Сценарій "Герої не вмирають"

Сценарій тематичного вечора

до Дня Революції Гідності і Свободи

 

Відео «До Дня Революції Гідності і Свободи»

Звучить мелодія «Painful love suite» (фон для читання)

 

Жінка з сином 1:  Минають дні, минають ночі…

Життя біжить собі вперед.

А син малий на кожнім кроці мене питає: що, як, де?

Ми просто йшли столицею і міркували…

Та щось так защеміло у грудях…

Бо до Майдану з сином ми докрокували -

Це тут він батька свого втратив у боях.

Бої із владою - за волю України,

Коли здригнувся світ, і захиталось все,

Коли зродилась нація вкраїнська,

Бо кат, що братом був, позаривсь на святе…

Жінка з сином 2:  Синочку мій, твій тато став героєм,

Хоча за славою він на Майдан не йшов.

Узяв лиш віру в правду й дух – це його зброя.

За вільну Україну віддав він плоть і кров.

Жінка з сином 3:  Я розкажу тобі про тата, таких як він ще сотня є. 

Онукам, правнукам, а ось його прощальна мить остання…

Десь гримнув постріл, серце впало –

Хтось полетів на небеса…

Його нема, його не стало.

І будуть зайвими слова…

 

Музика звучить гучніше

Голос із-за лаштунків:  Героям Майдану, воїнам АТО присвячується…

 

Звучить мелодія «Hero in Our Midst». Виходять учні

Учень 1: Вставай, Україно, вставай, рідна Ненько,

І волю свою не проспи!

Бо рвуть твоє тіло, голубко біленька,

Московські кати-яструби!..

Учень 2:  Вставай Україно, вставай не барися.

Бо кров вже тече із грудей!

Учень 3:  Вставай, Україно, і твердо борися

За гідне майбутнє дітей!

Учень 4:  Вставай, Україно, від краю й до краю,

Бо серце твоє у вогні!

Учень 5: Вставай, Україно, жени катів з раю!

Народ тут господар на своїй землі!

Учень 6: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія...

Учень 7: Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

Учень 1: Вечір до Дня Революції Гідності і Свободи оголошено відкритим.

 

Звучить Державний Гімн України

 

Ведучий 1. Минуло 4 роки із того моменту, як народилася вона – Революція Майдану, Революція Гідності і Свободи. Чим була революція для кожного з нас? В першу чергу, Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності. Але Революція Гідності не завершилася, вона продовжується на сході нашої країни.

Ведучий 2. Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Ведучий 1. Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан.

Ведучий 2. Ми бачимо гідність і честь у добровольців, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було.

Ведучий 1: Ми бачимо гідність у волонтерів, які здійснюють допомогу воїнам на Сході, інколи, навіть, ціною власного життя.

Ведучий 2: Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ.

Ведучий 1: Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження та відвойовування миру. Навіть, простими дитячими малюнками ми намагаємося підняти настрій нашим солдатам.

                    Шановні волонтери, передайте воїнам в зону АТО наші вітання.

Ведучий 2: Ми завжди пам’ятаємо: саме завдяки мужності українських військових там, ми зараз можемо спокійно жити тут.

Ведучий 1: Ми віримо в перемогу наших воїнів, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють на сході України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства. Сьогодні до нас завітали хлопці, які побували в пеклі війни

До слова_____________________________________________________________

 

Звучить «Тихо заплаче земля» у виконанні І. Шолтиса (фон для читання). Виходять двоє братів

Брат молодший: У чому ж, брате мій, була твоя провина,

                           Що снайпер влади обірвав твоє життя?

Брат старший: За те, що Гімн співав я Україні!

                           За те, що вірив у щасливе майбуття!

Брат молодший: Чому ж, мій брате, ця злочинна влада

                           Прицільно мітила тобі у лоб?

Брат старший: За те, що я любив свою країну!

За те, що я є справжній патріот!

За те, що я, не ставши на коліна,

Свій край – країну боронив!

Брат молодший: За те, що ти є України славним сином!

За це життя своє ти положив!

За те, що честь в тобі і гідність!

За те, що прагнув вирвати з оков

Життя страждальної країни,

Щоб розквітала знов і знов!

І знаю, брате мій, що в царствії Небеснім

Молитись будеш Ангелом із нами!

За волю й славу вільної країни,

За справедливу та щасливую державу!

Брат старший (звертається до країни-нападника):

Гадаєш, ти мене образив,

Коли бандерівцем назвав?

Скажу тобі на це одразу:

Я ним не був! Тепер вже став!

Сприймаю це як нагороду!

Звання, присвоєне за те,

Що сином став свого народу.

Любові почуття святе!

Люблю безмежно рідний край,

Цю чарівну, магічну мову,

Дарований Всевишнім рай,

Красу дівочу чорноброву.

Люблю за щедрість і за спів,

Шалені ночі солов’їні,

Коли бракує навіть слів

Освідчитися Україні!

А ти мене за цю любов

Оскаженіло ненавидиш.

Не я до тебе! Ти прийшов

На мою землю і тут гидиш!

Іди подалі від гріха:

Моє терпіння не безмежне.

Нехай святиться у віках

В борні здобута незалежність!

 

Звучить мелодія (фортепіано) «На Майдані» (фон для читання)

 

Учениця: Мама відправила сина,

Просила бути обачним.

Син обіцяв берегтися щосили:

«Мамо, не плачте».

Місяць минає, закони погіршали,

Прийняті жестами.

«Мамо, я просто не можу по-іншому –

Я на Грушевського».

Вулиця стала дуже болючою,

Що говорити?

Син повернувся – очі заплющені,

Прапором вкритий.

Сонце сховалось – негода.

Чи буде Праведний суд?

Там, де учора проходив, сьогодні

Друзі несуть. Мама заплакана, хрестить повсталих

Мовчки, без слів.

Сина не стало,

В неї – мільйони синів.

 

Дівчина на сцені стоїть в печалі.

Звучить пісня «Мамо, не плач» (фон для читання)

 

Учень 2 (звертається до мами):

            Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташиною вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько,

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає,

І рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину,

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. І люблю Україну.

Вона, як і ти, була в мене одна.

 

Звучить мелодія «Реквієм: назад у майбутнє». Виходить Дівчина-Україна

Дівчина-Україна: Простіть мене, хлоп’яточка, простіть!

Я не змогла вас, рідні,захистити,

І тілом, кулі, що летіли в вас, спинить…

Душа ридає, очі гірко плачуть,

І серце рветься навпіл від думок…

Я не змогла вас, рідні, захистити.

А вас на небі, певно, вже прийняв Пророк…

Тарасе, батьку, захисти їх прошу!

У рай всю сотню пишно проведи,

Вони вмирали не за славу й гроші –

За Україну вмерли в боротьбі!

Хай прийме їх святе козацтво

До лав своїх звитяжних і ясних!

Небесна сотня – вже в небеснім братстві

Сміливців-воїнів простих…

Простіть, хлоп’ята, і спочиньте з миром,

Простіть і не тримайте, прошу, зла…

Ви показали, що Вкраїна має силу,

А сила не помре, вона завжди жива!

Учень 3: Українці, прошу вас, не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати

Своє прагнення жити достойно в державі

В пам'ять тих, хто загинув... Вічна їм слава!

Учень 4: У Фастові – Алея воїнів АТО…

На жаль, вона не в сквері і не в парку – там, де діти грають...

З людської пам’яті не витре їх ніхто,

На Інтернаціональному їх душі спочивають.

Ведучий 2: Право покласти квіти до могил загиблих воїнів АТО надається команді школи «Січові стрільці» на чолі з учасником АТО, ЗДНМР Прокопенком М.М.

                  Покласти квіти!

 

Покладання квітів. Звучить музика

 

Учениця:  Плакала… над синами своїми плакала,

Знаками… по асфальті розмитими знаками

Кровоньки! Безневинно пролитої кровоньки!

Голови не підняти… поціленої головоньки.

Плакала у карпатській шумливій зливі,

Плакала у Дніпра веснянім розливі,

Плакала у страшній шахтарській баюрі.

Плакала, як та чаєчка при дорозі,

Плакала, бо в смертельній вони облозі,

Плакала… їх уже не піднять із ями!

Плакала Україна понад синами.

Учениця: Добра і щастя нам подай, небесний Отче,

І Словом душі просвіти Своїм пророчим…

Героям десь на цвинтарях хрести поставлять –

А Ти, наш Боже, сотвори їм вічну пам'ять…

А ми навік залишим їх в серцях

Молитись будемо за їх страждання.

Вшануймо пам'ять світлу кожного бійця

Хвилиною мовчання, хвилиною мовчання…

 

Хвилина мовчання. Звучить українська народна пісня «Пливе кача по Тисині…» (Піккардійська терція.) Відео «Революція Гідності»

Виходить «Постать скорботи»

 

Постать скорботи: О, Господи, почуй, мої благання,

Мою молитву, мій скорбний спів

За всіх, чия ця битва вже остання:

Батьків, братів, коханих і синів.

У пам'ять закарбовує Вкраїна

Обличчя їхні, славні імена.

На всі віки найвища і нетлінна

Життям і кров’ю сплачена ціна.

Увесь народ прощається із ними.

Їх усмішки світлини бережуть.

З’єднай нас, Боже, дотиком незримим

Крізь вічну, крізь останню цю межу.

Навчи нас, поможи нам далі жити,

Небесний Отче, Дателю життя,

Даруй нам сили ворога простити,

Того, який не прагне каяття.

Душа ридає, кожне слово блідне,

Змовкає перед болем тишини.

У помсті Україна не розквітне.

Невже даремно гинули вони?!

Хай їхня жертва буде бездоганна

На вічних непомильних терезах.

Хай ця земля, для нас обітована

Воскресне, знов омита у сльозах…

 

Звучить музика

 

Ведучий 1: Моя Україно, вірю, що дух твій ніколи не згасне!

Ти – совість народу, незгасна зоря.

Живи й процвітай, моя Україно,

Для миру, для щастя, любові й добра!

Ведучий 2: Живи, Україно, живи для краси,

 Для сили, для правди, для волі!..

 Шуми, Україно, як рідні ліси,

 Як вітер в широкому полі.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

Ведучий 1: Слава Україні! (3 рази)

Ведучий 2: Героям слава! (3 рази)

Звучить пісня «Про Україну»