Сценарій позакласного заходу присвячений 11 класу "Прощавай дитинство"

Сценарій свята «Прощавай, дитинство»

Пісня………………………………

Ведучий 1 Бувають дні , яким нема ціни –
Коли коханий поруч чи кохана ,
Коли хмелієш в пахощах весни ,
Та дні такі не раз ще будуть з нами .

Ведучий 2 Усе повторюється – радість і печаль ,
У нас в житті усе ще може бути –
Від перших «Здрастуй», до гірких «Прощай»,
І лиш дитинства світ не повернути .

Ведучий 3 І дощ, і сніг, і щастя, і журба –
Все буде ще не раз в житті людини,
І тільки випускний , святковий бал
У кожного із нас один – єдиний

Ведучий 4.Добрий день, шановні друзі!
Ведучий 1. Добрий день!
Ведучий 2. Ми сподіваємось, що це свято буде для вас добрим і приємним.
Веучий 3. Безумовно ми спробуємо зробити його саме таким.
Ведучий 4. Сьогодні ми запросили в зал строгих і ласкавих , мудрих і чуйних, тих хто веде нас скрізь роки дитинства та юності , хто вкладає у кожного з нас знання , частку свого серця , хто дарує нам своє людське тепло, свою любов! Це наші вчителі!
Ведучий 1. Ми вітаємо на нашому святі наших мам , тат , бабусь і дідусів, усіх гостей.
Ведучий 2. Ми вітаємо всіх, хто сьогодні завітав до нашого , затишного залу , хто разом із нами чекає на більше диво – народження нового покоління і перших його кроків у самостійне життя.
Ведучий 3. Хай звучить святкова музика і гучнішими будуть ваші аплодисменти, бо ми це свято присвячуємо  випускникам  2017 року.
Ведучий 4 : Промайнули шкільні ваші роки,
Відлетіли в німу далечінь!
Перед вами дороги широкі
Відкриває нова голубінь.
Ведучий 1. Вам стежини життя невідомі,
Та по них вже потрібно іти
Вас хвилюють питання знайомі.                                                                                                                       Де вам вчитись! Куди вам піти ?                                                                                                       

Ведучий 2: У школі, як і в сім’ї, усе так само,
За тими ж правилами й тут живем.
Є вчитель - тато, а директор - мама,
Тому директору ми й слово надаєм.

Сценка «Проводи випускників»
Директор (звертаючись до вчителів).
Сьогодні нам належить прощання з випускниками. Як ви будете це робити?
1-й вчитель. Так простимся як-небудь.
Директор. А от цього не треба, ніяких «як-небудь». Все повинно бути відрепетировано, ніяких експромтів. Ви і ви — вчителі, а ви випускники (директор розподіляє ролі серед вчителів). Прощайтеся.
Вчитель1. Ну, пока чи що.
Вчитель2. Будете в наших краях заходьте.
Директор. І це все?
Вчитель1. Все…
Директор. Не густо. Зрозумійте, може бути, ви їх ніколи більше не побачите. Адже стільки років разом, а зараз розлучаєтеся назавжди. Уявіть, що ви з рідними дітьми прощаєтеся. Збагнув? Поїхали.
Вчитель 2. Ой, та на кого ж ви нас покидаєте? Як же ми без вас тепер будемо жити?
Вчитель 1. Я ж тебе, рідненький ще не доучила. Нам би ще відмінювання повторити.
Вчитель 2. А я про переворот  взагалі не встигла розповісти. Як же мені жити тепер після цього. Повішуся, їй-богу, повішуся.
Директор. Ви що, з глузду з’їхали? Ви що тут трагедію розігруєте? Йдуть діти, ну і що? Кожен рік так. Ви проводжаєте у велике життя. Дорослі вони вже, з повзунків виросли, може, щастя чекає їх попереду. А у вас нові учні будуть, може, ще краще цих. Радісніше прощайтеся, веселіше. А тепер, навпаки, ви — учні, а ви — вчителі (директор ще раз перерозподіляє ролі серед вчителів).
Вчитель 3. Клеров, ти ніяк прощатися прийшов?
Учень. Ага, прощатися. Я випускник нині.
Вчитель 4. Це ти випускник? Ой, заморив. Ти ж теорему косинусів не знаєш.
Учень. А я в рекетири піду, тому мені ця теорема зовсім не потрібна. А ось ви кому тепер двійки ставити будете?
Вчитель 3. Не проблема. У мене таких бовдурів як ти, знаєш скільки?
Директор. Стоп! Що за цирк? У нас випускний чи що? Нічого ви не зрозуміли. Почніть все з початку. Що головне в школі? (Вчителі знизують плечима). Любов. Ви любите своїх дітей?
Вчителі. А як же!
Директор. От з цього і треба виходити. Тепер ви — учні, а ви — вчителі (директор ще раз перерозподіляє ролі серед вчителів). Почали.
Вчитель 1. Це хто до нас прийшов? Іди сюди, дитинко, йди сюди, лапочка. Не бійся, двійку-то не поставлю.
Вчитель 2. Господи, краса ти моя ненаглядна. А адже ще вчора під стіл пішки ходила, контрольні списувала…
Директор. Ну, це вже взагалі ні в які ворота не лізе. Видно тут репетиції не допоможуть. Хай же все буде натурально: і сльози, і сміх, і любов. Це і є справжнє свято!

Ведучий:
Ось так в житті буває! Звичайно, ми хотіли б запросити до слова директора школи Деркача Андрія Олексійовича.Просимо.

Пісня…………………………………………………………………………………………………………

Ведучий 1: А  пригадуєте з чого все починалося?

Ведучий 2:: І так, свою діяльність ви розпочали у 2006 році зі  здобуття основ читання, рахунку, правопису. До кінця року вони були здобуті, про що свідчить зроблений в букварі напис одного з першокласників «Вовка дурак». Хто цей загадковий Вовка виявити так і не вдалося.

Ведучий 1: : А  що відрізняє першокласника від усіх школярів?

Ведучий 2:  : Маленький зріст і великий портфель.

 Ведучий 1:  : Один учень і родичів куча.

 Ведучий 2:  : Радісна посмішка і беззубий рот.

 Ведучий 1:: Зуби сиплються дощем,

              Значить, в школу ми ідем!

Ведучий 2:Слухай, а ти знаєш цю історію?

 Донька: ( з портфелем) Тату, а чому йде дощ?

Батько: ( не відриваючи очей від газети) Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Батько: (розгнівано складає газету) А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він? Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

Ведучий 1:: Якими смішними і безтолковими ви були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голови ваших перших вчителів!
Ведучий 2:: І для всіх у них була щира посмішка, добре слово.

Ведучий 1: Шановні наші, Марія Іванівна, Світлана Єфремівна, Валентина Петрівна, Ірина Яківна та Руслана Іванівна!

Ведучий 2  : Ви пам’ятаєте їх капловухих, кирпатих, кумедних?

Із ротами відкритими,

В коротеньких штанцях.

Не слухняних, а інколи і нестерпно вредних

Із невмілою ручкою в  дитячих руках.

Ведучий 1:  Пам’ятаєте наївні дитячі питання,

І вражаючі, вголос проказані ними думки?

Ви по перших стежках їх вели в дивний всесвіт навчання,
непомітно вписали в літопис їхні шкільні сторінки.

Ведучий 2: Від імені всіх одинадцятикласників дякуємо Вам за все і  запрошуємо до вітального слова.  (Виступ вчителів)

Дякуємо за хороші слова. Для Вас звучить музичне вітання.

 

Пісня……………………………………………………………………..

 

Ведучий 3: А далі — знову школа.

А що, згадаємо, хлоп’ята та дівчата,

Всі одинадцять років нелегких?

Нехай почують мами й тата ,

Що ми робили тут без них.

 

1 клас:     Перший клас! Перший клас!

                 Скільки справ зустріло нас!

                                        Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

                   А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

  2 клас:     Другий клас. Пішла таблиця

                   і ночами  стала сниться.

                   Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать не має сили.

                   Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас:      Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

                   Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                   Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                   Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

                   Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

  4 клас:     Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

                   Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                  З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

 5 клас:    Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                 Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

 6 клас:     Призвичаїлися ми трошки , вже не страшно біля дошки,  

                 Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                  Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                  губки і материки, мезозой, неандертальців, 

                 кроманьйонців, португальців,

                 й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !

7 клас:    Тут пішло іще складніше :

             Подають що розумніше –

                Ось рівняння розв’яжи,  Теорему докажи,

               А задачі, а задачі! Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити, Дослід з хімії робити.

                  Та  чомусь земне тяжіння

                  Тягне далі від учіння.

8 клас:      Та невже всім нам тринадцять?

                  Чи б нам ,братці,  закохаться ?

                   На уроках всі зітхають  і записки надсилають.

                  На англійській  TASK  вивчають,

                    Вимову поліпшують свою,

                    Пишуть часто I  LOVE YOU.

 9 клас:       Посоліднішали діти.

                   Вчитися не дуже хочуть,

                   Але голови морочать

                     нашим бідним вчителям:

                  « Можна я Вам перездам».

                   Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас :     Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

                    Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

                    За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

                     І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

                    Бо на ЗНО , мабуть, нам списати не дадуть.

11 клас:       От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.

                     Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

 

      Ведучий 3: У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають майстром. У спорті, того, хто керує                                                                                                                                                                             

       командою –  тренером. На підприємстві його ім’я – начальник. У дитячому садочку – няня.

      Ведучий 4: А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим

      командиром.

      Ведучий 3: Усі  ви , мабуть, здогадалися що мова йде про класного керівника.                                                                        

 

      Ведучий 4: Ще будуть нас тривожити дзвінки,

Оцінки ж нас не обминуть ніколи,

Але не буде мрій таких легких,

Які плелись за партою у школі.

Ведучий 3: Не стане в списках та журналах вас,

Тривог в житті вам випаде чимало,

І вже ніколи захищать не буде вас

Турботлива й сурова класна мама.

        Ведучий 4: Шановні, Наталія Михайлівна, Лідія Іванівна та Оксана В᾽ячеславівна ….

Хай щастям, успіхом славиться дім,

За ласку й турботу – низький вам уклін.

Хай радість приходить до вашого дому,

Розмівши тривогу, негоду і втому.

 

Ведучий 3:   В цей день хочеться згадати і Наталію Степанівну, яка була класним керівником наших випускників, але на жаль пішла від нас.

 

Ведучий 4: Спасибі тобі, рідна, за серце золоте,
За мудрість, за турботу і терпіння,
Посіяне тобою любов'ю проросте,
Бо сходи ті із доброго насіння.

 

            Ведучий 3: Ми завжди будемо пам’ятати  цю чудову людину.  

            Ведучий 4: Життя іде далі,  ми продовжуємо наше свято. Шановні, Наталія Михайлівна, Лідія                                                           

           Іванівна та Оксана В᾽ячеславівна  запрошуємо Вас на сцену.                                                                         

           

            Ведучий 3:   Запрошуємо Вас на сцену.                                                                         

            Конкурс: впізнай учня за голосом (Учні за спинами кл. керівників     щось промовляють. (по 2

            хлопця і 2 дівчини від класу) (учні говорять фразу, читають вірш, заспівати пісню)  (Приз кл.

            керівникам)

 

Ведучий 4:. Хіба не рідні мами? Як добре знають своїх учнів.                                                          Ведучий 3: У нас є три випускника, «страждальці», які в своєму класному журналі у списку учнів знаходились під № 13. Згадайте шановні класні мами цих учнів. Попрошу цих випускників-щасливчиків  вийти до нас. Цікаво, чи вони знають, що під цим номером?  

Ведучий 4. Питання для № 13: (по черзі)

1. Скільки буде 13 у квадраті? (169)
2. Що таке «чортова дюжина»? (13)
3. Який день іде перед суботою 14? (п’ятниця 13)
4. Скільки котлет може поміститися на великій пательні? (13) Звідки знаєш?
5. Як звуть батька твого кл.керівника?
6. Скільки років тобі було в 2013 році?

Ведучий 3. Призи везунчикам. Не бійтеся цієї цифри, з нею, насправді щастить.

Ведучий 4. Для класних керівників звучить це музичне вітання.

Пісня________________________________________________________________

Ведучий 1. Дорогі випускники!  Коли закінчується  якийсь період життя, завжди згадують, що було,  аналізуючи якісь цікаві епізоди чи найважливіші моменти.  Давайте погортаємо сторінки вашого віртуального шкільного альбому.  Як співається : «Старі фотографії на стіл покладу». Фотоальбом  вартий нашої уваги, бо  не покрився пилом і живе власним життям. Цей альбом масивний  і знає багато ваших таємниць.

Ведучий 2. Ось на фотографії ви з батьками 1 вересня 2006 року. Як давно це було. Дівчатка у білих блузочках та коротеньких спідничках, з великими  бантиками , хлопці – у костюмчиках та краватках. Ви  –  серьйозні схвильовані першокласники з новими портфелями, ви щойно отримали букварі, які пахнуть свіжою друкарською фарбою, біля вас  –   перші вчителі: Марія Івінівна, Світлана Єфремівна та Валентина Петрівна. А ваші  батьки  хвилюються більше, ніж ви, і  тривожаться за вас: як ви звикнете до школи? Як будете встигати, якщо портфель більший за вас? Ви розгублені та несміливі.

Ведучий 3. А ось нова фотосвітлина.  Ви 5-класники, напружені та відповідальні, ви вже не хочете триматися  за ручку батьків, ви ж дорослі!  У вас нова аудиторія, новий класний керівник, та й бажання вже підросли  разом із вами.

Ведучий 4. А от ви випускники, страшно подумати,  9 класу! Як це було круто. І як це вас тішило. Перший документ про освіту після перших у житті іспитів. А незабаром  ви отримали паспорт громадянина України. День за днем…і так збігло…

 Ведучий 1.   3000 шкільних днів, 20 тисяч дзвінків – проста арифметика долі за 11 років шкільного життя. Але ці 3000 днів із вами «навчалися»  ваші батьки.

 Ведучий 2. У школі ви навчилися, дорогі випускники,  відрізняти  молодих вчителів від старшокласниць, а деяких з педагогів  навіть запам’ятали нарешті  по іменах, вміли знаходити потрібні кабінети і, звичайно, їдальню.

Ведучий 3. Ви заставляли себе поважати.

Ведучий 4. Ви вміли ховати крейду, щоденники від вчителів, а деякі навіть своїх батьків.

Ведучий 1. Ви добре зрозуміли, що похід до медсестри  під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту прогулянку коридорами школи, зупинку у спортзалі або  шоп – тур до їдальні.

Ведучий 2. Ви навчилися за 20 хвилин великої перерви списати домашку, збігати  до Оскара або Мирослави попити кави, швидко перекурити за стінами школи, пожартувати з однокласниками і віддзвонитися батькам.
Ведучий 3. У старших класах ви вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання,  навіть не відкриваючи підручника, ви навчилися непомітно зникати з уроків, так, що навіть Шерлок Холмс би цього не помітив. За  11 років ви навчилися закохуватися і,  навіть, не один раз на рік.

Ведучий 4. Ну а підказувати, підглядати, списувати, користуватися інтернетом під час контрольної, іноді спізнюватись на уроки ви уміли завжди! Ви можете з цього провести навіть майстер-клас. Ви поблажливо дивилися на звички вчителів, знаючи навіть, яка фраза має звучати далі.

Ведучий 1. Пройде час і Ви справді будете сумувати за цими неповторними роками, хвилинами, митями. Повірте, погане забудеться, у пам’яті залишаться тільки добрі спогади. Сьогодні Рубікон пройдено.

Ведучий 2. За традицією, вчителі і учні на випускному вечорі  ніби братаються і припиняють шкільні бойові дії. Сьогодні ми всі по одну сторону життя. Ніяких вимог і претензій. Ви вже дорослі, але …ще діти.

Пісня……………………………………………………………………………..

Ведучій 3: Зупинись, постривай! Відомо, що реклама міцно увійшла в наше повсякденне життя. Щоб викликати теплі усмішки на ваших обличчях, ми приготували для наших випускників рекламу вищих навчальних закладів, яка допоможе дати відповіді на деякі запитання.

Учень 1: Вступайте до педагогічного вишу! Матимете зіпсовані нерви, поганий зір, мозолі на язиці та пальцях. А ще отримуватимете маленьку зарплату, матимете заморожені комунальні послуги і як найвищу нагороду інфаркт. Проте ви забезпечите роботою медиків.
Учень II: Вступайте до медичного вишу!
Матимете всі шанси отримати алергію від формаліну, легкі тілесні ушкодження від пацієнтів. Під час епідемії всі інфекційні хвороби – ваші, проте у вас буде шанс своєчасно купити собі лікарняний.
Учень III: Вступайте до аграрного вишу! Матимете свою гусочку, свою курочку, своє молочко і сметанку, власну картоплю, моркву, горох і квасолю, а також власні мозолі та радикуліт і знову ж таки забезпечите роботою медиків.
Учень ІV: Вступайте до юридичного вишу! Матимете всі шанси отримати персональний сотовий телефон, персональний комп’ютер, персональний лімузин та отримаєте персонально по шиї та вимушені будете знову звернутись до медицини!
Учень I: Ось тепер, як не крутіть, а навчатись в виші йдіть! І добре обміркуйте, закінчивши який вуз ви будете завжди з роботою?

Сценка « Перший раз у перший клас»

Ведучий 1.                                                                                                                                                        1.Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трішки більше забутої радості.
2.Одного разу вони обов’язково зрозуміють, що кращих за нас немає.
Ведучий 2.                                                                                                                                                                3.У них є принципи. Вони розумні й можуть не помічати шпаргалок.
4.Вони відгадують наші мрії. Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.
Ведучий 1.                                                                                                                                                                 5.Вони прощають нас навіть тоді коли ми не прощаємо.
6.Коли вони кажуть «Я вас люблю»,здається що ми справді існуємо.
Ведучий 2.                                                                                                                                                                                                               7.Вони думають, що є речі яких ми не розуміємо, і саме тому ми все розуміємо.
8.Вони зі зворушливою наполегливістю прагнуть усе робити замість нас хоча уже давно не розуміють навіщо.
Ведучий 1.                                                                                                                                                             9.Вони хочуть мати наші фотокартки.
10.Вони пам’ятають про нас зовсім не те, що ми про себе.
Ведучий 2. 11.Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці, хоча коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.
12.Вони краще за нас знають, рано чи пізно, навіть з інших планет ми до них повернемось.
Ведучий 1.                                                                                                                                                        13.Вони не помічають наших нафарбованих губ і коротких спідниць.
14.Вони роблять вигляд, що їм подобається Свято першого дзвоника.
Ведучий 2.                                                                                                                                                                     15.Вони думають не тільки про школу і в глибині душі кожен з них з задоволенням прогуляв би урок.
16.Вони не хочуть бути схожими на нас, а ми на них хочемо.
Ведучий 1.                                                                                                                                                               Ви здогадалися, що мова йде про вчителя. Сьогодні ви святкуєте з ними визначну подію – закінчення школи, чи могли ви таке уявити собі вчора?! Не забувайте цю солодку і пам’ятну мить, бо, як сказав філософ: не можна увійти в одну річку двічі.

Ведучий 2. В нашій школі працює  багато  вчителів і всі вони справжні майстри своєї справи. Скільки проблем і неприємностей ми приносимо нашим вчителям. Як часом важко було їм від наших нескінченних витівок.

Ведучий 1.  За роки навчання було стільки різного! А пам’ятаєте? Ви всі, звичайно, пам’ятаєте. З якими тільки шедеврами не стикалися наші вчителі на уроках!

Ведучий 2. А для вас і уроки, і перерви закінчилися. І хоч сумний день сьогодні, але ви посміхнулися. І ми цьому раді. Справді після таких спогадів не можна сидіти похмурим.

Ведучий 1
Сьогодні ми підготували для вас сюрприз.

Щоб ви хотіли побажати вчителям, закінчуючи школу? Згадайте, що кожен з вас написав в анкеті.

Від вашого імені ми склали звернення.

Шановні вчителі.

Ми випускники 2017 р., вітаємо Вас їз закінченням чергового тяжкого вистражданого навчального року. Протягом цих років ми приносили Вам і радість, і смуток, і натхнення, і стрес, і любов,і розчарування, і  захоплення, і відчай.

Але лише в 11 класі ми зрозуміли, яка не легка учительська праця, як вам тяжко працювати з нами.
Тому бажаємо Вам в цей день головне терпіння і витримки, а для цього потрібне міцне здоров᾿я. Побільше гарних, розумних і головне вдячних учнів, адже це тепер така рідкість.

Більше співпрацюйте з унями, несіть відповідальність за оцінки учнів, не отримуючи при цьому  стресу, а високу зарплату. Бажаємо Вам всього найкращого, великого вчительського щастя, натхнення, спокою,любові, благословення Божого. Многії Вам літа.

Випускники 2017 р.

Звернення складено за результатами соціологічного опитування випускників 2017 р.

Хлопець: От везе випускникам,
Добре, що й казати!
Вже не будуть їх за двійку дома лупцювати.
Їм не треба за спиною портфелі носити,
Щовечора три години уроки учити,
Не примусить їх ніхто писать реферати,
Безтурботно будуть жити,  до обіду спати.
Ну, а в нас що за життя - справжнісінькі муки,
Стер я зуби вже давно об граніт науки.
У вас  роботи після школи - не початий край,
Тож своє дитинство друже, ти не підганяй,
Треба вам п’ять довгих років у виші учитись,
Дівчатам встигнуть заміж вийти,
Хлопцям оженитись.
І про дім, і про зарплату треба ще подбати,
Як народиться дитина - ночами не спати .
Потім виросте маленьке, будуть батько й мати
Думу думати – де грошей на навчання взяти.
Ви мене так не лякайте ! Це ж складні завдання !
Краще буду вже ходить у школу на навчання.

Наказ від випускників…………………………………………………….

Катя Осадча: Доброго дня любі друзі. Сьогодні язнову завітала до вашої школи.Мені тут дуже сподобалось. Хочу задати кілька провокаційних запитань вашим вчителям.

Питання Вчителям:

1. Яку дату ви любите більше : 1 вересня чи 29 травня? (Ви заслуговуєте на «Оскара»)
2. Скільки разів на тижні у вас виникають думки: мама казала йти у лікарі чи юристи. Чому я її не послухала? (Гран-прі)
3. Назвіть три причини, чому Ви вибрали професію вчителя?
4. Якщо діти втекли з уроку, зізнайтеся, чи не раділи ви більше за них у цей день? (Ви заслуговуєте на звання «Народний вчитель»)
5. Коли ваша велика літня відпустка закінчується, у вас починається стрес чи депресія?
6. А ви не знаєте, чому учні не люблять таку класичну фразу вчителя: «Ховаємо підручники, беремо подвійні аркуші»?
7. Кажуть, що вчительська професія кармічна, тобто, якщо відпрацюєш у школі все життя, наступні втілення будуть щасливішими? Як ви до цього ставитеся? (Сократ відпочиває)

Висновок:  наш вчитель – це пам’ятник собі. Він не може не думати про роботу. Наші вчителі – найкращі. Сама собі заздрю!

Пісня………………………………………………………………………

Ведучий 3. Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників, не менш хвилюються і їхні батьки. Так шалено б’ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт і тато, і мама ще пам’ятають себе такими ж юними, свій останній дзвінок. А тут така несподіванка: красуня – донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім недавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят , а сьогодні вони вже одинадцятикласники.
Ведучий 4.: Що може бути кращим у світі цім,
Ніж батьківський і материнський дім?
Що може бути кращим за вечерю в домі,
За батьківським, міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові,
Все сповнене любов’ю, а не злом.
Ведучий 3.: Шановні батьки, всі ці 11 років ви були поруч з ними. Вивчали математику, біологію, англійську і українську, право та історію, а вже як трудились за них годі й говорити, слідкували за кожним їхнім кроком.

Ведучий 4.: Саме батьки дали вам життя, перше  розуміння цього безмежного світу, навчили добру і вдячності, шані  і  повазі до ближнього.

Ведучий 3 Я щойно за кулісами знайшла записку і вважаю, що всі її повинні послухати

Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо в 2017-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 2006 році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту!
Але тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти скоро віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …
За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 2017-го року.
                                                                                            Батьківський комітет з приймання

                                                                          дітей назад

 

Сценка (зустріч мам)

Мати 1: -От дівчата відбули ми сьогодні з вами останній дзвоник, наче камінь з плечей впав. Та все ж однією проблемою стало менше.
Мати 2 -Ой, дівчата, проблеми, проблеми, проблеми, тільки виросли наші проблеми.
Мати 3 -Ой,та що й говорити. От приходе моя недавно до дому, а на ній одежинка… ну ледь прикрита. А я її запитую: «Ти що в такому одязі на дискотеку ходила?», а вона мені: «Так, а що ти їй зробиш, а я їй тоді й говорю: «Ну що ж, доню, одягайся та й лягай спати.»
Мати 1. -Вчитись не заставиш навіть з нагайкою, одні дівчата та футбол в голові. Або хлопці та мобілочки.
Мати 2-Це точно, мій недавно прийшов уранці зі школи, а я його запитую: «А з якого ж уроку ти втік?», а він: «З фізики». А я йому й говорю: «Ти ж мужик, ти повинен добре у фізиці розбиратися, це ж досить таки цікава і серйозна наука, та і для дому корисна. Чи де світло полагодити, чи ще що. А він мені, що у них ніби то, як дівчата фізику вчать, та й Любов Леонідівна не чоловік, а фізику бач знає, то мабуть і моя майбутня дружина, буде знати і вміти все, що стосується цього предмета.
«А якщо ні?»
«То ви тоді з батьком для чого?»
От і поговорили.
Мати 3 -А в мене одна проблема, треба просити вчительку математики, щоб не розглядали задач у яких пляшка пива коштує 5 грн, а то мій чоловік бідолаха цілу ніч не спить, думає де знайти магазин з таким и цінами.
Мати 1-А мій синок на днях заявив, що нам якби Наталя Миколаївна зробила такий розклад, що перший урок був розминкою з фізкультури, другий урок підготовка до футболу, третій урок футбол, а починаючи з четвертого гра в футбол між класами, то може б ми тоді всі школи на змаганнях виграли б. А як зовнішнє здавати будуть? Не знаю!
Мати 2: А я якось ось на днях вмикаю телевізор а там реалії нашого життя. І що ж ? Послухайте.
Вступний іспит з математики (за столом два екзаменатори, абітурієнти по черзі входять в аудиторію)
1абітурієнт . Скільки буде 3+3=?
П’ять! А якщо подумати? П’ять! А якщо добре подумати? П’ять ! Дурний, але впертий треба прийняти.
2 абітурієнт. скільки буде 3+3=? Три! А якщо подумати? П’ять! А якщо добре подумати? Сім!
Дурний, але гнучкий треба прийняти!
3 абітурієнт Скільки буде 3+3=? Дивлячись в якій ситуації? А якщо подумати? Залежно від курсу долара!
А якщо добре подумати? Давайте домовимось. Скільки вам треба?
Дурний, але з творчою жилкою треба прийняти.
4 абітурієнт. Скільки буде 3+3=? Шість! А якщо подумати? Сім відняти один.
А якщо добре подумати? Корінь з 36.
Ну що ж розумний, але місць уже немає.

 Мати 1 : А я з усього цього зрозуміла, щоб нашим дітям поступити та вчитись треба знання, знання і іще раз гроші.
Мати 2: Та де ж їх взяти ті гроші? Надрукувати чи що?
Мати 3: Ой не прибідняйтесь. Давайте краще про випускний поговоримо. Ти вже собі прикид купила?
Мати 1 Та купила, так чоловікові не сподобався.
Мати 2 Так візьми та поміняй в магазині.
Мати 1 А що в нас є такі магазини, щоб чоловіків міняли?
Мати 3 А я взагалі думала зроблю собі пластичну операцію. Та лячно стало.
Мати 1 Щоб не довелось спати з відкритими очима
Мати 2 Та не говоріть, Ви і так гарні. А от наряд, що Вашого розміру не було?
Мати 1 Я ж, мабуть, в салон краси ходила.
Мати 2 Я теж там була.
Мати 1 І що, черга така була, що й не втовпилися?
Мати 3 Ой, дівчата, що Ви скандалите, Ви краще думайте, як ми випускний відбудемо і так, щоб без проблем.
Мати 1 А то мій сусід говорить, що він про школу пам’ятає, як його мама до першого класу за руку привела, а батько з випускного на спині відніс.
Мати 2 І я про те, дівчата, так хвилююся, як про випускний думаю.
Мати 1 Що робить? Що казать? Не опозорь, сину!
Мати 3 Все буде добре, гляньте, які у нас гарні діти, дорослі, самостійні, все самі розуміють.
Мати 1 Ой, дівчата, примарафетьтесь, ми в прямому ефірі і нас знімають.
Мати 2 Користуючись нагодою, можна я передам привіт своїм односельцям, сусідам, знайомим, особливі слова подяки хочеться сьогодні сказати всім учителям.Всього найкращого.

Мати 1. До зустрічі на випускному.

Катя Осадча: Кілька питань батькам

Питання батькам:

1. Чи виконували ви за свою дитину малюнки в 1-7 класах з предмету «образотворче мистецтво»? (І це правильно) А чи робили ви з нею географічні практикуми? А допомагали розмальовувати історичні атласи? А чи виконували реферати або поробки для уроків праці? Супермама! СУПЕРТАТО! (Як сказав один філософ: краще витрачати на своїх дітей у 2 рази більше часу і в 2 рази менше грошей – тоді з них буде толк)
2. Чи задавали ви собі хоч раз питання, чому ж я в школі так погано вчив англійську, чи математику, чи фізику, що зараз не можу допомогти  власній дитині?
3. Які думки виникали у вас, коли дитина з фізкультури приносила 12, а з фізики – 2?
4. Як звали сусіда вашої дитини по парті?
5. Якого кольору очі у класного керівника вашої дитини?
6. Тест-опитування. (у вас будуть варіанти відповідей, як на ЗНО):

Спробуйте відгадати відповідь типового учня  11 класу

На питання: «Який у тебе улюблений урок? – учні відповідають:

        А) музика;   Б) фізкультура;  В) останній. (12 балів)

ВИСНОВОК:  Випускники! ПЕРЕД ТАКИМИ БАТЬКАМИ ТРЕБА СХИЛИТИ ГОЛОВУ, БО ВОНИ ЗАКІНЧИЛИ ШКОЛУ  ще у минулому столітті, та ще й  БЕЗ ГУГЛІВ ТА ВИКИПЕДІЙ. А СМС у них виглядала як записка, передана під партою. Шпаргалка була не на планшеті, а написана дрібним шрифтом від руки. Батьки напружувалися більше.

УРА БАТЬКАМ

Сценка « Ремінь»

Ведучий  Чи траплялося з вами таке, шановні батьки?.....Для вас звучить пісня.

Пісня________________________________________________________________________________

Ведучий 1. Дорогі випускники!

Не все судилося вам вчитись –
Любили ви й повеселитись,
Після уроків розважались,
До свят всіляких готувались.

Ведучий 2. Я пропоную перегорнути ще одну сторінку вашого шкільного  альбому. Власне, без цієї сторінки не було б і самого альбому.Ви уже, напевне, здогадалися, що присвячена вона вашим шкільним друзям.

Ведучий 1. Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавалися занадто короткими. Шкільні витівки, конкурси, свята  в пам’яті залишаться надовго.

Ведучий 2. Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, а тематичні вдавалося написати більш-менш нормально.

Ведучий 1. Розлучатися з друзями особливо болісно. А хто сказав, що ви розлучаєтеся назавжди? Ви будете зустрічатися, спілкуватися, обмінюватися новинами в «контакті», «однокласниках», «фейсбуці»  і заходити  у рідну школу.

  Ведучий 2.   Ітак , ОГОЛОШУЄТЬСЯ  КІС-ХВИЛИНКА (За командою  цілуємо того у  щічку, хто знаходиться зліва від вас)  Раз-два-три!      КІС!            …Хтось промазав.

Ведучий 1. Зарядка: руки вгору, поклали  на плечі сусідам, покачалися вліво і вправо і поаплодували собі. Обладушки –рукошлепки. Нехай ця шкільна морська хвиля захистить вас від цунамі, від самотності, поганого настрою  і стресів.

Катя Осадча:   А зараз бліц-Інтерв’ю: провокаційні питання учням,  ви ж так любили їх задавати своїм вчителям.

Учням:

1. Чи закреслював кожен день  в календарі після 1 вересня 2016 року, як це роблять солдати в армії перед дембелем?
2. Коли ти сачкував з 7 уроку, яку причину найчастіше вигадував, і яка тобі подобалася найбільше?
3. Яке в тебе було доручення у школі? Класі?
4. Чи користувався ти хоч раз при списуванні мобільним інтернетом?
5. Чи були ви коли-небуть в кабінеті директора?
6. На якій вулиці знаходиться ваша школа?
7. Чи приведете ви сюди вчитися своїх дітей?
8. Уяви, що ти міністр освіти, як би ти реформував п’ятиденне навчання в школі?
9. А чи знімав ти хоч раз стрес на уроці навушниками, вдягнув – і ти в танку, а вчитель за бортом?

ДЯКУЮ! Ви гідно справилися з провокаціями. 

Ведуча: Пройшовши шкільну науку життя, наші випускники вже можуть дати корисні поради своїм наступникам.

Випускник:
- На уроках відповідай голосно і впевнено, а головне – не зупиняйся. Коли буде потрібно – тебе зупинять.
- Якщо вчитель киває головою, можеш повторити те, що уже сказав раніше, ще раз, тільки більш виразно і впевнено.
- Коли відповідаєш завжди посміхайся.
Це додасть тобі впевненості і введе в оману учителя.
- Ніколи не жартуй з учителем – це небезпечно. Він може не зрозуміти жарту і теж пожартувати у відповідь. А жартують вони серйозно.
- Коли відчуваєш, що не можеш дати відповідь на запитання – не спіши повідомляти про це. Нехай самі додумаються.
- Під час відповіді важко покашлюй у кулак, розтирай область серця, натякаючи на слабке здоров’я, втрачене під час підготовки до іспиту. Розжалобити не розжалобиш, але час на обдумування виграєш.
- Якщо ти ідеш вулицею і тобі посміхнулась незнайома дівчина, не спіши радіти, оглянься, чи не сміються над тобою інші.
- Якщо ти помітив, що твій шлях всипаний квітами передчасно не радій. Можливо, ти просто – напросто потрапив на клумбу.

Ведучий: Життєвий досвід допоміг випускникам виробити певні правила, з якими варто, на їхню думку познайомитися усім. Може згодяться.

Випускник:
- Перше правило історії: історія не повторюється. Це історики повторюють один одного.
- Правило визначення деяких наук: якщо воно зелене чи ворушиться – це біологія; тхне – хімія; якщо не діє – фізика.
- Правило точності: відмірюй мікрометром, відмічай крейдою, відрубуй сокирою.
- Правило для директора школи: про майстерність педагога судіть по його власних дітях.
- Правило для класного керівника: докорінне правильне виховання теж може дати чудові плоди.
- Правило для вчителів естетичного циклу: таланти, як і зуби мудрості пробиваються останніми.
- Правило вчителям: дорослі не знають значно більше, ніж діти хотіли від них дізнатися.
- Правило для батьків: починати виховувати дітей треба з найранішого віку, аби…залиши вся час на перевиховання.

Танець_______________________________________________________________________                                                                                                  

Ведучий 1. — Одинадцять років ви чекали цього дня, рахуючи спочатку роки, а потім місяці і дні.
Ведучий 2. —Одинадцять років вам нагадували, що справжнє життя — там, попереду, а поки ви тільки готуєтеся до нього.
Ведучий 3. — До цього «вас мами водили за ручку сюди» і передавали з рук в руки вчителям. В цей день вперше відпустили руку і сказали: «Іди куди хочеш. Ось твої сто доріг».
Ведучий 4. — До цього вам розписували щогодини — українська, алгебра, історія, біологія і фізкультура.
Ведучий 1. З цього дня розклад витріщається на вас порожніми графами.
Ведучий 2. — Хочеш не хочеш, а бери ручку і заповнюй сам свій розклад, а тим самим і життя.
Ведучий 3. — До цього вас вчили життя, а тепер вирішили подивитися, на що ви здатні.
Ведучий 4. — Сто доріг перетворяться в одну. А життя безжально змушує робити цей вибір. І «Випускний вечір» — це нагадування: «Все, милий, лафа скінчилася, ти тепер сам як-небудь».
Ведучий 1. — Чому ж та печаль, яка охоплює кожного випускника в цей день, хоч і приховано за зовнішньою веселістю?
Ведучий 2. — Навіть ненавидівши школу, навіть мріявши вирватися з неї на волю вольную,  сумуєте десь у глибині душі.
Ведучий 3. — Тепер доведеться вирішувати все самому, але і відповідати за наслідки — теж.
Ведучий 4. — Вам казали вчителі, що ви їх ще згадаєте…
Ведучий 1. — Ви мріяли… Про те, що буде після, про самостійність і незалежність.
Ведучий 2. — Ви подумки приміряли майбутні сукні та костюми, інститути і професії, будинки і квартири.
Ведучий 3. — Ви закохувалися навічно, захоплювалися назавжди і заводили друзів на все життя.
Ведучий 4. — І ви весь час були разом.
Ведучий 1. — Тепер розійдетесь в різні боки. Чи витримає  дружба? Не згасне любов? Не розлучимося назавжди?
Ведучий 2. — Ні, ніколи такого не може бути.
Ведучий 3. — Невже все так само за розкладом буде дзвеніти дзвоник, скрипіти крейда по дошці, все так же будуть заповнюватися зошити і щоденники?
Ведучий 4. — А ви? Де будете ви? Неможливо повірити…
Ведучий 1. — Ніч зміниться ранком. Дитинство назавжди залишиться в минулому.

Ведучий 2. Дорогі випускники! Настав час, коли ви можете обирати самі:   вчитися далі чи працювати, або поєднувати навчання та роботу.

Ведучий 3. 1 червня, в День захисту дітей, Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок. Ви нікому нічого не винні.

Ведучий 4. І носити спіднички бажаної довжини, ніхто не вимагатиме ходити у діловому стилі до школи, ви можете яскраво фарбуватися, навіть робити татушки .

Ведучий 1. Ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи. Але, повірте, вона вам буде снитися.

Ведучий 2. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла… Але насправді – це все ілюзія. Зараз, коли ви,  здавши екзамени , закінчите школу, вам прийдеться трудитися ще більше,  і згадувати ви будете  найчастіше  тих вчителів з подякою, які вимагали від вас найбільше, а вам здавалося  – неможливого.

 Ведучий 3. Нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя. Дружіть між собою, приходьте до школи, приводьте до нашої школи своїх дітей.

Ведучий 4. Завжди пам’ятайте: ви – її діти, її вихованці. Вам тут завжди будуть раді, вислуxають, порадять, допоможуть.

Ведучий 1. Тільки від вас залежить, чи станете ви справжніми людьми. А справжні люди можуть зробити багато: наше життя – щасливим і комфортним, місто ошатним, будинки затишними, людей усміхненими і щасливими, життя в країні – благодатним і справедливим. І це головне! Господь вам у цьому допоможе.

Ведучий 2. Наступає ваш час! Візьміться  міцніше за руки. Запам’ятайте стук ваших сердець, і тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не раз одержували клацання та лайки у контакті, які смикали вас за кіски, які милувалися вашими аватарами. Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди. А це вже ніколи не повториться! Не готуйтеся до життя, а вже живіть,  просто зараз…

Пісня………………………………………………………………………………………………………

Ведучі всі      Перед тим , як ви переступите  цей шкільний поріг, ми хочемо, щоб ви дали клятву завжди плекати честь нашої школи.

Клятва…………………………………………………………………….……………………………

 Ведучий 3. А життя – це дороги тернисті не раз.                                                                                                                          А життя – це не сміх і не жарти.                                                                                                                                   Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,                                                                                                                  Світ – чудовий і жити в нім варто.                                                                                                                      Ведучий 4. Все здолати вам буде потрібно не раз,                                                                                                                     Не впадайте у відчай, боріться,                                                                                                                           Йдіть сміливо, у добрий вам час,                                                                                                                                        Мрія кожного з вас – хай здійсниться.                                                                                                                  Ведучий 1. Коли людина вируша в дорогу,                                                                                                                                                     І настає прощання мить,              Недарма на порозі кажуть:                                                                     «Хай Бог тебе благословить».