Сценарій+презентація "Дорога до перемоги"

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №52

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

 

 

 

 

 

Розробка виховного заходу на тему:

«Дорога до Перемоги»

 

Підготувала

педагог-організатор

Глушакова А.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2018

Розробка виховного заходу «Дорога до Перемоги» присвяченого 73 річниці визволення України від нацистських загарбників

Мета:

 формувати уявлення про військовий обов’язок і вірність Батьківщині;

 спонукати інтерес до історичного минулого своєї країни;

 висвітлити для широкого учнівського загалу “ціну” війни – реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;

 підвищити інформаційну культуру учнів;

 сприяти формуванню кожного учня/учениці  як особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, як руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав та долі звичайних людей;

 виховувати повагу до старшого покоління.

Форма проведення: виховна година

Обладнання: ноутбук, презентація.

Хід заходу

(Слайд 1)

Вчитель: Пам'ять... Вона не має початку і не має кінця. Ще й досі чекають запізнілих листів з фронту матері, що не повірили похоронці, наречені, сестри, дружини, а сини стали старшими від своїх батьків. Тіла солдат, полеглих у землю давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б'ються тисячі сердець!

Шумлять бентежно ранні квіти,

А на траві роса дзвенить.

Щасливий день встає над світом,

У небі птаством гомонить.

Довкіль шумить така краса…

І пам’ять, пам'ять, вічно юна

У поколіннях не згаса.

(Слайд 2).

(Слайд 3.)

Вчитель: Наставав ранок 22-го червня, першими кордон СРСР перейшли диверсійні групи, так званого навчального полку 800 «Бранденбург», таємного підрозділу Вермахту. Німецькі диверсанти, перевдягнуті у форму червоної армії, почали захоплення мостів через річку Буг. Німецькі літаки були вже у повітрі. Вони летіли бомбити крупні Радянські міста, і головне, аеродроми, розташування яких стало відомим завдяки розвідникам Ровеля.

Літаки Люфтваффе йшли на схід, на зустріч сходу сонця. Наставала неділя. У радянських школах напередодні пройшли випускні вечори. Відлунали вальси духових оркестрів і вчорашні десятикласники йшли зустрічати схід сонця. Юні москвичі за традицією направлялися на Червону площу, Кияни на берег Дніпра, а в Ленінграді стояли білі ночі. Того ранку сонце зійшло над Москвою о третій годині сорок п’ять хвилин. До цього часу німецькі літаки вже виходили на бойовий курс. Через 15 хвилин на міста посипалися бомби.  Велика Вітчизняна війна розпочалася.

(Слайд 4.)

(Слайд 5.)

Вчитель: «Безкрая Батьківщина наша, а відступати нема куди – за нами Москва!», - казав політрук Панфілівської дивізії Василь Клочков. Після провалу плану «Барбаросса» 16 вересня командування групи армій «Центр» видало директиву про підготовку операції по захопленню Москви під кодовою назвою «Тайфун». І вже в кінці жовтня бої велися в 80-100 км. від Москви. Командувачем оборони був назначений Георгій Костянтинович Жуков. На підступах до Москви і в самому місті будувалися оборонні укріплення, йшло маскування будівель, ополченці билися разом з регулярною армією. 4-5 грудня 1941-го року оборонний період битві під Москвою скінчився. Радянські збройні сили відстояли Радянську столицю, зупинивши наступ фашистських полчищ. У ході боїв під Москвою радянським військом знищено 777 танків, безліч гармат та мінометів, загинуло 155 тисяч солдатів та офіцерів.

(Слайд 6.)

(Слайд 7.)

Вчитель: 17 липня 1942 почалася Сталінградська битва. Оборона Сталінграда є найбільшою наземною битвою в ході Другої Світової війни, яка на ряду з битвою на Курській дузі, стала переломним моментом у ході військових дій, після яких німецькі війська остаточно втратили стратегічну ініціативу. Перед початком битви супротивник мав чисельну перевагу у танках, літаках та артилерії, проте майже вдвічі поступався чисельністю живої сили. Битва включала в себе спробу Вермахту захопити лівобережжя Волги в районі Сталінграду і саме місто, протистояння Червоної армії і вермахту у місті, та контрнаступ Червоної армії, в результаті якого 6-та армія та інші сили союзників нацистської Німеччини всередині та біля міста були оточені і частково знищені, а частково взяті у полон. По приблизним підрахункам, сумарні втрати обох сторін в ході цієї битві перевищують два мільйони чоловік. Для Радянського Союзу, який у ході битві поніс тяжкі втрати, перемога у Сталінграді поклала початок вигнанню загарбників з Радянської землі, за яким послідувало звільнення окупованих територій Європи та остаточна перемога над Третім Рейхом в 1945-му році. 

(Слайд 8.)

(Слайд 9.)

Вчитель: 5-го липня 1943-го року розпочалася битва на Курській дузі. Бій на полі під Прохорівкою поблизу Бєлгороду, 12 липня 1943 року, зіграло вирішальну роль у битві на Курській дузі. Він вважається найбільшим танковим боєм у військовій історії. У ході зимового наступу Червоної армії на фронті виник виступ. Він нараховував до 150 км. в глибину, та до 200 км. в ширину, а в історію увійшов як «Курська дуга». У битві по різних версіях брало участь до півтори тисячі танків: до 700 з німецької та до 800 з нашої сторони. Курська битва завершила корінний перелом у ході війни. Стратегічну ініціативу по всіх фронтах остаточно захопила Червона армія.

(Слайд 10.)

(Слайд 11.)

Вчитель: Події Другої світової війни відбувалися на українській етнічній території від 1939 до 1944 року. Українці у складі польської армії взяли участь у бойових діях з Вермахтом з перших годин війни 1 вересня 1939 року.

Після переломної Сталінградсько'ї битви (листопад 1942 - лютий 1943 р.) почалося визволення України. Воно було підготовлене героїчною працею радянських людей у тилу, мільйонами жертв бійців радянської армії, партизанів і підпільників, талантом командирів, таких як Г. Жуков, О. Василевський, К. Рокосовський, О. Тимошенко та ін. 6 листопада 1943 р. в результаті героїчного і трагічного форсування Дніпра радянськими військами було визволено Київ. На заключному етапі війни в 1944 р. було проведено ще ряд успішних битв, зокрема, Корсунь-Шевченківську, і в кінці жовтня була визволена вся Україна.

Величезний внесок у Перемогу народу України, який зазнав 46 % усіх матеріальних втрат СРСР. На окупованій території України загинуло більше 5 мільйонів жителів, тут діяло більше половини всіх партизанів і підпільників СРСР. У Червону Армію було мобілізовано 4,5 млн чол. з України, які отримали 2,5 млн нагород.

(Слайд 12.)

(Слайд 13.)

Вчитель:Біля братської тихо стоїмо,
І спогад приходить, мов тихе зітхання.
Пливе, наче вічність, здобута в бою.
Хвилина мовчання.

 

Натягнуті нерви, немов тятива,
Пронизує пам'ять скорбота прощання,
І сумно згасає і тяжко сплива
Хвилина мовчання.

 

І подвиги мужні, і дружнє плече,
І роки надій, перемог, сподівання.
І серце сльозою нараз опече
Хвилина мовчання.

Хвилина мовчання.(Слайд 14.)

(Слайд 15.)

Вчитель: Весною 1945 року Червона армія з боями проривалася до ворожої столиці. 20-го квітня, в день народження Гітлера Берлін обстріляли з далекобійних гармат. Наступальна операція почалася 23-го квітня. По горло у льодяній воді і під вогнем супротивника сапери наводили переправи. Ураганна артпідготовка на одній із ділянок розпочалася за дві години до світанку. На головних ділянках прориву встановили прожектори, які осліплювали німців і освітлювали дорогу нашим бійцям. В інших місцях для осліплення ворога застосували димову завісу. Однією із найскладніших ділянок, стали Зіловські висоти. Щоб захопити їх у бій терміново ввели танки. 25-го квітня розпочався штурм Берліна. 28-го квітня Червона армія вийшла в район Рейхстагу. А на світанку 30-го числа штурмом взяла міністерство внутрішніх справ. Стяг перемоги над будівлею Рейхстагу підняли 1-го травня, проте гарнізон що його обороняв, здався лише на наступний день. 2-го травня о шостій годині ранку, військовий комендант Берліна, генерал Вейдлінг здався у полон. Він повідомив, що Гітлер скінчив життя самогубством. Через годину він підписав наказ про капітуляцію міста. До вечора були знищені останні сполохи непокори. Бої у передмістях Берліна тривали до 2-го травня. А до 9-го травня у ході окремої операції була звільнена Прага.

(Слайд 16.)

(Слайд 17.)

Вчитель: Це був день нашої Перемоги!

Упав Берлін. Іще боями гула розвихрена земля,
А вже з барвистими квітками вступала тиша на поля.
І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець.
Удари з заходу і сходу сказали ворогу : «Кінець!»
Кінець! Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів.
Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів.
І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі.
І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи
такої тиші на Землі.

Вітаю вас із цим чудовим святом. Війні не бути. Нехай панує мир! Ніхто не забутий, ніщо не забуто.

На цьому наша лінійка завершена.

(Слайд 18.)