Сценарій "Любіть Україну, як сонце любіть..."

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ЯК СОНЦЕ ЛЮБІТЬ…

Мета: розширити знання учнів про рідну державу; розвивати в дітей прагнення бути свідомими громадянами України та її патріо­тами; формувати переконання в нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів Украї­ни, своїх батьків; спонукати учнів до усвідомлення необхідності бути корисними своїй державі; вихову­вати любов до рідної землі, своєї держави, почуття національної гордості та патріотизму.

Обладнання: стіл із вишитою скатертиною, калина, рушники на стінах, плакати із зо­браженням символів України, но­утбук, мультимедійне обладнання, запис Державного Гімну України та гімну Зачепилівки.

Любіть Україну, як сонце любіть,

І вітер, і трави, і води...

В. Сосюра, український поет

                                                    Хід проведення заходу

Учитель: Добрий день, дорогі діти! Ось і промайнуло чергове шкільне літо. Для когось воно запам’яталося ту­ристичними походами й вечірнім багаттям, а хтось мандрував сте­жинами рідного краю, відпочивав у таборі чи в селі. Дуже прикро, що для частини українських ді­тей це літо стало пекучим болем: бо хтось із них втратив свою домів­ку, хтось залишився без тата, бра­та, дідуся, які є учасниками АТО і захищають нашу Батьківщину від сепаратистів і терористів, на­магаються довести, що наша рідна українська земля — цілісна держава. Основний обов’язок чоловіків нашої держави — захищати Віт­чизну. Тема нашого уроку: «Любіть Україну, як сонце любіть…».

Звучить пісня про Україну

На сьогоднішньому уроці ми поговори­мо про патріотизм, про те, як важливо кожному усвідомлювати себе частинкою великої країни.

Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Родинне вог­нище — маленька батьківщина кожної людини, де живуть її мама, тато, бабусі, дідусі, сестри, бра­ти. І якщо скласти маленькі батьківщини кожно­го з нас — вийде велика держава Україна.

Україна... Це безмежні ліси, зелені долини й луки, Карпатські вершини і синя даль Дніпра, Донецькі простори і зо­ряний Південь, Полісся і Крим, білі українські хати і велич міських краєвидів, усе це — наша Україна.

Учні розповідають вірш

Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

Моя Україна, червона калина.

Журба журавлина – це земля моя.

Моя Україна – червона калина,

Надія єдина – це любов моя.

Кліп про Україну (під час якого учні читають вірш)

Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи.

І це – незалежна моя Україна,

Тут гори Карпати, степи і ліси.

Шістсот і чотири ще тисяч гектарів –

Приблизно таку має площу вона.

Є Київ -  столиця у храмах і славі –

Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.

Ще Псел, Уж і Тиса та менші є ріки.

Курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ.

Багато є сіл і міста превеликі:

Донецьк, Київ, Харків і Дніпропетровськ.

Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,

Озера блакитні та клімат м’який.

Козацькая слава повік невмируща

Та шлях до свободи завжди нелегкий.

Кругом нас держави – на кожному боці:

На північ від нас білоруси живуть,

На заході – Польща, словаки, угорці,

Молдови й румунів кордони ідуть.

Учитель. Кожна країна світу обов’язково має свої символи. Кольори українських симво­лів — це кольори природи, яку завжди любили українці: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтим очеретом і рудими скелями. Сим­волами України є чисте небо — символ миру та пшеничне поле — символ достатку.

Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

Українським в Україні.

                                         Н. Поклад

Герб

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

                                                  Н. Поклад

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

                                                     Н. Поклад

(Звучить Державний Гімн України.)

Учитель. Крім офіційних державних символів Україна має ще й народні. Які? (верба, калина, тополя, хліб, сіль, вишитий рушник)

Вікторина «Знавці нашої культури»

1. Кольори нашого державного прапора. (Жов­тий і синій)

2. Розкажіть перші рядки національного Гімну. (Ще не вмерла...)

3. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями. (Коляда)

4. Кущ, оспіваний в українських народних піс­нях, символ дівочої вроди. (Калина)

5. Дерево-символ, з яким в українських народ­них піснях і переказах порівнюють струнких дівчат. (Тополя)

6. Чим прикрашають голову українські дівчата? (Вінок)

7. Національний символ України. Матері дару­ють його своїм дітям на щастя та долю, відря­джаючи в далеку дорогу. (Рушник)

Учитель. Свідомість українців постійно змінюється. Плинуть роки, народжуються нові покоління. Кожне наступне дивиться в минуле очима свого часу. Майдан та Революція Гідності вразили не тільки Україну, а й увесь світ. Ці події поєднали усіх українців. Настав час, коли кожен українець повинен зробити вибір: або стати рабом, або бути вільною людиною і жити у вільній державі. 24 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу сьогодні. Настали тяжкі для народу дні. Нажите, збудоване роками стає руїнами, пустирем. Усе палає, земля здригається від вибухів снарядів і реву танків. Ворог спрямував свою смертоносну зброю проти кожного мешканця нашої країни, намагаючись знищити нас. Проявляючи мужність і героїзм, захисники в жорстоких боях відстоюють кожний клаптик рідної землі. 

Війна – найважче, найгірше випробування. Вона руйнує мирне життя. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ: мужні воїни, лікарі, волонтери, ті , хто не покладаючи рук працюють заради перемоги.

У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя. Війна загартовує їх, робить мужніми.

Народжені жити, любити, творити пішли з життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

(виступ запрошеного учасника АТО, учителя історії, волонтера)

Учитель. Великі і складні завдання поклада­ються сьогодні на кожного громадянина України, а громадяни України — це кожен з нас, це люди, які живуть в Україні і є патріотами своєї держави.

Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. А для цього потрібно любити свою Батьківщину, віддавати їй розум і серце.

Дорога Батьківщино,

Україно моя.

Милий край тополиний

І степи, і моря.

Пісня лине в Карпати

Від південних морів,

Щоб була ти багата

На дочок і синів.

В цьому краї зростали

І батьки, і діди.

Рідний край відстояли

Від ганьби і біди.

Серце радісно б’ється

У країні батьків.

Хай дитинство сміється,

Лине радісний спів.

Щоб вишневі садочки

Навесні розцвіли,

Щоб синочки і дочки

Твої в мирі жили.

На своїй Україні,

Серцю милій землі

Незалежній і вільній,

І в містах, і в селі.

Хай ти будеш здорова,

Україно моя,

І щаслива, і нова

Буде доля твоя.

Ви – юний цвіт нової України,

У ваші очі дивиться народ.

Верстати шлях вам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й неба сині –

Сягнуть в житті небачених висот.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!