Сценарій "Над Україною небо плаче"

Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Над Україною плаче небо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вечір-реквієм «Над Україною плаче небо»

 

 

На сцені – барикади з мішків, старі металеві бочки, шини, прапор України, та інша українська символіка.

Учні (які символізують народ, студентів) стоять у глибині сцени. Четверо хлопців (які символізують героїв - майданівців) у камуфляжних костюмах стоять на сцені перед учнями. Хлопці починають синхронно вдаряти палицями по бочках. До звуків ударів долучаються звуки церковних дзвонів, які бють на сполох. Це дзвони Михайлівського собору, які скликають народ.

Хлопець 1                         1.Гриміте сурми, стязі ввись!

Прийшла пора, іди борись!

Ричать мотори, поїзди,

Велика рать, ідем тюди!

Хлопець 2                          2.Ми молоді, нам тільки жить,

Кохатись, вчитися любить,

Життя святеє пізнавати...

Хлопець 3                          3. Того повстанемо разом!

Відкинем страх, візьмем любов

І з нею кинемось до бою!

Хлопець 4                       4. Гриміте сурми, стязі ввись!

Святий народе, підіймись..

Звучить рок-версія гімну України та демонструється кліп.

Учні і зал співають гімн України.

 

Хронологія №1.  21 листопада2013 року, Кабмін України на таємній частині свого засідання ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Відмова уряду від західного курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, перетворенням країни, став останньою краплею, в основному для молодого покоління, студентів, яка змусила їх вийти на вулицю після першого ж заклику. Станом на 23:10 на Майдані Незалежності було близько 2 тисяч людей. Також небайдужі українці висловили своє обурення у Львові, Хмельницькому, Луцьку, Ужгороді та інших містах України.

Учень                           5. України майбутнє в наших руках,

бо настали часи знов лихії,

подивись, подивись, у тих прапорах

б’ються крила твоєї надії!

Учень                              6. Україна палає в смертельних боях,

ми зійшлись в вирішальному герці...

Україна в горах, Україна в степах,

та найперше – у нашому серці!

Учень                             7. Нам вдягають кайдани, а ми встаємо,

нас вибивають – ми будемо жити,

у ділах, у словах і в сплетінні думок,

пам’ятайте, що ми її діти!

 

Хронологія №2  Євромайданом прийнято вважати масштабні акції протесту 2013-2014 рр., що відбувались на Україні. Було б наївно вважати, що Євромайдан став лише відповіддю на рішення Каміну відмовитись від Євроінтеграції. Майдан був показником стану суспільства викликаний тотальною корупцією, соціальною нерівністю, свавіллям правоохоронних органів, загальною політикою влади. 15 грудня було проведено народне віче, метою якого було не дати згоду на підписання Митного Союзу.

Учень                             8. Українцю, подумай, сьогодні тебе

як безмовне, затуркане стадо

у москальску неволю жорстоко веде

недолуга і зеківська влада!

Учень                        9. Проженімо загарбників з рідних земель,

і порвімо ворожі кайдани!

Якщо хтось не повстав у сьогоднішній день,

то він завтра вже точно повстане!

Учень                          10. Піднімайся, іди, протестуй! Не мовчи!

Ми і так надто довго мовчали!

Бо сьогодні ти втратити можеш дари,

за які наші предки вмирали!

Учень                              11. Українці, ходімо! Не біймось панів!

Ми покажемо кожному "пану",

що робити із себе стадо рабів

Україна ніколи не стане!

Учень                              12. Влада, ти винна у всьому, що діється,

Мирний народ вже на грані війни,

Жнеться по справжньому те, що посіється.

Запам’ятай історичні ці дні!

Учень                         13. Ми вже не дурні, і досить риторики,

Бізнес будуєш на наших кістках.

Бачиш Майдан? Там справжнісінькі  стоїки –

Це тобі вирок і це тобі – крах!

Учень.                       13а.Чуєш? Втікай! Вони не заспокояться,

Їх не злякаєш ударом кийка:

Рани на тілі зціляться й загояться,

Але ніколи душа від плювка.

Тож не доводь до гріха мирних Орачів,

Бо як проллється, не Дай Боже, кров,

Не захистять тебе мури і сховища,

Скринька Пандори розкриється знов.

Учень                     14. Розправ свої крила, українська людино!

Чому ти сховалась ?! Чому ти мовчиш ?!

Чи мало віків нас Московщина била,

Щоб ми просто так взяли ­ і здались?!

Учень                        15.Не буде гнуть шию наш рід молодий!

Ми українці! Ми зрад не прощаєм!

Все вірно сказав Сірко кошовий:

"Безвольних рабів у рай не пускають"

 

Хронологія №3 Мільйон людей зі всієї країни взяли участь у мирному повстанні проти диктаторського режиму, в боротьбі за свої права і свободи, за гідне європейське майбутнє для України. Вони були готові до тривалої боротьби і Майдан мав намір стояти і боротися до тих пір, поки його голос, голос народу, не буде почутий. Майдан – був постійно діючим осередком опору. Це і була наша вільна Україна. 15 грудня у Києві запровадили народне об’єднання «Майдан». Тисячі майданів відбуваються по всій країні. Сотні тисяч українців виходять на площі.

Учень                                     Сьогодні я не бачив зла,

що тьмарить розум –

душа пашіла від тепла,

хоча й морозило.

Грудневий ранок пас вітри

своїми силами,

і сонце капало згори,

хоч не просили ми.

Учень                                      На лезах вулиць, тут і там

дими клубочать -

це стали прихистком вогням

залізні бочки.

Навкруг - старі і молоді,

і навіть діти -

здається, на Майдані дім

обрало світло.

Я до багаття підійшов -

мені всміхнулись,

і гамір злився з тріском дров

у пісню вулиць.

Учень                                  А люди йшли, і йшли, і йшли,

з усіх околиць,

і час застиг, забув про плин

у вічній волі.

І ми ділили чай і хліб,

вогонь і воду,

і у грудневій димній млі

були народом...

Ну, а вогонь собі палав -

сміявся наче...

Сьогодні я не бачив зла.

А єдність - бачив.

Учень                          16. Вирощуєм в Серцях малі Майдани

Ніколи не зречемося ми їх!

Хай кровоточать українські рани

Та не жаліймось ворогу на сміх

Поспалюєм мости, які зігнили,

І попіл цей в майбутнє не візьмемо,

А покладемо тихо у могили

Все те, що нам злетіти не дає.

Є пісня, є жага, є слово «ми»

Чого ж іще потрібно? До кінця!

Іди у бій, з собою лиш візьми

Молитву до Небесного Отця.

 

Хронологія №4 Першого грудня вночі беркутівці оточили площу і жорстоко побили учасників протесту, переважно студентів. Вони активно застосовували гумові палиці і звукошумові гранати. Багато протестувальників були поранені. Народ був шокований. Ця подія стала однією з ключових у мирному спротиві активістів. Дзвони Михайлівського собору підняли Україну. Збулося давнє пророцтво. Брат пішов на брата.

Учень                        17.Сьогодні я прокинулась не в тій країні,

Не в тому місці, де завжди була в безпеці

Мені сьогодні, як малій дитині,

Розбили  вщент із сподівань фортеці

Усі дороги у сльозах і крові

Все розмела «службова» завірюха!

І хай ми, українці, сильні та здорові,

Та на душі у кожного давно розруха.

Учень                         18. Вже серце захлинається в сльозах,

І зрадою пече поранена надія

Такого навіть ворогу не побажаєш в снах,

Остання крапля – це страшна подія

Учень                             19. Як твоя гусенична підошва

Опускається стрімко униз –

Не на камінь майдану чи площі,

А на душу людську – зупинись.

Учень                          20. Схаменись, не топчи – там людина!

Може донька чиясь, сестра, брат?

В тебе теж є, напевно родина,

Що за крок цей заплатить стократ

Учень                                 21. Хай для тебе народ - біомаса,

Легко бити, коли ти в строю,

Знай: ти рідну матусю дубасиш

І дитину маленьку свою.

Учень                                    22.Кара Божа затягує петлі -

Тим, під каскою сірим, затям,

Що горітимеш, хлопче, у пеклі,

Не по смерті, а ще за життя!

Хлопці-герої                     24. Гадаєш ти мене образив,

Коли бандерівцем назвав?

Скажу тобі на це одразу –

Я ним не був! Тепер вже став!

Сприймаю це, як нагороду!

Звання, присвоєне за те,

Що сином став свого народу,

Любові почуття святе!

Люблю безмежно рідний край,

Цю чарівну, магічну мову,

Дарований Всевишнім рай,

Красу дівочу чорноброву.

Люблю за щедрість і за спів,

Шалені ночі солов’їні,

Коли бракує навіть слів,

Освідчитися Україні!

А ти мене за цю любов

Оскаженіло ненавидиш.

Не я до тебе! Ти прийшов,

На мою землю і тут ждеш!

Іди подальше від гріха:

Моє терпіння не безмежне.

Нехай святиться у віках

В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!

 

Учень                                    25. І. Франко «Беркут»

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте

За те, що в груді ти ховаєш серце люте,

За те, що кров ти п’єш, на низьких і слабих

З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;

За те, що так тебе боїться слабша твар,

Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!

І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,

І вбівчеє ядро під хмари понесе він.

І замість нести смерть згори на земне ложе,

Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.

І не як божий суд, але як труп бездушний

Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.

І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;

І все, що звесь беркут, полоще кров’ю рот,

Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —

Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.

А труп бездушний ми без жалю, без промови

Ногою копнемо й підемо дальше на лови.

 

Хронологія  №5 16 січня 2014 року у верховній раді було прийнято й ухвалено «диктаторські закони». Закони увалялися підняттям рук та без обговорення. Ці законодавчі акти обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протестів і мали на меті криміналізувати громадянське суспільство.

Більше соні громадських організацій у соцмережах оголосили повну мобілізацію на майдані незалежності у Києві. Всі готувались до всеукраїнського страйку. Майданівці заявили, що прийняті закони – це в’язниця суворого режиму для всіх, то почуває себе вільною людиною і що настав той час коли перевіряються на практиці слова гімну «Душу й тіло ми положим за нашу свободу».

Люди їдуть на майдан відвойовувати свою гідність після диктаторських законів 16 січня.

Учень                        26. Досить ховатись! Досить терпіти!

Народ вже вийшов, народ вже усюди.

Ти ж українець! Щось маєш робити!

Нас не тримають за справжніх людей,

Для них – не народ, для них – ми тварини.

Для них ми німі, без власних ідей,

Встань! Ти ж донька, а ти син Батьківщини!

Досить чекати хорошої долі,

Досить дивитись на нашу ганьбу,

Ми ж хотіли добитися волі,

Так давайте почнемо свою боротьбу!

 

Хронологія №6 В кінці січня 2014 року розпочалася гаряча фаза революції. Київ у вогні. Україна оплакує нових героїв – Сергія Нігояна, Михайла Жизнєвського, Романа Сеника та Юрія Вербицького. Народ ридає, рветься до бою і навіть у страшному сні не бачить – це лише перші жертви. Соні тисяч патріотів йдуть на майдан відстоювати свою гідність, гідність рідної країни.

Учень                     27.   Над Україною небо сіре і чорне:

Реве вперед супротив з пересердь,

Крізь беркутську провладну дерть

У кожен рупор, кожним горлом

З надією, що ми прорвемось й не пригорне

Зрадливий сумнів або смерть…

Учень                         28. Коли сини збирались на Майдан –

За волю разом до кінця стояти,

Огорнута у вранішній туман

Їх проводжала Україна-мати.

29. Коли сини рушали від до воріт,

Розлука зимна «Зупини!» вмовляла.

Вона ж синам дивилася услід

І кожен крок дітей благословляла.

 

Учениця виконує  пісню «Повертайся живим»

 

Учень                        30. Коли синів покрив вогненний дим -

На кров Героїв опадали квіти,

Вона бруківку подавала їм,

Щоб проти куль стояли мужньо діти.

Учень                         31. Коли синів принесли на поріг

У домовинах, на Майдані збитих.

Вона сивіла, як промерзлий сніг,

І проклинала вбивць несамовитих…

Учень                             32. Вона ніколи, чуєте, повік,

І навіть в дні морозного Йордану,

Не витре сліз з очей і впалих щік,

Не зійде з почорнілого Майдану.

Бо тут сини за волю полягли,

Бо тут з роками чується так само,

Як діти їй на вірність присягли

І як востаннє шепотіли «Мамо»…

 

Хронодогія №7 20 лютого морозного дня на Інституцькій снайпери жорстоко розстріляли українських хлопців, які захищали барикади. Загиблих  назвали Небесною Сотнею.

 

Учень                              33. НЕБЕСНА СОТНЯ

Ти бачив як Ангели в Небо летіли?

Так-так, саме в Небо а не навпаки…

Від пострілів влади отак відлітали

До Бога назавжди вкраїнські сини.

Їх кров залишилась не там на Майдані,

А на руках всіх провладних катів,

А сльози батьків потечуть ніби ріки

На всі покоління до «сьомих колін».

Учень                         34. А мені вже не боляче...

Наді мною - лиш небо,

Люди-тіні, гуторячи,

Проминають повз мене.

А мені вже не холодно

На лютневій бруківці,

Янгелятка навколо

Розмахалися крильцями.

Учень                               35. Нескінченна блискуча

Розгорнулась дорога,

Провідник-неминучість

Вже чека на порогах.

І востаннє про мамин

Теплий світоч згадавши,

Я ступаю крізь браму

І мені вже не страшно.

Учень                       37. Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

38. Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Що слово бабуню вже не буде твоїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

39. Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

40. Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

 

Хронологія №8  20 лютого. Майдан. Народ прощається з свої героями. Україна ридає, голосить за полеглими синами. В небо за Небесною Сотнею лине тужлива лемківська мелодія. Рве душу, крає серце. Це улюблена пісня Михайла Жизнєвського «Плине кача по Тисині».  Вона стала піснею-реквіємом за загиблими на Майдані. Тож вшануймо і ми пам'ять героїв хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

Лунає пісня «Плине кача» та показ відеоролика.

Учень     41. Вже майже рік минув із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція в Україні. Чим була революція для нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробовуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.

Учень      42. Це – Революція Гідності, було сказано зі сцени Майдану. Тепер ми знаємо що таке гідність.

Учень    43. 1.Ми бачили її в очах жінок, які відправляли своїх чоловіків та синів у ніч на Майдан.

Учень      44. 2.Ми бачили її у волонтерах медиках, які виносили поранених під кулями.

Учень   45. 3.Ми бачили її в очах тих хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев’яними житами і йшли у бій за рідну країну, за правду, за українську пісню, за вишиванку.

Учень    46. Україна заплатила надзвичайно високу ціну, захищаючи свою гідність. Вона втратила своїх найкращих синів.

 

Хлопці у камуфляжних костюмах виходять на середину сцени і один за одним стають на коліно, тримаючи руку на серці.

 

Хлопець 1.Тож станемо на коліно перед Матір’ю – Україною і помолимося, як Матері Божій.

Хлопець 2.Тож станемо на коліна перед Матір’ю і засвітимось душевною правдою, як на сповіді.

Хлопець  3.Тож станемо на коліна перед Україною і виростимо духом до небес.

Хлопець 4.Тож станемо на коліна і помолимось за Україну, за всіх, хто постраждав за її незалежність, у кого поломані долі і передчасно втрачене життя.

 

Учень  47. І як би нам не було важко – об’єднаємось і побудуємо нашу державу. Нашу незалежну Україну. І нехай допоможе нам Бог.

 

Всі учні співають пісню «Заспіваймо пісню за Україну»