19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Сценарій позакласного заходу із зарубіжної літератури

Про матеріал

Сценарій позакласного заходу, присвячений Всесвітньому дню поезії. Лірика Генріха Гейне.. Матеріал розрахований для учнів 9-х- 10-х класів. Якщо є можливість, можна залучити вчителів німецької мови.

Перегляд файлу

                                                                                                                        Сценарій позакласного заходу із світової літератури, присвячений Всесвітньому дню поезії.  

Вчитель світової літератури  СЗШ №248                                                                                                    м.Києва Вегера І.А.

 

         Кабінет стилізований під літературне кафе. Столи вкриті скатертинами. На столах свічки, квіти. Стільці вкриті тканиною . Меблева стінка задрапірована, оформлена портретами Генріха Гейне, малюнками учнів. Вірші виконуються двома мовами: українською та німецькою під музичний супровід (кожне виконання поезії – міні- вистава ).

 

Звучить мелодія  Kevin Kern - Above The Clouds

 

Учитель. 21 березня весь літературний світ відзначив міжнародний день поезії…

      Ми   раді вітати вас в літературному салоні шанувальників поезії Генріха               Гейне.                                                                                                                                                  Минуло 215 років з дня народження Гейне, одного з тих великих поетів, які належать не тільки своїй батьківщині, а й усьому людству. За кількістю покладених на музику віршів збірка поета « Книга пісень»  не має рівних у світі.  В його поезіях живе дух музики, вони напрочуд мелодійні. Було створено близько 1500 творів на слова Гейне таких композиторів, як Ф.Шуман, Ф.Ліст, Р.Вагнер, Ф.Мендельсон, Е.Гріг, М.Лисенко та ін.. Багато його поезій стали піснями.

«Кожна людина –це  всесвіт ,що в  з нею народився  і з нею помирає; під кожним кам’яним надгробком поховано цілу всесвітню  історію ”- говорив Генріх Гейне .Але чи помирає «Всесвіт» кожного? «Всесвіт» Генріха Гейне ,як і багатьох великих митців, відбився у його поезіях  і залишився  на довгий час. Сьогодні ми з вами спробуємо зрозуміти ,яким був “всесвіт” великого німецького поета –романтика Генріха Гейне.

 

На імпровізованій сцені дівчина сидить на полу, вкрита тонкою шаллю.

 

Звучить мелодія  Kevin Kern  I miss you

Скидаючи шаль, дівчина виконує танець жінки- сирени.

 

Учениця1. В основу найвідомішого вірша « Лореляй» покладено легенду про « дух                                 скелі» - жінку-сирену. Яка приворожує чоловіків і кличе їх назустріч смерті.

 

Учениця 2.

Учениця3.     читають вірш « Лореляй» німецькою мовою.

 

                             Ich weiß nicht was soll es bedeuten,

                         Daß ich so traurig bin;

                             Ein Märchen aus alten Zeiten,

                             Das kommt mir nicht aus dem Sinn.

 

                             Die Luft ist kühl und es dunkelt,

                             Und ruhig fließt der Rhein;

                             Der Gipfel des Berges funkelt

                             Im Abendsonnenschein.

 

                             Die schönste Jungfrau sitzet

                             Dort oben wunderbar;

                             Ihr goldnes Geschmeide blitzet,

                             Sie kämmt ihr goldenes Haar.

 

                              Sie kämmt es mit goldenem Kamme

                              Und singt ein Lied dabei;

                              Das hat eine wundersame,

                              Gewaltige Melodei.

 

                              Den Schiffer im kleinen Schiffe

                              Ergreift es mit wildem Weh;

                              Er schaut nicht die Felsenriffe,

                              Er schaut nur hinauf in die Höh.

 

                              Ich glaube, die Wellen verschlingen

                             Am Ende Schiffer und Kahn;

                              Und das hat mit ihrem Singen

                              Das hat die Lore-Ley getan                             

 

 Після виконання танцю, учениця  читає вірш « Лореляй» українською  мовою.

 

Не знаю, що стало зо мною,                                    

Сумує серце моє,-

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає.

 

Повітря свіже - смеркає,

Привільний Рейн затих;

Вечірній промінь грає

Ген на шпилях гірських.

 

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

 

Із золота гребінь має,

I косу розчісує ним,

I дикої пісні співає,          

 Не співаної ніким.

 

В човні рибалку в цю пору

Проймає нестерпний біль,

Він дивиться тільки вгору -

Не бачить ні скель, ні хвиль.

 

Зникають в потоці бурхливім

I човен, і хлопець з очей,

I все це своїм співом

Зробила Лорелей.

 

Переклад Л.Первомайського

 

 

 

На тлі музики Kevin Kern - Sundial Dreams звучать  штрихи до портрета Гейне.

 

Учениця 4. Визначний німецький поет, представник завершального етапу розвитку європейського романтизму, Генріх Гейне ввійшов в історію світової поезії як неперевершений лірик, співець кохання і боротьби. Дві головні риси визначають характер його світосприйняття: постійна увага до долі стражденного та приниженого люду і рішуче прагнення боротися за утвердження ідеалів рівності, добра та справедливості.

 

Учениця 5. Івана Франка, який називав Гейне «найбільшим німецьким ліриком після Гете», приваблювало в його поезії те, що Гейне вивів «борця за широку свободу людської одиниці, її громадського ділання, думок, переконань і сумління». Сам Гейне порівнював себе з титаном, який тримає на своїх плечах усі злигодні світу, а його співвітчизник, письменник Генріх Манн у роки боротьби з фашизмом у Німеччині писав: «Якби він був з нами, він вів би ті самі бої, що й ми. Несправедливість і приниження людини так само хвилювали б його. І його метою завжди залишилося б олюднення світу, духовне збагачення життя».

 

Учень6.    Французький письменник Теофіль Готьє так змалював портрет Генріха Гейне, коли той перебував у розквіті своїх життєвих сил: «То був вродливий чоловік років 35—36-ти, зовні здоровий і міцний; германський Аполлон — так хотілося його назвати тому, хто дивився на його високе біле чоло, чисте, як мармур, і оповите пишним білявим волоссям. Голубі очі натхненно сяяли; круглі повні щоки були аж ніяк не бліді, як це було модно в той час. Навпаки, на них палахкотів класичний рум'янець. Він не мав вусів і бороди, не палив, не пив пива, відчуваючи, як і Гете, відразу до цих трьох речей... Я часто бачив Гейне в той божественний період, це був чарівний бог — лукавий, як біс, але дуже добрий, що б там про нього не казали».

Учень 7.  Риси характеру і манери поведінки Гейне французька письменниця Жорж Санд характеризувала так: «Жартує Гейне досить в'їдливо, і його дотепи боляче зачіпають. Його вважають злим, проте це глибоко помилкова думка; адже наскільки злий у нього
язик, настільки ж добре серце... При всьому цьому він цинік, пересмішник, скептик, раціоналіст і на словах матеріаліст. Цим він здатний налякати кожного, хто не знайомий з його внутрішнім світом і таємницями особистого життя. Як і в його поезіях, ми знаходимо в ньому самому поєднання найшляхетнішої вразливості з найущипливішим блазнюванням».

Учениця 8.   Родичі з недовірою стежили за першими літературними спробами Гейне. З особливим скептицизмом до них поставився дядько майбутнього поета Соломон Гейне, який за короткий час з просто-196 го клерка став мільйонером, власником п'ятих за величиною статків у Європі. «Якби цей хлопець був здатний хоч на щось путнє, він не писав би віршів», — виніс він свій суворий вирок поетові-початківцю. Племінник не розгубився: «Знаєш, дядьку, найкраще в тобі — це те, що ти носиш моє прізвище».

Учень 9.    Гейне завжди захоплювався творчістю великого Гете. Особливо йому подобався гетевський «Фауст». В роки навчання в університеті він навіть написав епіграму, присвячену гетевському «Фаусту»:
Тяжко «Фауста» читати -
Скільки в руки не візьмеш.
А коли його збагнеш,
Чорт прийде й тебе забрати.

Учениця 10. Гейне був трохи нижче серед­нього зросту, худорлявий. У нього був м'який, надзвичайно приємний голос, досить великі, лукаві, повні розуму й життя очі, котрі він у за­палі суперечки зазвичай прижму­рював, красивий, злегка зігнутий і різко окреслений ніс, не дуже ви­соке чоло, світло-русяве волосся і рот, який постійно смикався і найбільше кидався в очі на його витяг­нутому, худому, хворобливо блідому обличчі. Руки в нього були найніжнішої форми, неначе одухотворені, і білі, як алебастр. Уся краса їх виявлялася тоді, коли Гейне у вузь­кому товаристві просили прочита­ти прекрасну рейнську пісню «Коли з тучі місяць світить...» або щось подібне. У таких випадках він зви­чайно піднімався і витягував упе­ред свою тонку білу руку. Вже тоді його світлий настрій духу значною мірою визначався його фізичним са­мопочуттям. Коли він був веселий, це справляло чарівний вплив на ото­чуючих.

Учениця 11. Кароліна Жобер згадувала: «Останній раз я побачилася з Генрі­хом Гейне за чотири дні до його смерті; він говорив зі мною із звич­ною безпосередністю, тільки тон його був серйозним. «Умирання — надто серйозна справа,— свідчить Лабрюйєр,— не жарт при цьому до­речний, але стійкість». Ця остання доброчесність ні на хвилину не по­лишала мужнього страдника. Коли я прощалася з ним і, як завжди, по­клала свою руку в його, він потри­мав її кілька секунд, а потім сказав: «Не треба зволікати, мій друже, так буде розумніше». Його дивовижний розум не згасав до останньої миті».

Учень 12. Відчувши наближення смерті, Гейне схотів залишитися наодинці зі своїм лікарем, доктором Грубі. Він попросив сказати йому чисту прав­ду: чи це вже кінець? Лікар промов­чав, і поет, усе зрозумівши, подяку­вав йому за правду. «Чи немає у вас останнього бажання? » — схвильова­но спитав Грубі. «Є,— сказав ми­тець.— Моя дружина спить. Не бу­діть її. Візьміть там, на столі, квіти, які вона купила сьогодні вранці. Кві­ти я люблю понад усе. Покладіть їх мені на груди. Дякую вам, ще раз дякую!» Із захопленням він повто­рював: «Квіти! Квіти! Яка прекрасна природа!».

Учениця 14. За кілька годин до смерті поета в його кімнату увірвався один зна­йомий, щоб іще раз його побачити. Увійшовши, він одразу спитав, які стосунки у Гейне з Богом. Гейне відповів посміхаючись: «Будьте спокій­ні, Бог простить мене — це його про­фесія». Так настала остання ніч, ніч з шістнадцятого на сімнадцяте лю­того 1856 року».

 

Звучить мелодія  Kevin Kern - Жемчужины света

Учениця . -------------------------------------------------------- . Виконує вірш німецькою мовою « Зорі ».

Дві учениці   виконують вірш « Розмова про кохання » ( за столом , підготовленим для чайної церемонії ) у формі діалогу .

Звучить романс на музику М.Лисенка « Коли розлучаються двоє ». На тлі  романсу двоє учнів інсценують поезію.

Учениця виконує вірш « Коли розлучаються двоє» німецькою мовою.

  Wenn zwei voneinander scheiden,

  So geben sie sich die Händ,

  Und fangen an zu weinen,

  Und seufzen ohne End.

 

Wir haben nicht geweinet,

  Wir seufzten nicht weh und Ach!

  Die Tränen und dieSeufzer,

  Die kamen hintennach.

Учениця. Поетичний цикл Гейне висвітлює зародження , розвиток і смерть кохання. Лірична оповідь наближається до романної: тут є зав*язка, розвиток сюжету, кульмінація і трагічна розв*язка.

 Виконує вірш « Кохає дівчину хлопець...» українською і німецькою мовами. 

 Хлопець кохає дівчину, –                                        

 Та другий миліше їй був;

 Другий взяв іншу дружину,                                                                                                                 

 Першую ж милу забув.

 З жалю та мила звінчалась

 З першим, хто трапився, так,

 З ким вона й зроду не зналась, –

 Гине забутий юнак.

 Давня се байка, здається,

 Все ж вона вічно нова –

 І як до кого прийдеться,

Серце тому розбива

Переклад Л.Українки                                                                                                              

Ein Jüngling liebtein Mädchen,                                                                                              Die hat einenAndern erwählt;                                                                                                        Der Andre liebt eine Andre,                                                                                                  Und hat sich mit dieser vermählt.                                                                           DasMädchen heurathet aus Aerger                                                                                Den ersten besten Mann,                                                                                                     Der ihr in den Weg gelaufen;                                                                                                                  Der Jüngling ist übel dran.                                                                                                Es ist eine alte Geschichte,                                                                                           Doch bleibtsie immer neu;                                                                                              Und wem sie just passiret,                                                                                                           Dem bricht das Herz entzwei.

На тлі мелодії  Kevin Kern - Fields of Gold учень виконує вірш « Чому троянди немов неживі …» (в руках тримає троянди) німецькою мовою.  

 Warum sind denn die Rosen soblaß,

O sprich, mein Lieb, warum?

Warum sind denn im grünen Gras

Die blauen Veilchen sostumm?

 

Warum singt denn mit so kläglichem Laut

Die Lerche inder Luft?

Warum steigt denn aus dem Balsamkraut

Hervor ein Leichenduft?

 

Warum scheint denn die Sonn auf die Au

So kalt und verdrießlich herab?

Warum ist denn die Erde so grau

Und öde wie ein Grab?

 

Warum bin ich selbst so krank und so trüb,

Mein liebes Liebchen, sprich?

O sprich, mein herzallerliebstes Lieb,

Warum verließest du mich?

 Виходить учениця і вдвох з учнем інсценують вірш «Чому троянди немов неживі» українською мовою.                                                                                                                 

Чому троянди немов неживі,

 Кохана, скажи мені?

 Чому, скажи, в зеленій траві

 Фіалки такі мовчазні?

 Чому так гірко дзвенить і співа

 Жайворонком блакить?

 Чому в своєму диханні трава

 Тління і смерть таїть ?

 Чому холодне сонце поля

 В задумі похмурій мина ?

 Чому така пустельна земля

 І сіра, мов труна ?

 Чому мене, мов безумця, в пітьму

 Моя печаль жене?

 Скажи, кохана, чому

 Покинула ти мене?

 Переклад Л.Первомайського

Дві учениці на тлі музики  Kevin Kern - Sundial Dreams  виконують вірш « Фраки, шовкові панчішки…» ( по черзі, по одній строфі німецькою мовою, а потім українською)       Schwarze Röcke, seid’ne Strümpfe,

Weiße, höfliche Manschetten,

Sanfte Reden, Embrassiren –

Ach, wenn sie nur Herzen hätten!

 

 

Herzen in der Brust, und Liebe,

Warme Liebe in dem Herzen –

Ach, mich tödtet ihr Gesinge

Von erlog’nen Liebesschmerzen.

 

 Auf die Berge will ich steigen,

Wo die frommen Hütten stehen,

Wo die Brust sich frei erschließet,

Und die freien Lüfte wehen.

 

 Auf die Berge will ich steigen,

Wo die dunkeln Tannen ragen,

Bäche rauschen, Vögel singen,

Und die stolzen Wolken jagen.

 

  Lebet wohl, ihr glatten Säle!

Glatte Herren! glatte Frauen!

Auf die Berge will ich steigen,

Lachend auf Euch niederschauen.                                                                                                                     

 

З подорожі до Гарца

 

Пролог

 

Фраки, шовкові панчішки,

Рукавці блищать гарненько,

Гречні речі, залицяння, –

Ох, коли б їм ще серденько!

 

Серце чулеє у грудях,

В серці щирі почування…

Мене мучать їхні речі

Про нещиреє кохання.

 

Я піду собі у гори,

Там стоять хатки тихенькі,

Вільно дихають там груди,

Віють вітри там буйненькі.

 

Я піду собі у гори,

Темні сосни там стрункії,

Спів пташиний, шум струмочків,

Хмари гордії прудкії.

 

Прощавайте, ясні зали,

Ви, панове й пані ясні!

Сміючись, на вас я гляну,

Як зійду на гори красні!

 

Переклад Л.Українки

 

Звучить мелодія   Ноктюрн N2 ми-бемоль (Опус 9)(Шопен)

Учениця. Багато висловів Генріха Гейне стали крилатими. ( зачитує їх ).                                     

Життя найвище з усіх благ, а найгірше зло — смерть.
 

Ніде у всесвіті немає нічого прекраснішого й ліпшого, ніж людське серце.
 

Добро краще, ніж краса.
 

Єдина краса, яку я знаю, — це здоров'я.

Розумні обмірковують свої думки, а дурні — проголошують їх.
 

Найглибша істина розквітне лише з найглибшої любові.
 

Кожна людина — це світ, який з нею народжується і з нею помирає.
 

Кохання — це зубний біль у серці.
 

Мовчання — англійська манера розмовляти.

Моральність — це розум серця.
 

Я весь — радість і спів, я весь — меч і полум'я .

Учень. Французький письменник Гюстав Флобер писав: «Як подумаю, що на похованні Генріха Гейне було дев'ять чоловік, мені стає гірко. Але й натовп! Але й буржуа! Але й негідники!» В 1962 р. в Мюнхені з нагоди 165-річчя з дня народження поетові було встановлено унікальний пам'ятник у вигляді водограю, поряд з яким прекрасна оголена жінка — муза любовної поезії Ерато. На мармуровій плиті — рядки з поезії Гейне, які в Німеччині знає напам'ять кожен:

Троянду і сонце, лілею й голубку

Любив я колись, мов укохану любку.

Тепер не люблю їх — люблю до загину

Єдину, безвинну дитину, перлину;

Віднині й навіки мені моя любка —

Троянда і сонце, лілея й голубка.

(Переклад Л. Первомайського)

Учитель. Український поет ХХ століття Максим Рильський присвятив німецькому романтикові Г.Гейне вірш.

                           ГЕЙНЕ

Арлекін з трояндою в руці

Йде серед буйного карнавалу.

Щоки й чоло у смішній муці,

А в очах далекий відблиск жалю.

Правда ,смішно вірити й любить,

Правда ,смішно з квітів милуватись?

Скільки років, скільки вже стоїть

Люди вміють їсти й цілуватись

Він сміється ,щоб не заридать,

Він  плига під звуки сарабанди-

Та  нікому б не здолав оддать

Арлекін кривавої троянди!

Інтерактивна гра «Мікрофон». Учитель пропонує учням і гостям висловити свої враження від прослуханих поезій.

 

Приклади сенканів

 

1)  Гейне,

Палкий, неспокійний,

Навчався, подорожував, творив,

Працював до останньої хвилини,

Поет.

2)  Поезія Гейне,

3) Романтична, щира,

) Чарує, зворушує, вражає,

5) Поєднання сну із реальністю,

6) Музика.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
22 березня 2018
Переглядів
839
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку