28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Урок української літератури у 10 класі з теми "Фольклорно-міфологічна основа сюжету драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»."

Про матеріал

познайомити учнів з історією написання та із змістом твору, розкрити тему, ідею, проблематику твору, його джерела, багатоплановість художнього змісту; закріпити вивчене про драматичний твір, дати уявлення про драму-феєрію; розвивати в учнів твору уяву, навики аналізу твору, вміння вивчати його підтекст, образи-символи; розвивати творчі здібності учнів;прищеплювати любов до звичаїв і вірувань свого народу; утвердити думку про те, що рідний край для людини-це її життя, рідна земля-мати.

Перегляд файлу

Урок  української літератури. 10 кл.

Семчук Дарія Богданівна,

учитель української мови та літератури 

Чернівецького ліцею №3 медичного профілю

Чернівецької міської ради

 

Тема уроку: Фольклорно-міфологічна основа сюжету драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Мета уроку:  познайомити учнів з історією написання та із змістом твору, розкрити тему, ідею, проблематику твору, його джерела, багатоплановість художнього змісту; закріпити

вивчене       про     драматичний            твір,    дати    уявлення       про     драму-феєрію;  розвивати в учнів твору уяву, навики аналізу твору, вміння вивчати його підтекст, образисимволи; розвивати творчі здібності учнів;прищеплювати любов до звичаїв і вірувань свого народу; утвердити думку про те, що рідний край для людини-це її життя, рідна земля-мати; Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: посібники, текст твору, ілюстрації до твору, мультимедійний супровід, відеофрагменти

Епіграф уроку: 

 “Лісова пісня” - це діамантовий вінець Лесі Ураїнки.

М. Рильський

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

І.Організаційно-вступна частина

Вправа «Решето»

Уявно «просіявши» набір літер, відкинувши однакові у рядку, прочитаємо закодований вислів: «лісова пісня»

ІІ.Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово.

«Геній в умовах заблокованої літератури», – так назвала Ліна Костенко Лесю Українку. Дійсно, у важкий час жила поетеса. «Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди і мені сором за себе...», – так писала Леся Українка у листі до брата М.Косача. Всупереч «під'яремному життю» великої Росії, де панували «голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія», співає пісні про волю.Слово «пісня» поетеса вживає часто. За її словами, «пісня –  це ж єдине наше добро…»

-Які ви знаєте твори Лесі Українки з цим ключовим словом? («Не співайте мені сеї пісні…», «Хотіла б я піснею стати» (цикл «Мелодії»); «Грай, моя пісне!» цикл «Невольницькі пісні»)

 І драматичний твір поетеса назвала «Лісова пісня», який  став шедевром світової драматургії. Він, за словами М.Рильського, «як чарівний заквітчаний острів височіє в творчій спадщині Лесі Українки». Це «пісня пісень» не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії; твір, який варто б називати Леcиним символом-дивоцвіт. Вслухайтесь у весняні лісові звуки, і ви відчуєте те ж саме, що і Леся Українка.  Лунає музика сопілки Проблемне питання.

Розглядаючи зміст твору, розкриваючи основні проблеми через призму образів ми повинні дати відповідь на питання, які поставив автор у п’єсі: Людина  вінець природи чи байдужий споживач її благ?

 

ІІІ.Сприймання та усвідомленння учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами вивченого

Розповідь учителя з елементами бесіди та заповнення динамічної таблиці, що характеризує роботу над сюжетно-композиційною особливістю твору

 

Історія написання твору  

«Лісову пісню» написала поетеса за досить нетривалий термін. Доказом того, що це було саме так, є її лист до сестри О. П. Косач: «Писала я її недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам’яті». Та до його написання готувалася все життя. Бо з дитинства зачарувала краса Волині й образ таємничої Мавки. У листі до матері зізнавалася: «Я й здавна тую Мавку «в умі держала», оце аж з того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом... Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували у дядька Лева Скулинського. Зачарував мене цей образ на весь вік». Отож, «Лісова пісня» творилася Лесею Українкою у хвилини високого поетичного натхнення, у хвилини, за визначенням поетеси, «божественного безумства».

-А, можливо, вона побачила себе в цьому образі - образі досконалості природи і приречеаності водночас?Як на вашу думку?

 

«Назва... при всій своїй стислості є насамперед синтез, душа твору, і потрібно чимале вміння, щоб кристалізувати в двох-трьох словах цю душу. Назва... повинна бути точною, стислою, характерною, ... прямо витікати з сюжету, з характерів або з основної ідеї твору» (І. Кочерга).

-    Прокоментуйте слова І. Кочерги щодо назви твору. Як ви розумієте даний вислів?

-    Як ви розумієте заголовок драми?

-    Чому свій твір Леся Українка назвала «Лісова пісня»?

-    У чому символічність назви драми?

 

     Мистецькі паралелі.  Етнографічна довідка. 

     Село Колодяжне лежить у перехідній зоні між Волинню і Поліссям, де вже починаються поліські кущі. 

Ой, чи так красно в якій країні, 

Як тут на нашій рідній Волині! 

Волинсько-Поліський фольклор, міофологію Леся Українка знала досконало. 

Своїх героїв-поліщуків Леся Українка не мислила в якомусь іншому, а тільки в поліському вбранні. Вона хотіла дати докладні вказівки режисерам, які збиралися ставити “Лісову пісню”, щодо костюмів, бо виписувати все це в ремарках не відповідало стилю драми.  Перегляд ілюстрацій українського костюма Волині. Прослуховування записів народних пісень Волині.

Використані у «Лісовій пісні» народнопоетичні джерела-це не тільки образиперсонажі, але й фольклорні художні деталі. 

Навіть сцену сварки свекрухи з невісткою взято з волинської пісні: 

Ой, встань, невістко, бодай не встала, 

Подій корови, що ти нагнала… 

З метою типізації письменниця використала також багато приказок, примовок, прислів’їв, характерних для мови селян Волині: 

«В голову зайшов», «Такої матері такий і син», «Якщо й було, то в стовпець пішло», «Бийся по губі», «Відьомське кодло» та інші.

 

Літературознавчий тренажер. Ноеромантизм (неоромантизм). Драма-феєрія.

(Робота зв словниками літературознавчих термінів: коментар протягом уроку). Динамічна таблиця

 

п

Особливості сюжетно-

композиційної структури

 

Пояснення (коментар)

 

Джерела  твору: 

 

-фольклор і міфологія; -чарівна природа Волині; -уявний світ образів.

 

Жанр

-драма-феєрія, один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковимй сюжет.

У листі до А.Кримського Леся Українка визначила жанр свого твору: «Се драма-казка, за термінологією  Гауптмана  (так він зве свій «Потоплений дзвін»).

 

Тема

– зіставлення світу людини  й природи в їх гармонійних  і дисгармонійних взаєминах.

 

Провідна ідея

– утвердження думки, що краса врятує світ.

 

Проблематика

– людина і природа; людина і мистецтво; сила  кохання; першопричина  людського горя; трагедія самозради. 

 

Особливості сюжету:

дві кульмінаційні вершини

-експозиція

І дія 

 

 

зав’язка;

розвиток подій

ІІ дія 

кульмінація

 

ІІІ дія 

кульмінація; розв’язка

– пролог.  І ось ми в пролозі потрапляємо в царство фольклорних образів, витворених фантазією мешканців волинського Полісся і своєрідно трансформованих письменницею: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник;

– весна; зародження кохання між Мавкою та Лукашем;

– пізнє літо; конфлікт і перипетії кохання; в’януть романтичні почуття; душевна роздвоєність;

–пізня осінь; боротьба пристрастей: Лукаш обертається вовкулакою і знову стає людиною; Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини.

Розв'язка «Лісової пісні» оптимістична — прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.

 

Ремарики

пейзажні замальовки

.

.

.

.

.

.

 

Вправа «Плутанка»

Завдання: визначити зайвого персонажа:

Робота в групах. Захист «свого» героя (портрет- мова-вчинки).

1.Казкові істоти: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник. 

Лісовик, Мавка, Куць, Перелесник 2.Реальні люди: Лев та його небіж Лукаш, мати, Килина. 

 

Асоціативний кущ 

Методична ремарка. Кожен учень отримує паперовий свиток, на якому записана цитата, що характеризує персонажа твору. Необхідно його відгадати : назвати і записати ті асоціації, які  викликає цей літературний герой.

 Неповторною є композиція високопоетичної драми-мрії, драми-пісні, в якій природа виступає повноправною дійовою особою. (Після відповідей учнів вчитель демонструє ілюстрації до твору Н.Лопухової). 

 

Бесіда.

- Яку роль відіграє природа і її жителі в драмі-феєрії? 

(Зародженню почуттів Лукаша і Мавки відповідає весняне пробудження природи, зраду Лукаша і душевні муки Мавки супроводжують пейзажі пізнього літа, фінал твору відбувається пізньої осені). 

-Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? (воля, краса, порядок у лісі й на озері). 

“Той, що греблі рве” 

… бо весняна вода,  як воля молода. 

Русалка:

Я - вільна!  Я - вільна, як вода! 

Лісовик:

Я звик волю шанувати. 

-  Як до несподіваної появи людей поставилися лісові мешканці? 

Водяник:

Ой, ті люди… Я їх не зношу! Я їх топлю. 

Русалка:

Дідусю! Лісовий! Біда! Рятуйте! 

…Там хлопець на дудки ріже очерет. 

Перша зустріч Мавки з Лукашем (відео)

-  Які риси характеру героїні проявляються в сценах її перших  зустрічей з Лукашем? 

-  Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з  лісом? Як це показано в творі? 

-  Чи можемо сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити, що в лісі все живе? 

Мавка: Німого в лісі в нас нема нічого. 

Лукаш: Я думав-дерево німе, та й годі.  

Мавка: Твоя сопілка має кращу мову. 

-  Хто з героїв світу людей є найбільш природолюбом у драмі? В чому полягає його любов до лісу? 

Лісовик:  Люблю старого. Та ж якби не він 

Давно б уже не стало сього дуба, 

Що стільки бачив наших ряд і танців 

І лісових великих таємниць… 

Дядько Лев у творі – типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил у навколишньому світі. 

-  Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме?

-  Як ви розцінюєте те, що дерево зрубали з могили? 

-  Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він завдав лісові? 

Вільнолюбивість героїв драми перекликаються з світобаченням поетів-символістів.

 

Мистецькі паралелі. Ш.Бодлер. Вечірня гармонія. Ридає скрипка десь, як серце в самотині,  зненавидівши те, що чорним звуть нічим; сумна краса небес в спокої віковім,  пірнуло сонце в кров, що застигає в сині...

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу  Літературна вікторина

1.       Де і коли була написана драма-феєрія  «Лісова пісня»? 

2.       Хто збирався будувати хижину в лісі? 

3.       Від чого застерігає Лісовик Мавку? 

4.       За яких обставин відбулася перша зустріч Мавки з Лукашем? 

5.       Про що запитала Мавка Лукаша? 

6.       Як ставиться Лукашева мати до Мавки і як її називає? 

7.       Чим хвалилася Килина перед свекрухою? 

8.       Хто помстився Лукашеві за Мавку? 

9.       З якою метою з’явилася Мавка після свого повернення з підземного  царства? 

10.  Що сталося з сухою вербою біля Лукашевої хати? 

11.  Чим закінчується драма – феєрія?  12. Які проблеми піднімає Леся Українка в драмі – феєрії “Лісова пісня”? 

 

Вправа «Моя позиція»

Чи міфічна істота Мавка? Адже вона кохає, сумує, плаче, з руки тече кров

Висновок: Мавка - міфічний образ - символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона «має в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, світлого, є втіленням вимріяного щастя.

 

ІV. Підсумки уроку, оцінювання, самооцінювання знань Обговорення проблемного питання, коментар епіграфа.

Драма – феєрія була справжнім ріумфом її творчого генія. Створена на  фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в  єдине ціле,  в  єдину симфонію.  У  філософському  тоні й  змісті  пейзажів  теж криється хвала всьому живому, криється авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя. Своєю «Лісовою піснею» Леся Українка в нових умовах ще раз підтвердила стару істину, що народна творчість завжди залишається щедрим джерелом розвитку справді демократичної, справді передової літератури», - відзначав О.Ф. Ставицький.

 «Лісова пісня» Лесі Українки вражає нас глибиною і витонченістю авторської думки, музикою слова, неповторним образом Мавки, в якій чудово поєдналися духовне багатство і зовнішня краса, ніжність і доброта. Мавка виражає Лесин ідеал людини з її устремлінням до високих і світлих почуттів, з її нерозривним зв'язком зі світом природи.

Це не просто твір про кохання і красу, це глибоко філософська драма, в якій автор визначає мрії людської душі, дає відповідь на питання сенсу життя.

Вустами Мавки Леся Українка стверджує, що людина повинна бути вільною і щасливою як частинка природи, відчувати красу, надихатися нею, мати в серці невмирущі сили життя. 

                                Мистецькі      паралелі.       Композиція      «Оркестр      природи»                   (сл.А.Демиденка,

муз.О.Злотника, вик. Н.Яремчука)             

 

Підсумок-рефлексія

Повідомлення домашнього завдання

І.Скласти комбінований план  до характеристики образу: 1)група – Мавки; група – Лукаша.

ІІ.Вивчити напам’ять монолог Мавки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pdf
Додано
27 червня 2018
Переглядів
377
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку