Сценарій поетичної години "До тебе, Тарасе!"

Про матеріал

Мета:

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування пам'яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

- показати значимість та актуальність постаті Кобзаря для всього людства;

- розвивати творчі здібності учнів, поглибити знання з біографії Т.Г.Шевченка;

- виховувати повагу і шану до велета України – Т. Г. Шевченка в учнів профліцею.

Перегляд файлу

Радивилівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

Сценарій поетичної години «До тебе, Тарасе!»

Картинки по запросу вірші про шевченка

 

 

 

 

 

Розробила, підготувала та провела

викладач укр. мови та літератури

Борисевич І.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій поетичної години «До тебе, Тарасе!»

 

Мета:

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

- показати значимість та актуальність постаті Кобзаря для всього людства;

- розвивати творчі здібності учнів, поглибити знання з біографії Т.Г.Шевченка;

- виховувати повагу і шану до велета України – Т. Г. Шевченка

 (На екрані презентація портрета Шевченка з надписом «До тебе, Тарасе!»; на столі прапор України, Кобзар, калина, свічка)

 

На екрані відео «Скрябін. Мені однаково»

 

Викладач:

Осідлати Пегаса і піднятися на Парнас, тобто написати натхненні вірші. Ці професійні фрази поетів відомі ще за часів Давньої Греції. Тоді люди, які вміли римувати та урочисто декламувати, мали урочисту шану.

Цікавий факт з Давнього Китаю. За часів правління імператора Цянь Луна, поетам суворо заборонялось писати сумні вірші. Порушників, так званого «поетичного закону», жорстоко карали.

Авторкою першого вірша вважають шумерську жрицю. Про цю жінку відомо небагато, але є один факт: своїми творами такої форми поетеса прославляла шумерських богинь.

 

Учениця.  Вірш Л. Костенко «Кобзареві»

 

 

Викладач: Про нього кажуть "геній", "пророк", "український Мессія" – сьогодні постать поета стала ідеологічною.

Біографія  Кобзаря досліджувалась впродовж майже двох століть, та й сьогодні перед нами постає чимало запитань та загадок, точних відповідей на які годі й шукати. Однак, уявляючи собі легендарний портрет Шевченка під рушниками, варто пам'ятати, що з нього на нас дивиться сильний погляд стомленої людини, котра знала, відчувала й переживала щось зовсім інше, недосяжне, незбагненне… Можливо життєвий шлях Тараса був таким тернистим й заплутаним саме через те, що в постійних пошуках істини поету й художнику вдалося випередити тенденції свого часу. І саме тому, навіть через 204 роки, слова та думки Шевченка звучать наче щойно написані чи сказані. Кобзар живий та актуальний в наші дні, як ніколи.

 

Учень. Вірш. Г. Чубая «А в нього були очі сині»

 

 

Викладач. Тарас Шевченко протягом життя був «душею компанії», любив сміятися і вмів розвеселити навіть незнайомих людей.

 

Основна освіта Тараса Шевченка тривала лише два роки. Її він здобув у церковно-приходській школі.

 

Учениця. Вірш. А. В. Климентовської «Міг би жити»

 

Викладач.  Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував той випадок, коли малим пішов шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і заблукав у полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки.

 

Тарас Шевченко був викуплений з кріпацтва за 2500 рублів. Задля цього художник Брюллов написав портрет Жуковського і продав його. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв.

 

Першим коханням молодого Шевченка була Оксана Коваленко, його ровесниця. Родичі закоханих були впевнені, що молоді одружаться. Але надії були марними — Тарас мусив поїхати до Вільна. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав.

 

Пісня про Шевченка. Наталія Май -Кобзар

 

Викладач. Останнім коханням поета була 19-річна дівчина Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками, але вона не захотіла залишити столичного життя й переїхати в Україну, щоб жити в селі.

Покинула поета й вийшла заміж за перукаря Яковлева. І лише 1904 року, після смерті свого чоловіка, Лукерія Яковлева-Полусмак, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.

 

Учень. Вірш М. Чепури «Родина. Т.Г. Шевченку»

 

 

Викладач. Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки. Не байдужим також був і до рибних страв.

 

Тарас Шевченко був відомим модником, любив дорогий одяг і дуже легко витрачав на нього гроші.

 

Учень. Вірш В. Підпалого «Кобзар»

 

Викладач. Коли Тараса Шевченка відправили у заслання до Оренбурга, йому заборонили займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме в Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей.

 

Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів.

 

Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.

Вашій увазі пропонуємо 5 досліджених фактів з біографії Тараса Григоровича, котрі засвідчують безумовний вплив його постаті на подальші процеси в українському суспільстві та свідомості. В сотий раз відкриваючи "Кобзар" продовжуємо відкривати для себе незнаного Шевченка…

 

Учень. Вірш М.Рильського «Шевченко»

 

Викладач. Так, шановний Тарас Григорович вкрай рідко вживав слово Україна в своїх творах, частіше рідний народ від іменував "малоросами". Та це жодного разу не свідчить про можливість зневажливого ставлення – це, скоріше, данина тогочасним реаліям та лексикону. Але сам факт того, що назва "Україна" згадувалася поетом, говорить про його безстрашність перед можливими утисками з боку імперської жандармерії.

Насправді ж саме творчість Тараса Шевченка змогла акумулювати в собі фольклорну спадщину "малоросів" – бідних, нужденних кріпаків, знедолених нащадків могутнього козацтва та знання класичної літератури, яку він пізнав в часи навчання та спілкування з іншими геніальними сучасниками в період життя у Петербурзі. Поезія Шевченка змусила світ не лише почути красу української народної пісні, але й пройнятись повагою до справжнього українського літературного слова та жанру. Адже довгі роки українців не сприймали як самодостатню націю з власною багатою мовою та історією – українці асоціювались з, так би мовити, сировинним матеріалом, робочим придатком до "справді шляхетних" націй. Шевченку вдалось зламати цей стереотип та дати початок процесам відродження української національної свідомості, котрі досягли свого апогею аж у XХ – ХХІ століттях.
 

Учень. Вірш Л.Костенко «Кобзар співав в пустелі Косаралу»

 

Викладач. Погляди та висловлювання Шевченка часто були достатньо нестримними, радикальними. Він розумів, що "тихою сапкою" підняти свій народ з руїн та свою державу з колін ще нікому не вдавалось, тому його голос став навіть не рупором українського визвольного руху – він звучав, наче грім серед ясного неба! Вірші Шевченка стали ковтком свіжого повітря, відром холодної води для кріпаків, котрі від тяжкої праці та бідного існування добряче деградували та вже навіть не клали перед собою непотрібних й складних запитань. Справжньою революцією свідомості стало здобуття звичайним кріпаком такого високого кола спілкування серед представників інтелігенції та еліти того часу.

Шевченко був чітким противником монархії. Фактично саме через це більшовики за часів СРСР дозволили українцям вивчати творчість Кобзаря, але його біографія та погляди подавались під яскраво-червоним кислуватим "пролетарським соусом". Насправді ж набагато справедливіше назвати Тараса Григоровича демократом, адже він відстоював ідею демократичного українського народу, як такого, який має право на самостійне існування та народовладдя.
 

Відео. «Богдан Ступка. І мертвим, і живим, і ненародженим…»


Викладач. В роки свого петербурзького життя Кобзар написав такі рядки: "Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь окроме Бога… Велике щастя бути вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить".  Якби з такими ідеями Шевченкові довелось народитись в часи Радянського Союзу, то нікому б вже не вдалось виставити його пролетарієм, а творити він насправді міг би в кращому разі лише на Соловках чи у ГУЛАзі під прикриттям ночі. Така його доля, о Боже мій милий…

 

У роки життя Тараса Шевченка про вищу чи бодай профільну освіту могли думати лише вихідці зі знатних заможних родин. Те, що звичайний селянський син та колишній кріпак Тарас зміг отримати освіту живописця у найпрестижнішій в Російській Імперії Академії мистецтв – це абсолютний нонсенс того часу.

 

Ось, що він сам писав у щоденнику з цього приводу: "Самому теперь не верится, а действительно так было. Я из грязного чердака, я, ничтожный замарашка, на крыльях прилетел в волшебные залы Академии художеств" (1 липня 1957 рік). А попереду ще багато років приниження та важкого існування українського селянства, доки соціалістичні реформи не відкриють двері університетів та інститутів для усіх бажаючих.
 

Учениця. Вірш Г. У. Кравченко «Хто  то,  хлопче,  був  Тарас?».

 

Чи був Шевченко генієм та пророком? Нам видається, що так, але кожен сам повинен для себе дати відповідь на це питання. Кажуть, що такі люди є провідниками Божого провидіння, котрі пропускають через власну суть цей надприродній талант. Тарас робив це достойно, але повністю виснажився та віддав своє життя, як завдаток за свободу й кращу долю рідного українського народу.   

docx
Додано
18 червня 2018
Переглядів
290
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку