Сценарій до участі в конкурсі "Майбутнє держави - це я, це ти!"

Декорація - два кущі, пагорбок у центрі.

Голос за сценою

Ця казка весела й чарівна,

Про нашу країну - царівну,

А в казці мораль, що всім до лиця,

Ось тільки немає у казці кінця.

Не за горами та дібровами,

Не за порогами дніпровими

Була земля квітуча і прекрасна,

Яку кохало сонце ясне.

Звучить мелодія ранку, з-за пагорбка піднімається, просипається Русалонька Польова.

Русалонька польова

Ось і знову ранок,сонечко встає!

Росою вмиюся,промінням зігріюся.

День добрий тобі, вітерець!

День добрий тобі, ліс –чарівник!

День добрий тобі, річечка прозора!

День добрий,родюче поле!

День добрий,веселі хмарки!

З’являється дядечко Соняшник

День добрий, дядечко Соняшник

Дядечко  Соняшник

І тобі день добрий, русалонько польова.

Бачу, бачу, ти вже вмилася,

Квітами причепурилася,

Час уже працювати,

Рідну землю прикрашати.

На чарівну галявину виходять костюмовані герої - русалонька річкова, мавка лісова, волошка, барвінок луговий, калинонька.Після таночка, всі збираються до дядечка Соняшника.

Всі

Ми готові до роботи,

Є багато в нас турботи.

Барвінок

Дядечко Соняшник, а чому нашу землю називають Україною?

Дядечко Соняшник сідає на пагорбок, всі збираються навколо нього, сідають.Звучить мелодія, на якій він розповідає легенду.

Дядечко Соняшник

Старі гори кажуть,що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і , втомившись, вирішив відпочити. Він опустився з ангелами в край дуже багатий, красивий і щедрий.А люди цього краю, до якої б хати не заходили Бог та його супутники, зустрічали їх хлібом і сіллю. І так сподобалось Богові ця місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами:

-Рушаємо у край! Кажуть , що з того і пішла назва нашого краю «Україна».

Волошка

Дядечко Соняшник, а чи великий наш край?

Дядечко Соняшник

Спитаймо про це у Тополі, вона струнка та висока, бачить далеко.

Шелестить листям тополя, всі встали і прислухаються до її голосу:

Голос тополі

Скільки бачу - крізь поля засіяні, луги уквітчані,ліси зелені,сади плодючі !

Русалка річкова

Вітерець , а що тобі видно?

Налетів вітерець, шумить, промовляє.

Голос вітру

Бачу міста великі, села у вишневих садочках, бачу могутні греблі, шахти, заводи, бачу людей працьовитих, добрих серцем, чую мову співучу.

Мавка

Хмарки, звідкіля ви пливете, що ви бачили?

Голос хмаринок

Пливемо з високих гір Карпатських, хочемо відпочити біля Чорного моря на зубцях старого могутнього Ай-Петрі. Бачили замки та фортеці старовинні, долини гірські, парки та заповідники, бачили пінні хвилі Азова, річки великі та малі.

Русалка польова

Значить,Україна дуже велика і багата!

Пісня про Україну, співають всі, хто зараз на сцені.

Мавка

Дивіться, вже сонечко високо, люди до праці стали.

Барвінок

А діти пішли до школи навчатися.

Чути дитячий сміх, чарівники злякалися.

Русалонька  річкова

Що це ?! Невже діти? Вони ж повинні за партами сидіти!

Дядечко Соняшник

Ховайтеся швиденько!

Чарівники ховаються за декорації-кущі та пагорбок.З піснею та пританцьовкою на сцену виходять учні класу.

1.

Ось це саме місце.Тут і зупинимось.

2.

А чому саме тут?

1.

Бо дідусь казав, що цей луг чарівний, тут всю Україну побачити і почути можна.

Діти роздивляються місцевість.

3.

Хм, нічого особливого не бачу.

4.

А я бачу, тут так гарно.Я і не знав, що наш край такий яскравий та веселий.

З-за куща виглянула русалонька польова, хлопчик її побачив.

1.

Ой, хто це?

Чарівники виходять із сховищ.

Я-русалонька польова

Я –русалонька річкова

Я –Мавка лісова

Я – Барвінок луговий

Я –Волошка,цвіту в житі

Чарівники переглядаються.

Русалонька річкова

А де ж дядечко Соняшник?

Виходить  дядечко Соняшник, хитає головою

Дядечко  Соняшник

Недобре,що ви дітям показалися, недобре. Не повинні чарівні створіння та люди бачитися.

Русалонька польова

Чому? Який же рідний край без казок та легенд, яка Україна без людей?А діти - це ж майбутнє нашого краю,вони повинні все про Україну знати, щоб любити її та прикрашати.

Мавка

Дозвольте нам з дітьми поговорити.

Дядечко  Соняшник

Що ж, правда ваша.Звідки ж ви діти,з якого міста?Що робите у нас в той час,коли потрібно навчатися?

1.

Ми- учні школи №7,самий дружній у школі 5-В клас!У нас урок вивчення рідного краю,ми вирішили провести його тут, на чарівній галявинці.

Пісня класу

1.

Ми є діти українські - хлопці та дівчата.

2.

Ми вчимося край свій берегти і кохати.

3.

Народились в країні, що здобула волю,

Нам потрібно будувати всім щасливу долю.

Ми - обличчя України, ми - нова надія,

Ми вчимося, щоб здійснити заповітні мрії.

Мавка

А чи зараз Україна не така чудова?

Барвінок

Що не так у нашім краї і про що розмова?

1.

Наша Україна - зовсім молода незалежна держава, їй тільки вісімнадцять  років.

Волошка

Так мало? А раніше яка це була країна? Скажіть Дядечку  Соняшник.

Дядечко  Соняшник

І раніше була вона прекрасною, рясно уквітчаною,зеленню закосиченою. І жили тут славні хлопці - козаки.

Барвінок

Було колись- в Україні

Ревіли гармати

Було колись - запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю.

Дядечко  Соняшник

Та сталосся лихо, сотні років не були українці господарями своєї землі. Багато дізналися горя та біди.Ось спитайте у калини, чому вона завжди сумна.

Музика,калина виходить впееред.

Калина

Я сумна,бо зростала на волі

На покинутім гречанім полі,

Не підходила жодна дівчина,

Щоб зірвати червону калину.

У покинутих сумних хатах

Підростала тоді лебеда,

У селі не лишилось живих,

Тільки вітер гуляв, тільки сніг,

І тужила вся степ неозора

Обездолена голодомором.

С того часу і плачу - сумую,

І гіркими плодами частую.

Русалонька річкова

А ти, Волошка,розповідала, як хотіли поневолити землю нашу, твої стиглі жита.

Волошка

Волошка- синя квітка у житах,

Що навесні у полі розквіта,

Колись гриміли тут бої сурові,

Земля стогнала від людської крові,

І тут в житах солдат упав,

Свінцевий біль йго здолав.

Дивились в небо мертві очі сині...

Віддав життя він рідній Україні.

З того часу й ми, волошки –синьоокі,

Розцвітаємо в житах високих.

Русалонька польова

А ще люди невічать красу, вирубують ліси, гублять луги та поля.

Русалонька річкова

Забруднили річки і моря.

Мавка

Отруюють наше чисте повітря.

1.

Не сумуйте, друзі, ми, хоч ще і тільки діти, та змалку вчимось, як берегти свою країну.

2.

Ми пам’ятаємо нашу історію, відродимо наші українські традиції.

3.

Ми вчимося любити і шанувати нашу рідну українську мову.

4.

Ми збудуємо чудову вільну країну, де будуть жити щасливі і веселі люди - ми самі, наші діти, наші нащадки.

5.

Ось я хочу стати екологом і буду захищати вас та наші чарівні землі.

6.

А я стану винахідником, розроблю новітні технології, щоб людина жила у комфортному та багатому світі.

7.

Я стану юристом і буду захищати права дитини.

8.

А  я стану лікарем і піклуватимусь про здоров’я українців.

1.

І буде наша країна ще прекраснішою, ніж була, буде незалежною, єдиною, величною. Її поважатиме весь світ.

Дядечко  Соняшник

Коли це ще буде!

2.

Дуже скоро.Для цього ми й старанно вчимось у школі.

3.

Ми ж не просто діти, ми вже зараз готуємось прославляти свій край і своє місто.

Музика.

Я – юна поетеса.Вже зараз я приймаю участь у різних літературних конкурсах.Найбільш значимим для мене- «Собори наших душ». Читали мої вірші?

Чарівники

Ні !

В віршах я розповідаю про своє життя, про навчання,успіхи та творчість, про наше місто.

Русалонька річкова

І що ви вже зробили для рідного міста?

1.

Ми посадили на шкільному подвір’ї дерева і кущі, щоб вільно дихати свіжим повітрям.

2.

Ми добре навчаємось, щоб бути розумними і корисними державі у майбутньому

Хоча ми лише 5-й клас, але вже маємо  спортивні та творчі здобутки

Мавка

Від кого захищати?

Не бійтеся, ми будемо змагатися з іншими країнами тільки в спорті.

Дядечко  Соняшник

Бачу я , ви добрі діти,

Дозволяю вам дружити

Із полями, із лугами,

Із лісами та річками.

Чарівники і діти радо беруться за руки. Дядечко  Соняшник роздає їм таблички з хмарками, сонечко з повітряних кульок, великі яскраві квіти.

Русалонька польова

Виростайте і навчайтесь,

Свого краю не цурайтесь,

А працюйте всім на згоду

Для країни і народу.

4.

А нам над оце більш нічого не треба,

Домівка матусі, волошки в житах

5.

Вишневий світанок,полив’яне небо

І сиза роса на траві при шляхах...

6.

Корали калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Ми більшого щастя на світі не хочем

Всі

Щоб лиш Україна міцніла й жила.

Фінальна пісня