СЦЕНАРІЙ ДО ТИЖНЯ ЧИТАННЯ
КРУГЛИЙ СТІЛ «З КНИГОЮ ДО ПЕРЕМОГИ»
МЕТА: консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду
ГАСЛО АКЦІЇ: «БУТИ СВОЇМИ, ЩО ОЗНАЧАЄ ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІННЯМИ»
- Національний тиждень читання — це щорічна акція, яку проводять, щоб привернути увагу до українських книжок, наявних у бібліотечних фондах України, популяризувати читання як життєву практику серед українців та посприяти розвитку популярної літератури українською мовою.
- Сила слова - безмежна. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона – мудрий друг і порадник, який, не вміючи говорити, розказує про надзвичайні пригоди та подорожі, про чудеса, про навколишній світ.
- Книга – справжній маг. Коли читаємо, уявляємо себе чарівниками, здатними розуміти мову речей, тварин і рослин, відкриваємо душу.
- На наш захід « З книгою до Перемоги» завітали шановні гості:
________________________________________________________________
Привітаймо наших гостей.
- Сьогодні за круглим столом, після довготривалої павзи ,хочеться почути голоси молодих поетів-початківців, твори людей , написаних після воєнного вторгнення, а також наших талановитих землячок. Почути слова-поради на майбутнє.
- Хай влучне слово потрапить до всіх присутніх, надасть натхнення діяти, творити, перемагати.
Бо сьогодні наше гасло - «З КНИГОЮ ДО ПЕРЕМОГИ!»
Тож починаємо!
Ведучий 1
Українці здавна славилися своїм умінням римувати й писати вірші .
Ведучий 2
Саме в скрутні часи з'являлися найвідоміші твори класиків: Івана Франка, Володимира Сосюри, Ліни Костенко й багатьох інших .
Ведучий 1
Війна в Україні змусила багатьох акумулювати свій біль від пережитого у вІршах.
Ведучий 2
Лірику, створену українцями в XXI столітті, уже називають Поезією Вільних.
(УЧНІ ЧИТАЮТЬ СУЧАСНІ ВІРШІ ПРО ВІЙНУ. (Під супровід бандури).
Денис Нарбут
Свобода йде, прискорюючи хід,
І квітне сила у зів'ялих травах,
гілля́ підносять Лондон і Варшава,
Свобода йде із заходу на схід.
Усе палає навкруги ущент:
блакитне небо у багряній лаві
і Україна в боротьбі та славі
за вільний європейський континент,
аби життя продовжувалось в нім.
Незламний дух будує нові стіни,
Соборність – новий дах для України,
Свобода йде у свій майбутній дім!
Любов Заставна («Відплата»)
За все буде відплата:
За кожну домовину,
За материнські сльози,
За втрачену дитину,
За спалену будівлю,
За дерево розбите
І за пшеничне поле,
Снарядами розрите.
За все буде відплата.
Толерувань немає
За ваш «язик» чужинський,
Що мову утискає.
І за слова брехливі,
Підступні, підлі дії.
Ті, хто мовчать бездумно –
Ви також лиходії.
За все буде відплата:
За сивину в волоссі,
За те, що вік прожили,
А залишились босі.
І за дитя безвинне,
Яке застигло в лоні,
А мами мертві руки
Повисли на ослонні.
За все буде відплата:
І за сльозу пекучу,
За ніч, вогнями повну
Від вибухів гримучу.
І за гірку розлуку,
За втрачене кохання…
Війна багряно - чорна
Для ворога остання.
Дарина Кривохатько
Тиждень тому — наче місяць назад.
Місяць назад — наче роки тому.
В мене під вікнами знов чути Град:
Мабуть, сьогодні я точно помру.
В мене в кишенях банкноти й картки.
В мене в наплічнику кішка і крам.
Я так й не встигла купити квитки,
От й ризикую в дорозі життям.
Щоб не здуріти, рахую до трьох.
Щоб не боятись, тримаюсь в руках.
Ми переможемо і з перемог
Відновим будинки в розбитих містах.
Тільки триматись! Ні кроку назад.
Все віддаю — і не шкода.
Тому Вірю в країну із безліччю вад: З нами і правда, і Бог, й ЗСУ.
Звуки лякають звичайних петард
Тих, хто зумів — не загинув в бою.
Юлія Посполіта-Левченко
Ти не радій, що гарно, мов у казці…
Ти не радій, що гарно, мов у казці,
Посипав сніг лапатий із хмарин,
Бо там в окопі, у холодній касці,
Чийсь замерзає чоловік чи син.
Захоплено, немов мала дитина,
З вікна на білий килим не дивись.
А краще стань тихенько на коліна,
І за чийогось тата помолись.
Зима прийде, вона не за горами,
І календарні принесе святА.
Та хай зігріє їх молитва мами,
І сніг холодний хай не заміта.
Не забувай в думках ні на хвилину,
Щоб ти вночі собі солодко спав,
Хтось вдома залишив свою дитину,
А хтось і взагалі життя віддав.
Тож перед тим, як йдеш спокійно спати,
Попивши перед сном гарячий чай,
Згадай в молитві кожного солдата,
І шану Богові за них віддай.
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
Ведучий 1
Книга – це мудрість поколінь минулих. Книга – це друг і порадник сьогодні. Вона зберігає в собі красу рідного слова, чарівність мови.
Ведучий 2
Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ви розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які вам читали ваші мама чи бабуся. Щодня ви маєте справу з книгою в школі та дома.
Ведучий 1
Мабуть, про жодний витвір людського генія не сказано стільки мудрих і хороших слів, як про книгу.
Ведучий 2
Я думаю, це зумовлено тим, що українці — поезієцентричний народ , у нас люди люблять читати, писати. На літературні вечори та фестивалі приходить велика кількість прекрасних, чудових людей.
Ведучий 1
Як після початку повномасштабної війни змінився інтерес до української книги?
Ведучий 2
Мені здається, більше людей цікавляться й українською музикою, і українською літературою, і українським кіно. Очевидно, це пов’язане, з одного боку, з війною, а з іншого — з тим, що ринок, культурний ландшафт змінюється й це приводить нових читачів, глядачів та слухачів, письменників, поетів.
Ведучий 1
Зараз ми почуємо твори наших учнів, які були написані як до, так і після початку повномасштабної війни. Як відрізняються ці вірші? І чи взагалі відрізняються?
(Юні поети читають свої твори)
Ведучий 1
Пам’ятка
Якщо хочеш поговорити з ким-небудь – розгорни книгу.
Ведучий 2
Якщо ти занудьгував – візьми книгу.
Ведучий 1
Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її в книзі.
Ведучий 2
Якщо прагнеш знайти друга – подружися з книгою.
Ведучий 1
Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книги.
Ведучий 2
Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй з книгою.
Якщо маєш поетичний талант - твори для людей!
Ведучі (разом)
У комп’ютері новини, у книзі - життя!