Сценарій "Ніколи не сміявся без любові"

Сценарій

      «Ніколи не сміявся

                              без любові…»

      Дійові особи:

     Ведучий 1,

       Ведучий 2,

       Мисливці

     Королем українського тиражу 20-х років XX століття називали

   Остапа Вишню- Павла Михайловича Губенка.Був він затятим мис-

   ливцем і рибалкою.Щоправда, збирався на полювання з девізом

   «Хай живуть зайці!»

     Ведучий 2

      «Мисливські усмішки»- це унікальне явище в українській літерату-     

   рі.Це поєднання гумору й закоханості у природу.

    -Ви, товаришу, ще не мисливець? Як же це так? Ай-яяй…Записуй-

   теся.Це не тяжко.Для того, щоб бути мисливцем, треба :

             1.Рюкзак(така штука,що на плечі одягається)

             2.Складну алюмінієву чарку- стопку(береться, щоб вихлюпува-

   ти воду з човна)

            3.Фунтів зо два мисливських сосисок

            4.Реміняку(зайці носити)

            5.Мисливський квиток

           6.Рушницю(остання не обов'язково, бо можна собі чи товари-

    шеві ногу чи голову прострелити)

     І ви уже справжній мисливець.

    Ведучий 1

     Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаю-

   чи в чорно- синій безодні золоті смуги, рипить Віз, блідне поволі

   Чумацький Шлях, а під ожередом плететься чудесне мереживо

   мисливських оповідань.

    Звучить музика вечірньої природи.

                 З'являються мисливці.

  1-й.- Що то в тебе?  Флюс?  Зуби болять?

  2-й.-Та звечора кутній так і крутить, так і крутить…

  1-й.- А чого щока вся синя?

  2-й.- Хіба?

  1-й.- Як печінка!

  2-й.- Та то, мабуть, синій флюс. Зубний лікар казав, що тепер такі

  сині флюси пішли ,ще не з’ясовано від чого.

  3-й.- Еге, не з’ясовано…То його жінка з поїзда знімала, коли на полю-

  вання їхав.Що вже я, старий мисливець, на своїм віку медведів да-

  вив, як кошенят, а тут…(хреститься) Тигра бачив, гієну бачив, а

  ніколи так не лякався.

  4-й.- А де ж це моя стопка? Прохав же покласти.

  5-й.- Що, нема?

  4-й.- Нема.

  5-й.- А я взяв.Поклав собі за правило: приїжджаю додому і в рюкзаці

  прив’язую, щоб не забути.

  4-й.- Доведеться й собі прив’язувати…Про що думаєте, Іване Пет-

  ровичу?

  2-й.- Розкажу, не повірите, але це факт! От був у мене собака.По-

 лювали на качок.То він одного разу як став на стойку, то не можна

 було зрушити.Довелося залишити в лісі.Через рік згадав про пса,

 пішов до того місця.Дивлюся: стоїть мій сетер з піднятою

 передньою лапою.От був собака. Мертва стойка.

  4-й.- Та що там у вас…От у мене справжній мисливський пес.Даси

 йому в зуби записку й гроші.»Джек!Миттю в магазин!» І він за пів

  години летить уже назад!

 1-й.-Іване Петровичу, у суботу їдемо на качок?

  2-й.- Як вирвусь, так і поїдемо.

 1-й.- Звідки вирвусь?

 2-й.- З дому! Моя заховала рушницю.

 1-й.- Та ну…Не поїдете, значить…

 2-й.- Нічого це, брат, не значить.Я все перевернув, а таки знайшов і

 переховав в інше місце. Поїдемо!

                                         (Чується хропіння)

 3-й.- Доброго ранку! Заснули?

 5-й.- Невже заснув?

 3-й.- А де ж ваша рушниця?

 5-й.- Дивись-но…Нема!  (Шукає) Нема…

 3-й.- Та то так.Тут у нас не зівай! Підслідили, значить, і хапнули.

         Ну,нічого, може, десь випливе.

 5-й.- Та не кажіть хоч нікому.

 4-й.- А я своїх домочадців прошу, прийшовши з полювання із качкою:

     «Зваріть супу!»

 1-й.- А вони ж вам що?

 4-й.- Кажуть, що це курка, а не качка.

 1-й.- А ви ж їм що?

 4-й.- Качка.Це тепер такі качки пішли.

 1-й.- А вони ж вам що?

 4-й.- А чому в неї горло перерізане?

 1-й.- А ви ж їм що?

 4-й.- Що, що…Все вам цікаво знати.Летіла, кажу, побачила, що

  націляюсь, виходу не було- взяла і зарізалась.Що тут дивного?!

  Ведучий 1

   Велика штука- мисливство! Залишається,отже, останнє: їсти суп.

  Ведучий 2

  Як його їсти?

  Ведучий 1

   Ложкою !

 Ведучий 2

  Попоївши, лягайте на канапу і читайте «Мисливські усмішки»

         Остапа Вишні.

 Разом:  Прекрасна книжка!