
Прийдімо до Нього з любов’ю в серцях,
Ось зірка яскрава показує шлях.
( Колядка « Во Вифлиємі нині новина»)
Колядник 4:
Ми вам вдячні, добрі люди,
Що впустили нас в цей дім,
Хай вам завжди добре буде
І щастить нехай в усім!
Колядник 5:
Аби було повно в хаті
Сміху, радості, добра,
Щоб були завжди багаті,
Й обминала вас біда.
Колядник 6:
Хай малесеньке Дитятко
Щедро обдарує вас
Миром, спокоєм, достатком
І хоронить повсякчас!
Звіздар: Господине, пустіть Марусю з нами колядувати!
Мама: Та хто ж їй боронить? Хай іде!
Маруся: Дякую, друзі. Але не піду.
Колядники (разом): Але чому?
Маруся: Не питайте…
(Колядники йдуть з хати).
Мама: Доню, що сталося? Чому ти з друзями не йшла? Може, захворіла?
Маруся: Ні, мамо. Не захворіла. Просто не хочеться мені. Як згадаю про нашого тата, то і не хочеться святкувати. Так би хотілося побачити його.
Це моя найбільша мрія на Різдво.
Мама (обіймає донечку): Зрозумій, донечко, Бог послав Свого єдиного Сина на цей світ, щоб Він переміг зло. Так само наші захисники зараз вперто борються зі злом - з ворогами, які хочуть розіп’яти нашу країну. І думаю, наш тато найменше бажає, щоб ти сьогодні сумувала.
Маруся: Справді? Тоді піду і дожену своїх друзів. Трохи поколядую.
(Чути стук у двері).
Мама: Хто це так пізно?
Івасик: Ніби нікого не чекали.
Маруся: Піду відчиню двері, напевно, це друзі таки повернулися по мене.
( Маруся іде відкривати двері. Повертається сама не своя. На очах сльози).
Мама: Що сталося, доню, тебе хтось налякав? Хто це прийшов так пізно?
(Маруся не може вимовити і слова).
Мама: Не мовчи. Чому сльози з’явилися на твоїх оченятках?
Маруся: Це сльози радості.
Івасик: І що це може означати? Не зрозумієш цих дівчат…
Маруся: Іване, моя мрія здійснилася.
Мама (здивовано) : Ти хочеш сказати, що…
( У двері входить тато, одягнений у форму).
Тато: Христос рождається! Зі святом, мої любі! Вибачте, що так пізно. Через хуртовину затримався потяг. Хотів встигнути до вечері і зробити сюрприз для вас. Відпустили додому на Різдво.
( Усі обіймають тата)
Мама: Правду кажуть, що у різдвяну ніч здійснюються бажання. Моє здійснилося ( бере тата за руку і веде до столу). Сідаймо ще раз вечеряти. Дочко, неси страви.
Маруся: Я хутко, мамо.
Івасик: А я допоможу.
( Усі сідають вечеряти)
Тато: Я страшенно зголоднів. Як все смачно пахне! Що може бути кращим, ніж Святвечір зі своєю сім’єю.
(Знову чути стук у двері. Заходять колядники).
Звіздар: А ми повернулися, бо почули, що господар приїхав. Треба з ним заколядувати.
(Разом колядують «Нова радість стала»).
Дівчинка (на фоні звучить повільна музика):
Різдвяна ніч схилилася над світом,
Холодним снігом впала до землі,
Дванадцять страв… і зірка сяє світлом,
Радійте, люди, гарній новині.
Уся сім’я і дідух біля столу,
Легенький спів веселих ангелят,
Біжім чимдуж в малесеньку стодолу,
Щоб відшукати Бога між бидлят.
Горить свіча, красуються ялинки,
І дім блистить від золота прикрас,
А на руках малесенька Дитинка
З любов’ю усміхається до нас.
Різдвяна ніч – зимова дивна казка,
Колядники підходять до воріт,
Сьогодні Бог послав із неба ласку,
Христос Родився!Веселиться світ!
( Усі разом співають пісню «Боже, я молюся за Україну»)