Сценарій проведення новорічного ранку для дітей соціальних категорій, з ігровими елементами, рухливими іграми. Проводиться за участю педагогів та вихованців.
Пригоди Леді та Супер Песмена новорічної ночі
Новорічна казка
1 сцена.
Подвір’я. Сцена прикрашена малюнками засніжених будинків. Будка, з якої виглядає сумний Пес Сірко. Чути дитячі голоси, сміх.
Сірко повертає голову на звук голосів, зітхає важко. Вибігають дівчатка.
1 дівчинка сільська: Ходімо вже швидше гратись! Ось і Сірка візьмемо, побігаємо разом, у снігу поваляємось. Можемо і твою собачку теж взяти!
2 дівчинка міська: Ну ти й видумаєш таке, Маринка! Моя Леді абсолютно кімнатна. Вона як жива лялька. І як ти її уявляєш, що моя красуня брьохається тут у снігах. Ходімо краще до хати, селфі для Діда Мороза зробили, тепер напишемо швиденько листа з нашими бажаннями та відправимо!
1: А як же Сірко? Ми ж з ним завжди грались!
2: От ти смішна! Яка з того Сірка тобі користь?
1: Він будинок сторожує!
2: У хаті вас відео спостереження, сигналізація є. Якщо хтось лізтиме, поліція приїде раніше, ніж пес твій гавкнути встигне.
1: Я його годую, граюсь…
2: Та! В телефоні закачай мого улюбленого Тома чи кого там ще… Досить, пішли вже. Я змерзла!
1: Бувай, Сірко!
Дівчата виходять. Звучить фрагмент пісні «Собака бывает кусачей». Сірко в розпачі виходить на середину сцени.
С. : Отак, значить. Дожився, значить, Сірко, дослужився. (Передражнює дівчат. ) Заведи в телефоні собаку! Дякую, хоч у ліс не вигнали, як прапрадіда Сірка, до вовків! Охо-хо, що за собаче життя!
До зали забігає дуже сердита Леді. Стягує з себе величезний бант. На ній нашийник з блискітками. Пожбурює бант в той бік, звідки прибігла.
Л.: На, сама носи його! Він, між іншим, до моїх очей не пасує! От змерзну, пропаду, тоді знатимеш!
Повертає голову, помічає Сірка. Змінює вираз обличчя. Говорить в бік.
Л.: А може й не пропаду. Він, звичайно, такоє… Але хіба марно я передивилась скільки різних фільмів про супер героїв!
Підходить до Сірка, простягає лапку для привітання.
Л.: Привіт, я Леді!
С.: Сірко!
Л.: Звучить якось не дуже героїчно. Слухай, друже, а давай ми тобі інше ім’я придумаємо, от наприклад Супер Песмен.
С.: І для чого?
Л.: Сьогодні новорічна ніч, всі наші хороші бажання можуть збутися, якщо написати листа Діду Морозу.
С.: То й що?
Л.; А то, що я дуже-дуже хочу, щоб люди пригадали, що собаки завжди були їх вірними друзями. Тому я й хочу, щоб Дідусь Мороз нам допоміг створити Лігу Справжньої Собачої Справедливості.
С.: А як він про то знатиме?
Л.: Ми відправимо йому найшвидкішого в світі листа, а напишемо його на зірочці, що впала.
С.: І як то вона впаде?
Л.: Сірко, тобто Суперпесмен, ти ж сільська собака! Невже ніколи яблук не струшував з дерев? Зараз ми як затанцюємо, що й земля та небо затрусяться, то якась зірочка й впаде! А ми загадаємо бажання.
С.: Діти, нумо разом танцювати!
Танцювальний флеш-моб. Під час нього Сірко перевдягається в Суперпесмнена. Флеш
2 сцена:
Л.: От, зовсім інша справа! Вперед, СуперПесмен, нас чекають безліч подвигів та пригод!
С.: Та пригальмуй ти, от же непосида! Які такі подвиги в нашому селі? Хіба котів трохи поганяти?
Л.: І справді, в усіх фільмах коти – вороги собак. Ось ми їх зараз, хай тільки з’являться, боягузи!(поривається бігти, приймає різні бойові пози)
С.: Ти таки своїх фільмів того, передивилась трохи. Ну який з Мурчика підступний ворог, як він на зиму такого сала наїв, що й не підступиться до будки, зразу в сніг провалюється. І не зрозумієш, чи великий кіт, чи волохатий кабан. Так я його буває, ганяю, щоб форму не втрачав.
Тихо за спиною у Сірка з’являється Кіт Мурчик. Вигляд у нього сердитий та войовничий.
Кіт: Оце і я розумію друг! Висміяв мене на все село! Я не товстий, а добре вгодований. А ще в мене шуба на зиму пухнастіша робиться. Та й взагалі, кіт –то візитна картка хазяїна, не буває в хорошого хазяїна так, щоб кіт був лисий, як кістка і худий, як тріска. Форма йому моя не до смаку! От зараз як зацідю лапою у вухо!
Леді: Е ні, не годиться в Новий рік сваритись. А хто в кращій формі ми перевіримо не через бійку, а через батл.
С.: Що за батл такий?
Л.: Це такі змагання, хто більш вправний, спортивний, витривалий!
Кіт: А й справді, розберемося, хто кращий!
Л: І команди вам в поміч підберемо. Правда, діти? Одна команда «Мурчики», друга «Суперпесмени». А всі інші –вболівальники.
С: А як знатимем, хто за кого?
Л.: У мене є ціла корзина спеціальних новорічник оціночок, таких собі лайків-вподобайків. Після кожної вправи дітки будуть аплодувати, за кого голосніше, тому й у кошик оціночна.
Кіт: Ну, мене дітки люблять, я переможу!
С.: Ще побачимо, хто кого!
(Набирають команди, по команді Леді починається батл. Музика «Время и стекло» «На стиле», таке інше.)
Підсумки, кіт виходить. Залишаються Леді та Сірко.
3 сцена:
Л.: Добре розім’ялись! Видно, що живете в селі, на свіжому повітрі. І діткам сподобалось. Але ж це не подвиг. Треба щось феєричне, щоб всі нас запам’ятали.
С.: Ну я й не знаю, що таке можна придумати. Невже права твоя хазяйка, немає з нас користі?
Л.: Та не може такого бути! Адже собаки можуть бути справжніми помічниками, охоронниками, пастухами та багато ким.
С.: Можливо, ти й права. Але де ж їх можна зустріти?
Л.: А ось дехто з них завітає до нас у гості, дивись-но!
До зали заходять собаки – рятувальник та поводир.
1 пес: Доброго дня! Ми випадково дізнались, що тут збирається Ліга Справжньої собачої справедливості. І ми вирішили приєднатись до вас.
Л.: А чим ви доведете, що ви не звичайні декоративні песики?
2 й пес: По-перше, нас навчили виконувати особливу роботу для своїх хазяїв.
С.: І яку ж це?
1 пес: Ну, я, наприклад, собака-поводир. Я допомагаю людям, що не бачать, знайти дорогу додому, донести речі, попередити про небезпеку.
2й пес: Чули ви, діти, про таких собак? А хотіли б пересвідчитись, що без поводиря, який допоможе орієнтуватись, дуже складно?
Л.: Звичайно, вони б хотіли. Давайте спробуємо пограти в гру, а заразом і позмагаємось, чий поводир буде кращим!
(Гра. Дітям зав’язують очі, поводир допомагає подолати перешкоди з кеглів )
С.: З таким поводирем не страшні ніякі перешкоди!
4 сцена.
Тіж самі дійові особи.
Л.: А чим займається пес-рятувальник?
Рятувальник: У таких собак як я дуже відповідальна робота. Щоб про неї розповісти, я задам питання дітям. А чи знаєте ви, чим завжди хваляться собаки? Звичайно, в нас найкращий в світі нюх. Завдяки нашому чудовому нюху ми першими знаходимо людей, які постраждали в снігових заметах, під уламками будинків.
С.: Оце я розумію, справжні друзі та відважні помічники.
Л.: Але для того, щоб такими стати, потрібно багато і серйозно тренуватись.
Рят.: Так, але тренування можуть бути і веселими. Спробуймо, діти? Потренуємо увагу та швидкість?
(Гра «Знайти в лісі дитину» Підготовлені картонні хлопчик та дівчинка – для двох команд. На них надіто по одній рукавичці, шкарпетці(черевичку) тощо. Діти виконують завдання естафети, за які отримують елемент одягу для ляльки. Самі ляльки сховані за маленькими ялинками, або декоративними кучугурами снігу. Перемагають ті, хто швидше добереться до ляльки, одягне її та принесе на старт гри)
Л.: Як ми швидко впорались! Наші загублені навіть змерзнути не встигли.
5 Сцена:
С.: Які вони відповідальні, поважні. Невже всі собаки аж такі серйозні та суворі?
Л.: Зовсім ні. Ну, от хіба я сувора?
С.: Та хто тебе знає, що від тебе й чекати!
Л.: Взагалі то я мила і лагідна, правда-правда. Я з тих собак, які розважають людей, дарують їм радість. Є собаки, які справжні артисти, зірки цирку. Зараз до нас і завітають справжні циркачі.
(Заходять Пудель та цуценята. Всі в фатинових пачках різнокольорових.)
Пудель: Всім привіт! Вас вітає наша чудова танцювальна група.
С.: Вітаю, дівчата! А що ви за одні?
П.: Ми у цирку виступаємо, в нас відмінний номер - «Танцюючі собачки».
Л.: Ой, як приємно познайомитись. А мене навчите?
С.: Отакої! А ти що, не вмієш?Аж ось, дивись! (показує незграбний танок. Дівчатка-танцюристи хихочуть.)
П.: Не хочеться тебе образити, а танцюєш ти трохи, як би так сказати… Не професійно, чи що. А бажаєте, ми вам покажемо, як треба танцювати?
Л.: Ще б пак! Звичайно! А ми з дітками будемо підтанцьовувати!
П.: Тоді починаймо!
(Танок собачок)
6 сцена:
Забігають дівчатка, дуже стурбовані.
Міська дів.: Леді, ну нарешті! Я тебе шукаю!
Сільська дів.: Сірко, і ти тут! А це хто?
М. д.: Ой, ніколи, дивіться, яка біда сталась з Дідусем Морозом! Загубився десь в дорозі, заблукали його олені, на зв’язок не виходить!
С. д.: Як же Новий рік без Снігуроньки, без Дідуся Мороза! Та й без подарунків (збирається плакати)
С: А ми для чого! Рятувальник та поводир допоможуть знайти дорогу, а ми всі як запряжемося разом, швиденько доправимо Діда Мороза на свято.
Л.: Ми побігли, а ви швидко нас чекайте, та готуйтесь до зустрічі Нового року.
7 сцена:
М. д.: Вже так темно на дворі, страшно.
С. д.: Як там наші песики в лісі?
М. д.: А давайте разом погукаємо Діда Мороза та Снігуроньку, можливо наша підтримка допоможе їм швидше до нас дістатись.
С. д.: І правда. Нумо, всі разом: Дід Мороз! Снігуронька!.
Голоси з-за дверей, шум. Заходять разом Д.М., Сн., всі інші герої.
Д.М.: Доброго всім вам зимового дня! Думаю, ви всі впізнали мене та мою онучку Снігуроньку!
Діти: Так!!
Сн.: Ми так поспішали до вас на свято, та якби не наші друзі, Суперпесмен, Леді та інші, ще б довго блукали по нічному лісі.
Д.М. : Адже собаки –не просто наші друзі, а й символи нового року, бо 2018 рік –це рік собаки.
Л.: Я дуже вибачаюсь, Дідусю Морозе, але чи не час нам запалити ялинку?
Сн.: І справді, Дідусю!!! Так хочется співати, танцювати!
Д.М. : То давайте всі разом! Раз, два, три –ялиночка, гори!
(Запалюють ялинку)
Д.М.: Раді бачить вас, малята,
Ми чекали цілий рік,
Щоб до вас прийти на свято,
Привітати вас усіх.
Сн.: Тих, хто маму слухав й тата,
Хто уроки добре вчив,
Був веселим та слухняним,
Поважав товаришів.
Д.М.: Бути чемним намагався,
Завжди всім допомагав,
Хто сьогодні гарно вбрався
І на свято завітав.
Сн.: Всіх вас зараз під ялинку
Гарно прибрану, струнку,
У чарівну цю хвилинку
Ми запросим до танку!
Д.М. : Будем разом танцювати,
Заспіваємо пісні,
Мабуть віршиків багато
Ви розкажете мені.
Сн.: Вже смачненькі подарунки
Під ялинкою стоять.
Д.М. : З Новим роком , з новим щастям
Всіх дорослих і малят!