Сценарій "Посвята у першокласники"

Посвята в першокласники

 Пісню  «Перша вчителька»  співають учні 5 класу.

 

Вчитель:     Із дерева роду зростає пагіння

                     І лине до сонця, до світла.

                     Стрічай, Україно, нове покоління,

                     Що ніби веселка розквітло.

                     Як вільно веселка у небо злітає

                     І грає всіма кольорами,

                     Так вільно моя Україна співає,

                     Йдучи нелегкими шляхами.

 

Пісня  «Розкажи про Україну».  Співає учениця 5 класу.

Вчитель:     Цим дітям, народженим в вільній державі,

                      Судилось багато зробити:

                      Наш прапор підняти у мирі і славі

                      Й любові зорю засвітити.

                      Стрічай, Україно, чарівне суцвіття –

                      Дітей своїх рідних у школі.

                      Сміливо веди їх у тисячоліття

                      У щасті, з любов’ю  до волі.

 

Дівчинка.       Яскраве сонечко надворі

Кидає промінці  у клас.

Такої радості ніколи

В житті ще не було у нас.

Хлопчик.        Тож радійте друзі з нами,

Бо сьогодні свято в нас –

Нам, маленьким шестирічкам,

Школярами стати час.

До зали заходить неохайний Буратіно і чепурна Мальвіна.

Мальвіна: Буратіно, куди це ти поспішаєш?

Буратіно: До школи на свято.

Мальвіна: А тобі не соромно? Подивись на себе! Хто тебе такого пустить до школи? Адже школа -  це храм науки!

Буратіно: (передражнює) Храм науки, храм науки… Подумаєш! Я і без цього храму всі науки знаю: вмію читати картинки, писати карлючки, а віршів скільки знаю! Ось послухай.                                  Усі діти вчаться в полі,

               А комбайн працює в школі.

               Всіх людей стрижуть в лікарні,

                А лікують в перукарні .

               Ми книжки беремо в аптеці,

           Ліки – у бібліотеці.

Мальвіна:     Діти правильно. Давайте допоможемо розібратися Буратіно.

                          Усі діти вчаться в …

                          А комбайн працює в …

               Всіх людей стрижуть в …

                А лікують в….

               Ми книжки беремо в …

           Ліки – у ….

Буратіно:     Це було просто. А тут мені допоможете.

                       Кожен учень і щоденно на урок бере ….      (щоденник)

                  Для письма, сказати прошу, що потрібно взяти …     (зошит)

                    Малювати в альбомі цім допоможуть …    (олівці)

                        Ручки  й олівці, щоб знали, ми кладемо у  ….   (пенали)

 

Мальвіна:  Молодці. Випробування пройшли. Бачиш наші первачки, знають, що треба брати до школи.

Буратіно: Не всі, не всі. Я тут чув про одного хлопця. Ось послухай Мальвіно.

 Хлопчик:  Я ще звечора збирався

                    Йти до школи в перший клас!

                    Одягався , і взувався,

                    І портфель складав сто раз.

                    Всі книжки , пенал і папку…

                    І кота свого взяла…

                    Він виймав із ранця лапки,

                    Виповзав і виповзав.

 

 Дівчинка:   Хто ж кота в портфель ховає?

                       Йому ж місця там нема!

                       Вдома хай пісень співає,

                       Чи на сонечку дрімає.

 

 Дівчинка:    Краще в ранець ляльку взяти!

                       Та ж тихесенько лежить !

                       І не буде виповзати , 

                       Буде з нами букви вчить .

 

 Хлопчик:     А от я машинку маю,

                       Тільки ви вгадайте: де?

                       Так маскую, так ховаю

                       Навіть мама не знайде!

 

 Дівчинка:    Ви хіба маленькі , діти,

                        Що без ляльок вам не прожити?

                        Ми ж прийшли книги читати ,

                        Математику учити!

Всі:.           Будемо добре ми навчатись,

                   Хоч ця справа нелегка!

                   Тільки шкода нам прощатись

                   З іграшками дитсадка…

 

Танок  під пісню «Тепер мы первоклашки».

Хлопчик:   Зітхнули радісно батьки,

   Всміхнулися дідусь і бабуся.

   Тепер засяду за книжки,

   А ще поводитись навчуся.

 

Буратіно:   Ох ці батьки! Інколи буває, що не хлопчик, чи дівчинка йде в перший клас, а мама, чи тато. Послухайте, як це буває.

Дівчинка: Учитель питає: — Де зошит?

Хлопчик: — Забув…

   Спасибі скажіть, що хоч сам я прибув.

   Сестричка і мама біжать на навчання,

   А татко зі мною зоставсь, як звичайно.

   Мене у садок він за звичкою взяв,

Тато:    Швиденько завів, перезув, причесав.

   Сказав: — Біжи з дітками грайся, синок.

 

Хлопчик:         — Татусю, та ж я маю йти на урок!

   Забули ми зошит, забули букварик,

   Який же із мене тепер вже школярик?

   Затям собі, татку: щоб не забувати,

   Ще звечора сумку будеш готувати!

 

Дівчинка:       Маму викликали в школу,

   Журять маму за  Миколу…

   Мама у здогадках  б’ється

   Сину ж легко все дається?!

   «Раз – і вивчив» - каже він.

   І за вітром навздогін…

   Вчитель каже: «Так бува:

   Вивчив – раз, а має  - два,»

 

Мальвіна:      А ще буває так.

 

Хлопчик: Ну і мама! Ну і тато!

   Наче справжні дошкільнята

   Нічогісінько не знають.

   Тільки кожен день мене питають

   Лиш одне! Чому?  Чому?

Мама:  Ти чому образив Віту?

Тато:  А чому отримав двійку?

Мама:   А чому прийшов так пізно?

   А чому в шкарпетках дірка?

   А чому такий непослух?

   А чому не стелиш постіль?

   А чому вірш не учиш?

   А чому портфель без ручки?

   А чому такий синець?

Хлопчик: Ох настане мій кінець?

   Не поясниш їм нічого.

   Хоч би і дуже захотів.

   Треба їх відправить до школи.

   Хай питають вчителів.

Пісню «Ви ж такі самі були»  співають першокласники.

Буратіно:   Як це мені знайомо.  Дорослі так швидко забувають якими воно були в дитинстві. Ось я, наприклад, так інколи хочу щось зробити добре, так намагаюся, так намагаюсь. А мені то шкідливий віник попаде, то вередуна книжка, що ніяк не хоче читати.

Мальвина:   Так,  так, звичайно, всі так говорять. А ще я знаю учнів у яких ручки неслухняні. Ось послухай про це віршик від наших першокласників.

Дівчинка:       Що писати треба чисто –

   Дуже добре знає всяк.

   Тільки ручка норовиста –

   Не приборкаю ніяк.

   Раз у раз її навчаю,

   Ледь не плачу від відчаю,

   Бо абияк дряпає,

   Наче курка лапою!

Хлопчик:        То вилазить за лінійку,

   Наче місця їй нема!

   Через це і неохайний

   Зошит мій тепер з письма.

   Ой та ручка! Їй, невірній,

   Мають всоте говорю:

   - Знай, що я також настирний

   Я тебе таки скорю.

Дівчинка:       Кидай свій поганий норов,

   Не ганьби мене,

   І мені не буде сором

   За письмо твоє брудне!

Буратіно:         Як я вас розумію.

   І навіщо всі ці букви?

   Нащо той Букварик мені?

   Краще його поміняти

   На цукерочки смачні.

   Згідні всі зі мною?

Діти:                Ні.

Буратіно:       Бачу, сам я тут не справлюсь.

   Де мої товариші?

   Гей, Базиліо, Алісо,

   Швидше друзі поспішіть.

 

Заходять Кіт Базиліо і Лисиця Аліса.

Аліса:              О, привіт вам, малюки.

   Та ви, бачу, первачки.

     Ой, які ж усі гарненькі,

   Чемні, чисті, чепурненькі.

Базиліо:           Ви скажіть нам чесно діти,

   З нами хто хоче дружити?

   Ледарів, бруд нуль і плакс

   В країну Дурнів відправимо враз.

Аліса:                Хто з вас менших ображає?

   На перерві хто гасає?

Базиліо:           Старших хто не поважає?

   Друзів хто не виручає?

Аліса:               В кого зошити брудні?

   В кого в плямах Букварі?

Базиліо:          В школі хто з вас б’є  шибки?

   Хто все робить навпаки?

Аліса:            Чи хочете друзями нашими стати?

Базиліо:        Краще за вчителів вас будемо навчати!

Мальвіна:       Даремна вся ваша розмова,

   Ці діти з вами не підуть.

   В країну Дурнів йти не хочуть.

   В країну знань веде їх путь.

Хлопчик:        Ми у школі вже прижились,

   Правил добрих ми навчились.

   Ось послухайте ви їх

   І додержуйтесь усіх.

Дівчинка:       Книги й зошити ми любим,

   Бережемо їх, не губимо,

   Пишемо акуратно й гарно,    

   Вчитель хвалить нас не марно!

Хлопчик:         В школу йдемо не дарма:

                          Вчення – світло, невчення – тьма.                       

    Ми прийшли знання здобути,

                          Хочемо грамотними бути.                 

Дівчинка:       Щоб урок минув не марно.

   Треба сісти рівно й гарно.

   Спитати хочеш – не гукай

   А тільки руку підіймай.

Хлопчик:        Не базікай на уроках,

   Як папуга чи сорока.

   Прізвиськ дітям не давай,

   А дівчаток – захищай.

Дівчинка:       Бути чесним і правдивим –

   Важливе правило у нас.

   Бути другом не зрадливим

   Клас за тебе, ти – за клас!

Хлопчик: Знай і друзям розкажи:

   Наполегливо й уперто

   Економ і бережи.

   Парту, книгу, кожну річ.

Дівчинка:       На уроках не спимо,

   Ліні волі не дамо!

   По складах уже читаємо,  

   Вірші й пісні ми вивчаємо.

Пісню «Наша перша вчителька»  співають першокласники.

Аліса:  Вам на слово не повіримо

   Знання ваші перевіримо.

Базиліо:        Ось для вас важке завдання.

   Дайте відповідь негайно.

Аліса:  Всі малята в  школі вчать,

   2 і 2 це буде…

Базиліо: П’ять. 

   Ні! Чотири!

Аліса:    Малюкам відомо всім:

   На руці є пальців …

Базиліо: Сім!   Ні п’ять.

Аліса:  Геть усі на світі знають:

   Крокодили теж …

Базиліо: Літають.  Ні не літають.

Аліса:  У нас сумніву нема:

   За весною йде …

Базиліо: Зима.  Ні!  Літо!

   Які розумні діти,

   Не вдалося їх зловити.

Аліса:   Не поспішай Базиліо, в мене є ще одна гра «Так це я»

Базиліо: Що треба робити?

Аліса:  Казати: «Так це я, так це я, це усі мої друзі.»

Базиліо:  Кажи, я вже готовий, а ви діти?

Аліса:     Хто щораночку із дому кожен день крокує в школу?

    Хто домашні завдання  робить кожен день з бажанням?

    Хто із вас приходить в клас із запізненням на час?

    Хто постійно губить всі: книжки, ручки, олівці ?

    Хто із вас, із малюків брудний ходить аж до брів?

    Хто із вас не є похмурий, любить спорт і фізкультуру?

    Хто із вас скажіть всім нам на уроках ловить гав?

    Хто із вас я  хочу знати, співати любить і читати?

Базиліо: Тут нам нічого робити,

   Цих дітей не обдурити!

Аліса:  Пошукаємо інших ми,

   Буратіно, гей, ходи!

Мальвіна: З ними підеш – згаєш час

   Приєднайся ти до нас.

   На веселім нашім святі

   Новим друзям будемо раді.

Буратіно: Що ж мені тепер робити?

   Може, варто залишитись?

Хлопчик:  Ми в свій клас тебе візьмемо,

   Станеш також школярем.

Буратіно: Я не витримаю й року!

   Вчитись – це така морока!

Дівчинка: Як так можеш говорити:

   Без знань в світі не прожити.

 Дівчинка:  Школа нам дає надію,

   Що здійсняться наші мрії ,

   Навчимося ми читати ,

   Ким захочеш – зможемо стати.

 Хлопчик:  Я прийшов до школи вчитись,

   Бо поставив за мету :

   Скоро стану інженером,

   Тільки трохи підросту.

 Хлопчик:  Я також прийшов учитись ,

   Бо вже вирішив давно:

   Стану може футболістом ,

   Може – зіркою кіно.

 Хлопчик:  Скоро я навчусь писати ,

    Буду так багато знати !

   Потім стану я студентом.

   А тоді вже – президентом.

 Хлопчик:  Буду вчитись як слід ,

   Виросту – побачу світ ,

   Хочу капітаном стати ,

   Пароплави управляти.

 Дівчинка:  Я банкіром хочу стати ,

   Полюбляю рахувати.

 Хлопчик:  А я буду депутатом ,

   Бо люблю голосувати!

Дівчинка: Я в політику не пнуся,

   Краще я наукою займуся.

   Буду я викладачем.

Дівчинка:  Я в лікарні після школи

   Всім робитиму уколи.

 Хлопчик:  Я в письменники подамся ,

   Мрію книгу  написати.

Хлопчик: В мене є така мета:

   Вивчитись на пілота.

   Щоб літак великий мати,

   Понад хмарами літати.  

Дівчинка:  А я вчителькою стану,

   Буду вчити малюків .

   Розкажу їм про вулкани,

   Місяць, зорі, океани.

Хлопчик:  Хочу стати машиністом.

   Залізниця наче стрічка.

   Перевозить машиніст

   Пасажирів з різних міст.

Дівчинка:  Поки ще казати рано,

   Може в бізнес я піду

   Чи фотомоделлю стану,

    Як за ростом підійду.

Хлопчик:  І на суші і на морі

   Прикордонники в дозорі:

   Захистять вони країну,

   Нашу рідну Україну.

Дівчинка: Буду вчитися як слід,

   Виросту - побачу світ.

   Хочу перекладачем я стати.

   Іноземцям помагати.  

 Всі:   Будемо вчитись на відмінно

   І поводитись сумлінно.

   Щоб батьки могли радіти

   Що такі в них гарні діти.

 Вчитель:  Мрійте! Мріяти не рано!

   Роки дуже швидко мчать.

   Якщо будете старанні,

   В школі вас всьому навчать!

Буратіно:       І я хочу стати президентом. В якій школі навчають на президента.

Всі :     В нашій гімназії.

Вчитель: Але ти повинен дати обіцянку гімназиста і дотримуватися цієї обіцянки поки будеш навчатися в школі. Тоді і ти Буратіно і всі наші учні обов’язково досягнуть своєї мети. Готові діти дати обіцянку гімназиста.

Всі:                     Так!

Дівчинка :        Обіцяємо старанно вчитись

                           Читати ,писати і рахувати,

                             І лише 12 мати

Всі:                      Обіцяємо!!!

Хлопчик:           Обіцяємо не лінитись,

                            Добросовісно трудитись,

                            Педагогів поважати

                            І оцінки гарні мати.

Всі:                     Обіцяємо!!!

Дівчинка :        Книги й зошити любити,

                            Берегти, а не губити.

                            Акуратним завжди бути,

                            Щоб нічого не забути.

Всі:                     Обіцяємо!!!

Хлопчик:           На уроках не жувати,

                            Не дрімати і не спати

                            І домашні всі завдання

                            на 12 готувати.

Всі:                     Обіцяємо!!!

Дівчинка :        Обіцяємо  трудитись,

                            Батькам вдома помагати.

                           Гратися з товаришами

                           І дружити з малюками!

Всі:                     Обіцяємо!!!

Хлопчик:           Будемо вчитися сумлінно

                            І поводитись відмінно,

                            Щоб батьки могли радіти.

                            Що такі в них гарні діти.

 Всі:                     Обіцяємо!!!

 

Вчитель: Найсвітліша дорога на світі –

   Це дорога до знань, до школи,

   Пам’ятайте це, любі діти,

   Не забудьте цього ніколи.

Буратіно: І хоч вчитись нелегко буває,

   Та наука завжди хороша.

   Кожна в світі людина знає,

   Що знання – це найлегша ноша.

Мальвіна: Хай не ваблять витребеньки,

   Хай вас лінощі не точать.

   Хай живеться вам легенько

   І навчається охоче!

Пісню «Пісня першокласника» співають діти.