Пригоди в осінньому лісі
Діти приходять до зали в костюмах лісових мешканців
Вед: Добрий день, малята! Ви готові сьогодні вирушити у мандрівку до казкового, осіннього лісу? Так!
Для мандрівки нам знадобиться гарний настрій, а ще трішечки фантазії. Давайте усі закриємо очка і уявимо, що ми з вами перетворились на лісових звірят.
У нас тепер не ніжки, а лапки. Виросли довгі вушка та хвостики. А носик став мокреньким! Усі уявили? Отож, малята звірята, ходімо крадькома до лісу! Під музику рухаються по залу
Ось подивіться, скільки навкруги слідів. Щоб не заблукати в лісі, тварини знаходять свої сліди за нюхом. Подивіться, в лісочку також листочки пожовтіли, і вкрили землю килимом. А ще пташки співають. Впізнали, це зозуля.
Помічають хатинку
Ой, а чия це хатка? Ви не знаєте? А давайте притаїмось та й послухаємо, хто там живе?
Чутно з будиночка голосно плач
Звірята, здається в будиночку хтось плаче… цікаво, хто ж це там?
У вікно виглядає Зайчиха
Так це ж мама Зайчиха! Тільки чого вона так голосно плаче? Кличе
Мама Зайчиха! Стукає Добрий день! Зайчиха виглядає у вікно
Зайчиха: Ой, скільки малят звірят прийшло, зараз вийду. Виходить
Добрий день, звірятка. Я рада вас бачити на своїй галявині.
Вед: Скажи нам, мама Зайчиха, а чому ти так голосно плачеш?
Зайчиха: Ой, мої маленькі! Ви ж знаєте, що з приходом осені всі звірята починають готуватись до зими. Ось і мій тато – Заєць пішов запаси на зиму збирати: сухої травки, кори з дерев, ягід солоденьких.
Вед: Так, усі зараз готуються до зими. І білочки, і їжачки, і ведмедики.
Зайчиха: Вірно! Тільки мій Заєць вже тиждень по лісу бігає…а я його тут чекаю, хвилююся… починає плакати
Вед: ну не плач, не хвилюйся, прискочить твій Заєць, ще й с запасами! А щоб тобі було не так сумно його чекати, потанцюй з нашими малятами звірятами!
Зайчиха: А ви стрибати вмієте? А лапкою вибивати? Тоді потанцюємо залюбки!
ТАНОК «НА ГАЛЯВІ ЗАЙЦІ ТАНЦЮВАЛИ»
Чути фуркання , з'являється Їжак. Несе корзину з грибами. Побачив звірят. Ставить корзину. Намагається її собою закрити.
Зайчиха: Добрий день, Їжачку! Бачу ти по лісу ходив. Також до зими запаси готуєш!
Їжак: Доброго дня усім! показує що в корзинці Так, Зайчиха, вірно. Назбирав яблучок ось цілу корзинку.
Зайчиха: А ти мого зайця часом не зустрічав в лісі?
Їжак: Так, стрибав під яблунькою. Тільки кора на дереві така міцна була, що Заєць не зміг її обідрати, тому і побіг далі, молоду берізку шукати!
Зайчиха: Ой, до берізки, це ж так далеко, а там вовки зубаті…
Їжак: Не засмучуйся, повернеться твій Заєць. А щоб ти не плакала, ось, я тебе яблучками пригощу.
Вед: А давайте усі разом з яблучками ще й потанцюємо.
ТАНОК «З ЯБЛУКАМИ»
Їжак: А тепер малята звірята допоможуть ці яблучка тобі до комори покласти. Це тобі від мене подарунок!
Зайчиха: Дякую, їжачку! Ось тільки вхід до комори через норку.
ГРА «ЧЕРЕЗ НОРУ ЗАНЕСТИ ЯБЛУКА»
Зайчиха дякує, Їжак прощається і уходе ще за яблуками.
Забігає Білочка з горішками.
Білочка: Доброго дня усім звірятам! Ой, подивіться, скільки я горішків назбирала. Це все для моїх діток, зимові запаси!
Зайчиха: Білочка, а як по деревах стрибала, не бачила раптом мого Зайця? Він десь до берізки пострибав…
Білочка: Зайчика, бачила! Він якраз молодих гілочок наламав, запаси готував. Я якраз в той час на горіхові сиділа. Та тут як подує вітерець… усі горішки і осипались!
Зайчиха: А заєць?
Білочка: А Заєць злякався шуму і побіг куди очі бачать. Навіть гілочки з собою не взяв!
Зайчиха: От горе мені! Ми ж зайці такі, всього боїмося.
Білочка: Ти Зайчиха не сумуй. Повернеться твій Заєць! А поки давайте усі разом на моїх горішках пограємо!
Роздають кожній дитині по 2 горіхи
ПІСНЯ З ВІДСТУКУВАННЯМ «ГОРІШКИ»
Білочка: А щоб ти, Зайчиха, не сумувала, ось ці горішки тримай як гостинчик в подарунок від мене.
Зайчиха: А як же ти , без горішків?
Білочка: А я ще назбираю! До побачення усім! Була рада зустрічі з вами!
Білочка уходить
Вед: Як гарно, коли і малята, і звірята діляться і пригощають один одного!
Заходить Ведмідь з листочками
Ведмідь: Добрий день, лісові мешканці! Бачу ви тут радієте, танцюєте. А я от місце зручне шукаю, щоб на зиму там барліг зробити. От якраз і листочків назбирав, щоб вимостити. Буде тоді в моєму барлозі і тепло і м'якенько!
Зайчиха: Ведмедику, а ти коли листочки збирав, ти мого Зайця часом не бачив?
Ведмідь: чухає голову, пригадує
Зачекай, дай згадати. Під дубом кабанчиків бачив, вони там жолудями смакували. Лисичку бачив. Вона липовий цвіт оббирала. Щоб взимку чай з липою пити та не хворіти. Їжачка бачив, борсуків. А, і Зайчика бачив! Не хвилюйся. Він вже і корінців, і гілочок, і кори назбирав.
Зайчиха: Це він для нас запаси на зиму готує!
Ведмідь: Та ось тільки захотілося йому ще тебе, Зайчиха, пригостити смачною морквинкою.
Зайчиха: Так де ж її в лісі знайти?
Вед: А здається я знаю, куди міг побігти твій Заєць. Наші діти в садочку весною засадили город. Ціле літо його доглядали! І виросли там і помідори, і кукурудза, і горошок, і морква! Ось твій Заєць і подався на наш город.
Зайчиха: Морква, це ж так смачно, і корисно. Але йото вже так довго нема…
Ведмідь: Та ти Зайчиха не сумуй. Краще подивись які я листочки назбирав. Ось і кленові, і каштанові, і….показує і називає
Зайчиха: Які гарні! А давайте малята звірята пограємо з вами в гру з листочками. Якраз і перевіримо, чи знаєте ви з якого дерева листочки!
ГРА «ЗБЕРИ ЛИСТОЧКИ»
Ведмідь: забирає всі листочки
Ой, Зайчиха, вибач мене. Я зовсім забувся. Мене ж Заєць прохав, а я тобі забувся сказати… бери корзину, та сама біжи до Зайчика на город. Бо моркви в цьому році так багато! Що він в лапках не внесе.
Зайчиха: Що ж ти, Ведмедику, раніше не сказав! Де моя корзинка? Бере з будиночка Дякую вам малята звірята, що завітали до мене, гралися зі мною. Та мене мій Зайчик чекає. Побігла йому допомагати! До побачення!
Ведмідь: Зачекай, Зайчихо! І я піду, допоможу вам запаси до хатки принести. До побачення усім! Уходять удвох
Вед: Ну що, звірята. А нам вже час перетворюватись на малюків і повертатися із лісової подорожі в садочок. На цьому наша маленька пригода підійшла до кінця. А от коли будете на прогулянці, завітайте на город. Можливо ви ще побачите там Зайчика зі своєю Зайчихою! До побачення!