Сценарій. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА З МАТЕМАТИКИ

Про матеріал
Інтелектуальна гра з математики "Що? Де? Коли" для старшокласників закладів загальної середньої освіти
Перегляд файлу

Інтелектуальна гра з математики для старшокласників

«Що? Де? Коли?»

 

Російський письменник ХІХ століття Дмитро Писарєв, мабуть, висловлюючи думку багатьох літераторів, стверджував, що «математика завжди … залишається для учнів важкою працею». Ясна річ, математика вимагає багато зусиль від учня, її неможливо опанувати шляхом зазубрювання основних означень, правил, постулатів та теорем. Математика – це політ фантазії. Саме так повинні сприймати цю науку учні, а завдання учителя – допомогти їм полюбити математику, відчути задоволення від вільного польоту у її просторі.

Серед засобів, які мають таку можливість, одне з провідних місць посідає гра «Що? Де? Коли?», яку можна проводити і під час уроків, і під час позакласних заходів.

 

Мета: - Популяризувати математичні знання;

- активізувати розумову діяльність учнів, їх інтерес до вивчення математики;

- розвивати логічне мислення, уважність, кмітливість;

- виховувати комунікативні компетентності, вміння працювати у колективі.

 

Деякі зауваження щодо проведення гри:

Дана гра є командною, склад команди – 4-6 гравців (не менше 4-х, але й не більше 6-ти). Одночасно грають декілька команд, бо відповіді подаються у письмовому вигляді. Завдання команд – за хвилину дати правильну відповідь на запитання ведучого. По закінченні хвилини капітан піднімає руку із карткою відповіді, яку забирає помічник ведучого (якщо команда забарилася із відповіддю більше, ніж на 10 секунд, то помічник не приймає відповідь, і вона не зараховується). Перемагає команда, яка вірно відповіла на більшу кількість запитань.

На початку гри ведучий (а це, як правило, – учитель)  нагадує командам–учасницям правила гри, а його помічник (учень) записує на дошці назви команд. Через кожні пять запитань на дошці з’являється проміжний результат гри, по закінченні – остаточний.

 

 

Оформлення зали:

Ігрові столи (за кількістю команд); на кожному столі лежить 15+1 карток для відповідей (по одній на кожне запитання).

Дошка, на якій записується результат гри після кожних пяти запитань.

Плакат: «Обєкт математики настільки серйозний, що не слід пропускати нагоди зробити його трохи цікавішим.   Б.Паскаль»

 

 

ХІД ГРИ:

 

І. Вступне слово вчителя.

Вирішення організаційних питань.

Ознайомлення учнів з правилами проведення гри.

 

ІІ. Підготовка до проведення основної частини гри.

Запитання для розігріву: Задача американського популяризатора науки Мартіна Гарднера: Чому перукар у Женеві швидше зволіє підстригти двох французів, ніж одного німця?

Відповідь: Тому що він заробить на них вдвічі більше.

Учитель перевіряє подані відповіді, при потребі робить зауваження командам щодо їх оформлення.

 

ІІІ. Проведення ігрового туру.

 

1. З грецької це слово перекладається як «струна». Але математики все ж використовують завжди грецький варіант, не вдаючись до перекладу. Назвіть це слово.

Відповідь: «Хорда».

 

2. (До зали помічником вноситься «чорна скринька») У давній Греції вміння користуватися цим предметом вважалося верхом досконалості, ознакою високого становища у суспільстві і високого розуму. Що це за предмет, який, до речі,  знаходиться у «чорній скриньці»?

Відповідь: Циркуль.

 

3. Прізвище якого математика відоме всім водіям автотранспортних засобів, хоча, можливо, вони про це й не здогадуються?

Відповідь: Кардано (карданний вал в автомобілі).

 

 

 

 

16

3

2

13

5

10

11

8

9

6

7

12

4

15

14

1

4. Цей магічний квадрат відтворено з гравюри відомого художника середньовічної Німеччини Альбрехта Дюрера «Меланхолія». А в якому році була створена ця робота видатного митця? Відповідь прихована саме тут, у магічному квадраті.

Відповідь: У 1514 (середні числа в останньому рядку відтворюють рік створення гравюри).

 

5. Одна з найстародавніших жінок–математиків Іпатія з Олександрії стала жертвою релігійного фанатизму християн. Передбачалося, що 1500–річчя її загибелі буде відзначатися на спеціальному міжнародному жіночому з’їзді у 1915 році. Чому ця подія не відбулася?

Відповідь: На заваді стала Перша світова війна.

 

6. Назва якої геометричної фігури походить від грецького слова, яке на українську мову перекладається як «столик»?

Відповідь: Трапеція.

 

7. Назвіть імя жінки–математика, на честь якої названо квіти.

Відповідь: Гортензія (Гортензія Леном жила у ХVІІІ столітті у Франції).

 

8. У звязку з перейменуванням острова Самос в Егейському морі грецьке поштове управління випустило марку із зображенням відомої фігури, яка є символом не менш відомої теореми. Яка фігура зображена на марці?

Відповідь: Прямокутний трикутник (острів Самос перейменували в острів Піфагорейон, бо там народився Піфагор).

 

9. Які числа у стародавньому Китаї називали поняттям «фу» (борг)?

Відповідь: Відємні числа.

 

10. Король Франції вшанував відомого математика і філософа Рене Декарта титулом «Великий координатор» за винахід, що стосувався театру. А який саме?

Відповідь: Нумерація рядів та місць.

 

11. Математика була і є основою багатьох наук, та й запозичила вона багато чого з інших наук. Правда, й деякі помилки давніх наук міцно закріпилися в математиці. Скільки днів нараховував вавілонський рік?

Відповідь: 360 днів (вавилонські астрономи ділили коло на 360 рівних частин).

 

12. Назвіть найвидатніше досягнення індійських математиків?

Відповідь: Позиційна нумерація (можливість за допомогою цифр записати будь-яке число).

 

13. Яку форму мав бубон у давніх греків?

Відповідь: Квадрата або ромба (саме цим пояснюється той факт, що на гральних картах бубнової масті зображують ромб).

 

14. Англійський математик Джон Непер запропонував використовувати цей знак для запису деяких чисел, хоча у самій Англії і по цей день використовують зовсім інший розділовий знак. Який знак використовують з цією метою у нашій країні?

Відповідь: Кому (як знак, що відокремлює цілу частину від дробової у десяткових дробах).

 

15. Давні греки вважали, що небо складається з декількох нерухомих кришталевих сфер, на яких тримаються зірки і планети. Про це пише в своєму творі «Про небо» давньогрецький філософ Аристотель (384-322 рр. до н. е.). На найвищому небі знаходилося місце перебування богів.

Вкажіть кількість цих небесних сфер.

Відповідь: 7 сфер (з цим пов'язаний вислів «на сьомому небі»).

 

ІV. Підведення підсумків гри.

 

 

doc
Додано
29 липня 2019
Переглядів
1124
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку