ШАНУЙ БАТЬКА І МАТІР СВОЮ, ЩОБ ДОВГИМИ ДНІ ТВОЇ БУЛИ НА ЗЕМЛІ

ШАНУЙ БАТЬКА І МАТІР СВОЮ, ЩОБ ДОВГИМИ ДНІ ТВОЇ БУЛИ НА ЗЕМЛІ

Мета: ознайомити учнів з правилами культури поведінки і взаємин у сім ї; виховувати в них любов до батьків, чуйне ставлення, вміння цінувати їх важку працю.

 

Мати і батько… найближчі і найрідніші люди для кожного з нас. Скільки ночей недосипає мати, доглядаючи свою дитину, скільки сил прикладає батько, щоб забезпечити сімю, дітей всім необхідним.. Тому сьогоднішня наша розмова з вами буде саме про них, про батька і матір. «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Ці слова відомі всім нам, адже це одна із десяти Божих Заповідей, які ми повинні знати і свято виконувати.

Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто ще з малечку не вмів бути хорошим сином, ніжною донькою. Подумайте, як багато зробила для вас мама. Та й тепер їй багато доводиться працювати. Вона готова пожертвувати всім, тільки щоб добре було її дітям. А чи завжди ви цінуєте її любов?

 

На світі білому єдине

Як і Дніпрова течія

Домашнє вогнище родинне

Оселя наша, рід, сім я

1. Шановні гості! Дорогі батьки, наші рідні, вітаємо вас на нашому святі.

 

 

 

2. Запрошуємо на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято родинне.

 

 

Учень. Моя сім’я і дорога родина —

 Це тато, мама, бабця і дідусь,

 Сестричка, братик і любов єдина,

 І я у них також любити вчусь.

 Мені тут тепло, затишно і тихо,

 Надійно, світло, радісно завжди.

 Мене в родині оминає лихо,

 З усім на світі я біжу сюди.

 

Учень. Чи радість світла в серденьку буяє,

 Чи сльози гіркі ллються із очей.

 Я йду в родину, я ж бо добре знаю,

 Як люблять у моїй сім’ї дітей.

 Пригорне ніжно матінка дитину,

 Положить тато руку на плече.

 Я завжди можу спертись на родину,

 Тут серце біль тяжкий не обпече.

 

 Учень. Бо є любов, підтримка і увага,

 Є тепле слово — щастя джерело.

 Панує у родині в нас повага,

 Любов прадавня, ласка і тепло.

 

Учень.. Любов, мов сонце, душу зігріває.

 Без неї дітям в світі не зрости.

 Вона усім в житті допомагає,

 І здатна у пітьмі людей вести.

 

Танець РОДИНА

Учень. Чом сьогодні радісні і ти і я?

Бо прийшла у школу вся моя сім я!

Це найкраща в світі матінка моя,

Люба, наймиліша, ясная зоря.

Учень. Ось сидить татусь – опора він моя,

Його привітаю з нашим святом я.

Для мене найкращим є його ім’я,

Буть на нього схожим дуже хочу я.

Учень..

Як мені вас не любити

Рідний тату, мамо?

Та ви ж мене згодували

 І дбали про мене.

Та ви ж мене згодували

Щирими руками,

Ой нема так ніде в світі,

Як в батька і мами.

Учень. Батько розуму навчає,

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже,

Щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і ненці

Добре відплатився.

Учень. Діти мріють, ласкою зігріті

Щоб ніколи не було біди,

Поруч щоб були у цілім світі

Мама й тато з нами назавжди.

 

Учень. Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,

 А скільки любові у них і тепла!

 Вони для дітей означають багато,

 Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

 Бо тато і мама — це рідні нам люди,

 Рідніших у цілому світі нема.

 З батьками дитина захищена буде,

 І душу дітей не остудить зима.

 

 

Учень.  Два слова крилатих — і серце радіє!

 Й летить наче пташка в ясне майбуття.

 Вони нам дали і натхнення, й надію,

 Й найбільше у світі — це наше життя!

 

 

Віолета Тимофієва «Я дякую богу за маму»

Учень. Словечко хочу мовити за тата,

 Бо він мені порадник, захисник.

 Він так мені розказує багато,

 І я до бесід щирих дуже звик.

 Він вчить мене у цьому світі жити,

 До праці залучає кожен раз.

 Учень.

Вчить бути вірним, відданим, дружити

 І не підводити ніколи друзів, клас.

 Бо щира дружба всіх людей єднає

 І робить добрими та чесними людьми.

 Життя хорошого без дружби не буває,

 А в дружбі всі зростемо мудрі ми.

 

Учень. Запитайте мене, діти,

Хто рідніш мені на світі?

Безперечно, та людина,

Яка любить свого сина.

Сильна, мужня, що все знає

І мене всього навчає.

Вміє добре майструвати –

Це мій любий, рідний тато!

 

Учень. Тато, татусь, таточко. Це він має сильний характер, міцні руки, які можуть все зробити, полагодити. А як усміхнеться тато, то скільки ласки в його погляді. І де не глянеш всюди бачиш його руку.

Учень. Споконвіку батько в сімї був господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та оберігати. Батьків приклад мав у родині велике значення. Особливо хлопчики намагалися наслідувати батька, бути таким же, як він.

 

Учень. Дорогий, хороший, любий тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, любий тату!

Як чудово, що у нас ти є.

Учень. У суботу тато прибирає,

Добре знає діло він своє,

Миє все , підлогу натирає

Вихідний матусі він дає.

Учень. Горе чи нещастя, чи біда яка

Всіх нас виручає татова рука.

Татова правиця знає труд і піт

Із руки цієї ми йдемо у світ.

Учень. А коли татусь відпочиває,

Кожен з нас стихає і мовчить.

Нам він потім книжку прочитає.

Або грати в шахи нас навчить.

Учень.

Розкривши широко, мов крильця рученята

До тата бігла донечка мала,

На дужі плечі впевнено злетівши,

За шию татка ніжно обняла.

Усе таким малим тоді здавалось

Із висоти батьківського плеча,

Дівчатко щирим сміхом заливалось,

А десь буяла цвітом алича.

 Учень. Маленька донечка, мов татова перлинка,

О! Скільки гордості у татових очах.

Пригорне ніжно,

По голівці гладить…

Це я була! Оте мале дівча.

Промчали швидко, наче коні, роки

І виросла вже донечка твоя.

 

 Пісня Н. Май «Тато».

 

Учень. Мама. Найдорожче слово в світі. Де б ти не був, що б ти не робив, вона назавжди освітить твій шлях ніжним серцем, відданим тобі.У дні важкі, і дні, на щастя щедрі, - вона завжди з тобою.

Учень. Материнство… Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками. У всіх народів і у всі віки Жінка-Мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища, її мудрість поважали в сімї, в її розрадах знаходило спокій зранене і зболене синівське серце.

Учень. Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. В одному арабському прислів’ї говориться, що Бог створив на світі матерів для того, щоб заступали бога там, де його нема.

Учень. О! скільки в світі сказано про маму,

Написано пісень і складено віршів!

Своїй матусі хочу я так само

Подарувати серця свого спів.

Учень. Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я –

Рідна матінка моя.

Учень. Уклін тобі, тобі пошана

В цей день святковий, люба ненько,

За ті важкі години ранні

За золоте твоє серденько,

Що все віддало б в любім зриві,

Щоб тільки ми були щасливі.

Учень. Дарунків, золота не маєм,

Щоб до ніг тобі зложити.

Однак тут спільно присягаєм,

Що доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Тобі дамо, кохана ненько!

Учень. Дамо любов, дамо пошану,

Мольбу зі шлем Христові Богу,

Щоби кріпив тебе, кохану,

І літ життя тобі дав многих.

 

Пісня «Рідну маму бережіть»

 

Учень. Моя матусю рідна і свята.

Цілую твої руки працьовиті,

Щемить в моїй душі якась вина…

Кладу до ніг твоїх земні всі квіти,

Люблю тебе, бо ти в житті одна.

Учень. З чим мамину любов нам порівняти?

 Із сонечком, що світло шле й тепло...

 Готова мама все для нас віддати,

 Щоб дітям добре й сонячно було.

Учень. Чи з зорями її нам порівняти,

 Що наче мрії, в небі миготять?

 Матуся й зірку нам готова зняти,

 Її на щастя дітям дарувать.

Учень. Любов її не має меж — безкрая

 І безкорисна, світла й чарівна.

 Любові більшої у світі не буває,

 Любити може так лише вона.

                                         Матусина калина

Кущ калини квітне біля хати,

Мов дівчина в пишному вбранні.

Посадила ту калину мати,

Рідна моя ненька навесні.

 

Виросла калина всім на радість,

Білопінно, весело цвіте.

До матусі крадеться вже старість,

Та є в нені вічне і святе.

 

Бо тріпоче листям тополина,

Ронить ружа ніжні пелюстки,

Бо цвіте матусина калина –

Серця дар і щедрої руки.

 

Все те вічне в мене переллється,

Мов калини кетяги – вогні,,

І матусі битиметься серце

Вічною любов’ю у мені…

 

 

Пісня «Мамина калина»

 

Учень Наша родина –це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

Учень Моя бабуся, люба, гарна й мила

Вона найкраща від усіх людей

І хоч вона вже трохи посивіла

Але так щиро любить нас – дітей

 

Учень Дорога бабусю

Хай тебе в своїй опіці Бог не покидає,

Хай тобі міцне здоровя

І силу посилає

 

Учень Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,

Та й не тільки їм одним

А й дідусенькам своїм.

 

Учень Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку

 

Учень Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій

Мій дідусю дорогий

 

Учень Одного роду ми і племені одного.

 Зростаємо у радісні часи.

 Тому усе, що в роду є святого, —

 В своєму серці з гордістю неси.

 

Учень  Любов до праці, прагнення до волі,

 Гостинність, щедрість і красу душі.

 І доброту, і пісню на роздоллі

 В характер свій ввібрати поспіши.

 

Учень Ти — українець, пам’ятай щоденно,

 Що ти свого народу славний син.

 До всього стався творчо і натхненно —

 Ти неповторний і такий — один.

 Тому затям, що треба чесно жити,

 Повинен досягнути висоти.

 В житті своїм завжди добро творити

 І промінь сонця до людей нести.

 

Пісня «Батькам»

 

ВІРШ ПРО БАТЬКІВ

Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта –

 Від тата й мами йде і від родини –

Незаперечна істина свята.

. Сім’я, родина – це велике диво.

Там є любов і ласка і тепло.

. Там дітям затишно і радісно, й щасливо,

Сьогодні так і завжди так було.

.Сім’я, родина в кожного хай буде,

В ній стільки щастя, мудрості й тепла!

Живіть щасливо на землі цій люди,

Й щоб доля ваша світлою була!

 

Заключне слово вчителя.

«Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти» , - говорить народна мудрість. «Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей не можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей», - говорив В. О. Сухомлинський.

То ж завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів. І на згадку про цю виховну годину я хочу вам роздати пам’ятку для дітей