Сценарій до вшанування Небесної Сотні.

 

« Вони у вічність перейшли…»

Сценарій ушанування Героїв Небесної Сотні

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи, стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

                  (Пісня «Я – України син»)

Ведучий : Українці ! Ми з родоводу сильних

                   Прозрів народ і духу смолоскип

                   Запалений серцями незборимих

                  І пам'ять про синів хай не згаса повік.

 

Ведучий: Шановні запрошені , діти , батьки ! Сьогодні ми зібралися тут, щоб у скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Ведучий :

               Під прапором стояли – під прапором й спочили.
               Прийми, о Господи, своїх синів!
               За України волю їх убили
               В шалений жар тривожних днів.

Ведучий:    Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів.  Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

                      (Відео «Майдан»)

Ведучий. Під вечір 21 листопада, після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу  підписання Угоди асоціації України з ЄС,  на майдані зібрались студенти.

  

Ведучий. Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

 

Ведучий. У ніч проти 30 листопада   українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. 

 

Ведучий. І тобі вже люди в більшій кількості  вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина - вільна.

 

                                    Виходять читці  

1. Понад майданом стелиться туман,

Звільнімось, рідні кров’ю , від кайдан.

         Хай бачить весь великий божий світ,

         Країни нашої незламний цвіт.

 

     2    Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…

          Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…

          Їм янголи обличчя прикривали…

          А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

             (відеоролик «Побоїще»)

Ведучий: Першою жертвою став Сергій Нігоян.

Учень 

           Мені наснилось, що вони зустрілись:

           Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

            В саду едемськім на травичці всілись:

            - За що тебе?  

            - За Україну, друже мій.

            - Ти знаєш і мене за неї вбили,

            Та це було вже років майже сто.

            Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

            А вас вбивають... Вас тепер за що?

            Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,

            Як біло-біло в нас цвітуть сади.

            І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...

           Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.

           - А я ще ввечері узяв дівча за руку

           Й тихенько так до серця притулив.

           Тоді не знав, що Бог уже розлуку

           Навіки на землі нам присудив.

            - Під Крутами стояли ми стіною.

            В очах не страх, а злість до ворогів.

            Більшовики готовились до бою,

            Я йшов на смерть... а ,жити так хотів.

•      Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

            Я вірменин, а теж Вкраїни - син.

            Не мав у серці й крапельки облуди,

            За те й убив мене проклятий поганин .

           ... Мені наснилось, що вони зустрілись.

   Убитий в Крутах й бородач Сергій.

    «За Україну нас вбивають, брате мій.»

 

 4.  Ти бачив, як Ангели в Небо летіли?

      Так-так, саме в Небо, а не навпаки…

      Від пострілів влади отак відлітали

      До Бога назавжди вкраїнські сини.

      Одна у них ненька – одна Україна,

      Вони за  неї віддали життя!

     А Вам вона нині вклоняється щиро

     За їх виховання й безсмертні серця!

                 ( Пісня «Ти – герой України»)

Ведучий:  Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер».  Людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери.

                                Відеоролик про розстріл майдану.

 Ведучий : Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»

 Ведучий:  Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
                  І сльози, бо ви, словом вже не з нами.
                  Але в думках ви поруч, і не згасне свічка,
                  І линуть буде  «Слава Україні!» над ланами.

Ведучий:  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять про  невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.     Вони згасли як зорі.

 

                 Виходять дівчатка (зі свічками) у костюмах ангелочків. Звучать останні акорди пісні «Небесну сотню, Господи, прийми »

 

 

1.  А сотню вже зустріли небеса..

         Летіли легко, хоч Майдан ридав..

         І з кров’ю перемішана сльоза….

         А батько сина ще не відпускав..

         І рани їхні вже не їм болять..

         Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

         Як крила ангела,злітаючи назад,

          Небесна сотня в вирій полетіла..

 

 

2. Небесну сотню, Господи, прийми,

         Прийми їх душі з білими крильми.

         Прости, Всевишній , що не вберегли

          Свого народу кращії сини.

  (Під звук срібних дзвіночків несуть свічки до стенда)

 

Ведучий:  Дякуємо Героям  Небесної сотні  ЗА ТЕ, ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ  НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ!

 1.    Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

       Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

       Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

       Та більше не повернетесь додому…

 2.   Хто міг подумати, що трапиться таке,

       Хто міг подумати, що в мирную годину

       Підуть батьки ховать своїх дітей,

       Які стояли на Майдані за Вкраїну.

  3.   Небесна сотня відійшла у вічність

        Героям СЛАВА- не пусті слова

        І пам’ятником хай вам стане  

        Нова країна - сильна та міцна !

 

 4.    Прийшла війна, і звідки не чекали.
        Але народ наш не поставлять на коліна!
        Ночей не спали, коли хлопців проводжали.
         Ми вистоїм, бо найдорожче - Україна!
 

 Ведучий :  Війни! Скільки їх було в історії людства. І завжди – це страждання, сльози, втрата  найдорогоцінного в житті , біль... Таким болем для багатьох громадян України є війна на Сході нашої Батьківщини.

Учні.1     А на моїй землі іде війна,
                Стріляють танки і ревуть гармати.
                Сповита горем, в чорному вбранні,
                Сльозами вмилась не одна вже мати.

     2.      Війна вбиває кращих з-поміж нас,

             І повняться ряди в Небесній сотні

            Та для героїв зупинився час,

            Вони у вічність перейшли з безодні.

Ведучий:  Відійшов у вічність і став у ряди Небесної Сотні й учень нашої школи Ткаченко Руслан. Він боровся за Вітчизну, стояв на сторожі волі й незалежності заради нас, нашої свободи він віддав своє життя.

                             (За сценою звучать слова)

  Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

 

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

Ведучий: Герої не вмирають і не вмруть.

                 Героїв пам’ятатимуть віками,

                 Їм шану й славу люди віддають.

                 І голову ми схилим перед вами.

Ведучий: Схилімо низько голови перед пам’яттю і подвигом славних синів України, які загинули, захищаючи рідну землю. Ушануймо їх хвилиною мовчання.           (хвилина мовчання)

( Під пісню «Пливе кача» виходять дівчата із свічками у руках, перев’язаних жовто-блакитними стрічками, проходять живим коридором і ставлять свічки на стіл)

Ведучий: Нехай кожен із нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою.

Ведучий:  Горить свіча у кожного у домі,

                  Тече сльоза гаряча і гірка.

                  Бурлить Дніпро: «Невже на світі цьому

                  Така за волю платиться ціна?»

                                (пісня «Свіча»)

1. Пролунало в країні мовчання.

         Навіть вітер затих на хвилину:

        Відбувалось останнє прощання,

        Зі словами ” Герої не гинуть”.

 

2.  Засвітили свічки в кожнім домі,

          І дивилися тихо на небо-

          Так летіли у даль невідому

          Всі герої, що вмерли за тебе.

 

3. І почули, як плаче держава,

         Що синів її в землю ховають.

         Ви не вмерли! В Вас вічність і слава,

         Бо Герої, як ви, не вмирають!

 

4.  Герої не вмирають, просто йдуть

          Із поля бою – в небо,

          В лицарі - зі смерті.

          Їх душі журавлями припливуть.

          Героям слава – вписано у серці.

                        (Пісня «Молитва»)

1. Дні за днями встають,

Виростають в літа незабутні.

Пам'ять серця горить,

Пломеніє священним огнем.

Ми ідем в майбуття,

Ми ідем на шляхи велелюдні,

Ми плекаєм життя

Щоб зустрітися з завтрашнім днем.

2. Як хочеться, щоб тихо ніч пройшла.

     Як хочеться, щоб світлий день настав,

      Щоб Україна в мирі зажила,

      І щоб ніхто нікого не вбивав.

 (Виходять хлопчик і  2 дівчинки  в українських костюмах..)

 

1. Ми є. Були. Ми будем вічно жити 
   І прославляти український рід,
   З якого всі ми, звідки є ми діти –
   Вкраїни - неньки найдорожчий цвіт.

 

2. Ми є. Були . Ми завжди будем.
   Не малороси ми, а нація, народ
   Наш гордий дух і волю не прогнути
   Ніяким „ градам ” й армії заброд.

 

3. Ми є. Були. І будем вічно жити,
   І з нами Україна – рідний край – 
   Розквітне в мирі й злагоді велично,
   Немов весняний сонячний розмай.

             (Пісня «Українці – ми єдина сімя»)

На сцену виходять усі учасники заходу

 

1. Не розчаровуйсь в Україні,

   А зрозумій її печаль.

   Що робиш ти для неї нині –

   У себе спершу запитай.

 

 2.Не розчаровуйсь в Україні,

   Вона свята, а грішні - ми.

   В її недолі часто винні

   Її ж бо дочки і сини.

 

3.Не розчаровуйсь в Україні,

   Ідеї волі певним будь,

   Бо тільки той є справжнім сином,

   Хто вміє неньку захистить.

 

4. Не розчаровуйсь в Україні,

    Вір, що мине важка пора,

    Розквітне пишний цвіт калини

    В садах достатку і добра.

                             ( звучить Гімн)

Разом:  Слава Україні – Героям слава!