Сценарий історичної години до Дня пам’яті героїв Крут «Понад Крутами вічність у сурми сурмить…»

 

 

Сценарий

 

історичної години до Дня пам’яті героїв Крут

«Понад Крутами вічність у сурми  сурмить…»

 

Доброго дня ,шановні  вчителі ,учні, всі присутні  в нашому  залі  запрошуємо на урок –пам’яті «Понад  Крутами вічність у  сурми   сурмить». Вже    багато  років  поспіль 29 січня наша  країна   на  державному  рівні   вшановує  відвагу, вічну  пам’ять  загиблих студентів- гімназистів  в бою під Крутами. Пам’ять-нескінченна  книга ,у  якій записано   все: і  життя  людини,  і  життя  країни. На долю  нашого народу  випало багато   героїчного і  водночас  трагічного.

100 років  відділяють  нас від  того часу ,та  події  29  січня  1918  року  живуть   в душі   українського народу, ядрять   його серце. Тож  давайте  зазирнемо  в  ті  дні ,відкриємо   ще одну  сторінку нашої  історії,  усвідомимо   суть  трагедії, ім’я  якої Крути.

1 Учень:Тим , хто  загинув   в боротьбі  за  волю і  кращу долю  України – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

2Учень:Цвіту нашого народу , його славним  синам і дочка,  що  в розквіті  своїх  сил   віддали  молодість  і  життя

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

 

                      1 Учень : І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

                     2 Учень   Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

 

• ту гарячу кров святу Повік Вкраїні не забути.

 

 

1 Учень. 29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

 

               Під Крутами там молоде юнацтво

               На прю криваву з ворогами стало.

               За Україну, славу, честь й багатство

               Життя юнацьке своє там віддало.

 

 

3 Учень. Йшов 1918 рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою. Проте більшовицька влада не хотіла визнавати самостійність України. Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє шеститисячне військо на Київ під проводом М.Муравйова.

 

 

На той час в Центральній Раді не було армії. Основна її частина була розбита більшовиками, а інша перейшла на бік червоних, спокусившись фальшивими обіцянками.

 

• той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався  курінь із студентів та учнів гімназії.  Їх було 300.

 

 

 

 

4 Учень. Наступав холодний ранок 29 січня 1918 року. О 9.00 годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Проти них наступали матроси Балтійського флоту – їх було майже 6 тисяч старих вояків, а борців за волю України лише 300.

 

 

 

 

Учень: Десять йшло проти ста,

 

• кидались грудьми на гармати, Бо за ними свята Україна стояла, як мати.

 

• остання гупає гармата..

На життя без надій

 

Їм стояти, стояти, стояти!

Учень. Бій був запеклий і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.

 

 Учень Земля дрижала. Схід вогнем горів,

             Сурми сурмили. Гримали гармати.

 

• в їх очах, вогнистих та завзятих Палав святий, благословенний гнів.

 

 

Учень. Сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це слово дійшло з одного боку колії, де були юнаки старшинської школи, на протилежний бік до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати». Юнаки-курсанти відійшли назад, а студенти кинулись вперед. На смерть… Пішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було. І падали, падали у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.

 

  Учень П’янила ниву кров їх чиста

 

Звершилося: вже бій стихав,

 

• впали всі героїв триста! Останніх, смілих – гнів садиста В полоні всіх закатував.

 

 

 

Учень. 35 учнів - гімназистів  забрали  більшовики  у  полон, двадцять сім здорових і вісім поранених. Їх довго і жорстоко катували, зі страшною  люттю били прикладами ,  нагаями  і просто  кулаками . А це  були  ж  діти!

 (Сценка, пісня  полоненого)

 

Учень.Та не впали на коліна, не просили пощади і помилування. Мужньо зустріли вирок.

Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші підхоплюють «Ще не вмерла Україна». І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю. Як тільки більшовики  залишили  Крути селяни з навколишніх сіл забрали тіла юнаків  та поховали за християнським звичаєм.

Учень: За  рішенням  Центральної Ради було  вирішено урочисто  перепоховати  полеглих  студентів. 19 березня 1918 року до Києва приїхав сумний поїзд з  тілами героїв. Убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

 Учень: На Аскольдовій могилі

 

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі-

 

Український цвіт!-

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

 

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого зазнявся воїн?

 

 

 

 

 

Боже, покарай!-

Понад все вони любили

                                       Свій коханий край.

Учень: Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої.

 

Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський. Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки -вічні!».

 

Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Перегляд  фільму з  ціклу «Нескорені. Григрій  Піпський»

 

 

Учень1. Їх  було лише  300 - учнів, гімназистів, студентів. У кожного були  мрії про майбутнє ,надії, сподівання.

 

Учень2.Хтось із них  тільки  вчора  закохався .

Учень3.А  дехто  .навіть , закохатися  не встиг.

 

Учень4.Старшому  з  них  було  23  а молодшому  15  як  мені.

 

Учень5.Вони проти  шеститисячної  регулярної армії  більшовицького  командира  Муравьова  і  зупинили  їх  своїми  тілами.

 

Учень1.Поки  дорослі  вирішували  долю  країни  на  захист  ще  не відвойованої незалежності  стали  діти .

 

Учень2.Ці  юнаки  поклали свої голови  за  визволення  Вітчизни .А  Вітчизна  збереже  про  них   вдячну  пам’ять .

 

Учень3.В історії  кожного народу  є  події   які  вирішують  долю  країни. Історія  Крут  яскраве  тому  підтвердження.

 

Учень4.Герої  не  вмирають, вони живуть  в пам’яті  і справах  наступних поколінь тож  вшануємо їхню пам’ять  хвилиною  мовчання .Прошу  всіх встати. (Хвилина  мовчання).

Будьмо патріотами, любимо  свою багатостраждальну   матір – Україну. Сьогодні  вона  як  ніколи , потребує нашої  допомоги.

Фінальна  пісня  «Пісня про  Україну».