Сценарій "Композитори 20-21ст."

   Добрий вечір дорогі друзі, шановні батьки та колеги! Ми раді вітати Вас в нашому затишному концертному залі і подарувати вам приємні хвилини відпочинку від зустрічі з музикою.

   Сьогоднішній концерт ми вирішили назвати «Композитори кінця XX-XXI століття» і це не випадково, адже сьогодні ми з вами будемо говорити про музику сучасних композиторів. Коли композитор творить -  він намагається передати свої думки, почуття, емоції і настрій, а завдання виконавця зуміти все це передати слухачам.

    Цього вечора ви почуєте різні музичні п'єси, написані різними композиторами і спробуєте вгадати, що почув композитор і, що він хотів нам передати.

   Сергій Васильович Рахманінов говорив, що музика повинна йти від серця. «Писати музику для мене така ж нагальна потреба, як дихати : це одна з необхідних функцій життя. Постійне бажання писати музику це існуюча всередині мене спрага висловить свої почуття за допомогою звуків, подібно до того, як я кажу, щоб висловити свої думки. Думаю, що в житті кожного композитора музика повинна виконувати саме цю функцію. Будь-яка інша зробила б її чимось другорядним ».

   Розпочнемо ми наш концерт із найменших учнів нашого класу, а саме: Вероніки Кондратюк. У її виконанні прозвучить «Парад іграшок» Річарда Чарльза Роджерса , композитора XX століття.

   Річар Роджерс американський композитор, який написав музику більш ніж до дев’ятиста пісень і сорока бродвейським мюзиклів. Він також писав музику до фільмів та телебачення. Найбільш відомий в співавторстві з поетами-пісенниками Лоренцем Хартом і Оскаром Хаммерстайном II. Його музика зробила серйозний вплив на музичну культуру США.

   Роджерс є першим володарем усіх чотирьох премій для діячів кіно і музики, відомих в англомовній культурі Оскар, Греммі, Еммі, Тоні і одним з двох чоловік, які отримали крім них і Пулітцерівську премію.

 

Отож запрошую до інструменту ученицю підготовчого класу

Вероніку Кондратюк «Парад іграшок»

 

   Композитори дуже люблять жартувати, а так як інструментальна музика має здатність прекрасно відтворювати смішні жести, інтонації, веселий настрій, композитори дуже часто звертаються до жанру скерцо.

   Одним із таких композиторів є Ірина Іордан  - радянський  музикознавець та композитор.

   У 1934-1935 навчалася в Московській консерваторії по класу віолончелі (педагог - Г. І. Пеккер), в 1935-1938 - в Музичному училищі ім. Гнєсіних (педагог - В. Я. Шебалин). Багато років працювала в Центральному музеї музичної культури, займалася музично-текстологічної підготовкою видань творів російських і зарубіжних композиторів, часто спільно з чоловіком - Г. В. Кіркоров. Автор ряду музичних творів, в основному, для струнних інструментів.

Заслужений працівник культури Української РСР (1971 рік)

   Отож уявіть себе  на лузі влітку, яскраво світить сонце, багато квітів, літають метелики, як правило коли діти бачать метелики, вони намагаються їх зловити. Про це наше наступне твір:

 

Ірина Іордан «Полювання на метелика» у виконанні учениці

0 класу Аліни Пилипчук

 

   На сьогоднішньому концерті хочу представити твір талановитої дівчинки – Віталіни Лущик, учениці школи мистецтв при Чернігівському музичному училещі ім.Л.Ревуцького, якій всього 6 років. У своїх творах вона дуже вдало передає емоційно-дитяче світосприйняття і свіжий погляд на світ.

 

Пропонуємо Вашій увазі «Курочка і дощик» Віталіни Лущик у виконанні Христини Подолюк учениці 1 класу

 

   Олена Олексіївна Девіс -  народилась у сибірському містечку Таштагол у 1962 році. Музикою займалась з 9 років. Закінчила музичне училище у місті Новокузніцовск. Спочатку працювала викладачем по фортепіано, а уже з 1989 року почала викладати імпровізацію, як додатковий урок. З 1994 року почала працювати із синтезатором та  іншою акустичною апаратурою. Клас по імпровізації набрав свою силу 2003 року, учні класу почали перемагати у різних конкурсах композиторів.

   Олена постійно проводить семінари та майстер класи , яких навчає викладачів імпровізації та роботи з синтезатором. Активно записує свої імпровізації у виді п’єс.

   З 2014 року живе у Велибританії. Активно проводить семінари по різним містам, інтернету, веде відео-уроки по імпровізації.

П’єси  Олени Девіс грають в більше чим у  40 країнах – навіть у Мексиці, Аргентині, Австралії. В даний час Олена має 13 збірок фортепіанних п’єс (250), збірник пісень для дітей – 20, та працює над збіркою джазових вокалізів.

 

Олена Девіс «Наперегонки» за інструментом Вероніка Кондратюк

 

«Пряма дорога» у виконанні Аліни Пилипчук

 

 

   Олександр Нежигай – український композитор XX-XXI століття. Композитор, викладач, голова Дніпровської  організації Національної спілки композиторів України, а також цікава та цілісна особистість!

   Олександр Миколайович Нежигай вражає з перших хвилин, заворожує та надихає своєю енергією та відношенням до життя. Це приклад людини, яка завжди прямує своїм шляхом та знаходить можливості там, де закриваються двері.

   Олександр Нежигай народився 30 листопада 1955 року в Кривому Розі.

   Навчаючись в консерваторії Олександр довів, що заслужив своє місце, що дійсно має талант та неймовірну працьовитість. Він майже залишився викладати в консерваторії після її закінчення, але обставини приводять його до Дніпра. Загалом, він тричі переїжджав до Дніпра, і лише в 2008 році остаточно переїхав до цього міста, коли очолив Дніпропетровську організацію Національної спілки композиторів України.

   В 2011 році Олександр Миколайович отримав державне звання «Заслужений діяч мистецтва України».

   Сучасні умови диктуються свої правила, але не дивлячись на складність ситуації, Олександр Миколайович зберігає позитивний настрій та намагається якнайкраще організувати роботу спілки, щоб давати можливість її членам творчо розвиватись та стимулювати їх на плідну роботу. Щорічно проводяться звітні концерти організації, які отримали назву «Прем’єри року», на яких композитори представляють музичні твори написані за рік. Цього року спілка проводить композиторський конкурс на твори поетів срібного віку. Конкурс проводиться вдруге, вперше він відбувся в 2013 році. Особливість цього конкурсу в тому, що кожен учасник подає журі два конверти підписані одним девізом, обраним самим учасником. В одному з конвертів оригінальний твір учасника, в іншому- інформація про нього. Журі спочатку обирає найкращий твір, і лише потім відкриває відповідний конверт з інформацією про учасника. Олесандр Нежигай цього року відмовився від ролі судді в конкурсі, бо сам вирішив прийняти в ньому участь.

   Олександр Миколайович  поєднує в собі риси творчої особистості та дисциплінованого організатора, та випромінює надзвичайну енергію, яка не залишає байдужим та надихає на творчість!
 

«Роздум» за інструментом Христина Подолюк

 

«Прохання» у виконанні учениці 4 класу Ольги Лавришик

 

  Наступний наш композитор, твір якого прозвучить за декілька хвилин -Степан Михайлович Соснін народився 5 березня 1937 у Москві. У 1963 закінчив Московську консерваторію по класу хорового диригування А. В. Преображенського. У його арсеналі написані такі твори: опери - Кіт у чоботях , Карлик-ніс ; твори для солістів, змішаного хору, симфонічного оркестру та для фортепіано.

 

Запрошую до інструменту Олександра Кондратюка

«Дракон»

 

   Кетрін Роллін - піаністка, композитор, клініцист та викладач. Має понад 200 опублікованих педагогічних композицій визнаних у всьому світі. ,Кетрін провела понад 150 семінарів, включаючи сім оглядових по містах Японії в 2006 році.   Багато семінарів Катерини містять її уявлення про техніку, яка демістифікує навички, необхідні для художньої та фізичної впевненості. Ці ідеї були спочатку представлені в її відомій серії, Pathways to Artistry.  Кетрін також представила майстер-класи в Японії, Канаді і по всьому США. 

   У 2002 році отримала  нагороду за досягнення випускників.

Серед її численних національних та міжнародних презентацій, Кетрін була представлена ​​на сесіях на конференції Національної асоціації вчителів музики (MTNA) 2006, а також на сесіях, організованих Огайо, Айова, Канзас, Массачусетс, Юта, Південна Кароліна, Іллінойс, Каліфорнія, Пенсільванія та Техаські асоціації вчителів музики. 

   Студенти Кетрін Роллін завоювали численні нагороди на державному та національному рівнях. Один з її студентів був удостоєний честі бути серед семи національних фіналістів у конкурсі молодих середніх шкіл MTNA у 2004 році. Цей студент також отримав нагороду першої премії на 2007 році в Сеулі, Корея. 

 

Отож пропонуємо Вашій увазі «Вальс блюз» у виконанні Софії Найдюк учениці 1 класу

 

«Літній ноктюрн» за інструментом учениця 4 класу

Надія Михальська

 

   Лариса Костянтинівна Фучаджи - живе і працює в Харкові. Закінчила Запорізьке державне музичне училище і Харківський державний університет мистецтв ім. І. Котляревського по класу фортепіано.

   Працювала концертмейстером і викладачем по класу фортепіано в Харківській хореографічній школі, потім в Дитячій музичній школі при Харківському музичному училищі ім. Б. Лятошинського, концертмейстером хору старших класів і викладачем спец фортепіано.
   Брала активну участь у концертній діяльності хору, виступаючи на телебаченні, радіо, в органному залі Успенського собору. Протягом декількох років була концертмейстером на авторських вечорах Євгена Євтушенка в Україні. В даний час Лариса Фучаджи працює в Харківській хореографічній школі викладачем фортепіано і концертмейстером. Є членом Харківської обласної організації Національної Спілки композиторів України. Призер Запорізького обласного конкурсу композиторів 2006 року «За кращий вокальний твір». Лауреат Всеукраїнського фестивалю - конкурсу композиторів пісенного жанру "Журавлиний ключ - 2009." ЛауреатВсеукраінского фестивалю - конкурсу композиторів інструментального жанру і виконавців "Журавлиний ключ - 2010" в місті Полтава. Є володаркою спеціального диплома на Авторської Романсіада 2012 року у місті Москва.

   Автором - видані XII збірок "У світі музичних фантазій" з оригінальними фортепіанними п'єсами і піснями для дітей.

    Є автором музики до балету "Майстер ляльок" (лібрето Олени Грязьовий). Є автором музики до мюзиклу "Привіт Гудвіну" (Лібрето Сергія Миронова - місто Новосибірськ).

 

«Танець метеликів»  у виконанні Анни Сосновської учениці 2 класу

 

   Володимир Соляников -  Заслужений артист України, відомий піаніст та композитор, доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського.

   Результатом активної композиторської діяльності Володимира Юрійовича, яку він веде останнім часом, стали кілька нових збірок творів для піаністів і вокалістів.

   Для учнів музичних шкіл Володимиром Соляніковим був написаний збірник фортепіанних творів «30 невеликих п'єс для маленького піаніста». Це було зроблено у відповідь на неодноразові звернення педагогів, які навчають дітей музиці. Бажання урізноманітнити репертуар, мати можливість розширити вибір програми для конкурсних виступів учнів, нарешті, зацікавити дітей цікавими різноплановими творами, доступними для їх рівня виконавської майстерності, - ці та інші побажання були враховані автором.

   Кожна з 30 п'єс має свій характер, про який говорять навіть їх назви: «Веселі годинничок», «Пізня осінь», «Вокаліз», «Жарт», «Мелодія мрії», «Метелик і Жук». Деякі з них призначені для виконання в чотири руки. Причому є п'єси, які мають досить складний акомпанемент, але при цьому їх мелодія адаптована для учнів 2-4 класів музичних шкіл .Ці твори - дуже різні, яскраві за звучанням і доступні для дитячого виконання - за його задумом, знайдуть відгук у учнів, що відрізняються старанністю, працьовитістю і бажанням виходити на сцену.

 

«Осінні настрій» запрошую до інструменту Анну Баранович ученицю 4 класу

 

«Клоуни» у виконанні дуету Анни Баранович та Ольги Лавришик

   Оксана Іванівна Білаченко – народилася в селі міського типу Димер, Київської області. Закінчила Київське музичне училеща ім.Глієра та Київський педагогічний інститут ім. М.Горького.

   За сумлінну працю та активну життєву позицію, участь у реалізації державної програми музичного виховання молодого покоління неодноразово була нагороджена  Почесними грамотами та Подяками.

   Оксана Іванівна виховала багато учнів, які продовжили музичну освіту та працюють у галузі мистецтва.

   Пише пісні та фортепіанні п’єси. Зараз ми з вами познайомимось однією із них:

 

«Потяг» із збірки «Музичні намистини» за інструментом

Ірина Новосад

 

   Квасневський Валерій Федорович — член Національної Ліги українських композиторів. Народився у Львові. У 1977 році закінчив Львівську державну музичну академію імені М. В. Лисенка, де навчався по класу віолончелі у проф. X. М. Колесси та брав уроки композиції у проф. А. Й. Кос-Анатольського.

   Творчість композитора різножанрова. В його доробку є твори для симфонічного оркестру, твори для хору і солістів з оркестром, музика до драми Лесі Українки «Лісова пісня», балет-мініатюра за мотивами роману Кнута Гамсуна «Містерії», квінтет для дерев'яних духових інструментів з валторною та інструментальні твори для різних інструментів.

   Валерій Квасневський — автор понад 100 солоспівів для голосу у супроводі фортепіано. У 1998 році вийшов у світ збірник пісень та романсів на слова Петра Гоця «Чом ти не вийшла». У тому ж році — збірник вокальних творів на слова поетів класиків, сучасних авторів та на власні вірші «Жовте листя».

   У 2002 році побачив світ збірник солоспівів на слова Марії Гатали- Квасневської, дружини композитора, «Відлуння весни».У 2007 році вийшов з друку збірник "Романтичні сторінки"(твори для фортепіано).Фортепіанна творчість Валерія Квасневського багатогранна — від жанру балади до регтайму. Однак його твори об'єднані витонченим ліризмом, дивовижними образами, меланхолійними звуками, мелодійними візерунками. У 2009 році з видавництва "Манускрипт" вийшла ще одна збірка вокальних творів " В любові і молитві", в якій серед пісень та романсів композитора було надруковано хоровий виклад його відомої "Молитви до Пречистої"(своєрідний варіант української Аве Марії). Вибрані твори Валерія Квасневського для скрипки, віолончелі та флейти у супроводі фортепіано увійшли до збірника "Смичкові акварелі", виданому у 2014році.

    Ще у 1993 році на студії Львівської обласної телерадіокомпанії було відзнято фільм у рубриці «Молода муза» — «Композитор Валерій Квасневський».

   За сценарієм композитора у 1996 та 1998 роках були поставлені два телефільми «Аве Марія» та «Хотіла б я піснею стати», де прозвучали його музичні твори. Фільми увійшли до Львівського телефільмофонду. У 2009 році було показано телефільм "Музичні образи Валерія Квасневського". До 140-річчя від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки на телестудії Львівської обласної телерадіокомпанії було створено музично-літературний телефільм "Леся Українка в музиці Валерія Квасневського". В 2012 році на телеекранах України були показані два телефільми з музикою Валерія Квасневського:"З вірою в Україну" та "Духовна музика Валерія Квасневського".

   Валерій Квасневський — сучасний композитор, але він продовжує мелодійні традиції композиторів XIX та початку XX ст. Проте композитор має своє творче обличчя, який в умовах сучасного технократичного суспільства зберігає щирість романтичного висловлення із сучасним поглядом творця у минуле, з якого виносить вічні цінності — любов до Бога, життя, природи, людини.

   Фортепіанна творчість Валерія Квасневського багатогранна - від жанру балади до регтайму. Однак його твори об'єднані витонченим ліризмом, дивовижними образами, меланхолійними звуками, мелодійними візерунками.

 

«Ноктюрн» Валерія Квасневського

 

   Іван Небесний є одним з композиторів-пошукачів, твори якого виконуються вже більше десятиріччя не лише в Україні, а й на теренах далекого і ближнього зарубіжжя – в Польщі, Чехії, Литві, Австрії, Великобританії, Бельгії, Нідерландах.

   Творчому становленню митця сприяли передусім сімейні традиції та художня атмосфера родини Небесних. Рід Івана формувався на основі давніх музичних традицій. Його дід завдяки своєму церковному сану мав безпосереднє відношення до музикування. Старша сестра Ірина першою в сім’ї почала займатися музикою професійно. Вона піаністка, зараз працює концертмейстером у музичному училищі Тернополя. Іван згадує, що саме завдяки сестрі почав оволодівати грою на фортепіано та особливо відчувати музичний світ, набуваючи слухового досвіду.

    Професійна майстерність Небесного зростала завдяки участі в різних мистецьких акціях, де він виконував свої твори. Вже тоді з’являються перші фортепіанні мініатюри романтичного спрямування, зокрема вальси, музичні моменти, прелюдії, ліричні роздуми та різні вокальні твори на вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стуса. Під впливом зразків курсу історії світової музики виникала композиторська стилізація почутих романтичних творів. Іван Небесний неодноразово відзначає вагомий вплив на свої мистецькі пошуки творчості Франца Шуберта, Фридеріка Шопена, Роберта Шумана, Петра Чайковського. Зацікавлення джазовою музикою послужило поштовхом для створення джазового дуету разом з однокурсником Василем Кондратюком.

   Під час перебування у Тернополі Мирослава Скорика у зв’язку з його авторським концертом, Небесний вирішив показати Майстру свої перші надбання. З цього часу розпочалося спілкування Івана з відомим композитором, що мало плідні результати. Завдяки цій події Небесний вирішив вступити до Львівської консерваторії, де продовжив студії у класі Мирослава Скорика (до 1995 року). Вагомим накопиченням слухового багажу була практична діяльність, робота у хорових колективах при філармонії. Поступово розширювалось коло творчих зв’язків Небесного, адже разом з хором Іван брав участь у концертах за кордоном.

   Першим масштабним твором львівського періоду була Соната для віолончелі та фортепіано (1992), що виконувалась на студентських концертних вечорах. Проте сам Іван першим професійним твором вважає «Діалог з власним відображенням у дзеркалі» для струнного квартету і магнітофонної стрічки, створений 1993 року. Звертання до сфери акустичної музики із використанням магнітної плівки помітне у камерному творі «Implicatio» для кларнета, струнного тріо і стрічки (1994), «Антиномії “чистого” розуму» для симфонічного оркестру і стрічки (1995). До творів раннього (львівського) періоду можна додати «Різдвяні Переспіви» для хору (1993); «Алгоритми» для 14 струнних, фортепіано, синтезатора і вокальної групи (1993), балет «Мегаполіс» (1995), вокальний цикл «Вже котрий це до тебе лист…» для сопрано та струнного оркестру на вірші Василя Стуса (1995), прем’єрне виконання якого відбулося цього року в одному з концертів фестивалю «Київ Музик Фест».

    В цей же період у творчості Небесного яскраво прослідковується театралізація його музичних опусів, що пов’язано передусім зі співпрацею із драматичними театрами Вінниці, Тернополя, Львова, Києва та написанням музики до вистав – «Ромео і Джульєтта» (1997), площове дійство для солістів, інструментів, оркестру й електроніки «Андрій Бульба» (2000), «Ескіз до голосу дитини» для сопрано, дитячого голосу, електроніки і камерного ансамблю (2000) та інші. Окрім композиторських робіт, упродовж десяти років Іван Небесний виступав у якості керівника львівського ансамблю «Кластер» (1996-2006), метою якого було пропагувати сучасну академічну музику в Україні.

   В процесі творчих пошуків у митця сформувалось широке коло тематики, провідною стала тенденція до жанрового міксу, що особливо виразно проявляється у творах «Air Music 2» для кларнета і стрічки (2006), «Чотири стародавні канти» для сопрано і чоловічого хору (2008), «Механічна анатомія звуку 2» для фортепіано, препарованого фортепіано, відео та симфонічного оркестру (2011-2012), «Бог з нами» для сопрано, мішаного хору, дитячого хору, оркестру народних інструментів і рок-групи (2014).

   Виділяються опуси різноманітного спрямування для вираження актуальних ідей – від дещо ілюстративної до високої (за словами Небесного), а точніше: від елементарної рекламної музики на 7 секунд до масштабних творів для симфонічного оркестру чи хору, велика кількість музики до театральних вистав. Результатом еклектичності мислення композитора став твір «Небесний Щедрик» для карильйону, мішаного хору, дитячого хору, симфонічного оркестру та мультимедіа, світова прем’єра якого відбулася цьогоріч у творчій акції святкування Дня Незалежності України на центральній площі столиці.

   Вагомий внесок композитора у музично-культурне життя України – перебування упродовж шести років (з 2006 до 2012 року) на посаді музичного директора Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест».

   В особистому спілкуванні Іван Небесний відзначає, що у своїх опусах він намагається втілити конкретні ідеї, актуальні для свого часу. Музика для митця є сферою його глибоких міркувань, засобом прояву патріотичних переконань. Композитор також підкреслює, що «людина, яка займається музикою, повинна бути оригінальною завжди».

 

 

«Ліричний роздум» у виконанні Наталії Москалюк

учениці 6 класу

 

    На такій мрійливій ноті ми завершуємо наш концерт. І у цей святковий, новорічний вечір, який для багатьох є символом початку гарних змін, і люди, дякуючи Богові за отриману від Нього ласку у році, що минув, просять уваги, любові й покровительства на рік новий, мудрості й справедливості, що настільки важлива для України в цей час непростих випробувань, які переживає наша країна. Особливо вітаємо українських воїнів, які стоять сьогодні на захисті Вітчизни.

Ми всі разом вам побажаєм

Миру і щастя у ріднім краї.

Хай забудуться біди й тривоги,

Щастя поруч із вами іскриться,

Буде вік Ваш і добрим, і довгим

І задумане все хай здійсниться.

Від вогнів новорічних ялинок

Ваші очі, як зорі, засяють,

Хай любов Вам, і віру, й надію

В душу свято Різдвяне вселяє!

 

Із далекого краю лине звістка свята,

Ми Вас щиро вітаєм з днем чудовим Різдва.

Наш спаситель сьогодні всім дає благодать,

Буде милість Господня  нас від зла зберігать.

 

Хай ангел торкнеться вас ніжно крилом, 
зігріє вам серце Різдвяним теплом. 
Хай радість, кохання наповнять ваш дім, 
оселяться щастя і спокій у нім! 
Христос народився!

 

 

Коляд, коляд, коляда,

Хай обходить Вас біда.

І нехай на Ваш поріг

Прийде радість Новий Рік.

Щоб в добробуті жили,

Щоб щасливі всі були.

І щоб Рік цей молодий,

Вам був кращий за старий.

Друзів зичимо багато,

Щоб у будні та на свято,

Ваші гнулися столи,

Щоб здорові всі були!

 

Хай Різдво у вишивані,

Розбудить Вас щасливо вранці,

І принесе у Вашу хату,

Радість й усмішок багато,

Розбудить приспані надії

Достатком й щастям Вас зігріє.

Зігріє сонцем і любов’ю,

Та подарує Вам здоров’я.

 

Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб усі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,

Сало, м'ясо і ковбаси

Пиріжки, ще й пухнасті пампушки.

А іще Вам побажаю –

Дорожити рідним краєм.

Сію, вію, посіваю

З новим Роком Вас вітаю!

Хай прибутки та достатки,
Не минають вашу хатку,
Хай ведеться й прибуває,
Щастя хай вас не минає,
Радості на кожнім кроці,
В старому новому році!

 

Бажаю щирих посмішок
Й сердечного тепла,
У Новім році вам багато
Щастя, ніжності й добра!

 

Всі: «Христос рождається!».

 

Усім дякуєм за увагу! До нових зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.01.2019р