24 червня о 18:00Вебінар: Практика створення матеріалів для оформлення та зонування класного приміщення в НУШ

Сценарій "Катерина"

Про матеріал
Сценарій поеми Тараса Шевченка "Катерина" скорочено на сучасний лад. Може бути використаний для шевченківських днів. Мета розробки: закріпити знання творчості Т.Шеченка та показати учням, що поема "Катерина" є актуальної донині.
Перегляд файлу

1

Ведучий        Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…
Якби сама, ще б нічого,
А то й стара мати,
Що привела на світ Божий,
Мусить погибати.
Серце в’яне, співаючи,
Коли знає за що;
Люде серця не побачать,
А скажуть — ледащо!
Кохайтеся ж, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Знущаються вами.

 

Сцена 1

Сидять мати і батько Батько читає газету, мати щось готує. Забігає Катерина.

Мама. Катрусю, сядь поїж.

Катерина Ні мамо, не хочу, я поспішаю.

Батько І куди ж це ти поспішаєш.

Катерина. Ми з дівчатами йдемо на дискотеку. Микола  приїхав, той що в Києві вчиться, так от з ним його друг, зі столиці сам. І от вони   сьогодні разом на дискотеку прийдуть. (сміється)

Мати (бере Катерину за руку) Доню,  ти ж будь розумницею. Не втрачай голови, пам'ятай про що я тобі завжди казала.

Катерина. Ой мамо! Ти як завжди.

Мати Ти не ойкай а знаєш які ті міські хлопці. А цей ще й з самої столиці!

Батько Ти не Катю не сікайся до матері, а слухай, що тобі кажуть. І щоб вдома було до півночі. Чула.

Катерина Та добре, добре, а взагалі я вже доросла, знаю що роблю.

Мати (качає головою)

Батько Бач доросла вона!

Катерина (виходить) все я побігла. Пока!

Батько (до матері)От! Це твоє виховання.

Мати Ага, як завжди, я у всьому винна. Пішли вже краще спати, пізно вже.

(батьки виходять)

Сцена 2

Дискотека.         Всі танцюють

Заходять хлопці. Розмовляють між собою Дівчата звертають на них увагу.

Підходять до дівчат починають також танцювати. Москаль підходить до Катерини, обіймає її. Вони розмовляють

Москаль А как тебя зовут

Катерина Катя

Москаль Красивое имя! Пойдем прогуляемся

Катерина Підемо! (підморгує дівчатам)

Москаль Какая ты красивая. Я таких еще не видел!

Катерина Та така як усі.

Москаль. Нет, ты лучше всех! (намагається поцілувати, Катерина вивертається)

Катерина. Гарно говориш! Наче пісню спіаєш.

Москаль. Катюша, ты мне очень нравишься!

(Катерина сміється тікає, він за нею, також сміється)

 

Ведучий Не слухала Катерина
Ні батька, ні неньки,
Полюбила москалика,
Як знало серденько.
Полюбила молодого,
В садочок ходила,
Поки себе, свою долю
Там занапастила.

                Кличе мати вечеряти,
А донька не чує;
Де жартує з москаликом,
Там і заночує.
Не дві ночі карі очі
Любо цілувала,
Поки слава на все село
Недобрая стала.
Нехай собі тії люде,
Що хотять, говорять:
Вона любить, то й не чує,
Що вкралося горе.

 

Москаль Я, Катюша, сегодня уже уезжаю домой.

Катерина Вже! Так скоро. А як же я?

Москаль А ты, будешь у нас в городе приходи ко мне в гости! Номер телефона табе дать не могу, потому, что потерял свій телефон, а ты мне свой номер напиши и я тебе обязательно позвоню!

(Катерина пише номер телефону віддає москалю)

Катерина Я буду чекати твого дзвінка. (тихо) Дуже буду чекати.

Москаль все Катюша, пока!

Катерина Я буду чекати дзвінка.

 Сцена 3

Катерина, батько, мати. Батько і мати розмовляють.

Мати Щось довго Каті з лікарні нема. Це ж треба, геть нездужала. Нічого не їсть вже тиждень, в голові паморочиться, геть вже виснажилась. А що, ж не спить добре, все до іспитів в інститут готується.

Батько. Та я казав їй, що не можна так. Добре хоч той женишок поїхав собі з Богом.

Мати Ага, він то поїхав а Катруся все на телефон поглядає, дзвінка від нього чекає.

Заходить Катерина з довідкою в руках

Мати То що доню ти була в лікарні? Що сказав лікар?

Батько (встає) Та не мовчи. Кажи вже.

Катерина (похиливши голову) В мене буде дитина.

Батьки завмерли, батько стиснув кулаки , мати, сплеснула в долоні

Мати  «Що весілля, доню моя?
А де ж твоя пара?
Де світилки з друженьками,
Старости, бояре?
В місті, доню моя!
Іди ж їх шукати,
Та не кажи добрим людям,
Що є в тебе мати.
Як ягодку, як пташечку,
Кохала, ростила
На лишенько… Доню моя,
Що ти наробила?
Оддячила!.. Іди ж шукай
У місті свекрухи.
Не слухала моїх річей,
То її послухай.
Іди, доню, найди її,
Найди, привітайся,
Будь щаслива в чужих людях,
До нас не вертайся!
Не вертайся, дитя моє,
З далекого краю…
А хто ж мою головоньку
Без тебе сховає?
Хто заплаче надо мною,
Як рідна дитина?
Хто посадить на могилі
Червону калину?
Хто без тебе грішну душу
Поминати буде?
Доню моя, доню моя,
Дитя моє любе!
Іди од нас…»
 

Батько «Чого ждеш, небого?»
 

Катерина
«Прости мені, мій батечку,
Що я наробила!
Прости мені, мій голубе,
Мій соколе милий!»

Батько «Нехай тебе Бог прощає
Та добрії люде;
Молись Богу та йди собі —
Мені легше буде».

Ведучий Ледве встала, поклонилась,
Вийшла мовчки з хати;
Осталися сиротами
Старий батько й мати.

Сцена 4

Виходить Катерина з дитиною на руках, сідає на лавку

Катерина (до дитини) Нічого мій маленький, якось буде. Важко нам з тобою, вже майже рік я у цьому місті та татка твого ніяк знайти не можу. Треба тільки трохи потерпіти, він як дізнається що ти в нього є, от зрадіє. Тоді ми с тобою заживемо, як в Бога за пазухою. Ось тільки як нам його знайти? І він чомусь не дзвонить, може номер телефону загубив, а може щось з ним сталося?

Плаче дитина, Катерина її колише

Мимо йде по телефону розмовляє Москаль

Катерина «Любий мій Іване!
Серце моє коханеє!
Де ти так барився?»

 Проходить мимо

 

 Катерина  «Чого ж утікаєш?
Хіба забув Катерину?
Хіба не пізнаєш?
Подивися, мій голубе,
Подивись на мене —
Я Катруся твоя люба.
Нащо йдеш від мене?»
«Постривай же, мій голубе!
Дивись — я не плачу.
Ти не пізнав мене, Йване?
Серце, подивися,
Їй же Богу, я Катруся!»
 

Москаль «Дура, атвяжися!
Вазьмите прочь безумную!»
 

Катерина «Боже мій! Іване!
І ти мене покидаєш?
А ти ж присягався!»
 

Москаль «Вазьмите прочь! Люди помогите?»
 

Катерина «Кого? Мене взяти?
За що ж, скажи, мій голубе?
Кому хоч оддати
Свою Катрю, що до тебе
В садочок ходила,
Свою Катрю, що для тебе
Сина породила?
Покинь мене, забудь мене,
Та не кидай сина.
Не покинеш?.. Серце моє,
Не втікай од мене…
 

(Катерина нахиляється до дитини)

              «Осьде він, подивися!
Де ж ти? Заховався?
Утік!.. нема!.. Сина, сина
Батько одцурався!
Боже ти мій!.. Дитя моє!
Де дінусь з тобою!
 

Ложить дитину на лавку

Катерина «Оставайся шукать батька,
А я вже шукала».
 

Ведуча Та до води, як навісна!
А дитя осталось, (плач дитини, тихо)
Плаче, бідне… А людям
Байдуже; минули.
 

Ведучий Вийшла Катря на березі;
Кругом подивилась,
Бачить що вже серед ставу
Мовчки опинилась.
 

Катерина «Прийми, Боже, мою душу,
А ти — моє тіло!»
 

(шум води)

Ведуча Шубовсть в воду!.. Попід водою
Геть загуркотіло.

             Чорнобрива Катерина
Найшла, що шукала.
Дунув вітер понад ставом —
І сліду не стало.

              То не вітер, то не буйний,
Що дуба ламає,
То не лихо, то не тяжке,
Що мати вмирає;
Що зосталось байстрюкові?
Хто з ним заговорить?
Ні родини, ні хатини;
Шляхи, піски, горе…
 

Ведучий        Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
 

Пісня «Плакуча гітара»

docx
Додано
5 квітня 2019
Переглядів
1075
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку