Сценарій "Молюсь за тебе, Україно!"

Молюсь за тебе, Україно.

 

Мета: розширити знання учнів про рідну державу; формувати повагу до історичної спадщини, до державних символів України, до своїх батьків; формувати національну свідомість учнів; спонукати учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі; виховувати любов до рідної землі, своєї держави, рідної української мови, почуття національної гордості та патріотизму.

Обладнання: проектор, екран, ноутбук; на сцені рушник,  назва заходу, прапор України.

 

   Перебіг заходу.

 

1. Звучить «Козацький марш» Є. Адамцевича

Ведуча:
Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно -
 Моя Батьківщино!

 

Ведуча: 22 січня – День Соборності України. Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1919 року.

 

 

Ведуча: Ущухло море на хвилину,

  І понад люд із п’ядесталу

  Святочно, урочисто линуть

  Грімкі слова Універсалу.

 

Ведуча: «Однині воєдино злились,

  В одно злучилися частини,

  Що їх століттями ділили

  Недоля й злидні України».

 

Ведуча: Один народ, одна держава,

  Одне ім’я лиш для народу...

Одне бажання, мрії, слава,

  Ген од заходу аж до сходу.

 

Ведуча: В Софії дзвінко дзвонять дзвони,

  В Софії гімни і молебні.

  Уже розтрощені кордони,

  Повалені стовпи ганебні.

 

Ведуча: За чим горіли в нас бажання,

  Про що леліяли ми мрії,

  За що ми кров лили в змаганнях –

  То сталось там, біля Софії.

 

Ведуча: Все, що мріялось віками,

  Сповнилось, настало!

  «Ще не вмерла Україна!» -

  Гордо прозвучало.

 

2. Звучить Державний гімн України.

 

 

 

 

Ведуча: Ми всі живемо на одній батьківщині,

  І хоч розлучити нас прагнуть, та ми

  Діти пісенної, святої України

  Не треба нам свар, незгоди, ганьби!

  Нам пращури дали велике надбання:

  З’єднали країну мою на віки

  Чому ж зараз, люди, з’явилось питання:

  «Хто звідки, хто з нас свої, хто чужі?».

 

Ведуча: Не зможе ніщо наш союз розірвати:

  «Соборна країна! Ви чуєте? Ні?!

  Одна Україна! Єдиная мати!

  І краще країни нам не знайти!».

   

 3. У виконанні вокального ансамблю «Веселка» звучить пісня «Україна»

 

Ведуча:  Для свідомого українця, для українця-патріота найсвятіше слово – «Україна!».  22 січня ми відзначаємо День Української Соборності, вшановуємо дві визначні події в нашій історії – це проголошення Четвертим Універсалом Центральної Ради Української Народної Республіки незалежною, вільною, самостійною суверенною державою (22 січня 1918 року) та проголошення Акту Злуки Західноукраїнської Народної Республіки і Української Народної Республіки (22 січня 1919 року).

 

Ведуча: Україні, як відомо, судилося виникнути на перехресті давніх шляхів між Заходом і Сходом – шляхів торговельних, переселенських, культурних. Народ наш живе на Україні вже дуже давно.

Мали ми свою сильну, найбільшу в тогочасній Європі державу – Київську Русь. Мали добрих провідників – славних і мудрих князів.

 

Ведуча: Але обабіч мали і неслабих сусідів – спершу дикі орди хозарів, печенігів, половців, а згодом – Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Османську, Московську, Габсбурзьку імперії... Благодатна українська земля ставала ласим шматком у їхніх загарбницьких планах. Відтак упродовж майже тисячоліття наддніпрянські та прикарпатські землі постійно вели криваву боротьбу за національні інтереси, за свою державу.

 

Ведуча: На вівтар української державності багато поколінь українців поклали своє життя. І тому ми дуже багаті духом своїх свободолюбних предків, багаті своєю історією.

 

Учениця (одягнута в український національний костюм)

Я – Україна, я – страдниця-мати,

Яка споконвіку була у ярмі. 

 

 

 

Турецькім, російськім...

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки – одні.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, -

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода і непокірна,

А на чолі – блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

 

4.  У виконанні вокального ансамблю «Веселка» звучить пісня «Дети Земли – мир без войны»

 

Ведуча: Відзначення Дня Соборності – це не тільки важлива суспільна потреба, а й наш моральний обов’язок берегти світлу пам’ять про незлічені жертви, покладені українським народом на вівтар незалежності, соборності держави.

 

Ведуча: Діти України! Ми – спадкоємці історичної державницької традиції, архітектори майбутнього країни. Тож нам шукати шляхи до порозуміння, братерської любові і духовного єднання Нації!

 

Ведуча: «Молюсь за тебе, Україно!

  Молюсь за тебе кожен час,

  Бо ти у нас одна – єдина» -

  Писав в своїх віршах Тарас.

  Молюсь, - казав він, - щоб у тебе

  Не було між людьми війни,

Було завжди, щоб чисте небо

   На нашій стомленій землі.

  Щоб завше у садку смерека

  Зеленим квітом під вікном росла,

  І прилітали з вирію лелеки,

  Щоб гомін хвиль послухати Дніпра.

 

 5. У виконанні Валерії Черняк звучить пісня «Благослови» (А. Івашини)

 

 

 

Ведуча: Ми живемо в Україні, ми її любимо, ми пишаємося нею. Наша земля багата і щедра. Ростуть тут квітучі сади, колосяться багаті хліба.

 

Ведуча: І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

 

Ведуча: Мова – це великий божий дар для людини. У кожного народу –  вона своя. А поміж них – ніби запашна квітка в чудовому букеті українська мова.

 

Ведуча: У рідному завжди лунає найближча, найзрозуміліша, найдорожча серцю рідна мова, адже бринить вона з ласкавих бабусиних вуст, з дідусевої говірки, з маминої пісні, з батьківського навчання, часом суворого, а часом – жартівливого.

 

Ведуча: Рідна мова – порятунок від безпам’ятства. Вона потрібна всім і в усі часи, для усвідомлення власної гідності. Чистота мови і культура мовлення запорука духовного здоров’я нації.

 

Ведуча: Тому люди завжди берегли свою живильну силу, криницю-Мову, з якої черпали силу для духовного здоров’я і наснаги.

 

Ведуча: 21 лютого – є Міжнародним днем рідної мови.

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, -  в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди і діди, тут живуть наші батьки, тут – коріння роду українського. І де б ми не були – хвилюємося до сліз, почувши рідне слово. 

 

Ведуча: Ти постаєш в рясній обнові,

  Як пісня, линеш, рідне слово.

  Ти наше диво калинове

  Кохана материнська мово!

     Д.Білоус

 

 Учениця (одягнута в український національний костюм)

Мово моя українська –

  Батьківська, материнська.

  Я тебе знаю не вивчену –

  Просту, домашню, звичну,

  Не з-за морів покликану,

  Не з словників насмикану.

  Ти у мене із кореня –

  Полем мені наговорена,

  Дзвоном коси прокована, 

  В чистій воді смакована.

  Болем очей продимлена.

  З хлібом у душу всмоктана

  В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана

В серці моїм.

   В.Бичко

 

 

 

 

 

Ведуча: Над всі багатства і припливи мод

  Шануймо мову серцем і вустами.

  Народ без мови – це вже не народ.

  Без мови всі б ми сиротами стали.

  Ідуть гріхи за нами і борги.

Від них зректися – не шукаймо броду.

  Шануймо мову над усі боги,

  Якщо ми хочем зватися народом.

     О. Софієнко

 

 

6. У виконанні вокального ансамблю дівчат «Веселка» звучить пісня «Мова єднання»

 

 

 

Ведуча: Україно, земле рідна,

  Земле сонячна і хлібна,

  Ти навік у нас одна,

  Ти, як мати найрідніша,

  Ти з дитинства наймиліша,

  Ти і взимку найтепліша –

  Наша отча сторона.

 

Ведуча: У рідному краї і серце співає,

  Лелеки здалека нам весну несуть,

  У рідному краї і небо безкрає,

  І ріки-потоки, мов струни течуть.

  Тут кожна травинка і кожна билинка

  Вигойдують мрії на теплих вітрах,

  Під вікнами мальви, в саду материнка

  Оспівані щедро в піснях.

 

Ведуча: Тут мамина пісня лунає і нині,

   ЇЇ підхопили поля і гаї,

  Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

  І я припадаю до неї вустами

  І серцем вбираю, мов спраглий води,

  Без рідної мови, без пісні, без мами

  Збідніє, збідніє земля назавжди.

7. У виконанні Валерії Черняк та Юлії Кражан звучить «Пісня про рушник» (Рідна мати моя)  

 

 

 

Ведуча: Великі й складні завдання покладаються сьогодні на кожного громадянина України, а громадяни України – це кожен з нас, це люди, які живуть в Україні та є патріотами своєї держави.

 

Ведуча: Не розчаровуйсь в Україні,

  Немає єдності у нас,

  То наша головна провина

  За весь неволі довгий час.

  Не розчаровуйсь в Україні,

  А розумій її печаль.

  Що робиш ти для неї нині –

  У себе спершу запитай.

 

Ведуча: Не розчаровуйсь в Україні,

  Вона – свята, а грішні – ми.

  В її неволі часто винні

  Її ж бо дочки і сини.

  Не розчаровуйсь в Україні,

  Ідеї волі певним будь,

  Бо тільки той є справжнім сином,

  Хто вміє неньки біль збагнуть.

 

Ведуча: Не розчаровуйсь в Україні,

  Вір, що мине важка пора,

  Розквітне пишний цвіт калини

  В садах достатку і добра!

    Роман Керик

 

Ведуча: Свідомість українців постійно змінюється. Плинуть роки, народжуються нові покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Майдан та Революція Гідності вразили не тільки Україну, а й увесь світ. Україна продемонструвала Європі й усьому світу, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла  відстояти свій демократичний вибір. У пам’яті людей назавжди залишаться молоді патріоти нашої держави.

 

Ведуча: Як журавлі, що ринули у небо,

  Покинувши цей грішний світ,

  Лишили по собі кривавий

  Та героїчний слід…

  Вони не думали,що буде,

  Не думали про щастя чи добро.

  Вони ішли… ішли назустріч смерті,

  І страху зовсім не було.

  Небесна Сотня – герої незборені,

  Найкращі, найвідважніші сини,

  Яскравим сяйвом в небі засвітились,

  Щоб інші мріяли, любили і жили.

 

Ведуча: Утім, такі події єднають усіх, з роками набуваючи дедалі більшого значення. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі. 23 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Але війна не обійшла нашу державу сьогодні.

 

Ведуча: Війна. Найважче, найгірше випробування. Те, що зруйнувало мирне життя. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ. Хто зі зброєю в руках, хто, не покладаючи рук, працюючи заради перемоги.

Ведуча: На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху в нас немає.

 

Ведуча: Україно! Ти моя молитва,

  Ти моя розлука вікова.

  Гримотить над світом

  Люта битва

  За твоє життя, твої права.

  Хай палають хмари бурякові,

  Хай сичать образи – все одно.

  Я проллюся крапелькою крові

  На твоє священне знамено.

 

Ведуча: У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя.

 Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто, не жаліючи сил, здоров’я і життя, воює за свободу та незалежність країни.

 

Ведуча: Народжені жити, любити, творити пішли з життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Обов’язок нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом. Герої не вмирають.

 Зараз, прошу вас  ушанувати пам’ять героїв хвилиною мовчання.

 

   8. Хвилина мовчання

 

Ведуча:  Так, герої не зникають. Вони передають наступним поколінням естафету своїх героїчних справ. Нехай минають роки, але ми завжди будемо чути їх голоси, що кличуть нас до боротьби за мир. Нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Впродовж всієї своєї історія вона, наче казковий птах, гордо розправляє крила, стає міцнішою, сильнішою, кращою.

 

Ведуча: Україно, соборна державо,

  Сонцесяйна колиско моя,

  Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

  Завойована в чесних боях.

 

Ведуча: Ти не загинеш, Україно!

  І мова прадідна твоя,

  Що кожне слово в ній перлина,

  Не вмре повік! В це вірю я.

 

Ведуча: Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

  Говорять сьогодні дорослі й малі.

  Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

  Немає такої, як ти на землі.

 

 

9. Звучить у виконанні вокального ансамблю дівчат»Веселка»  пісня «Мирне небо»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча: Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди.

 

Ведуча: Глибокої віри у гідне, мирне, щасливе майбутнє України.

 

Ведуча: Хай же цей виховний захід надихне нас на велику любов, пошану до рідної мови, рідної неньки України, Батьківської Землі.

  Слава Україні!

 

Ведуча: Героям слава!

 

Ведуча: Дякуємо за увагу.

 

Ведуча: До нових зустрічей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Використані джерела

1. Алєксєєва Н.А. День Незалежності України. Журнал «Класному керівнику» №7’2015р.
2. Гречин А.М., Пасічнюк К.М. Україна мати – наше щастя і життя. Журнал «Класному керівнику» №9’2016р.
3. Довбій Н.М. Свою Україну любіть... Журнал Класному керівнику № 8’2015р.
4. Запальська Ю.А., Шипелюк Л.М. Україна – це тихі води і ясні зорі.  Журнал Класному керівнику. №8’2014р.
5. Онопко В.Є. У єдності наша сила: День Соборності України. Журнал «Класному керівнику». №12’2015 р.
6. Інтернет ресурси.