Сценарій " Посвята в Козачата"

Торговицьке НВО

Торговицька ЗШ І-ІІІст ім Є.Ф.Маланюка                 

 

Сценарій свята

 

ПОСВЯТА В КОЗАЧАТА

 

Підготувала та провела  вчитель

початкових класів Чернега Н.Ф.

 

 

 

 

 

2018р

Підготувала та провела вчитель

початкових класів

Чернега Н.Ф.

 Мета: ознайомити учнів з традиціями, звичаями українського козацтва,

            пробуджувати почуття відповідальності за долю країни; виховувати

            глибоку повагу до козаків, які віддали своє життя в ім’я майбутнього

            людства, розширити знання учнів про життя, обряди, звичаї козаків;

            розвивати почуття гордості за минуле нашої  Батьківщини, прищеплю-

            вати любов до Вітчизни.

      Місце проведення:   актовий  зал.

     Обладнання: мікрофони; аудіоапаратура.

Зал прикрашений малюнками учнів на козацьку тематику, портретами  гетьманів України. На сцені на почесному місці стоять  Державний Прапор України та загонові прапорці класів.

На фоні музики на сцену йдуть ведучі.

 

Вчитель.  Україна! Країна краси і радості, різних звичаїв і обрядів, щирої народної пісні, швидкого танцю, пишної природи, а головне – добрих, гостинних людей. (Звучить козацький марш, виходять козаки)               Добрий день вам, друзі щирі!

 

      1. Хай живеться вам у мирі.

       Не минайте нашу хату,

       Бо у нас сьогодні свято.

 

      2.  Є святкових днів багато,

На листках календаря.

 

3. А між ними й наше свято –

Віншування козачат.

 

4.Ми є діти українські,

Хлопці і дівчата –

 

5. край наш – Україна, -

Щедра і багата.

 

6. Рідне небо, сонце ясне,

Місяць, зорі срібні,

 

7.Рідний народ – українці,

Всі до нас подібні.

 

Пісня  « Маленька україночка».

 

8. Все, що рідне – хай нам буде

Найдорожче і святе!

 

9. Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе.

 

10. Ми є діти українські,

Український славний рід.

 

11.Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

 

12. Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

 

13. І у школі всі вчимося

Рідний край любити

 

Вчитель. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

Корені нашої духовності - у минулому, коли була «ненька-мати - Запорозька славна Січ».

 

1-й  ведучий. Запорізька Січ – це наша історія, біографія наших прадідів. Вона – праматір української державності і реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам турецьких султанів, кримських ханів та польської шляхти поставити український народ на коліна.

 

2-й  ведучий. Запорізька Січ! Козацтво… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості.

 

3-й  ведучий. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Тому на Запорожжі завжди будували церкву Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ

Сьогоднішніх козачат також супроводжує образ Пресвятої Покрови.

 

5-й  ведучий. Щороку український народ  відмічає свято Пресвятої Покрови –покровительки всього роду козацького. Це свято  є не тільки релігійним, а й національним. Указом Президента України - 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва!

 

6-й  ведучий. Існує переказ, що після зруйнування Запорізької Січі, 1775 року, козаки, що пішли за Дунай здаватись на милість турецького султана, взяли із собою і образ Покрови. Так вже склалося, що українці нині живуть по всьому світу. Розігнала їх гірка доля: революція, репресії, голод, війна… Але Пресвята Покрова і в далеких світах оберігає своїх синів та доньок

 

 

7-й  ведучий. Запорізькі козаки на чолі з Богданом Хмельницьким звільнили Україну від поляків і монголо-татар, утворивши Українську державу. Але розтерзаною і знесиленою була Україна. І через деякий час підпала під вплив Московської держави.

 

8-й  ведучий. Збігали роки. Українці мріяли про незалежність. Великий Тарас Шевченко вчив «Борітеся - поборите». І побороли. Насилу діждався наш народ – стала Україна незалежною, самостійною, суверенною державою. Будуємо нове життя, творимо нову державу. І пам’ятаємо про лицарів українського народу – козаків.

 

Фанфари  (Звучить козацький марш, виходять атаман)

Тато -атаман.  Вельмишановна шкільна громада.
Щиро вітає вас Козацька Рада.
В день цей святковий ми так урочисто
Славимо Торговицю - рідне місто!

Агов, братове! Всі на раду!

Козаки збираються на козацьку раду.

Славна наша Україна,
А ми її діти,
Поки живі на цім світі -
Будемо радіти.
І ця радість хай озветься
По всьому роздолу,
Хай вороженьки здригнуться…
Бо «Козацькому роду - нема переводу!» 
А що, козаки!
Дайте слово сказать,
Чи не час до коша козачаток приймать!

Козак 1. Саме час! В самий раз!

Козак 2. Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
У наше коло викликаэмо,
Їх перевірити жадаэмо!

Козак 3 Запрошуємо до залу юних козачат

 

Козацький марш.

 

Козак 4 Нехай же буде свято в нас на славу! Рівняймось! Струнко

 

Вчитель Настав час познайомитися з нашими козачатами

 

Учні-козачата:

 

 1. Любі друзі! Хоч маленькі,

 Ми вже добре про це знаєм,

 Що зовемось українці

 Й українських предків маєм.

 

 2. Батько, мати, брат, сестричка

 І всі інші члени роду –

 Всі належать до одного

 Українського народу.

 

3. Бо родитись українцем –

 Це велика честь і слава,

 Рідний край свій полюбити –

 Найважніша з усіх справа.

 

 4. В нім пливуть глибокі ріки,

 І шумлять степи безкраї,

 Стрункі гори пнуться в хмари,

 Синьооке море грає.

 

 5. Буйне збіжжя колосисте

 На врожайних росте ріллях,

 Є у надрах сіль і нафта,

 Віск, залізо і вугілля.

 

 6. Але, щоб цю землю свою

 Міцно, щиро покохати,

 Треба все її минуле

 Добре вивчити, пізнати.

 

7. Треба знати те, як предки

 На землі цій колись жили,

 Як її грудьми своїми

 Заступали – боронили.

 

8. Гей, козаки-козаченьки,

 Славно вміли жити,

 Від заклятих воріженьків

 Землю боронити.

 

9. Нині – вільна й незалежна

 Україна – ненька.

 Її ревно захищають

 Нові козаченьки.

 

10. Ми є діти українські ,

 Хлопці та дівчата.

 Рідний край наш – Україна,

 Красна і багата.

 

 11. Присягаємо, край наш рідний,

 Над усе любити,

 Народ рідний шанувати

 І для нього жити.

 

12.Отже нам вже саме час

Приєднатися до вас,
Станемо і ми такі
Велетееееееенські козаки!

 

Козак 5. Оце так зміна в нас росте!

Розумні, сильні, кмітливі, голосисті!

 

Козак 6. Козацькому гурту ви бачиться раді.

Скажіть, чи готові ви жити по правді.

 

Діти. Готові! ( козачата підіймаються з місць та стоять до кінця присяги).
 

Козак 7. Ви справжні козацькі нащадки. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А нумо, козаче, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

 

Козак 8. ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

 

1. ЧЕСТЬ І ДОБРЕ ІМ’Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧІ ЗА ЖИТТЯ.
2. ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО І НАРОД ТВІЙ.
3. КОЗАКИ ВСІ РІВНІ У ПРАВАХ.
4. БУДЬ ПРАЦЬОВИТИМ НЕ ЛЕДАРЮЙ.
5. СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ КЕРМАНИЧАМ.
6. ДОТРИМУЙ СЛОВА, СЛОВО КОЗАКА БАГАТО ВАЖИТЬ.
7. ПОВАЖАЙ СТАРШИХ, ШАНУЙ СТАРІСТЬ.
8. ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, ЖИВИ ЗА ЗВИЧАЯМИ СВОГО НАРОДУ.
9. ЗГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧАЙ.

 

Тато-атаман. Час наших юних козачат ,

                Урочисто до лав козацьких зарахувать.

 

Присяга юних козачат:

 

Бути чесним і сміливим!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Боронити справедливість!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Цінувати побратимство!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Шанувати всі народи!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 До освіти прагнуть завжди!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 І плекати рідну мову

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Не порушувати клятву!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Щоб козацькому роду

 Не було переводу,

Присягаєм на вірність

 Вітчизні й народу!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 

Директор  школи  Тож присягнулися ви, що правил цих  не забудете,

Що справжніми синами свого народу будете.

Щоб козацькому роду не було переводу.

Присягаємо на вірність Вітчизні й народу!

Пісня «Козачат»

 14. Як квіти у гаю барвисті та пишні,

Ми всі – укранська сім’я,

15.  Ми будем творити, учитись,

Бо світить нам вільна зоря.

 

16. . Бо прадіди наші свободу любили,

Вели у майбутнє синів,

17. І нам, їх нащадкам, вони заповіли

Вкраїну любити, як дім.

18. Хай сонце нам сяє ясне у високості

І землю плекає святу.

Разом «Козацькому роду нема переводу»  –

Я в серці ту клятву ношу.

 

 Ведучий.

 Гей, ви, запорожці – вітер в чистім полі,

 Научіть нащадків так любити волю.

 Гей, ви, козаченьки – спомин з м’яти-рути,

 Научіть минулу славу повернути.

 Тож бажаєм вам щастя земного, здоров’я міцного,

 Неба голубого, хліба запашного.

 І щоб  Козацькому, славному роду

 Від роду і до роду не було переводу!

 

Козацька пісня «Сяяли на сонці шаблі запорожців»