(Звучить запис новорічних дзвоників, заходять ведучі)
Ведуча: Лунає новорічний дзвін
Запрошує на свято він.
Запрошує в садок усіх,
І дорослих, і дітей малих.
Скоріше всі збирайтесь
У наш чудовий зал.
Ми тут розпочинаємо,
Святковий карнавал!
(Діти заходять в зал під музику, танцюють танок і стають на півколо )
Ведуча: У нас сьогодні Новорічне свято,
Запрошено гостей багато.
Прийшли вони усі веселі,
До прибраної нашої оселі.
Діти: Хто це в двері гучно стука?
Це, напевно, Новий рік,
В гості лине завірюха,
Свіжий вітер, білий сніг.
На шибках – казкові квіти,
І дерева в дивних вітах,
Тут і сумніву нема –
Це до нас прийшла зима!
Разом з нами тут ялинка
У садок вона прийшла.
Зелененька веселика
Втіху дітям принесла.
Здрастуй, зоряна ялинко!
Знову ти у нас в гостях.
Наче вогники, сніжинки
На твоїх блищать гілках.
Нам дуже-дуже весело
І настрій – просто клас!
Тож пісню про ялинку
Ми заспіваємо в цей час.
Пісня «Ялинка»
Ведуча: Кожен раз під новий рік казочка блукає.
До маляток у садок вона поспішає.
Та опівночі: дінь-дінь,- ти почуєш тихий дзвін.
Так – це казка увійшла. Тихо, тихо, ось вона…
(Під музику заходить Сніговик з мітлою, мете двір та примовляє).
Сніговик: У дворі позамітав? Позамітав. Так старався, аж мітлу свою зламав.
В хаті чистоту навів? Навів. Аж відро своє геть зовсім перевів.
Частування я приготував, навіть носа не пошкодував!
Все ж таки це новосілля в мене, але чи завітає хто до мене?
Здається, все зробив, нічого не забув. Ой… ні, все ж таки забув!
(бере на стільчику об’яву)
Я об'яву нині склав та й на стільчику поклав.
(читає в голос об'яву)
Я запрошую усіх тих, хто любить спів та сміх
На гостини - новосілля. Всіх чекаю. Сніговик.
(вішає об’яву на ялинку)
Хто ж до мене завітає? (зітхає)
Піду, в хаті почекаю.
(іде в хатинку за ялинку)
Ведуча: Діти, Сніговик й справді вже дуже пізно повісив свою об’яву і тепер до нього на новосілля ніхто не прийде. Він дуже засмутиться.
Ведуча: Може нам вирушити до нього в гості? От він зрадіє! Ну що, підемо?
Діти: Так!
Ведуча: Тільки в гості йти без подарунка не годиться. Що ми Сніговикові можемо подарувати?
Ведуча: Візьмемо морквину для носа. Нове відро, замість шапки. Та й мітлу нову. А ще ми подаруємо пісні, вірші й танок веселий? Тож рушаймо до його оселі?
Ведуча: Тільки на чому?
Ведуча: Пропоную на санчатах!
Пісня «Санчата»
(Діти обходять ялинку і стають на місця, ведуча стукає у хатинку Сніговика).
Ведуча: Тут живе Сніговичок, який чекає діточок?
Новосілля тут справляють й дорогих гостей чекають?
Сніговик: (Виходить, закриваючи ніс рукавицею)
Тут!Тут! Хто до мене завітав?
Ведуча: З дитсадка малята й лісові звірята.
Сніговик: Ой ви гості прошу в хату, розташовуйтесь, малята.
Та пробачте вигляд мій - він не дуже чепурний.
Ведуча: Не засмучуйся, прийми наші подарунки, думаю, вони стануть тобі у пригоді.
(віддає морквину, відро і мітлу)
Сніговик: Я такий вам вдячний, друзі.
А як ви здогадалися, що саме це все мені необхідно?
Ведуча: Ну це було зовсім не складно, адже сьогодні Новий рік і всі бажання мають здійснюватися.
Ми тобі даємо хвилинку, щоб причепуритися,
Ну а потім будем разом усі веселитися.
Сніговик: Я миттю! (забігає до хатинки)
Ведуча: А поки ми Сніговика чекаємо, давайте я почеплю на хатинку сніжинки.
(Ведуча чіпає сніжинки, виходить нарядний Сніговик, під музику красується)
Сніговик: Ось тепер я при параді!
А як гарно стало тут – це ви малята постарались?
Ведуча: Так, а ще за народним повір’ям на новосілля дарують кішечку, щоб у домі був мир і злагода. Приймай подарунок.
(Виходить кішечка)
Кішечка: Про кішечок відомо людям,
Що ми шляхетні всюди.
Добре виховані, чемні,
І манери в нас приємні.
Ведуча: Подивись, Сніговичок, хто до тебе поспішає
Сніговик: Це ведмедики - дружки,
Хто ж це їх не знає!
(Під музику йдуть ведмедики)
Ведмедики: Добрий день, Сніговичок.
З новосіллям, мій дружок.
З Новим роком я вітаю.
Всього найкращого тобі бажаю.
Що за дім стоїть красивий?
Хто його побудував?
Я в барлозі усю зиму
Лапу з голоду смоктав.
Ось тобі дарунок наш –
Мед чудовий у цей час.
Білка передала горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
І ми принесли – пряники
Та смачні медяники.
(дає бочечку меду)
Сніговичок: Ой, які ви добрі, друзі,
Вам дякую я дуже. (бере мед)
Чи не проти ви на святі
Свій танок затанцювати?
Танець ведмедиків.
Ведуча: І паняночка Лисичка, поспішає в гості .
(Під музику біжить Лисичка)
Лисичка: Дуже рада привітати я усіх з зимовим святом,
А тобі, Сніговичку, дарую я веселу гру.
Ось покличу я малят – будем разом в сніжки грать!
Ведуча: Сніговичку, ти любиш гратися? Раз, два, три, почали.
Гра в сніжки.
Сніговик: Дякую вам, малята,
Розвесели ви мене на святі.
Ведуча: Сніговичок, дивись.
До тебе зайчата поспішають
Подаруночки тримають.
(Заходять зайці з морквинками)
Зайчики: З Новим Роком, щастям новим.
Всім бажаєм буть здоровим.
Не боятись, не труситись,
А гарненько веселитись.
Виє-свище завірюха,
Замерзають мої вуха,
Хочемо у вас на святі
Теж погрітися, малята
Ми – не зайці,а – таланти!
Дуже вправні музиканти.
А ще любим тусуватись
І у танцях позмагатись.
Танець зайчиків.
Ведуча: Сніговичку, морквиночку тримай!
Свято веселе зустрічай.
Сніговик: Ну і свято всім на диво дзвінко, весело, красиво.
Будем Новий рік стрічати, веселитись й танцювати.
Хоровод
Сніговик: (прислухається)
Що за звуки: рип-рип-рип, що за дивний чути скрип ?
Ви на стільчики сідайте і хвилинку почекайте.
Може заблукав хтось нині, краще я піду, зустріну.
(Звучить музика до зали заходить Дід Мороз)
Дід Мороз: Не танцюють, не співають,
Мене зовсім не чекають.
(озирається)
Круг ялиночки нікого й за ялинкою нікого.
Не розумію я нічого.
(помічає об’яву)
А це що тут за поява (підходить ближче)
На ялиночці об’ява.(читає)
Ну, тепер все зрозуміло . Но-во-сілля! Дуже мило.
Милий мій Сніговичку, де подівся ти, ку-ку?
Сніговик: (голос з-за ялинки) Я тут!
(Дід Мороз йде на голос за ялинку)
Дід Мороз: Де тут? (Сніговик вже перед ялинкою)
Сніговик: Я тут! (Сніговик знову ховається за ялинку)
Дід Мороз: ( виходить з-за ялинки) Де тут?
Сніговик: Та ось я!
(так кілька разів, потім Дід Мороз зупиняється перед ялинкою)
Дід Мороз: Ой, та що ж це таке!
(нарешті Дід Мороз здогадується, що Сніговик жартує з ним і вирішує теж пожартувати.)
Я тут Сніговику подарунок приніс, та мабуть, адресою помилився.
Піду-но, я його далі шукати (голосно тупає ногами, наче йде)
Сніговик: (вибігає з-за ялинки) Зачекай йти, Дідусю! Я тут !
Я Сніговик! Давай подарунок!
Дід Мороз: Подарунок? Е ні, зачекай. Зовсім ти не Сніговик.
Сніговик: Зажди, зажди, як це я не Сніговик? Я ж от весь білий!
Дід Мороз: Білий? (розглядає Сніговика) Зайчик теж білий, правда діти?
Сніговик: А у мене (біжить у хату, повертається з мітлою) мітла є!
Дід Мороз: У Баби Яги теж мітла є!
(Заходить Баба Яга)
Баба Яга: Ой, чую мене хтось кличе, невже не забули про мене?
Дід Мороз: Та ніхто тебе не кликав!
Ну і в тебе слух Бабусю!
Я тут до Сніговика на новосілля прийшов, а ти вже тут, як тут.
Баба Яга: Новосілля кажеш, Діду!
І що тебе запросили, а мене знову – ні?
Дід Мороз: Та ніхто мене не просив, я об’яву прочитав і в гості завітав?
Баба Яга: А ну чекай, яка об’ява? Я тут зранку була і нічого такого не бачила. Шо за дєла?
Ведуча: Дорогі гості, не сперечайтеся, Сніговик трішки ззапізненням повісив об’яву, але всі вчасно прийшли і подарунки принесли.
Баба Яга: Подарунки? А ти Діду, що приніс другові?
Дід Мороз: Та я ще нічого не дарував, бо не переконався чи це Сніговик.
Баба Яга: Ай-яй-яй. Старий ти вже і сліпий, вдома тобі сидіти, не в гості ходити.
Дід Мороз: Слухай бабусю, ти мене вже так не позор. Можна подумати, що ти з подарунками прийшла.
Баба Яга: Дивись і вчись:
Я для тебе невеличкі
Знайшла кльові рукавички.
Ось тобі дві штучки,
Щоб не мерзли ручки. (дає)
Щоб позбавитись від зморщок,
Бабуся дасть тобі мазі повний горщик.
(дарує горщик з написом «Крем»)
(дарує хустинку, зав’язану вузликом)
А щоб мав ти ніжну шкіру,
Дам тобі шматочок жиру.
(дарує окуляри)
А ще подарую окуляри –
Маю їх чотири пари.
Будеш бачити довкола
Так чудово, як ніколи.
(дарує дитячий мобільний телефон):
Ну, подарую ще мобільний
І поповнення пакет.
Можеш зі мною спілкуватись вільно
Навіть через інтернет.
Дід Мороз: Ну Бабусю, ти мене вразила.
Баба Яга: Сама від себе в шоці, але виходу нема, свято є свято.
Тепер твоя черга Діду. З тебе подарунок для Сніговика і для його гостей, подивись, як їх багато.
(Дід Мороз роздивляється)
Дід Мороз: Нічого не розумію, а де ж подарунки з якими я йшов на свято? Невже я їх загубив, а може це ти їх Бабусю вкрала?
Баба Яга: (ховає обличчя) Може і я. Але я їх не вкрала, а просто заховала.
Дід Мороз: Так, ану признавайся! В мене ще сили вистачить, щоб тебе заморозити.
Баба Яга: Еееееее, ти чо, Діду? Ні-ні, я так не хочу, все віддам, тільки сама я не впораюсь, ох тяжкий той мішечок, може там шось для мене ще є?
Дід Мороз: Ага, книжка з хорошими манерами.
Баба Яга: Тю, така нудь.
Дід Мороз: Так, слухай мене, Снігурочка збирається на свято, ти йдеш і відаш її подарунки.
Баба Яга: Так старалася і знову обламалася.
(Баба Яга виходить)
Ведуча: Поки Снігурочка принесе подарунки, ми дружно в коло всі вставаймо і хоровод розпочинаймо.
Хоровод
Дід Мороз: Ну й артисти, просто чудо!
З вами сумувать не буду!
А скажіть мені, малята,
Ви в ігри любите пограти?
Діти: Так!
Ігри з Дідом Морозом.
Гра « Веселі оплески»
(Дід Мороз промовляє різні слова, наприклад,»лід», «печево», «морозиво», «яблуко», «холод», «сніг», «велосипед», «бурулька», «дощ», «цукор», «м’ячик» і т. д. На слова, які мають відношення до зими, діти реагують веселими оплесками.)
Дід Мороз: Чарівну палицю тримаю руками,
Буде фокуси зараз робить вона з малюками!
ПІСНЯ-ГРА «ЧАРІВНА ПАЛИЦЯ»
1. Лісами я ходжу-брожу
Чарівну палицю держу.
Як тричі стукіт повторю –
Вас в зайченят перетворю.
2. Лісами я ходжу-брожу
Чарівну палицю держу.
Як тричі стукіт повторю –
Вас в лисенят перетворю.
3. Лісами я ходжу-брожу
Чарівну палицю держу.
Як тричі стукіт повторю –
В конячок вас перетворю.
4. Лісами я ходжу-брожу
Чарівну палицю держу.
Як тричі стукіт повторю –
Вас в ведмежат перетворю.
Мороз: Щось забарилась Снігурочка, може снігу мало випало у лісі і вона на санках не може проїхати?
Сніговик: Дідусю, ти ж чарівник, зроби щось.
Дід Мороз: Твоя правда Сніговик.
Гей Сніжиночки до мене!
Танцювати вам пора.
Закружляйте – хай радіє
На планеті дітвора!
(Виходять сніжинки)
Сніжинки: В пору люту зимову
Із матінки-хмаринки
Ми народились ніжні-
Білесенькі сніжинки.
Ми крутимось у танці
І пісеньку співаєм,
Тепленьким покривалом
Всю землю застеляєм.
Ми малесенькі сніжиночки,
Як зірочки малі.
Із неба ми спустилися
До вашої землі.
Зима – це наша мати,
А хмарка – наша хата.
Усі ми сестри рідні,
Сніжиночки – царівні.
Ми любим танцювати,
Літати і кружляти.
А, як затихне вітер –
Лягти і відпочити.
Танок сніжинок
(Під музику заходить Снігурка і на санках везе мішок з подарунками)
Дід Мороз: Нарешті онученько, давай тобі допоможу.
Снігурочка: Добрий день мої малята,
Гарні хлопчики й дівчата!
Добрий день всі мами й тата,
Що прийшли на наше свято!
Ще бабусі й дідусі
І, звичайно, гості всі!
Щиро, від душі вітаю
І здоров’я вам бажаю.
Успіхів і щастя теж
Та веселощів — без меж!
Дід Мороз: От тепер, мої малята
У вас буде справжнє свято!
Рученята простягайте
Подаруночки приймайте!
(Дід Мороз і Снігурка роздають подарунки)
Дід Мороз: Прощавайте, любі діти !
Далі піду я по світу.
На землі дітей багато,
Треба всіх їх привітати.
(Дід Мороз і Снігурочка виходять)
Ведуча: Хай моїх поздоровлень потік
У серцях ваших лунко роздасться
І хай вам наступаючий рік
Принесе лише радість та щастя.
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому Новому році!
1