Сценарій "Осінь Чарівниця"

Генічеська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Генічеської районної ради Херсонської області

 

 

 

    Сценарій позакласного заходу для учнів 3-Б класу

“Чарівна Осінь”

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            

 

Підготувала учитель початкових класів

Заболотня А.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Генічеськ, 2019

Мета: привернути увагу дітей до краси осені у рідному краї, ознайомити з українськими народними традиціями та побутом. Розвивати вміння спостерігати, виконувати нескладну роботу по дому. Виховувати гостинність, щедрість та щирість.

 

                 На сцені озеро, дерева. З’являються дві жабки. №1Звучить мелодія
1 жабка: Привіт, сусідко!
2 жабка: Здраа-астуй, сусідко!

1 жабка: Чом не спиш, сусідко? Уже Здвиження пройшло, всі вужі і жаби у норах сплять, а ти?
2 жабка: Ти що, Квакунечку, нічого не знаєш? Сьогодні у 3 класі Свято Осені!
1 жабка: Ква! Ну то й що? Осінь як осінь!
2 жабка: Як це що? Восени – краса! Дощ ква-пає! Сиро! Мокро! Ква-люжі по кво-ліно!
1 жабка: Пра-авда! Пра-авда!
2 жабка: А на городі! Все, що хочеш є! Квасолька, квартопелька, квакурузка, кабачки, мор–ква і навіть брю-ква! Пішли зі мною на свято! Там весело, діти співають! А ти любиш співати?
1 жабка: А як же? Ти що не чула?
                                                                                            №2Пісня «Дві жабки»
 

Під фанфари №3 виходять ведучі.

Учень                                 Вітаємо вас, гості милі, 
                                              Вітаємо щиро на святі у нас. 
                                              Спасибі, що всі свої справи лишили 
                                             І знайшли хвилинку, щоб прийти до нас.

Учениця                           Ми свято Осені підготували, 
                                              У нього ми всю душу вклали. 
                                              Якщо сподобається вам, 
                                              То плескайте завзято нам! 

Вчитель.             От і листопад давно за порогом,

                               Розфарбовує гарно ліси.

     Щедра осінь давно у дорозі –

    І добра принесла і краси...

За вікнами  осінь...Загадкова, незбагненна  пора  року. Щоразу  неповторна в  своїй  красі  і  витівках.  Яка  ж  вона  непостійна! То ніжна  і  лагідна, то  похмура  і  непривітна. То  весела і життєрадісна, то  мрійлива  і  плаксива.  Але, осінь - чудова пора року, це час збирання врожаю, підведення підсумків польових робіт, це початок навчання в школі, підготовка до довгої і холодної зими... І як би  не було на вулиці - холодно або тепло - рідна земля завжди прекрасна, приваблива, чарівна! У цей холодний день листопада ми зібрались на свято  осені.

                                                                     Виходять учні
1. Осінь наша, осінь, золота година, 
Неба ясна просінь, пісня журавлина, 
Бабиного літа довгі білі коси… 
І дорослі, й діти люблять тебе, осінь.

 
2. Та не тільки славна за свою ти вроду – 
Урожай постійно ти несеш народу. 
Щира і дорідна, пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний зерном і плодами. 

3.Осінь... Осінь... Лист жовтіє.

  З неба часом дощик сіє.

  Червонясте, золотисте

  Опадає з кленів листя

 

4.Пожовтів зелений сад,

    Вже почався листопад.

    Дощик часто накрапає,

    Нас гуляти не пускає.

 

5. Непомітно з’явилася осінь –

Все коротшає день щодоби.

Глянь, берізки уже златокосі,

І в дубів багряніють чуби.

 

6. Пізні ягоди спіють, гляди-но,

Так буває лише восени –

Червоніє шипшина, калина,

Повні кетяги горобини.

 

7. Вже жовте листя опадає

На чорну землю кожен день.

І журавлі, що відлітають,

Співають нам сумних пісень.

 

8. Коли вона загляне в сад –

Наллється соком виноград.

І кислі яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

 

9. Коли огляне баштани –

Наллються гордо кавуни.

І залишається в хустках

Товста капуста на грядках.

 

 10. Осінь, осінь!

В гості  тебе просим

З щедрими хлібами,

З високими  снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем.  

                                                       №4 Пісня “Восени”

 

Учень                               Восени  в лісі  стільки дива, 
                                               Тільки добре придивись, 
                                               І людина тут щаслива, 
                                               Бо чудес багато скрізь. 

Учениця                              Поводьтеся в лісі тихо 
                                                І не койте в ньому лиха .
                                               Ліс не любить пустотливих ,
                                                Метушливих і крикливих .
                                                Гілок, прошу, не ламайте 
                                                І травинок не займайте .
                                                І тоді в казкове диво ви потрапите…. Щасливо! 

Виходять хлопчик та дівчинка, тримаються за руки.Звучить мелодія №5 Ліс

Іринка.                                Ой, як гарно навкруги! 
                                                  Золоті сади, луги. 
                                                  Хто їх так розмалював? 
                                                  Одяг хто подарував? 

Петрик.                                  Уночі, як нам ще спиться, 
                                                    Ходить, чув я, чарівниця. 
                                                    Ходить садом, полем, гаєм, 
                                                    Все у шати одягає. 
                                                    І сама вся в золотому, 
                                                    У намисті дорогому, 
                                                    Як лише чого торкнеться, 
                                                    То це золотом заллється. 

Іринка.                                    Хто ж красуня ця чарівна? 
                                                     Чи то фея, чи царівна? 
 

Петрик.                                       Осінню красуня зветься. 

Іринка.                                       Де ж вона, де їй живеться? 

Петрик.                                      Кажуть, в ліс помандрувала, 
                                                       Бо роботи там чимало. 
                                                        Не сама пішла, з братами, 
                                                        Полем, садом і лугами. 

Іринка.                                         Підемо й ми до лісу шукати Осінь. 
                                                         І у кошичок грибів збирати. 

                                               Звучить музика №5. Діти ідуть  в  ліс. 

Вчитель. Діти, а зараз  ми  перевіримо, чи знаєте  ви  гриби, які  ростуть в  лісі.

       Там  де  сонце  і  дубочки

       В  лісі  виросли … грибочки.

       Дуже  гарні, хоч  маленькі,

       На  пеньках  сидять …  опеньки

      Жовтенькі, невеличкі

      У  траві  ростуть … лисички

      Гриби  збирай  і  вдень, і  зранку,

       Лиш  не  чіпай  бліду … поганку.

    Гриби  у  лісі  рвали  вчора,

     Лиш  не  чіпали  … мухомора

 Всім  дітям  добре  треба  знати –

 Отрути  в  цих  грибах  … багато.

Петрик.                                        Ой, сестричко, глянь сюди! 
                                                         Ростуть тут красені-гриби. 
                                                        Ну й дива в цьому лісочку: 
                                                          Давай назбираємо грибочків.

Петрик нахиляється, щоб зірвати грибочки, але перед ним з 'являється Білочка.  Звучить мелодія №6

Білочка.                                         Я не дам грибочків рвати, 
                                                           Як без них нам зимувати? 
                                                           Як прийшли, то йдіть, гуляйте, 
                                                           А грибочків не чіпайте. 

Іринка.                                            Білочко, пробач, будь ласка, 
                                                            Чи потрапили ми в казку? 

Білочка.                                            Може, в казку, може, й ні, 
                                                              А грибочки ці — мені. 

Іринка.                                              Може, знаєш ти, де Осінь? 

Білочка.                                               Так, тут вона бувала. 
                                                               Там дерева фарбувала, 
                                                               Там листочки позривала. 
                                                                У лісі в неї справ багато. 
                                                                То й не знаю, де шукати. 
                                                                Бачу, зайчики стрибають... 
                                                                Може, щось вони і знають. 

                                                                 Діти та білочка виходять

1-й зайчик.                                          Ой! Рятуйте, поможіть, 
                                                              Бо за нами лис біжить. 
                  Усі разом ховаються. Виходить лисичка, звучить мелодія №7

Лисиця.                                                Я — Лисичка, я — сестричка, 
                                                                  Люблю полювати, 
                                                                  А тому-то і сьогодні 
                                                                  Я не буду спати. 
                                                                  По лісочку, по гайочку 
                                                                  Піду погуляю 
                                                                  І зайчаток   полохливих 
                                                                  Миттю упіймаю. 
Виводить обидвох зайців. 
2-й зайчик.                                         Ой, Лисонько, ти нас пусти, 
                                                                  Бо тремтять у нас хвости. 

Лисиця.                                                Пустити вас таких смачненьких, 
                                                                  Таких поживних і жирненьких? 
                                                                   Та я від ранку ще не їла 
                                                                   І дуже-дуже зголодніла.
Заходить хлопчик
Петрик.                                                  Ніби чути крик зайчат? 

Лисиця.                                                   Ні, мої зайці мовчать! (Ховає їх за спину.) 

Іринка.                                                    То чому ти їх тримаєш? 

Петрик.                                                   А-а-а! Напевно, ти не знаєш, 
                                                                     Зайців ловиш і гуляєш, 
                                                                     А тим часом Осінь в гаї 
                                                                     Усіх добрих пригощає. 

Лисиця.                                                   Добрих, кажеш? Я ж така! 
Білочка.                                                  Що ж тоді в тебе в руках? 

Лисиця (дивиться на одного зайчика, на другого)
                                                                    А ми з зайчиками граємося, 
                                                                    До Осені збираємося. 

Іринка.                                                   Тебе ми, Лисичко, не візьмемо 
                                                                    І з лісу хижу проженемо. 
                                                                    І щоб пощади не просила. 
                                                                    Навіщо зайчиків ловила? 

Білочка.                                                 Лисичко, пусти зайчат. 

Лисиця.                                                   Та відпущу я зайченят. 
                                                                    Бо й лапи їх тримати болять. 
                                                                               Потирає лапи. 
                                                                     Та й їсти в них нема чого, 
                                                                     Якісь худі, малі, ого! 
                                                                             Підштовхує зайців. 
                                                                     Ловити більше їх не буду! 
                                                                     Візьміть мене, я вдячна буду .

1-й зайчик.                   Ходімо хутчіше! Разом нам буде веселіше! 
Грає музика. Діти йдуть. У кущах зачмихало «фок-фок-фок». 

Лисиця.               Хто це там все «фок» та «фок»? 

Білочка.              Це ж сусід мій, їжачок.
                                               Входить їжачок із кошиком. Звучить мелодія №8

Білочка.                                                   Здоров, сусідоньку, куди ти? 

Їжачок.                                                      Ішов в садок грушки трусити. 
                                                                      Та бачу — їх там вже нема. 

Білочка.                                                    Нема, бо скоро вже Зима, 

Їжачок.                                                       Ой! Не смішить мене, будь ласка! 
                                                                        Яка Зима? Це сон чи казка? 

                                                           Заходить Ведмідь, тре очі, позіхає. 

Ведмідь.                                                     Це що тут у вас за крик та шум? 
                                                                        Заснути важко. 
                                                                        Це ж наді мною просто глум. 

Їжачок.                                                        Та спору тут кінця немає. 
                                                                         Тут всі кричать, що Зима є. 

Ведмідь.                                                      Зима? Це що воно таке? 
                                                                         Воно солодке чи гірке? 
                                                                         Не їв, не пробував, не знаю. 
                                                                         Я спати хочу, засинаю. 

Петрик                                                         Не спи, Ведмедику, не засинай. 
                                                                         Не віриш — в Осені спитай. 
                                                                         Вона вже, певно, точно знає, 
                                                                          Хто після неї заступає. 

Ведмідь.                                                        Як хочете — ідіть питайте. 
                                                                       Я (позіхає) спати хочу, не займайте.
                                                               Ведмідь засинає, хропе.
Іринка.                                                           Та не будіть, нехай хропе. 
                                                                           Та чи не Осінь там іде? 
Заходить Осінь. Звучить мелодія №9
Осінь.                                                              Чую тут якийсь я шум, 
                                                                           На обличчях бачу сум. 
                                                                           Та чи час вам сумувати? 

Їжачок.                                                            Чи можемо Осінь запитати? 

Осінь.                                                               Запитуйте, до ваших послуг, їжачку, 

Їжачок.                                                           Скажи нам, добра, щедра Осене, 
                                                                            Чи тут пануєш ти сама? 
                                                                            Бо, кажуть, є якась Зима. 

Осінь.                                                                Сьогодні я ще володію, 
                                                                             Та суперечити не смію. 
                                                                              Зима уже не за горами 
                                                                              З завіями і холодами. 
                                                                              Коли Зима почне гуляти, 
                                                                              То їжаки й ведмеді сплять .
                                                                              Тому й не бачили Зими, 
                                                                              Бо сплять вони аж до Весни. 
                                                                              Тому й Ведмедик наш заснув, 
                                                                              Бо близько Зиму вже відчув. 
                                                                              Та й їжачок вже засинає. 
                                                                              Він так  Зими і не пізнає. 
 

Осінь:

          

 

Я не сама до вас прийшла –

Я загадки принесла.

А відгадки — то веселі

Три брати мої осінні.

 

1) В школах дзвоник продзвенів,
Школярів дім знань зустрів.
В лісі виросли грибочки,
У опеньках всі пеньочки…
(Вересень)

2)Чарівник прийшов у ліс,
Фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
стали жовтими листочки.
(Жовтень)

3) Каплі з неба,
Дахів, стріх,
Дощ холодний,
Перший сніг,
Почорнів без листя сад.
Що за місяць?
(Листопад)

Учитель: А зараз дітки ми з вами пограємось.

 Вересень приніс нам дари осені - яблучка і зараз ми їх спробуємо.

 

Конкурс. Хто перший з’їсть яблуко, не торкаючись рукою.  (Музика)

 

Всі знають, яка смачна та корисна картопля. Я пропоную вам зібрати врожай. Гра називається «Збери картоплю». На підлогу розкидується багато картоплі,

учасники гри  з  зав язаними очима  повинні швидко зібрати врожай. Перемагає той,хто швидше  збере картоплю у відро.

 

Вчитель: Зараз ми покажемо Осені  і  її братам  як наші діти  вміють малювати  і  які  чудові  осінні композиції  створюють.

Подивіться на цей чудовий вернісаж.

 

                                          Презентація «Осінній  вернісаж»

      Осінь наша осінь –

Золота година.

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина.

 

            Бабиного літа

Довгі, білі коси…

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь…

 

           Та не тільки славна

За свою ти вроду

Урожай багатий

Ти несеш народу…

 

           Щедра і дородна

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами.

          

Ведуча:

Багатий урожай дарувала нам осінь! Добре потрудились люди, щоб його зібрати! Я  впевнена, що наші  діти  теж   допомагали   зібрати   славний урожай  осені.

 

(  хлопчик лягає посеред залу, готуючись заспівати пісню про Гриця.)

 

Ведуча:

Так, так! А це що за ледащо!

Діти:

Та це ж Гриць!

( Діти двічі його кличуть, він потягується та підводиться)

                                                    Пісня№11 «Грицю, Грицю  до  роботи!»

Діти: Грицю, Грицю, до роботи!

Гриць: В мене порвані чоботи!

Діти: Грицю, Грицю, до телят !

Гриць: В мене ніженьки болять!

Діти: Грицю, Грицю, молотити!

Гриць: Я нездужаю робити!

Діти: Грицю, Грицю, рубай дров!

Гриць: Кахи, кахи, не здоров!

Діти: Грицю, Грицю, спечи хліб!

Гриць: Кахи, кахи,  щось захрип!

Діти: Грицю, Грицю, іди їсти!

Гриць: Ой, чекайте, де ж тут сісти!

 

Ведуча:

• Так, так. Працювати не хоче, а їсти хоче!

А народне   прислів’я говорить: 

 Х то не робить, ……………(той не їсть)

Хочеш їсти калачі………….( не сиди на печі)

 

  Надіюся, що в нашому класі усі діти працьовиті і ми зараз це доведемо.

( Проводимо рухливі ігри для батьків та дітей)

 

Гра « Картопля» - для дітей.

Поносити    ложкою  картоплини у  кошик. Хто  швидше – той  переміг. ( 8 картоплин)

 

 Гра « Бурячки» для батьків.

4 мами та 4 тата стають у коло. В колі розсипані 7 буряків. Звучить

фонограма української польки – батьки танцюють. По закінченні музики потрібно швидко вхопити буряк. Вибуває той, хто без буряка.

 

 

         Учень.   Чудова пора -  осінь!

 На городі - урожай!

 Що захочеш – те й збирай!

Огірки і помідори,

Морковицю і салат,

Цибулинки і перчинки,

І капусти цілий ряд!

 

Ведуча:

Так, дійсно, багато  овочів та фруктів подарувала нам   осінь. Деякі з них теж завітали до нас на свято.

 

Сценка «Овочі»

 

Вчитель  Жовтопузий пан гарбуз

Підкрутив червоний вус.

По городу проходжає,

Собі пару вибирає.

 

 Морква косу розчесала,

Гарбузові проспівала:

 

Морква:

 - Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Я струнка і кучерява

Буду тобі для забави.

 

Гарбуз:

-Ні, морквице, не годиться,

Бо худа ти й блідолиця,

Та ще й хвалишся  собою,

І пишаєшся красою.

 

Морква:

-Не худа я, а струнка!

Йду за пана буряка!

 

Вчитель:Картоплина підкотилась,

Гарбузові уклонилась.

 

Картоплина:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Я хазяйка працьовита,

У роботі дуже спритна!

 

 

 

Гарбуз:

- Не  візьму тебе я мила,

Личко ти давно не мила,

 Ходиш в платтячку брудному,

Не потрібна ти нікому.

 

Картоплина:

-Як тобі я не така,

 То піду за буряка.

 

Вчитель:Капустина застидалась.

Тихо з грядочки озвалась:

 

Капустина:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Я заможна господиня,

Хусточок є повна скриня.

 

Гарбуз:

Не пущу тебе до хати,

Бо не любиш працювати.

Лиш одну роботу знаєш –

Тільки хусточки міняєш.

 

 

Вчитель: А капусточка сміється:

 

Капустина:

- Пан  Горох круг мене в’ється .

 

 Вчитель:Цибулина золотиста

Одягла нове намисто:

 

Цибулина:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Буду тебе лікувати,

Всю родину доглядати.

 

Гарбуз:

-Не  візьму тебе я ,мила,

Навіть на одну хвилину,

Бо ти зла і язиката,

Будеш мені допікати.

 

Цибулина:

-Як тобі я не така,

 То піду за огірка.

 

Вчитель Жовта диня на осонні

Потягнулася з просоння:

 

Диня:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку,

Золотиста я і гожа,

І на тебе трішки схожа.

 

Гарбуз:

Обійшов город не марно,

Зустрів  подругу я гарну.

Буде в мене господиня

Золотиста кругла диня.

                              

Пісня №12 “Щедра осінь”                      

Вчитель.З гарбузом пов’язаний старовинний український звичай. Якщо до дівчини сватався хлопець, який їй не подобався, то вона давала йому гарбуза.

Стецько.

Здоровенькі були! Оце почув, що щось говорять і гайда до вас.

 

Дівка. О, Стецьку, а що то ти носиш?

 

Стецько.

А це Уляна втеребила мені гарбузяку. Казала, що каші наварить, а сама пропала, як булька на воді. А може, ти мене, Галю, почастуєш чимось смачненьким, то я до  тебе посватаюсь.

 

Дівка.

Посватайся, Стецьку, посватайся, то ще одного гарбуза отримаєш.

 

Стецько.

А ти дівка образована?

 

Дівка.

Образована.

 

Стецько.

А в заморських краях була?

 

Дівка.

 Бувала , Стецьку, бувала.

 

Стецько.

А що там варять, їдять?

 

Дівка.

Страви кращої, як у нас я не зустрічала!

 

Стецько.

Ти що?

 

Дівка.

Ось послухай. Я в Італії була.

На Кавказі – шашлики.

А у Штатах – гамбургери.

Але щось не вистачало,

Їжі нам було замало

І приснилась мені каша варена в печі.

 

Стецько.

А ти кашу вмієш варити?

 

Дівка.

Авжеш, Стецьку, вмію. Особливо з гарбуза.

 

Стецько.

Ось така дівчина мені підходить.

То я буду свататись.

 

Дівка.

Стецьку, та у тебе не всі вдома.

 

Стецько.

То я побіжу ж їх позбираю.

 

    Слава урожаю на полях!

          Слава короваю на столах!

     Слава тим, хто зростив урожай!

     Слава тим, хто надбав коровай!

 

Осінь

Любі, милі діти!

Сьогодні ви до Осені в гості прийшли.

Щастя й радість мені принесли.

Гарно ви пісні співали,

Гарно в конкурсах вигравали.

Та, настав нам час прощатись,

І в далеку дорогу мені збиратись.

Кажу усім: «Бувайте!

І мене, Осені, не забувайте!»

 

За осінньою журбою

Світлих днів уже нема;

Швидко з білою габою

Прийде владарка – зима.

 

Та ось уже останнє листя з квітів

Осипалось у парках і садах.

Повіяв з півночі холодний вітер,

Уранці паморозь біліє на дахах.

 

Уже  у чобітках ідем ми в школу

Закінчується  місяць листопад.

І ми сьогодні хочемо сказати

Спасибі осені за  всі  її  щедроти.

 

Вчитель:

А  гостям нашим побажаєм,

Щоб ви, як щедра осінь, всі були багаті.

І здорові, як водичка з джерела дзвінкого.

Всі ми зичимо вам щастя світлого, людського.

Щоб  наша  країна  і  кожна  хата

Була  щаслива  і  багата.

                                            Звучить пісня №13 “Осінь чарівниця”