Сценарій новорічного свята
«Новорічна пригода біля ялинки»
Дійові особи:
Дід Мороз –
Снігуронька –
Зима –
Баба Яга –
Мишка –
Ведуча –
Звучить музика, виходить ведуча. (фонограма 1)
Ведуча: (фон ф-но)
Добрий день, шановні гості!
Наступає Новий рік.
І йому м’якеньку постіль
Застилає білий сніг.
Більше жартів, більше сміху,
Дозволяється у нас.
Всі танцюйте, веселіться,
Бо прийшов для цього час.
Казку в гості кличуть люди,
Так ведеться споконвік.
День, який почнеться з чуда,
Буде щедрим цілий рік!
(Чується голос Снігуроньки: «Ау!Ау-у-у!»)
Ведуча:
Що я чую? Здається, хтось до нас іде! Давайте разом поплескаємо гучно в долоні, нехай скоріше нас знайдуть…
(звучить музика, діти плескають в долоні, в зал заходить Снігуронька) (Фонограма 2)
Снігуронька:
Добрий день, мої малята,
Гарні хлопчики й дівчата!
Добрий день, всі мами й тата,
Що прийшли на наше свято!
З Новим Роком всіх вітаю,
Зичу щастя і бажаю,
Щоб збулися ваші мрії.
Світлі й радісні надії.
Щоб хороше все збулося,
І щоб добре всім жилося!
Як завжди, Дідуся Мороза ще немає. Ох, дідусь… вічно він спізнюється! І обов'язково знайде виправдовування: то рятує зайчика від вовка, то повернеться за іграшковим ведмедиком, якого забуде покласти в свій мішок з подарунками, то ніяк не може вибрати ялиночку для свята. Що ж нам робити? Вже час починати веселощі... Не будемо чекати нашого Діда Мороза, давайте почнемо наше свято! (фонограма 3)
На сцену вибігає Б.Я.
Б.Я.
Давайте!
Снігуронька:
Що давайте?
Б.Я.
Почнемо наше свято!
Снігуронька:
«Наше свято»? Але це наше, а не Ваше свято! Я взагалі не знаю, з ким розмовляю! (Звертаючись до глядачів). Здається, Вас немає в сценарії!
Б.Я.
Це правильно! Поки що немає… Але скоро буде! А тебе, дівчисько, я зі сценарію викреслюю!
Снігуронька:
Вибачте! Але Ви не можете цього зробити! Без мене просто не буває новорічних свят! Я - Снігуронька! Чуєте? Сні-гу-ронь-ка!
Б.Я.
Це буде перше свято, яке пройде без твоєї участі! Я прекрасно справлюся сама!
Снігуронька:
Що ви собі дозволяєте? Ви ... Ви ... (Не знаходить слів від обурення).
Б.Я.
Що треба, то й дозволяю! А ти можеш бути вільна! Вийди з залу! Тобто счезни!.. Ну, що тобі ще сказати?!
Снігуронька:
Та Ви з глузду з'їхали! Зараз сюди прийде Дідусь Мороз! Він вам влаштує свято!
Б.Я.
Як ти мені набридла! Слухати тебе більше не хочу! Ти ще не знаєш, з ким розмовляєш! А ну, замри! (фонограма 4) (фонограма5)
Б.Я. чаклує. Снігуронька застигає на місці з ледь чутним вигуком.
Б.Я.
Утя-утя-утя-утя…
Б.Я. робить знайомий всім жест, потираючи вказівний і великий пальці один про одного перед обличчям онучки. Снігуронька повільно рухається за Б.Я., не усвідомлюючи своїх дій. Таким чином, Б.Я. веде дівчинку зі сцени і потім швидко повертається назад, пританцьовуючи від радості.
Ф-но
Б.Я.
Один-нуль, один-нуль на мою користь! Зачаклувала-заморозила! Бу-га-га! На величезний замок замкнула! А ключик від нього у мене….Ось, дивіться!
(показує великий ключ, який вісить на шиї)
Але я його вам не віддам, навіть і не просіть!
Так, огірочки, олівЕ, ікра червона, чорна, баклажанна… – все приготувала!
Ну ось, тепер можна і повеселитися! (фонограма 6)
(Звучить музика, Баба-Яга бере стілець, сідає на нього близько ялинки, уважно розглядає свій ключик, милується ним, гладить себе по голові, хвалить себе за розум, хитрість і спритність.
Ведуча:
Ну і Баба Яга, кістяна нога! Ну й накоїла ти біди… (Баба Яга кривляється у відповідь: «бе-бе-бе»)
Що ж робити? Час Діда Мороза викликати! Діти, давайте разом покличемо Дідуся Мороза!
Кличуть разом:
Дід Мороз! Дід Мороз! Дід Мороз!
(ф-но)
З'являється Дід Мороз. Він думає, що Снігуронька вже на місці і звертається до Б.Я.)
Дід Мороз.
О-го-гов!
Чую, чую кличуть діти.
Радий вас усіх зустріти.
Добрий день всім вам, малята,
Вас вітаю я зі святом!
З Півночі я пішки йшов,
Ледве-ледве вас знайшов!
І, звичайно вам привіз
Подарунків цілий віз.
Підросли мої малята
І на рік вже старші.
Наші хлопчики й дівчатка
З кожним днем все кращі!
(До Б.Я.)
Снігуронька! Онучка! От і я!
Б.Я. (Одягає косу, прикидається Снігуркою. Красується перед глядачами).
И я! Ось!
Дід Мороз:
Вибач, що запізнився. Зайчика від вовка рятував!
Б.Я.
Молодець!
Дід Мороз:
Так. Ще й ведмедика іграшкового забув в мішок покласти. Довелося повертатися назад…
Б.Я.
Да ну?
Дід Мороз:
Ага! Ще ялинку найкращу вибирав для свята. Всі красуні - очі розбігаються. Ледве знайшов ту, яка краща за всіх!
Б.Я
Так ти мішок з подарунками зібрав?
Дід Мороз:
Так, звичайно. Ось! Повнісінький! З іграшками та солодощами!
Б.Я.
А можеш його мені віддати?
Дід Мороз:
Тобі? Звичайно! Ти ж моя онучка! Із задоволенням, бери, Снігуронько!
(ф-но)
Бере мішок в оберемок і збирається віддати його, але бачить перед собою не Снігуроньку, а Бабу Ягу.
Дід Мороз:
Стривай-но! А чому це я повинен віддати мішок з подарунками тобі? Ти ж не Снігуронька!
Б.Я.
Я Снігуронька, Снігуронька! (протягує руку). Ти щось говорив про мішок?
Дід Мороз:
Де моя онучка?!
Б.Я.
У чому справа? Ну добре (зриває з себе косу) Давай домовимося! Мішок тобі — подарунки мені!
Дід Мороз:
Повторюю…Де моя онучка?! Швидко відповідай! Ти що надумала, Яга?
Б.Я:
Відпочиває твоя Снігурка, заморозила я її. Ось! І на замок зачинила!
Дід Мороз:
Заморозила?! Як ти змогла?! Снігуронька не боїться морозу!
Б.Я.
Вона не боїться ТВОГО морозу! А я змогла її зачарувати! Ось така я чарівна бабця!
Дід Мороз:
Як ти посміла?! Дід Мороз - я, і морозити можу тільки я!
Б.Я.
Я теж вмію таке робити! Якщо хочеш знати, я і тебе можу зачарувати!
Дід Мороз: (сміється)
Мене? Діда Мороза? Не сміши!
Б.Я.
Чого ржеш? А ну! Замри! (фонограма №7) (Намагається чаклувати, але нічого не виходить).
(розчаровано):
Не вийшло…
Дід Мороз:
Отож! Тепер моя черга чаклувати. Тепер ти замри! (фонограма №8)
(Дід Мороз стукає своїм чарівним посохом, але у нього теж нічого не виходить).
Б.Я. (кривляється).
Ага! Не вийде в тебе нічого! Ти замри! (Чаклує руками).
Дід Мороз:
Ні, ти замри! (Стукає посохом).
Б.Я.
Ні! Ти замри! (Чаклує).
Дід Мороз:
Ти замри! (Стукає).
Б.Я.
В тебе нічого не вийде, бо я чарівна бабка! Ти безсилий проти мого чаклунства!
Дід Мороз:
І у тебе нічого не вийде! Я - Дід Мороз! Холод - моя стихія! Поверни онучку! Поверни негайно! Дітки! Давайте будемо вимагати у цієї бабці, щоб вона повернула Снігуроньку! Потопаємо разом ногами! Помахаємо руками! Прикрикнемо на неї! (ф-но)
Діти починають шуміти, що є сили, таким чином, демонструючи свій протест нечистій силі.
Б.Я.
Замовкніть! Ви мене вже дістали! Я все поверну! Навіть те, що не брала!
Дід Мороз (вимогливо).
Ну ?!
Б.Я.
При одній умові!
Дід Мороз:
Умови ?! Без усіляких умов!
Б.Я.
Ну все, тоді не бачити тобі твоєї онучки! (фонограма №9)
(виходить Зима…)
Зима:
Я Зима…
Вікна квітами всім розмалюю,
Срібла й інею не пошкодую.
На ялинки, берізки, дубочки
Із мережива вдягну сорочки.
Вкрию білою кригою ріки,
Заморожу морозом світанки.
Ох, люблю пощіпати за щічки
Дітвору, яка їздить санках!
І заграє мелодію вітер,
У таночок сніжинок покличе,
Понесуть вони звістку по світі,
Що вже свято прийшло Новорічне!
Б.Я.:
О, явилася!
Зима:
Чую, що ніяк ця суперечка не скінчиться… Якщо так буде продовжуватися і далі, ми залишимося без новорічного свята…
Діти, у мене є ідея! А давайте Бабу Ягу приспимо! Вона засне, і ми ключик у неї заберемо!
Нехай послухає гарну колискову! (ф-но)
Зима співає колискову і Яга засинає…
Дід Мороз:
Так ось які чари не тебе подіяли! Зараз тихенько заберу ключик… (фонограма №10)
(намагається розв'язати бант на шиї у Баби-Яги і зняти ключ. Баба-Яга ворушиться, хропе, весь час перевіряє на місці чи ключ)
Дід Мороз:
Ось так! Ключ у мене! Залишилось тільки знайти того, хто відімкне Снігуроньку і приведе її до нас на свято!
Зима:
Я знаю, хто це може зробити. Позву мою подружку Мишку. Вона маленька та шустра, швидко до Снігурки добіжить! (фонограма №11)
(Дзвонить по телефону Мишці)
Ало? Привіт, Мишко! Мені дуже потрібна твоя допомога… Так-так, чекаю… (кладе слухавку) А ось і вона… (ф-но)
Вибігає Мишка (символ Нового 2020 року, вітається з дітьми)
Мишка:
Всім привіт!
Мишки рік вже наступає
І чудес вам всім бажає!
Будем рік Новий стрічати
Танцювати та співати!
Що сталося?
Зима:
Баба Яга зачаклувала Снігуроньку та закрила її на замок! Бери, скоріше, ключ і мерщій Снігурку виручати…
Дід Мороз:
Щоб розморозити онучку, візьми чарівного сніжку. Посиплеш ним Снігуроньку – зникнуть всі чари злої Баби Яги. А ми з дітками будемо вас тут чекати. Все зрозуміла? Нічого не забула?
Мишка:
Так, Дідусю. Зрозуміла, не забула. Відімкнути, посипати, привести!
Зима:
Молодець, моя маленька помічниця. Ну… тоді в дорогу. (ф-но)
Мишка біжить…
Дід Мороз:
Зараз перевіримо, чи міцно спить наша Яга…(ф-но) (перевіряє – плескає біля вуха Б.Я., щипає за ніс).
Міцно! Тоді, поки чекаємо Снігуроньку, пограємо разом!
Зима:
Так, із задоволенням! Адже у всіх такий святковий новорічний настрій!
ГРА «Зроби намисто для Снігуроньки» (ф-но)
ГРА «Загублена рукавичка» (ф-но)
Пісня «Дід Мороз» (шумові інструменти) (ф-но)
Б.Я. прокидається
Б-Я:
Що за крик? Чого галасуєте? (помічає, що у неї пропав ключ)
Ой! Обікрали-и-и! Карау-у-ул!
Коли ж це ви в мене ключ поцупили?
ДМ:
Доброго ранку, Ягуся! Менше спати треба! Тепер я знаю, які чари на тебе діють!
Б-Я:
Ах ти ж Зима! Обхитрила мене! Ах ти ж, Мороз! Зараз отримаєте від мене стусанів!
Дід Мороз:
Лише спробуй! Зараз як заспіває Зима колискову – знову заснеш надовго!
(ф-но)
В зал заходять Мишка зі Снігуронькою
Мишка:
Дідусю! А ось і Снігуронька! Тепер у нас буде справжнє новорічне свято!!
Снігуронька:
Дідусю, а вона… мене…
Дід Мороз:
Знаю, знаю. Про все знаю. І тепер знаю як Бабу Ягу зачарувати! Тому, якщо буде погано себе поводити – буде слухати чарівну колискову!
Б.Я.
Не треба! А то я так все свято пропущу… Я ж зовсім не зла, просто хотілося повеселитися… мене ж ніколи на свята не пускааааають (плаче).
Снігуронька:
Бабулечка Ягулечка! Не плач! Подивися, як весело навкруги! Які діти красиві!
Б-Я:
Це що ж виходить? Діти, значить, красиві…
А я, Бабулечка-Ягулечка, не гарна? (знову плаче)
Мишка:
Ну що ти, бабусю! Ти теж дуже красива! Правда, діти?
Діти (хором): Да!
Зима:
Ну звичайно, Ягуся! Ти хороша, розумна, мила та вродлива! Особливо, коли щось хороше для когось робиш… Що буває досить рідко… але ж, все таки, буває!
Б-Я:
Ой, я й, насправді, така красотулечка!
(милується собою)
Я з вами хочу грати, і не буду вас лякати!
ДМ:
Ну ось і добре, це зовсім інша справа!
Мишка:
Тільки подивіться! Яка в вас ялинка красива! Але… чому ж вона вогнями не сяє?
ДМ:
Це не біда! Плесну я в долоні 1,2,3… Засвітіться, ліхтарі!
Б-Я:
Можна я! Можна я! Я хочу запалити ялиночку! Де сірники?
(намагається запалити сірник, але її зупиняють…)
Зима:
Не потрібні сірники! У тебе однієї нічого не вийде, а ось якщо всі разом – все вийде!
Діти, давайте разом скажемо: раз – два – три – ти, ялинонько, світи! (фонограма №12)
(Діти говорять, ялиночка запалюється)
Мишка:
Дід Мороз, Снігуронько, ми ж забули про новорічний хоровод! Без нього і настрій зовсім не святковий!
Дід Мороз:
Твоя правда! Діти, швидко, в коло всі вставайте – хоровод розпочинайте!
ХОРОВОД «У лісі, лісі темному» (ф-но)
ДМ:
Гарно заспівали та потанцювали! Молодці! Одні таланти!
Б.Я.
Та… Хіба ж це пісня? Я й сама так можу заспівати (починає кривлятися та верещати цю пісню по-своєму).
Д.М.:
Ти знову бешкетуєш?
Б.Я.
Все, все, більше не буду…
Мишка:
Може ти, бабусю, сама запропонуєш якусь веселу гру?
Б.Я.:
Легко!
Можна заспівати цю ж саму пісню не словами, а якось… цікавіше. Наприклад… по-звірячому! Одна команда буде співати з Мишкою, ось так: «пі пі-пі, пі пі-пі, пі-пі-пі-пі-пі!» А друга команда буде співати зі мною… наприклад так: «хрю хрю-хрю…» Хто голосніше заспіває, той і виграв!
Раз, два, три – почали! (ф-но)
ПІСНЯ ЗВІРЯЧИМИ ГОЛОСАМИ
Дід Мороз:
Ох, як спекотно у залі стало! Як ми з вами гарно пограли! У всіх такий чудовий святковий настрій! Тепер час і вірші ваші послухати…
ВІРШІ
Дід Мороз:
Весело було у вас.
Та прийшов прощатись час.
Снігуронька:
Зачекай, Дідусю! Не час ще прощатися! Ти ж про найголовніше забув!
ДМ:
Я? Забув?
Мишка:
Згадуй, згадуй, дідусю!
ДМ:
От старий дідуган... Про подарунки забув! Мишка, за мною! Допоможеш мені подарунки принести… (ф-но)
Б-Я:
Дивіться, дивіться – подаруночки!
Дід Мороз:
Якщо ти така вже хороша стала, виправилася, буде і тобі подаруночок від мене! (фонограма №13)
Ведуча:
Чуєте, діти? Годинник б`є 12 разів! До нас іде Новий рік!
(фінальна пісня) (ф-но)
(фонограма №14, фонограма №15, фонограма №16, фонограма №17)
Фінальна пісня (на мотив пісні «Маленькая страна»)
Десь за горами, за лісами
Новий рік поспіша,
Він вже кружляє небесами
Щастя нам запаса.
Він нам здоров’я зичить вічне,
Натхнення в праці теж,
Вірності, дружби і кохання,
Щоб не було їм меж.
Приспів:
Новий рік поспіша (двічі)
Мрії нехай усі здійсняться
І хай співа душа.
В Новому році добрі будьте,
І світла мить прийде.
Друзів ніколи не забудьте.
Й лихо вас обмине!
В душах оселяться надії,
Сяють навкруг вогні,
Хай серце в кожного радіє
Наче в казковім сні!