Сценарій "Мамин день"

 

Сценарій свята до дня матері.

Зі святом дорога мамо!

 

Мета: Прищеплювати любов і повагу до жінки, матері, бабусі сестрички, подруги, підкреслити їх велике призначення на Землі, підтвердити значимість в історії представниць нашої держави;

 Розширити уявлення    учнів про свято;  виховувати почуття гордості,

поваги, шани до жінки, любов до рідного краю; розвивати вміння декламувати вірші.

 

Оформлення: плакат «З днем матері»; Презентація з фотографіями;

Виставка малюнків дітей «Моя матуся»

 

Хід заходу.

 

 

Пісня у виконанні______________________«Виший ми, мамо, сорочку»

 

Ведуча: Мама … Це прекрасне слово, яке промовляє дитина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. У мами найдобріші і найласкавіші руки. У мами найвірніше і найчуйніше серце – в ньому ніколи не згасає любов. І скільки не було б  нам років, 10, 20,30 чи 50, нам завжди потрібна мама, її увага, її погляд.

 

Ведуча: Зі святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання – Міжнародним Жіночим днем,8 Березня!

 

 

Ведуча: 8 Березня саме  в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-трудівницю, жінку-берегиню.

 

 

Ведуча: Мама – це перше слово ,яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина.

Ведуча: Слово “мама” росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить вечорова зоря, і гладить по голівці рідна рука.

Ведуча:    Та починати вже нам час,
Сюди запросили ми вас.
Аби всім разом у дружнім колі,
В домівці нашій – рідній школі –
Сердечно й щиро привітати
З сьогоднішнім маминим святом.

Ведуча: Посміхніться! Тане сніг,

               Щастя падає до ніг!

               Нині Ваш Весняний день.

               Сонця. квітів і пісень!

 

Пісня у виконанні ______________________________ «Мамо»

 

Ведуча:Знаю я слово у цілому світі
Краще й тепліше від сонця і квітів.
Слово це пестить, голубить і гріє,
В душу дитячу вселяє надії.

Ведуча: Мати – всьому  початок. Поети і композитори у багатьох своїх творах оспівують силу, красу і ніжність матері – наймилішої, найдорожчої, найкращої людини для нас.

 

Виступ учнів початкових класів.

 Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як Мати,
Немає у світі для нас.

Вона, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.

Мама – досвітня пташинка                                                                                                                   Лиш засіріє, вже                                                                                                                                  Ходить по хаті навшпиньки,                                                                                                               Наче мій сон стереже.

Мама – то сонечко рідне.                                                                                        Сонечко, хоч і земне, –                                                                                                      Слово її заповітне.                                                                                                                                Гріє і живить мене.

Мама! Немає милішого слово                                                                                    Ти ж бо життя, і творіння, й основа,                                                                                Пензель, перо надихались Тобою,                                                                                         Вічна Ти в пісні , у танці з любов’ю

 Ведуча. На світі так багато  мам, і  в кожній  мамі  є  щось особливе. Але  є у  них  і  загальна  риса –  це неосяжна  любов  до  своїх  дітей. Вона  читається  в їхніх  очах, вона  живе в  їхніх  серцях. 

 Пісня у виконанні учнів початкових класів «Мамо я люблю тебе».

 

Конкурс на найкраще читання віршів про маму.

 

1 учасник : «Мамине літо » читає________________________________

ЛЕСЯ ШМИГЕЛЬСЬКА «МАМИНЕ ЛІТО»

Матусю, а була колись весна, 
Вишневим цвітом пахла до знемоги. 
В моїй душі озвалася струна, 
В твоїх очах – перейдені дороги.
Відгомоніла пісня журавлина, 
Ледь-ледь торкнувшись смутком до лиця. 
Поміж ярами кралася стежина, 
Здавалося, без краю і кінця.
Стоїть тополя за селом сумна. 
Чомусь літам не прагне порадіти. 
Ще вчора була мамина весна, 
А нині заблукало в душу літо.
Пішли за сині обрії роки, 
Не озирнувшись, не сказавши й слова. 
Я знаю, споконвічна вись таки, 
Оця печаль, мов злива – випадкова.
Я заблукала в цей строкатий світ 
Така, як тиша – чиста і наївна. 
Гаряче сонце жовте, як бісквіт, 
Ділило літо кожному так рівно.
Зітру з обличчя стомленість безкраю, 
Не всі стежини пройдено, не всі... 
А я ще й досі добре пам'ятаю –
Так пахло літо в маминій косі.

 

2 учасник:« Мама розсипала сонце…» читає_______________________

             НАТАЛЯ ДАНИЛЮК «МАМА РОЗСИПАЛА СОНЦЕ…»

Мама розсипала сонце 
у нас під вікном –
жовті чубаті нарциси 
розкрили долоні, 
леза листочків 
розрізали ґрунту рядно,
вітру кивають 
голівоньки ніжні і сонні.
Мама блакить заплела
у волосся весні –
крокус-метелик
обтрушує зрошені крильця,
квітень його пеленає
в ранкові пісні,
спати вкладає під вечір
у тепле кубельце.
Мама, як щедра весна, 
розплескала тепло –
і розмаїття тюльпанів 
стрункими рядами 
вздовж огорожі 
строкатим огнем зацвіло, 
двір оживився, 
немов петриківський орнамент.
Мама посіяла слово
в дитячій душі...
Слово зійшло,
ніби сонцем обніжені квіти,
тягнеться в небо
проз вії густих споришів...
Світить.

3 учасник: «Мамина любов » читає________________________________

НАТАЛЯ ДАНИЛЮК «МАМИНА ЛЮБОВ»

Таке життя – шалена колісниця, 
Яка крізь нетрі мчиться напролом!.. 
І добре, що зринають рідні лиця 
У пам’яті, овіяні теплом.
Що можна доторкнутись до дитинства, 
Де все таке намолене, просте, 
Як Божий дар святого материнства, 
Як паросток, що з-під землі росте...
Нехай стезя до правди вужча й вужча, 
Й куди не глянеш – терня, болота... 
Та мамина любов непроминуща, 
Безмежна, всепрощаюча, свята.
Вона у вирві – рятівна мотузка, 
Яка мене тримає на плаву. 
Хай мрії розбиваються на друзки, 
Та я до світла тягнуся, живу,
Ще змалечку злеліяна у слові, 
У чистоті пісень і молитов, 
Де щирість материнської любові 
З упадку піднімала знов і знов,
І дарувала у зневірі крила, 
В сльозі – розраду, в гніві – каяття... 
Спасибі, мамо, що благословила 
Мою дорогу у земне життя!

4 учасник: «Мамо! Матусю моя дорога!» читає______________________

ОЛЬГА МАЦЬКІВ «МАМО! МАТУСЮ МОЯ ДОРОГА!»

Мамо! Матусю моя дорога! 
Я Ваша донька єдина. 
Чому Ви так рано пішли із життя 
У літню похмуру днину?
Плакало небо, люди, земля 
За Вашою добротою, 
Ні, Ви ніколи не діяли зла, 
Бо виросли сиротою.
Скажіть, чому невблаганна смерть 
Вирвала Вас від мене? 
Плачу і тужу я кожний день 
За Вами, о люба нене!
Ростуть-виростають синочки мої, 
А Ваші любі онуки, 
Вклоняються низько Вам до землі 
За Ваші натруджені руки.
Змінити нічого не можемо ми,
На все тільки Божа воля.
Лиш в Бога ми просимо кожного дня
Вам вічного спокою, нам – здоров’я.

5 учасник: «День матері» читає___________________________________

СВІТЛАНА ДІДЕНКО «ДЕНЬ МАТЕРІ»

У це травневе гарне свято, 
Коли навколо все буя, 
Я хочу маму привітати, 
Бо така днина раз бува.
Матусю рідна, моя нене, 
Ласкава, ніжна, дорога. 
Ти найприхильніша до мене 
І добру доленьку дала.
Для мене ти найкраща в світі, 
Неначе квітка весняна. 
На тебе хочу схожа бути, 
Така ж прекрасна і земна.
Прийми ці квіти в подарунок 
У свято матері й весни 
І доні ніжний поцілунок, 
Бо найрідніша ти мені.

6 учасник: «Мамина сорочина» читає ______________________________

ГАЛИНА ПУХТА «МАМИНА СОРОЧИНА»

У мене мама грамот не проходила – 
Звичайна, проста жінка із села. 
В сім'ї ані кляла, ні верховодила, 
Як подих вітру, лагідна була.
Така собі приємна за розмовою, 
Хоч доля їй дісталася гірка. 
Все викладала ниткою шовковою 
З душі узори в просинь рушника.
А якось бачу, вишиває хрестиком, 
На сорочині білі рукави. 
Кажу: «То, мамо, на Великдень все-таки 
До церкви хочете вдягнути ви?»
– То, доню, як помру. А я здригнулася.
– Та ти не бійся, смерть – звичайна річ.
Як ніби вже під сонцем ти набулася,
Минулась і пішла собі у ніч.
А щоб хоч трохи видно було в темряві – 
Оця сорочка біла, як свіча. 
Хоч вишита вона нитками й темними, 
Жалоби там ніхто не поміча.
Я з болем за її думками стежила, 
Поки збагнула істину просту...
–А я собі просвічу, доню, стежечку
Й калиною до тебе проросту.
Я зможу, доню, вдруге повторитися, 
Коли того потребує земля. 
Лиш не забудь за душу помолитися, 
Вона безвинна, ніби янголя.
І сліз не треба – плачуть над пропащими, 
Над пам'яттю лиш голову схили. 
А я благаю й плачу: «Мамо, нащо ви 
Мені цей смуток в душу занесли?»
Тонкий узір виводила рука. 
Стояло сонце високо над брамою. 
А серце думка й досі обпіка:
– Якби ж ви, мамо, повторились мамою.

7 учасник: «Хто ми без матері? Неначе колоски...» читає _________________________________

ОЛЬГА ПАРАДОВСЬКА «ХТО МИ БЕЗ МАТЕРІ? НЕНАЧЕ КОЛОСКИ…»

Хто ми без матері? Неначе колоски, 
Які у полі вітер нагинає, 
Самотність, наче течія ріки, 
Що берегів не має.
Хто ми без матері? Як птаха без крила –
Прострілив хтось чи втратила в двобої? 
Дивлюся в небо на політ орла, 
Який живе віч-на-віч із собою.
Хто я без матері? Самотня сирота, 
Якій весь світ немилий і байдужий. 
Любімо матерів! Їх доброта 
Лікує завжди наші хворі душі.

 

 

Пісня у виконанні учнів 5 та 6 класу «Найкраща у світі»

 

Учениця  Місяць травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою. І сьогоднішнє свято – це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з яких людина живиться від першого свого подиху до останніх днів життя.

Учениця  Ой маю я три матері, та всі три хороші –

Три матері, три квіточки, як три красні рожі.

Перша мати – Непорочна, лілея біла,

Із дитятком-немовлятком Пречистая  Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна – ненька Україна!

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

 

Ведуча  Слово « мама» вічне і неповторне, як світ. Де б ми не були, що б не робили матуся завжди поруч – і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі.

Ведучий  Швидко минають літа –

А в пам’яті все ожива:

І мамина чиста криниця,

І татові чисті слова,

І рідна батьківська хата,

Що в цілому світі одна.

Ведуча  І чуються матусині слова:

Виростеш ти, сину

Вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

Ведучий  У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям». Бо ж справді, мати в хаті – це сонечко, що дає життя всій родині».

Учень  А хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій Землі безконечній

Веселого дому.

Сценка

Автор Жила собі на світі жінка. І мала вона четверо дітей. Жили з рибальства. Жінка сама ловила рибу та годувала дітей. Але якось застудилася та й злягла хвора. Лежить у постелі, а діточок нема чим годувати. Вже пересохло у неї в горлі. Мовила тихо:

Мати  Діточки, подайте мені води, бо не дам собі ради, аби підвестись. А пити так хочеться.

Діти  Нема води в хаті.

Мати  Візьміть відра. Ідіть до річки та наберіть.

Старший син  Нехай іде сестра. Я не маю чобіт.

Мати (до дочки) Піди, доню, принеси мені водиці.

Дочка  У мене немає хустки, нехай іде менший.

Мати  Івасику, піди принеси мені водиці.

Івасик  У мене немає в що вдягнутися.

Автор  Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти на двір, граються. А мати в хаті обростає пір’ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату. Бачить – мати стала зозулею. Став кричати до братів та сестер

Івасик  Наша мама стала зозулею, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Автор  Побігли діти до річки. Набрали води та й кричать.

Діти  Мамо, мамочко, пий воду!

Автор  Та стала мати зозулею й відлітає від хати.

Мати  Пізно, діти. Пізно!

Автор  А малі за нею бігли, бігли. Збиваючи ноги до крові. І досі в лісах, на полях стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали тоді з ніг дитячих. Так мати назавжди покинула рідних дітей і донині літає зозулею.

 

Ведучий  Немає, друзі, нічого більшого на світі, як любов материнська.

Ведуча  Мати – всьому початок. Мати – берегиня роду. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, наші любі матусі, щастя земного, здоров’я міцного, нехай горе оминає родини Ваші, а Матір Божа Вас оберігає.

Учень  Є у мене найкраща на світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, Небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки і ласки для любої мами

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб мною раділа – пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні.

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Фінальна пісня «Мамо моя рідненька»