Сценарій позакласного захода на тему "Афганістан: наша пам'ять і біль"

Демонстрація фільму «Вспомним Афганістан»

Ведучий.  Доброго дня, шановні гості та присутні у цьому залі. Сьогодні ми запросили вас на зустріч з воїнами афганцями з нагоди виведення військ колишнього Радянського Союзу з Афганістану.

Будь-яка війна - це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі - людським життям.

Ведучий. Почесним гостем нашої зустрічі є безпосередній воїн афганської війни, який присутній у залі. Це Василенко Ігор Анатолійович.

Ведучий   В народну пам’ять глибоко врізалася неоголошена афганська війна, відгомін якої ми відчуваємо й досі. Вона чорним смерчем пронеслася над просторами України, зачепила переважно прості родини робітників і селян, які віддали своїх, часто єдиних, синів до армії, невідаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.

Ведучий  3  На цвинтарях України з’явилося понад три тисячі свіжих могил з юними обличчями на фотографіях.

Ведучий 4  А  на могильних плитах ще  довго забороняли писати справжню причину загибелі, байдуже посилаючись на інтернаціональний обов’язок, від чого, вмить посивілим батькам, було вдвічі важче.

Ведучий 5 Багато наших воїнів, які виконували  свій  інтернаціональний  обов’язок, були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих–пам’ять.

Ведучий 6 Сьогодні виповнюється 26 років з дня виводу радянських військ з Афганістану. І ми всі зібралися в цій залі, щоб вшанувати тих, хто поліг у афганських ущелинах і вшанувати тих яким пощастило повернутися до рідного дому.

Ведучий 1 Тому що допоки на Землі існують гарячі точки, допоки порушується біблійна заповідь «Не убий», ми не повинні заспокоюватися. Там, де пролилася кров, виростає ненависть. Де виростає ненависть – сіється смерть.

Ведучий 3 70 років назад закінчилася  Велика  Вітчизняна  війна.  Прадіди наші думали, що та війна  - остання. Вони не  знали, що їхніх онуків також називатимуть ветеранами. І навіть припустити не могли, що учасниками бойових дій можуть бути їхні правнуки.

Ведучий.   Повідайте, повідайте синам,

Повідайте всім дітям, ветерани,

Які шляхи пройти судилось вам

Крізь полум’я Гардеса й Кандагара.

Ведучий Тож надамо слово ветерану афганської війни. Це скромна людина, які не люблять розповідати про всі свої подвиги:

Слово надається Василенко Ігорю Анатолійовичу

 

Вірш

«Чорний тюльпан»

Не знають , ні мати, нім батько того,

Де куля ворожа догнала його

Він впав на афганський гарячий пісок

Водички б із маминих рук, хоч ковток

І спраглі уста промовляють: «Матусю,

Не плач, смерті я не боюся».

Як треба йому зараз маму і тата,

І стала в очах, рідна батьківська хата

Коротке життя, як іскринка в вогні

Він ще не нажився на рідній землі,

А треба вмирати в чужому краю.

Він місію виконав чесно свою..

Багато ж хлоп’ят наших йшло у Афган.

А звідти привозив їх «чорний тюльпан».

«За що!!?» Над синочком кричить рідна мати.

І хто на це може їй відповідь дати…..

 

Ведучий.    Пам'ять! Гірка пам'ять війни!

Вона ніколи не згасне.

Пам'ять! Що ти залишила?

Знову пам'ять ожива вогнем пекучих ран.

Ніколи не забути нам тебе, Афганістан!

 

Відео-пісня «Кукушка»

 

Ведучий 5 27 грудня 1979 року за рішенням Політбюро ЦК КПРС, очолюваного Леонідом  Брежнєвим, війська СРСР увійшли до Афганістану для підтримки прокомуністичного режиму Народно-демократичної партії  Афганістану. Спочатку радянські війська розташовувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території Афганістану.

Ведучий 1 Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників, і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану. Однак воєнні дії не припинялися. Восени1988 року за наказом з Москви розпочалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдала нищівного удару по кишлаках уздовж траси Кабул – Саланг, якою мали виводити війська. 15 лютого 1989 року останній  радянський солдат залишив афганську землю.

Ведучий Через  безглузду  афганську війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. 15 тисяч воїнів загинуло у радянсько-афганській війні.

Ведучий 1 Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів; з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

Ведучий Війна в наш дім проникла тихо,
                Згасивши тисячі життів
                І залишили біль і лихо
                Печалі вдів і матерів.

Ведучий Поставте скибку хліба на стакан
                І голову схиліть в скорботі вічній
                За тих, кого убив Афганістан,
                Чиї він душі зранив і скалічив.
 

Ведучий

Ніхто незабутий,

На попіл ніхто не згорів…

Хвилина мовчання…

Пекуча й терпка, як сльоза,

Хвилина мовчання –

Чиєсь материнське страждання.

Хвилина мовчання –

В ній наша любов і гроза.

Як пам'ять полеглих,

Священа хвилина мовчання.

 

Прошу вшанувати пам'ять всіх загиблих воїнів – інтернаціоналістів хвилиною мовчання.

 

Війна . Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна.

 

(Виходить учень і читає вірш «Останнє побачення»)

Ти чуєш мамо, як мені болить?

Та я ж терплячий, знаєш … Мамо де ти?

Чекай, не йди, затримайся на мить ……

Чому так тихо розмовляють кулемети?

Як добре, мамо, що зустрілись тут, тепер.

Я не чекав тебе побачить під Кишином.

Після Афгану обіцяють в ГДР…..

Пробач, перехопило горло димом.

Ні! Ні! До БМП ти не ходи!

З усіх сторін по ній, душмани б’ють прицільно!

Та краще дай мені хоч крапельку води …..

Чому ви посивілі стоїте,

Над цинковою плачете труною?

Мене нема у ній! Ви бачите? Проте

Хіба один такий я повернувся з бою?

Ти чуєш, земле матінко? Болить!

Чому дозволила дітей своїх спалити?

Смертельний біль вгамується вмить

Не згасне біль у тих, хто мусить жити.

 

Пісня «Зажгите свечи»

 

Ведучий Наша шана тим, хто носить ім’я воїна.
               Вічна пам’ять полеглим.
 

Ведучий Молодь сьогодення щиро вдячна за Ваш героїзм та відвагу, за мужність, за силу, за наше життя.

Ведучий Сьогодні багато хто порівнює «чужу війну» (бо саме так називають афганську війну) з тими трагічними подіями, які відбуваються зараз на сході. Ми маємо пам’ятати минуле, щоб уникнути аналогічних помилок у майбутньому.

Пісня про Україну

Ведучий   Сьогодення донесло нам важливість миру на землі, ми переоцінили  важливість життя. Ми обіцяємо ніколи не забути, якою ціною відвойовується мирне життя.  Висловлюємо вдячність і бажаємо всім «афганцям», патріотам нашої країни  здоров’я, щастя, злагоди, добробуту, душевного спокою та МИРУ!

 

Слава Україні!

Героям слава!