Випускний 4 клас
У дні травневі , що мріями багаті,
Коли дитинство хлюпає з пісень,
Ми сьогодні святкуємо свято -
Випуску шкільного світлий день.
Ми живемо у світлому краю,
У вільній незалежній Україні.
Наснагу тут плекаємо свою,
І небеса над нами сині-сині.
Усе в нас є: озера і ліси,
Степи і гори, ріки і долини,
Моря і море вічної краси,
Усе для щастя і життя людин.
І не вмре в віках, не згине слава,
Жовто-блакитний стяг наш майорить.
Шануймось, друзі, лине гімн держави
І в небо синє птахою летить!
Звучить гімн
Слайд 1 (Відео : сміються діти, граються. Звучить сирена)
Слайд 2 . Життя до й під час війни
В1. В наш дім уночі увірвалась війна,
Страшенна, убивча, підступна вона.
Ракети смертельні над містом летять…
Хотілося мріяти, жити, любити,
Упевненим кроком іти в майбуття –
Змінила війна мої мрії й життя.
Затихла школа і в молитві діти
Руки в небо, погляд підведуть
Ми хотіли жити і радіти,
Та війна закрила нашу путь.
Дитинство наше безтурботним було
І в казку вірило та в чудеса.
А в юності відтяла війна крила,
Забрала молодих на небеса.
Вшануймо хвилиною мовчання, Вкраїно, тих, що полягли. Вони за тим
злетіли в небо, щоб в мирі й щасті ми жили.
В2. Як злодій , підкралась в країну мою,
У кожну родину, у кожну сім*ю.
У ранах кривавих будинки стоять,
Лелеки у гнізда розбиті летять.
В застиглому часі жахке сприйняття –
Змінила війна мої мрії й життя.
Виходять випускники з іграшками в руках. Кожен говорить про свою мрію і ставить іграшку на підлогу.
ПташкИ щоб співали, сміялися діти.
Щасливою доля в усіх щоб була
І щоб як скоріш закінчилась війна!
Танець Мрія
Слайд 3 (мирна Україна)
Діти сідають на місця в залі.
У саду витьохкує моя калина,
Усе квітне – радості пора
Випуску прийшла година,
У гурті шкільному радіє дітвора.
Ведучий 2. Багато, багато років тому, коли дерева були великими, дорога довгою, а сходинки до школи дуже високими, батьки привели до школи маленьких хлопчиків та дівчаток. Якимось дивом вони опинилися в одному класі, так почалась весела казка під назвою «Дитинство», яку подарувала перша вчителька. Слово надається першій вчительці
Сценка «Першокласники»
На сцену під музику входить дівчинка, сідає на стільчик, заходить хлопчик.
Дівчинка . Гей, чуєш, як тебе звуть?
Хлопчик. Денис
Дівчинка . А ти з ким сидиш?
Хлопчик Не знаю.
Дівчинка Будеш сидіти біля мене. (хлопчик сідає)
Хлопчик. А тьотя не лаятиме?
Дівчинка Не тьотя, а вчителька.
Хлопчик Як же вона нас буде вчить, якщо сама нічого не знає?
Дівчинка Думаєш?
Хлопчик Ти що сама не бачиш? Вона ж весь час у дітей все питає.
Дівчинка А мене Поліна звуть, запам’ятаєш?
Хлопчик Звичайно запам’ятаю, так мою кішку звуть.
Дівчинка Сам ти кішка
Хлопчик Кішка – то тьотя, а я – дядя. не дражнися, а то вчительці
розкажу.
Дівчинка То ти ще й ябеда!
(замахується).
Добре, не плач, я тобі цукерку дам.
Хлопчик Не хочу!
Дівчинка Ну, давай миритися!
Хлопчик Давай ... цукерку!
Лунає дзвоник.
Дівчинка О, здається уроки закінчилися!
Хлопчик От і добре! А завтра треба приходити?
Дівчинка І завтра, і після завтра, і ще 7 років.
Учениця 3. Мир на землі – це випускні і свята,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі – це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.
Учень 4. Це дні роботи, сповнені натхнення,
Щасливі сім’ї, здійснення всіх мрій.
Хоч нас лякають вибухи страшенні,
Та ми не покидаємо надій.
Учениця 5. Мир на землі – це дім і мама, й тато,
Й любові стільки – просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожнім домі – хліба коровай!
Учень 6. Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар – щастя і любов.
Дорогі діточки , погляньте на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога. Стільки випробувань ми пройшли за час навчання у початковій школі…
Тож любіть своїх рідних , будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами, станьте їхньою перемогою.
Дорогі випускники, Вам слово!.
Учні
Про нас, маленьких, завжди дбали.
Найкращі в світі наші тата й неньки
У перший клас з сльозами проводжали.
і мали неприємності й синці.
Та ви любили й завжди пробачали
Улюбленим синочку чи доньцІ.
Що іноді від крику глух і кіт.
Сусіди знали всі на те причину,
І падали півні аж із воріт.
І щирість не промовлених думок.
Ми ще безпосередні й необачні,
Але прощальний нам луна дзвінок.
Що дали право в світі жити.
Невтомним дякуємо їх рукам,
Які не мають права відпочити.
Для віри, правди, щастя, доброти.
Благословіть нас вашим добрим словом,
Щоб у життя упевнено іти.
Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино». А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.
Сьогодні радіють за своїх учнів і наші учителі Це наша перша вчителька О.М.,…..хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання.
Ті, хто вболівав за нас не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі. Це – вчителі.
.
___.Простіть нас, часто ми бували винні.
Переживань багато вам несли.
А часом були навіть грубуваті,
Образити вас інколи могли.
.Бувало, навіть, ми сміялись
Над вашою працею важкою,
А ви нас завжди вибачали
І лиш хитали головою.
І кожен день уперто нас навчали,
Як відрізнити де добро, де зло.
І вірили, надію в те плекали,
Що проросте в душі у нас добро
Простіть за все, що було неприємним,
То було не навмисне, не зі зла.
І спілкування наше було недаремним.
Вам зичимо здоров’я і добра.
Вед. Із початкової школи, із теплих і лагідних рук першої вчительки ви, потрапите у велику школу, з великою кількістю кабінетів і також з великою кількістю вчителів.
Сьогодні червень іде в дорогу дальню.
І квітнуть квіти, ваблять небеса.
На площі вальс відлунює прощальний
І пісня ніжна окрилено зліта.
Прощальні слова випускників
МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ, МАЙБУТНЄ і говорять слова на прощання:
МИНУЛЕ: А ти сій квіти...
Навіть якщо завтра – кінець світу.
Загоюй рани людям і землі,
Роби, що дав Господь можливість вміти.
Пильнуй ланів, щоб були з хлібом на столі.
Ділись, чим Бог послав, і витри сльози.
Поплачем після Перемоги всі разом,
Коли від крові вмиють землю теплі грози
І мирна тиша увійде у кожен сон...
ТЕПЕРІШНЄ : А ти сій квіти...
Навіть якщо завтра – кінець світу.
Сади садок. Хай виростає до зірок.
Служи землі. Цінуй, люби, лелій.
Вона віддячить дітям
І всім, хто хоче й вміє вільно жити.
МАЙБУТНЄ : Сій квіти жовті, сині – різні,
Щоби вони встелили всі шляхи,
Якими повертатимуться грізні,
Найкращі в світі наші вояки
Додому, до родини і до щастя,
Яке вимолюємо в Бога зараз всі.
Сій хліб і квіти – всупереч напастям.
Багато сій, щоб вистачило всім...
Хай чистим полотном стеляться ваші життєві шляхи. Пам’ятайте, що справжні скарби – скарби вашої душі: Доброта, Щирість та Совість.
(випускники випускають у небо голубів – символ миру і волі).
Вед: Шановні присутні! Хоч на дворі літо та сьогодні наша дружна шкільна сім’ях нагадує осіннє дерево,яке є у вашому класі і від якого відірвалося 29 листочків,що знову відродяться уже у старшій колі.
Вед: Є в народі прислів’я, що і велика дорога починається з першого кроку. Тож, нехай ваш перший крок у доросле життя буде вдалим і щасливим.
Вед: Урочисте свято з нагоди випуску учнів 4 го класу оголошується закритим!
Звучить гімн України
ой у лузі червона калина