Сценарій фольклорного дійства "Котильонова забава"

“КОТИЛЬОНОВА ЗАБАВА”

(сценарій театралізованого фольклорного дійства)

Інтер'єр селянської хати. Господиня, сидячи на ослінчику,

займається вишиванням. Раптом лунає стукіт у двері.

Забігають дівчата у національному вбранні.

Дівчина: Добрий день, тітко!

Господиня: Слава Богу!

Дівчина: Тітонько, а дозволите нам нині провести у Вашій хаті котильонову забаву?

Господиня: А десьти проводили минулого разу?

Дівчина: Та у тітки Ганки.

Господиня: А чого ж не хочете нині там забавлятися?

Дівчина: Бо хлопці наробили збитків.

Господиня: А яких ще збитків?

Дівчина: Та, взяли завалили загату, а пса висадили на грушку.

Господиня: А, та ну вас, то мені теж наробите казна чого.

Дівчата: Та ні, тітонько, ми будемо чемні. Будь-ласка, дозвольте!

Господиня: Ну, добре, добре. Приходьте вже, дозволяю.

Дівчата: То ми побігли збирати всіх.

Господиня (через вікно): Кумо Зосю, вступіть-но до мене, попліткуємо. В мене ниньки буде котильонова забава.

Заходить кума.

Кума: Ой, кумасю, а що добре ви сьогодні варили, що смачненьке пекли?

Господиня: Пригощайтесь, кумасю, пиріжками. Тільки що із печі.

Куми пригощаються пирогами, узваром.

 Забігають дівчата.

Дівчата: Добрий вечір! Слава Богу!

Куми: Добрий, добрий. То що всіх по селі дівчат покликали.

Дівчата: Та усіх, тітонько, і не тільки дівчат. Нині будуть ще й хлопці із сусіднього Рачина.

Кума: Дівчата, а котильони готові?

Дівчата: Готові, готові. Бо яка ж то без котильонів та й котильонова забава?

Одна із дівчат дістає із корзини котильони, демонструє.

Господиня: Ну й краса, молодці дівчата. Ото побачимо сьогодні, який парубок якій дівчині до вподоби.

Кума: Дівчата, а що ж вас так мало?

Дівчата: Та вже йдуть, чуєте як виспівують?

Дівчата, йдучи, співають пісню “Біля річки броду”.

Заходять до хати. Закінчивши співати, вітаються:

“Добрий вечір! Слава Ісусу Христу!”

Чути стукіт. Дівчата починають метушитися, прихорошуватись.

З'являються хлопці, співаючи пісню “Мав я раз дівчиноньку чепурненьку”.

Дівчина: Ой, хлопці, а де ж ваші музики?

Дівчина: Та запхали в капусту язики.

Хлопець: Петре, ану скоч за музиками.

Петро: А що я та й я!

Хлопець: Бо ти перший рік парубкуєш.

Петро біжить до дверей, але вже чути музику. Він повертається.

Петро: Вже йде садівська кавалєрка з музиками.

Заходять народні музики.

Дівчина:  Ой, музики, музиченьки, заграйте, заграйте.

  А ви наші гарні хлопці, з нами погуляйте!

Дівчина:  А той хлопець, що із Дубно, так файно танцює,

  Правим ногом закидає, а лівим гальмує.

Хлопець: Як іду я танцювати -

  Беру ту, що скраю,

  Аби хлопці не казали,

  Що перебираю.

Звучить в'язанка українських народних пісень у виконанні народних музик. Хлопці та дівчата приспівують та пританцьовують.

Господиня: Ой, як вчую музику, то ноги самі гуляють.

Кума: Кумцю, а давайте молодість згадаємо та заспіваємо рядок за рядком, аби  було все ладком.

Звучать пісні “Перелаз”, “Од села до села”.

Дівчина: Дівчата, хлопці, а пора вже обирати короля забави.

Хлопець: А хто ж то він буде?

Дівчина:  Вибираймо, вибираймо короля забави,

  Аби файно танював, і нас файно бавив.

Дівчата вибирають Олександра королем забави, перев'язують його прикрашеною квітами стрічкою.

Король забави: Вдячний за довіру, дівчатонька й хлопці. Мушу вас усіх забавити. Тому хочу для усього шанованого товариства повідати: шукаю дівчину, аби підійшла мені по всіх статтях.

Олександр розповідає гумореску “А ви кажете — женись”.

Звучить пісня “Парубочок, як дубочок”.

Дівчина: Хлопці, а давайте приймемо у парубки Михайла, а то він уже півроку загати та одвірки підпирає.

Дівчина: Олено, а чого ти за нього переживаєш? Напевно, оком кинула?

Дівчина: Та ні, він мій сусід.

Дівчина: Ну-ну, сусід. Твій дід і його баба на сонці разом онучі сушили.

Дівчина: Михайле, вставай і давай парубоцьку клятву.

Михайло кланяється громаді, промовляє.

Михайло: Від сьогодні обіцяю: до дівчат ходити і всіх парубоцьких добрих звичаїв дотримуватись.

Дівчина:  На конику удалець

  Що ж за диво молодець?

  Наш Михайло удалець.

Звучить пісня “Била мене мати березовим прутом”.

Сценка

• Люди кажуть, Марусю, що ти шити не вмієш?
• Так, хіба, що шити.
• І корову, кажуть, не вмієш подоїти?
• Ну, ще й корову не подою.
• І навіть кажуть, що хліба не спечеш?
• Може, ще тільки хліб не пекла.
• Танцювати та співати, кажуть, не вмієш?
• Ну, це вже люди безсоромно брешуть.

Звучить пісня “Зелений гай”.

Король забави: І на кінець, музики, заграйте “Польку в решеті”.

Усі учасники танцюють польку, по закінченні якої дарують

кожному хлопцеві котильон.

Дівчина: Тітонько, ми вам дуже дякуємо за забаву.

Господиня: Дякую і вам, дівчатонька та хлопці, бувайте здорові.

Звучать народні музики, всі учасники забави співають пісню

“Зеленеє жито, зелене”.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДУБЕНСЬКИЙ КОЛЕДЖ РІВНЕНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“КОТИЛЬОНОВА ЗАБАВА”

(сценарій театралізованого

фольклорного дійства)

Дубно - 2012