Сценарій літературно-музичного свята "Україна - це смачно"

«Вчимося жити в демократії»

Виховний захід для учнів 9-11 класів

Перебіг свята.

І. Вступна частина

(перед початком заходу учні обирають картки з відповідним зображенням та об'єднуються в чотири групи: «Батьки», «Учителі», «Учні», «Громада» (за допомогою карток).

Ведучий. Доброго дня! Вашій увазі пропонуємо зображення будинку. Чи хотіли б ви жити в такому будинку? (Відповіді учнів).

Цей будинок має назву «Школа демократії». Кожна споруда потребує колективного догляду. Якщо не піклуватися про неї, то її буде зруйновано. (Розібрати зображення будинку на частини та залишити тільки його контурне зображення).

ІІ. Основна частина

Ведучий. Щоб жити в «Школі демократії» та почувати себе комфортно й захищено, необхідно її створити. Давайте разом із вами, цеглинка за цеглинкою, збудуємо цей чудовий будинок. У демократії є учасники демократичних відносин. Суб'єкти шкільної демократії – це ми з вами.  

Завдання для груп:

Група «Батьки». Визначте поняття «демократія», її сутність і роль (за допомогою літературних джерел та Інтернет-ресурсів). Зробіть лаконічні записи результатів пошукової роботи та презентуйте їх.

Група «Учителі». Визначте поняття «демократія», її сутність  і роль (за допомогою літературних джерел та Інтернет-ресурсів). Зробіть лаконічні записи результатів пошукової роботи та презентуйте їх.

Група «Учні». Визначте обов'язки громадян демократичного суспільства (за допомогою літературних джерел та Інтернет-ресурсів). Зробіть лаконічні записи результатів пошукової роботи та презентуйте їх.

Група «Громада». Визначте права громадян демократичного суспільства (за допомогою літературних джерел та Інтернет-ресурсів). Зробіть лаконічні записи результатів пошукової роботи та презентуйте їх.

Ознайомтесь із назвою вашої команди. Ви об’єднались у групи за назвами тих представників, які формують шкільне демократичне суспільство.

Терміни «демократія», «громада», «обов'язки», «права» знайомі більшості людей, проте не всі розуміють їхні значення. Розуміння цих понять, їх сутності – фундамент для побудови демократичного суспільства. Пропонуємо вам виконати пошукову роботу з визначенням цих понять.

Обговорення виконаної пошукової роботи.

(Листи із записами закріплюють на контурному зображенні будинку «Шкільна демократія» (на фундаменті)).

Запитання для обговорення:

-         Чи відчуваєте ви повагу до себе з боку дорослих: учителів, батьків, знайомих7

-         - Педагоги встановлюють правила у вашому класі, у школі спільно з вами?

-         Дорослі визнають за вами право висловлювати свою думку та дотримувати її7

-         -Під час вирішення важливих питань у житті школи педагоги, батьки прислуховуються до ваших думок та думок ваших однолітків?

Група «Батьки»

Демократію (від грецького слова «демос» «народ») найчастіше визначають як спосіб врядування, за якого найвища влада належить народові. За певних форм суспільного устрою втілювати демократію в життя може безпосередньо народ, але коли суспільство велике, то в ньому народ втілює демократію через своїх виборних представників.

Група «Учителі»

Громада –група людей, обєднаних спільністю становища, інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання. Наприклад, релігійна громада, селянська громада, організація. Громада (лат.політія – община) – форма соціальної (колективної) організації людей, місцева спільнота, місцева організація та частина суспільства4 характерна майже для всіх народів.

Група «Учні»

Однією з найважливіших ознак демократії є участь громадян в управлінні країною. Це основна функція громадянина в демократичному суспільстві. Участь у керуванні країною – не тільки право, але й обов'язок.

Вона може виявлятися в різних формах: наприклад, у висуванні своєї кандидатури на виборах, у голосуванні, у поінформованості про політичне життя країни, обговоренні проблем, що хвилюють суспільство, відвідування зборів і мітингів, роботі в недержавних добровільних організаціях, сплаті податків і навіть у вираженні протесту. Участь громадян в управлінні сприяє зміцненню демократичного суспільства.

Група «Громада»

Обмеження чи тимчасове припинення прав людини в демократичній державі не припускають за жодних обставин. До них належать: право на життя, тілесну недоторканість, повагу людської гідності, недоторканість приватного життя, особисту та сімейну таємницю, захист честі та доброго імені, свободу совісті, свободу віросповідання, а також правовий, судовий захист, правосуддя та пов'язані з ним важливі процесуальні правила.

Названі права ще іноді називають у літературі абсолютними. Їх забезпечення є основною ознакою демократичності суспільства.

Ведучий. З нашого обговорення робимо висновок, що демократичне суспільство створює умови для усвідомлення кожним громадянином власної гідності та ідентичності, здатності до свідомого прийняття рішень, міжкультурного діалогу, поваги до прав інших ьа захисту своїх прав. Перед нами постає запитання: «Хто втілює демократичні принципи та має дотримуватись прав людини в житті?»

(Відповіді учасників)

Ведуча. Так, люди, народ – це ми з вами: учні, вчителі, батьки, громада. Демократичне суспільство починається з нас, готових уже в навчальному закладі брати на себе відповідальність та приймати рішення, реагувати на процеси, що відбуваються навколо крізь призму демократичних процесів у суспільстві.

Пропонуємо вам дослідити, яке місце демократія посідає у вашому житті.

ІІІ. Опитування «Демократія у твоєму житті»

(Представник від кожної групи обирає для обговорення по одному запитанню. Свої варіанти відповідей виносять на загальне обговорення).

Учасники. Хоч ми й радимося з батьками та вчителями, вирішуємо разом із ними свої проблеми, але не завжди знаходимо компроміси. Батьки та вчителі закликають нас бути розсудливими, розумними, не квапитись із рішенням та висновками, що для нас не завжди легко зробити. І все це через те, що ми не маємо такого життєвого досвіду, як вони. Та іноді тим самим дорослі намагаються нав'язувати нам свої погляди, якщо ми з ними не згодні.

Ведучий. З нашого обговорення робимо висновок про те, що не завжди ми розуміємо одне одного й готові до конструктивної співпраці. Але ж як нам досягти конструктивного взаєморозуміння

Пропонуємо вам спробувати себе в ролі суб'єктів шкільної демократії: «Учні», «Батьки», «Учителі», «Громада». Уявіть собі, що у вас є обов'язки та права саме цих суб'єктів.

ІV. Робота у групах.

Вправа «Узи співпраці»

Завдання: спочатку кожна група визначає та записує на аркуші паперу роль, яку вона відіграє в демократичному суспільстві, ключові функції, які вона виконує, тобто презентує своє бачення її ролі в сучасному житті школи та суспільному житті громади.

Потім іншим кольором маркера на аркуші записують вимоги до інших груп під окремими заголовками («Вимоги до батьків», «Вимоги до педагогів», «Вимоги до учнів», «Вимоги до громади»), які повинні бути обгрунтовані необхідністю якнайкращого виконання функцій. Після обговорення аркуші із записами розміщуються на дошці.

Перемовини між групами відбуваються протягом трьох раундів, під час яких сторони узгоджують свої пропозиції та інтереси.

Раунд 1: перемовини між групами «Учителі» та «Батьки»; «Учні» та  «Громада».

Раунд 2: перемовини між групами «Учителі» й «Учні»; «Батьки» та «Громада».

Раунд 3: перемовини між групами «Учителі» та «Громада»;; «Учні» та «Батьки».

Інструкція із проведення  переговорів.

1. Висуваючи пропозиції одне одному, ви повинні робити чітко та обгрунтовано. Поясніть, чому висунуто саме ці пропозиції, а не інші.
2. Під час обговорення пропозицій, прийняття або їх відхилення, учасники груп вирішують, чи є справедливим те, що від них вимагають, чи зможуть вони це виконати.
3. Досягнувши згоди на контурному зображенні будинку «Школи демократії» прикріплюють його частини, що означають прийняття на себе відповідальності й досягнення консенсусу.

Обговорення результатів роботи в групах:

-         Чи важко було визначити функції, які в демократичній школі виконують педагоги, учні, батьки, громада?

-         Чи були розбіжності розбіжності в учасників групи щодо того, які вимоги треба прийняти, а які відхилити на початку спілкування та після обговорення?

-         Чи були якісь несподіванки під час співпраці та спілкування? Чи вважаєте ви нашу школу демократичною?

-         Які ваші пропозиції щодо демократичних змін у нашій школіф?

-         Коли було важче дійти згоди: у межах однієї творчої групи чи між різними творчими групами?

-         Що сприяло досягненню згоди під час роботи у ваших творчих групах?

-         Що заважало встановити згоду між групами під час перемовин?

-         Що допомогло знайти спільне вирішення проблеми?

Ведучий. Школа – це частина громади. Якщо ми побудуємо демократичну школу, то це буде наш внесок у розвиток демократичної України. Толерантність, взаємоповага, свобода вибору, взаємодія, активність допомогли збудувати нам нашу «Школу демократії» (на дошці закріплено складений із частин будинок).

Так, на принципах демократії будуються відносини в суспільстві. Використовуючи їх, ми продовжимо успішно взаємодіяти та співпрацювати під час навчально-виховного процесу й демократичного управління нашою школою.

V. Підбиття підсумків.

Ведуча. Сьогодні демократичні зміни в суспільстві, безумовно, залежать від того, наскільки сучасна молодь володітиме знаннями, цінностями, навичками розуміння принципів демократії, прав людини.

Перш за все, це повага до прав та людської гідності, повага до культурного різноманіття, відповідальність, у тому числі й громадянська, толерантність, навички критичного мислення, уміння співпрацювати та мирно вирішувати конфлікти.

Відтак, демократична школа для нас – це насамперед школа, яка прагне розвивати ці громадянські компетентності – і не лише в учнів, але й у всіх учасників навчального процесу. Це школа, яка вчить і яка вчиться сама. Все це є основою для створення демократичної школи.

Дякуємо за активну участь у співпраці!