Сценарій позакласного заходу до Дня рідної мови

Староприлуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій позакласного заходу

з української мови

 

«МОВНА СИТУАЦІЯ НАВКОЛО НАС

КРІЗЬ ПРИЗМУ БАЧЕННЯ УЧНІВ ШКОЛИ»

 

(за матеріалами самостійної роботи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Координатор проекту:   Алла Олегівна Давідчук

 

 

2021 р.

Зала підготована відповідно до тематики заходу, який проводять двоє ведучих, спілкуючись із журналістом Інокентієм (прототип героя українського шоу «Файна Юкрайна»). Почергово вони оголошують вставні епізоди (ситуації з життя, статистичні дані, додаткову інформацію для глядачів тощо).

• ВЕДУЧА: Доброго дня, шановні гості. Сьогоднішній захід, присвячений Дню рідної мови, ми вирішили провести у нетрадиційній формі, аби подати підготовлений матеріал цікаво та доступно. Наше молоде покоління не може залишити байдужим мовна ситуація, що склалася в країні, в обласному центрі, довколишніх населених пунктах та у селі зокрема. Тому й предметом спостереження було обрано рівень культури усного й писемного мовлення мешканців м. Вінниці, смт Липовця, смт Турбова, с. Стара Прилука й учнів та вчителів нашої школи. Пропонуємо вашій увазі творчий проєкт «Мовна ситуація навколо нас крізь призму бачення учнів школи».

До зали входить Інокентій зі своїм оператором.

ІНОКЕНТІЙ: Толя… Толя, чуєш? Це певно тут. Толя! Заходь!. Ну чого ти став, як валянок? А ми точно туди попали? Давай когось спитаємо. Толя, Толя, знімай! Я зараз знаходжусь в такому дуже цікавому, я б навіть сказав, дуже інтірєсному такому місці… Тут так багато людей. Давайте когось запитаємо, а чого це вони тут всі такі виряджені і наряжені зібралися? Добрий день, добрий день. А скажіть, скажіть, будь ласка, а що то воно таке є? Чого це у вас тут таке ото збіговисько?

• ВЕДУЧА: Доброго дня. Ви потрапили на відкритий захід, присвячений проблемі культури мовлення мешканців жителів села Стара Прилука й довколишніх населених пунктів.
• ІНОКЕНТІЙ: О! Толя, значить попали! Я Інокентій, а це Толя. Мене прислало сюда моє начальство, ото, мовляв, я ізвєсний журналіст на ізвєсному каналі, несу якісь нісенітниці, і вживаю якісь неправильні слова, що не відповідають якимсь там нормам… Це так чи не так?
• ВЕДУЧА: На превеликий жаль, у мовленні більшості мешканців не лише нашого села, а й інших місцевостей трапляється численна кількість мовленнєвих помилок. Чи не найбільшу кількість із них становлять кальковані слова, так званий суржик.
• ІНОКЕНТІЙ: Скажіть, скажіть, шо я таке нарушаю? Чи є в мене отой, як Ви кажете, як його, отой, суржик?
• ВЕДУЧА: Відповісти на це запитання Ви, Інокентію, зможете самі, якщо знатимете, що таке суржик. Справді, а що ж розуміють під поняттям «суржик»? Допоможуть нам у цьому такі лексикографічні праці, як Великий тлумачний словник української мови та Енциклопедія української мови.

Заздалегідь підготовані учні повідомляють глядачам трактування термінів «літературна норма» та «суржик», апелюючи до відомих лексикографічних джерел.

 

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

• УЧЕНЬ: Академічний тлумачний словник української мови та Великий тлумачний словник сучасної української мови подають таке трактування термінів «суржик», «літературна мова», «мовна норма».

СУ́РЖИК (у) – 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші. 2. перен.розм. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова.

ЛІТЕРАТУ́РНА МО́ВА – наддіалектний, унормований різновид національної мови, що є основним засобом спілкування в більшості соціальних сфер. У такому ж значенні використовують поняття «загальнонарародна мова». В англійській мові на позначення цього різновиду нац. мови застосовують термін «мовний стандарт», або «стандартна мова» (standard language, standard Englisch), у нім. – «висока мова» (Hochsprache). Літературну мову трактують також як засіб порозуміння всіх представників народу без розрізнення віку, статі, соціального походження та території проживання.

НО́РМА МО́ВНА – сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування у певний період розвитку мови і суспільства. Норма мовна – головна категорія культури мови, а також важливе поняття загальної теорії мови. Розрізняють єдино мов живі, обов’язкові норми мови, які відбивають характерні ознаки системи мови, і норми літературної мови.

 

 

• ІНОКЕНТІЙ: Поняв, ой, тобто зрозумів
• ВЕДУЧА: Тепер кожен знає, з чим нам потрібно боротися.
• ІНОКЕНТІЙ: О! Скажіть, скажіть, а отим, як Ви кажете, суржиком, получаєця, розмовляю тільки я?
• ВЕДУЧА: На жаль, суржиком розмовляє більшість. На цю хворобу більшою чи меншою мірою занедужала велика кількість українців. На сьогодні вона паразитує в усіх сферах суспільного життя: у транспорті, армії, лікарні, на ринку, а також у школах та інших навчальних закладах, де, здавалося б, це явище повинно викорінюватись щонайперше. Пропонуємо переглянути кілька реальних ситуацій, а також інший варіант кожної з них – бажаний.

 

«У ТРАНСПОРТІ»

(неправильний варіант)

Актори: водій, дівчина, бабуся, кілька пасажирів без тексту.

• Здрасті, доця, в скільки часов підходить автобус?
• Автобус буде через пару минут.
• Спасіба, доця!
• Пожалуста.

(Під’їжджає автобус)

• Автобус битком набитий, заходимо тільки з білєтами.
• Чи нема у вас лишнього білєта?
• Один остався. 20 рублів!
• Шо ж так дорого? Пінсіонери ж мають льготи.
• Бабушка, які льоготи в наш час? 20 значить 20!
• (Тихо)От люди пішли.

(До водія)Давай хоть так, аби сидіти було удобно.

• Посадіть старушку. Шо, всім ліньки? Тоді встану я. Сідайте, бабушка.
• Ой, спасіба! (Сідає)

(До водія) А в скільки часов відходить наш автобус?

• Уже їдем, бабушка. Всі зайшли? Осторожно, закриваю двері!
• ВЕДУЧА: Але нам хотілось би, щоб все було по-іншому.

(правильний варіант)

• Доброго дня, доню! О котрій годині підходить наш автобус?
• Автобус буде через кілька хвилин.
• Дякую, доню!
• Будь ласка.

(Під’їжджає автобус)

• Автобус повнісінький. Заходять лише ті, хто придбав білети.
• Чи нема у вас зайвого квитка?
• Один залишився. 20 гривень.
• Чому ж так дорого? Пенсіонери ж мають пільги.
• Бабусю, які пільги в наш час? 20 значить 20.
• (Тихо) От люди тепер.

(До водія) Ну, нехай хоч так, аби сидіти було зручно.

• Звільніть хтось місце для бабусі. Що, ніхто не хоче? Тоді встану я. Сідайте, бабусю.
• Дякую (Сідає).

(До водія) О котрій годині відходить наш автобус?

• Уже їдемо, бабусю. Всі зайшли? Обережно, зачиняю двері.

 

• ІНОКЕНТІЙ: Ото поняв, Толя?! Поняв, як треба говорити, коли будеш їхати до бабці в село грядки полоти? Чуєте, чуєте, а Ви казали, шо в школі тоже якось не так говорять. То ж вони там всі навчані і розумні… То ж як це вони можуть неправильно говорити?
• ВЕДУЧА: Інокентію, зараз ви пересвідчитесь у тому, що мовлення деяких вчителів та учнів шкіл далеке від ідеалу. Сценка «У школі».

 

«У  ШКОЛІ»

(неправильний варіант)

Актори: вчитель, двоє учнів зі словами, кілька учнів без слів.

 - Діти, закрийте у класі вікно, бо сквозняк.

Скільки вам повторювати: треба стерти дошку. Сідайте.

Не став на парту портфель.

• Марія Іванівна, а як ми написали контрольну роботу?
• Погано. Ніхто, навіть самі кращі учні не рішили третьої задачі.
• А як я зробила?
• Ти взагалі попутала всі правила!
• Так Ви ж не об’яснили!
• Да! Да! Да!
• Тихо! Давайте працювати.

Наталко, чому рівняється цей вираз?!

• Я не знаю.
• Хто знає, підніміть руку. Шевеліть мозгами! Лєна!
• А я не зробила завдання із-за хвороби.
• Я намагаюся заповнити пробіли у ваших знаннях, а ви не хочете вчитися.
• Бо ви все заставляєте вчити напам’ять.
• Ага. Значить будемо займатися з кожним окремо.
• ВЕДУЧА: А в ідеалі повинно бути так.

(правильний варіант)

• Діти, зачиніть у класі вікно, бо протяг. Невже вам потрібно постійно нагадувати витерти дошку? Сідайте. Не клади на парту портфель!
• Маріє Іванівно, скажіть, а як ми написали контрольну роботу?
• Погано. Ніхто, навіть найкращі учні, не розв’язали третьої задачі.
• А як я виконала завдання?
• Ти переплутала усі правила.
• Але ж Ви нам нічого не пояснили!
• Так! Так! Так!
• Тихше! Працюймо!

Наталко, чому дорівнює цей вираз?

• Я не знаю.
• Хто знає, піднесіть руку. Поміркуйте! Олено!
• Я не виконала завдання через хворобу.
• Я намагаюся заповнити пробіли у ваших знаннях, а ви не хочете навчатися.
• Бо Ви примушуєте вчити напам’ять!
• Добре. Тоді працюватимемо з кожним індивідуально.

 

• ІНОКЕНТІЙ: Ти ба, а коли я вчився в школі, то всі мої вчительки так говорили. Ото вже бачите, як навчили вони мене, шо то такий ізвєсний, а говорити правильно, получаєця, на вмію. Толя, Толя, де ти ходиш? Бігом сюда, знову шось показувати будуть.
• ВЕДУЧА: А зараз пропонуємо вашій увазі ситуацію «В лікарні».

 

«В ЛІКАРНІ»

(неправильний варіант)

Актори: працівник рецепції, лікар, пацієнт.

• Здрасті! Скажіть, пожалуста, коли Ратова приймає?
• Прийом начинається в вісім годин.
• Ага, спасіба.
• Здрасті, Валінтіна Олєксандровна, дуже вибачаюсь, що я вас побеспокоїла. Мені треба справка про стан здоров’я.
• Присядьте, будь ласка. Що Вас беспокоїть?
• В мене вчора голова боліла цілий день,то я в школу не ходила, а тепер нада справку.
• Потрібно більш серйозніше відноситися до свого здоров’я. Ви якісь таблєтки пили?
• Да, я випила «Цитрамон».
• Давайте я Вас спочатку послухаю.

Ага-ага, все нормально… часто Ви бачите сновидіння?

• Ні.
• Чи приймаєте снотворні засоби?
• Нє, я нормально сплю.
• Добре… Не рахуйте себе таким хворим. Треба взяти пробу крові: я Вам випишу направлення. У Вас просто легке недомагання. Я Вам випишу справку, тільки здайте аналізи і принесіть мені. Харашо?
• Да, спасіба велике.
• Підійдіть до медсестри, хай вона Вас запише.
• Угу, добре. До свідання.
• ВЕДУЧА: А мало би бути так.

(правильний варіант)

• Доброго дня! Скажіть, будь ласка, коли Валентина Олександрівна Ратова здійснює прийом?
• Прийом з восьмої години.
• Дякую.
• Доброго дня, Валентино Олександрівно! Прошу вибачити, що я Вас потурбувала.
• Сідайте, будь ласка. Що Вас турбує?
• Вчора у мене був сильний головний біль, тому я пропустила заняття в школі, а тепер мені потрібна довідка.
• Потрібно серйозніше ставитися до свого здоров’я. Ви приймали пігулки?
• Так, я випила «Цитрамон».
• Давайте я Вас послухаю. Так, так… Все нормально… Часто бачите сни?
• Ні.
• Чи приймаєте насонні засоби?
• Ні, у мене прекрасний сон.
• Добре… не вважайте себе таким хворим. Слід зробити аналіз крові. Я випишу направлення. У Вас легке нездужання. Я випишу Вам довідку про стан здоров’я, але не забудьте принести мені результати аналізів. Домовились?
• Так, величезне дякую!
• Підійдіть, будь ласка, до медсестри, вона запише Вас на прийом.
• Добре, підійду. До побачення.

 

• ІНОКЕНТІЙ: Нє, Толя, ну ти чув таке? Такі лікарі так можуть вилічити… А ці вчителі, лікарі – це ж інітілігєнція. Ти бачиш, Толя, навіть вони неправильно говорять, шо ж тоді казати про бабушок з базару…
• ВЕДУЧА: Інокентію, у Вас, й усіх інших, зараз є можливість переглянути сценку «На ринку».

 

«НА РИНКУ»

(неправильний варіант)

Актори: продавець, два покупці.

• Купляємо укроп, купляємо укроп – свіжий, з города. Зємляніка, лісні ягоди, лук рєпчастий, сємєчки висівні.
• Кроп по чому?
• Рубль піїсят пучок. Купляєте?
• Купляю. Заверніть в кульок.
• А по чому у вас стакан зємляніки?
• Вісім рублів стакан. Купляєте?
• Нє, не нада. Дуже дорого.
• Як хочете.
• Як картошка?
• Дуже добра! І всього 5 рублів кілограм.
• Добре, давайте.
• Скільки Вам? Кілограма три?
• Нє, Ви шо! Нашо мені так багато? Мені кілограмчик.
• Беріть більше, бо пожалієте. Картошка дуже добра!
• Ну харашо, давайте три кілограма.
• ВЕДУЧА: Проте, все мало би бути так.

(правильний варіант)

• Купуйте кріп, купуйте кріп – свіжий, з городу. Суниці, лісові ягоди, цибулю, соняшникове насіння.
• Кріп по скільки?
• Гривня п’ятдесят за пучок. Купуєте?
• Так, купую. Загорніть в пакет.
• Скільки коштує склянка суниць?
• 8 гривень за склянку. Купуєте?
• Ні, не потрібно. Занадто дорого.
• Як знаєте.
• По скільки картопля?
• Дуже смачна. І всього 5 гривень за кілограм.
• Гаразд, давайте.
• Скільки Вам, зо три кілограми?
• Ні, що Ви? Навіщо мені так багато? Мені лише один кілограм.
• Беріть більше, бо пошкодуєте. Картопля дуже смачна.
• Ну добре, давайте три кілограми.

 

• ІНОКЕНТІЙ: Толя, чуєш, треба твою бабцю срочно перевчати правильно говорити, може хоть так у неї на базарі покупці будуть, а то вона ото тако стоїть і говорить командірським тоном, як в армії.
• ВЕДУЧА: До речі, Інокентію, скажіть, будь ласка, Ви проходили службу в армії?
• ІНОКЕНТІЙ: Ну да, а я шо не мущина? Канєшно служив, а шо і там якось не так говорять?
• ВЕДУЧА: Інокентію, надаємо Вам можливість згадати свою молодість і переглянути сценку «В армії».

 

«АРМІЯ»

(неправильний варіант)

Актори: 5-7 солдатів без слів, молодший сержант, полковник.

(Заходить стрій з піснею «Белая стрекоза любви»)

• В одну шеренгу стройся! Рівняйсь, смирно, рівняйся на середину!
• Здрастє!
• Дверь покрастє!
• Шо за хрр в строю, младший сєржант? Вийти зі строю. Доповісти обстановку про прибуття новобранців.
• Докладую. Прибули. Харашо. Устроїлись.
• Свободний!
• Єсть!
• Рівняйсь, смирно, рівняйся на середину! В колону по два шагом марш! Ширше шаг!

(Виходить стрій з піснею «Белая стрекоза любви»)

• ВЕДУЧА: Однак і в цій ситуації мовлення повинно бути іншим.

(правильний варіант)

(Заходить стрій з піснею «Зеленіє туман»)

• В лаву шикуйсь! Рівняйсь, струнко, до середини глянь! Здрастуйте, товариші-новобранці!
• Здрастуйте, товаришу полковнику!
• Молодший сержант, перевірити наявність особового складу та доповісти.
• Рівняйсь, струнко, до середини глянь. Товаришу полковнику, особовий склад молодого поповнення вишикуваний. Осіб незаконно відсутніх немає. Командир відділення, молодший сержант Григорук.
• Стати в стрій!
• Так!
• Рівняйсь, струнко, до середини глянь! У дворяд ходом руш!. Довший крок!

(Виходить стрій з піснею «Зеленіє туман»)

 

• ІНОКЕНТІЙ: Даааа… Оце тако згадав армію і вспомнив, які пісьма мені в армію писала моя любіма… Аж сльози вийшли. Але якось вона так їх писала, шо приходило мені по пісім так штук 3. Як це вона так їх відправляла?
• ВЕДУЧА: Інокентію,можливо, ваша кохана неправильно зверталася до представника поштового відділення, тому Ви отримували не один, а кілька листів.

 

«У ПОШТОВОМУ ВІДДІЛЕННІ»

(неправильний варіант)

Актори: працівник поштового відділення, два відвідувачі.

• Слухай, давай зайдемо на пошту, бо ми не підписали на журнали.
• А куда?
• Та зайдемо в любе найближче почтове отдєлєніє.
• Харашо. Я за одно пісьмо заказне відправлю…

(Заходять до поштового відділення)

• О! Перерив!
• Ану візьми-но каталог ізданій.
• Ти диви як журнал і пріложеніє до журнала подорожало! А почтальйон не приновив ніяких ізвєщеній.
• Знаєш, я не получаю газет вже дві неділі.
• А ти хіба уплатила за газети?
• Да.
• А в почтовий ящик ти заглядала?
• Точно, треба заглянути.

(Перерва закінчилась)

• Женщіни, підходьте до вікна. Шо Вам?
• Я хочу відправити заказний лист по такому адресу.
• Вибачте, пожалуста, у нас пошта зараз дуже перегружена. Прийдіть через півгодини.
• Підходьте Ви. Шо Вам?
• Я хочу підписати на журнали.
• А пріложеніє до журнала будете брати?
• Буду. І ще у мене тут нема печаті. Поставте.
• Харашо. Давайте.
• А ще дайте мені почтову откритку.

 - ВЕДУЧА: А правильний варіант повинен бути таким.

(правильний варіант)

• Віто, зайдімо до поштового відділення, бо ми не передплатили журналів.
• А в яке відділення?
• Зайдемо в будь-яке найближче поштове відділення.
• Гаразд. Я за разом відправлю рекомендований лист.

(Заходять до поштового відділення)

• Перерва!
• Візьми каталог видань.
• Глянь, на скільки журнал та додаток до журналу подорожчали! А листоноша не приносив жодних повідомлень.
• Знаєш, я не отримую газет уже два тижні.
• А ти заплатила за газети?
• Так.
• А поштову скриньку ти перевіряєш?
• Справді, потрібно перевірити.

(Перерва закінчилась)

• Шановні, підходьте до вікна. Чим можу допомогти?
• Я хочу відправити рекомендований лист за такою адресою.
• Вибачте, будь ласка, у нас пошта зараз перевантажена. Прийдіть через півгодини.
• Наступний, будь ласка. Чим можу допомогти?
• Я хочу передплатити журнали.
• Додаток до журналів Ви також будете передплачувати?
• Так. Гляньте, тут нема печатки. Поставте, будь ласка.
• Добре. Давайте.
• І дайте мені ще поштову листівку.

 

 - ІНОКЕНТІЙ: Ізвіняюсь, але чи рішаються проблеми з отим суржиком десь на телебаченні, бо я лічно з ним ніколи не  мав діла?

• ВЕДУЧА: Про це ми дізнаємось, переглянувши інтерв'ю вашого колеги з представником влади.

Для наступної сценки було обрано можновладця, котрий, будучи при владі, публічно допускав величезну кількість помилок у своєму мовленні. Репліки героя Миколи Яновича подані навмисне з викривленням мовлення.

 

СЦЕНКА-ІНТЕРВ'Ю «АЗАРОВ У СТАРІЙ ПРИЛУЦІ»

• Доброго дня, шановні глядачі. В ефірі телепередача «Точка зору». І я її ведуча – _____________________________. Сьогодні ми говоримо про мовну ситуацію у Старій Прилуці. Нашим шановним гостем, який завітав до студії, є відомий політик, колишній прем’єр-міністр  України – Микола Янович Азаров. Доброго дня, Миколо Яновичу, дякуємо, що знайшли час і завітали до нашої студії. Отож, перше  запитанням, яке цікавить наших     глядачів, – це Ваше ставлення до мовної ситуації в країні, і у Старій Прилуці зокрема. Чи хвилює вона Вас?
• На маю думку, стан украінскай мові ївляєца найважчаю сітуациєю нашаї країни. Звєсна, мєнє хвілюєт така праблєма. Навєду мілінькій пріклад: скажітє, какій может біть парядак, єслі большая палавіна кєрманічєй дєржави размавляє расіськаю. Ну добрє, я вівчів єту мову, а інші?
• Тобто, Ви вважаєте, що витоки цієї проблеми криються у незнанні української мови нашими політиками?
• Нє так, шоб у нєзнанні, а дуже часта у нєразумінні багатаї салавінаї украінскаї мові.
• Дякую, дуже приємно, пане Азаров, що ви так високо цінуєте українську мову, хоч вона і не є Вашою рідною. А як давно Ви опановували українську мову? За який час це Вам вдалось?
• Протягам кількіх років я завзята вівчав украінску мову і вважаю, што домогся чімалих успіхав.
• Пане Азаров, скажіть, будь ласка, українська мова важка для вивчення?
• Розпочінаті била дуже нєлєгко, алє далє усьо пішло, як та кажуть, па маслі. Звічяйна, украінска мова важка для вівчіння, адже вана є аднією  с найскладнєших мов свєта і така мєлазвучна.
• Миколо Яновичу, чи вивчили Ви мову повністю? Чи досконало володієте нею? Як Ви вважаєте?
• Я то намагаюся, алє ж мова пастійна розвіваєца і асігнути їйо тєндєнциі нємажліва.
• Добре, дякую. Пане Азаров, як гадаєте, чи правильно Ви розмовляєте українською мовою і чи розумієте той факт, що Ваша вимова дещо різниться від мови українців?
• Мая асабіста думка така: я намагався усє еті рокі і намагаюся па цєй дєнь размавляті правільна, алє майо росіськє праісходжєніє трішкі пєрєшкаджає таму, а такаж на цє впліваєт майо аточєння, якє гаворить росіськаю : работа, сєм’я. Я паважаю украінску мову і украінскій народ і прашу вібачєння за тє, што мєсцями псую єї вімову.
• Дякую за щирі відповіді. Миколо Яновичу, я і наші телеглядачі, сподіваємось, що Ваше оточення стане більш українським, а Ви будете слідкувати за чистотою і правильністю української мови і підноситимете її на вищий рівень розвитку. Отож, гостем нашої програми, був відомий політик, громадський діяч, експрем’єр-міністр України і просто людина, яка думає, що досконало вивчила українську мову, Микола Янович Азаров. А з вами була я,___________________________________. До нових зустрічей.
•  
• ІНОКЕНТІЙ: Нє, ну ви таке бачили! Даже сам Азаров приїхав цю проблему рішати. Толя, ти точно всьо знімаєш? Ану-но зніми мене коло оцих от розумних людей, хай моя мама побачить, де я був.
• ВЕДУЧА: Переглянувши ситуації, ви переконались, що варто докласти ще чимало зусиль, аби наше мовлення відповідало чинним нормам, не було засмічене ні кальками, ні суржиком. Проте ми торкнулися ще одного аспекту цього питання, а саме усної форми побутування мови. Не менш вражає, звісно, прикро, й писемне мовлення мешканців Вінниці, Липовця, Турбова, Старої Прилуки. Це стосується оголошень, вивісок, бігбордів. Пропонуємо вашій увазі зібраний матеріал. Презентацію підготували учні школи.

 

ВІДЕОПРЕЗЕНТАЦІЯ

Матеріали відеопрезентації додаються.

 

• ВЕДУЧА: Не можна залишити поза увагою й мовлення учнів та вчителів нашої школи. Учні школи проведи невеличке дослідження й виявили низку слів-паразитів, які побутують у мовленні як учнів, так і вчителів. До вашої уваги пропонують статистичні дані  та перелік найбільш уживаних слів паразитів в усному мовленні учнів та вчителів.
•  

СЛОВНИК СЛІВ-ПАРАЗИТІВ

Цю інформацію з етичних міркувань не подано в матеріалі, натомість – пропоную спробувати провести подібне дослідження у власному освітньому закладі.

 

• ІНОКЕНТІЙ: А от ви, мені вже так багато наговорили, що я вже хочу сісти, брати велику Енциклопедію української мови і вивчати правила культури мовлення.
• ВЕДУЧА: Сподіваємося, що з цього заходу ви почерпнули для себе багато нового. Цінуйте українську, бережіть українську, розмовляйте українською, плекайте українську, бо вона – рідна.
• ІНОКЕНТІЙ: А з вами був Інокентій Бест. Спеціально для Файна-TV.

 

Список використаної літератури:

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити : [навч. посіб.] / за заг. ред. О. Сербенської: Львів. нац. Ун-т ім. І.Франка. – Львів: Світ, 1994. – 152 с. (Правильний варіант ситуацій формувався за цим посібником)
2. Академічний тлумачний словник «Словник української мови» в 11 томах (1970-1980). – Режим доступу: http://sum.in.ua/
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с. – Режим доступу:  http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 
4. Енциклопедія сучасної України. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=55775
5. Коваль А. П. Слово про слово / А.П.Коваль. – К., 1986.