Сценарій "Усе починається з весни" (до 8 Березня)

Сценарій свята до 8-го Березня

«Усе починається з весни!»

(До початку свята лунають пісні про жінок, про маму)

(Голос за кулісами)

Колись давно на славному Олімпі, 
Жили одні Боги-чоловіки, 
Так існували ще б вони довіку, 
Якби там не з'явилися жінки... 

 

(На екрані – гора Олімп протягом усієї сценки, під музику виходить Зевс, починає мити підлогу, з'являється Гермес) 

Гермес: Я Гермес - вісник богів. Вітаю тебе, о могутній Зевсе. А що це ти робиш? Ти ж бог, а працюєш як простолюдин? 
Зевс:  Бог, бог... та це все моя люба Гера відлучилася у салон краси. Бач, свято у неї. Та мало того, ще подарунок замовила - крем заморський «Чорна перлина». І де його шукати? Біда, тай годі... (миє далі). Ати не вештайся тут, Гермесе, не заважай порядному чоловікові працювати. 
Гермес: Тобою керує жінка? Який ти бог? 
Зевс: (витираючи піт з чола сідає) А знав би ти, який у Гери характер. З нею не посперечаєшся. Як не зроблю всього, що вона сказала, то не подивиться, що я бог. Як почне метати блискавиці з очей - спопелить до тла! 

(На екрані – футаж з блискавкою, лунає грім. З'являється Юпітер у фартусі та качалкою в руці) 
Юпітер:  Оце так маячня ця домашня робота! Жив собі, не тужив, і от зустрів Афіну і почалося: милий, Юпітере, помий посуд, милий, приготуй сніданок, милий, випери білизну... годі з нас (скидає фартух) знущатися, Зевсе, давай виженемо наших богинь на землю! 
Гермес: Ви що? Та чого ми варті без жінок? Вони такі ніжні, красиві, витончені. 
Юпітер: А ти не лізь! Добре тобі говорити ти ж іще не одружений! 
Зевс: Та годі вже сперечатися! Я - головний бог, і останнє слово за мною. Вигнати їх ми завжди встигнемо, краще подивимось у мій срібний піднос, як ставляться до жінки жителі землі? Чи жаліють їх? І що це за жіноче свято? Принеси, Гермес, мій срібний піднос і золоте яблуко. 
(всі троє дивляться на піднос, по якому котиться золоте яблуко, Зевс, Юпітер і Гермес зникають, Виходять ведучі.) 

 

Ведучий 1. Шановні пані та панове! Ласкаво просимо до Раю!

Ведучий 2. Якого Раю? Ми ж наче зібралися задля іншого.

Ведучий 1. Як це якого? Озернися навкруги – сьогодні справжній рай для чоловічого ока – всі дівчата гарні,чарівні, веселі! І це неспроста. Причиною цьому є свято – НАЙБІЛЬШЕ СВЯТО У РОЦІ.

Ведучий 2. Новий рік?

Ведучий 1. Ти наче з іншої планети! Та хіба Новий рік  це найбільше свято для жінки?

Ведучий 2. Ну тоді може День народження?

Ведучий 1. Ти точно вчора народився! Це ж 8 березня!

Ведучий 2. Ну, а я ж про це й кажу!

Ведучий 1.Тож сьогодні ми відзначаємо НАЙКРАЩИЙ ДЕНЬ У РОЦІ – свято весни і краси – 8 березня.

Ведучий 2. Так, жiнка в свiт приходить для любовi!
Любити маму – поки ще мала,
Любити ляльку – трохи пiдросла,
А коли вперше вийшла за порiг,
Любити сонце i м'який морiг,
Дiм батькiвський i квiти чорнобровi,
Бо жінка в свiт приходить для любовi.
Ведучий 1. Вона росте – росте її любов,
Ростуть її бажання i надїї.
І от приходять роки молодiї,
І по землi вона не йде – несеться,
Тривожно прислухаючись до серця,
Що в гулi мiст чи шелестi дiбров
Пiдкаже їй: – Оце твоя любов!
 

Ведучий 2: Це та любов, що перша i остання!
Такої ще на свiтi не було!
Її дiткнутися не смiє зло!
Вона яркiш, нiж сотня сонць сiя!
Вона – твоя ! Вона лише твоя!
Тобi її на сотню рокiв стане!
Це та любов, що перша i остання.

Ведучий 1: І відшумить весільний водограй,
Та як же знову свiту не радiти,
Коли народжуються в тебе дiти!
І ночi всi недоспанi дарма,
Коли воно лепече вперше: – Ма...
І ти – свята. І в серцi в тебе рай,
Хоч здаленiв весiльний водограй.

Ведучий 2: І от пливуть лiта, лiта, лiта...
Годуєш всiх, сама, бува , голодна,
Часами все те винести не годна,
Та будеш захищати як в бою,
Оту домашню каторгу свою
Хоч сум торкає очi i уста,
І хоч пливуть лiта, лiта, лiта....

Ведучий 2. Але якби усе почати знов?
Адже обiд щоденний – це любов!
Сорочка, чисто випрана, – любов!
І ночi, що не спала ти – любов!
І пiсня, що спiвала ти, – любов!
І квiти, що посiяла, – любов!
І очi правнукiв яснi – любов!
І Україна вся – одна любов!
Було б все так, якби почати знов.
Жiноча доля в свiтi – це любов.

 

(Художній номер 1)

 

Ведучий 1.   

І знову починається весна,

Так, як було це ще у неоліті.

Лиш перша брунька вибухне на вітті,

І знову починається весна!

І знову починається життя,

Швидкі шалені зміни на землі,

Кінчається симфонія зими

І знову починається краса.

Ведучий2.  Саме так: знову починається краса...Краса в усьому: краса розквіту землі, кохання, краса у ніжності дівчат, у загадковості жінок.

Ведучий 1. Віями підсніжників підморгнула весна. Березень надає природі живу силу, а жінкам – чарівність і красу.

Ведучий 2. Коли приходить березень, жінки раптом починають загадково усміхатися і підсвідомо ловити руками промені – маленькі уламки сонця.

Ведучий 1. 8 Березня – не просто жіноче свято. Можна дозволити собі трохи помріяти, пофантазувати, чи просто згадати щось світле й хороше.

Ведучий 2. Подивись на наших вчителів. Вони такі замріяні. Про що вони думають?

Ведучий 1. _______, покажи свій майстер – клас!

УЧЕНЬ ОДЯГАЄ СТЕНДОСКОП І „ВГАДУЄ” ДУМКИ ВЧИТЕЛІВ

ВЕДУЧИЙ 1.

1. Про що думає _________________, коли хтось тікає з уроку?

(«Если станешь рыбкой в море…»)

2. Цікаво, а про що мріє _________________ ?

(«Гуляй шальная императрица»)

3. _________________,  а що ви думаєте з приводу літніх канікул?

 («А я считаю дни до нашей встречи»)

4. Закінчуєтья перерва. Починається урок у 8-А класі. ________________, що ви думаєте собі, коли заходите до них на урок?

 («Я революция…»)

5. Щось мені підсказує, що повинна бути якась взаємодія між професією та думками. Так учитель біології повинен думати про квіти, математик – про цифри, учитель української мови – про букви. А учитель англійської мови? _______________, про що думаєте ви?

 («Я уеду жить в Лондон»)

6. ____________________, пам'ятаєте, коли ви вирішили стати вчителем? Що зараз думаєте про свою професію?

(«И не печалясь я жила бы…»)

7. ________________ по вечерам, напевно, розробляє конспекти сучасних уроків, перевіряє зошити. А як насправді? Про що ви думаєте?

(«Как на нашем на дворе….»)

8. ____________________, чому ви так полюбляєте часто дивитися на себе в дзеркало?

 («Потому что нельзя быть на свете красивой такой»)

9. _____________________,  а ВИ про що думаєте?

 («А мне пора домой»)

10. ____________________, конспекти написані, зошити перевірено, Ваші плани на завтра?

 («А завтра в 7.22 я буду в Борисполе»)

11.  Про що подумала ________________ в першу чергу, коли дізналася, що сьогодні їй поставили заміну на першому уроці?

( «Счастье вдруг в тишине…»)

12.  Світлано Петрівно, а що для вас школа? І як пройшла підготовка святкового концерту?

(«Ни минуты покоя»)

13. Ніхто не посперечається зі мною, що думки Вікторії Володимирівни повністю належать роботі. Адже керувати нашою школою, ох як нелегко. Але при цьому ми впевнені, що робота приносить їй задоволення. Вікторіє Володимирівно, зараз ми дізнаємося, що для Вас є наша школа.

(«Наверно это мой рай»)

 

 

(«Думки вслух». Остання пісня – від директора, після якої слово. Ведучий 2 запрошує і виводить до мікрофону директора)

 

Ведучий 1: До слова запрошуємо директора школи Вікторію Володимирівну Деркач.

 

(Слово директора)

 

З'являються боги. (один виносить прас. дошку, прасує; інший несе пакети з покупками)

Зевс: Так, я бачу на Землі свято. Жінки зібралися в одному залі, їм приділяють багато уваги. Значить, на Землі, так як і на Олімпі. Чоловіки мужньо виконують всю брудну роботу, а жінки в цей час релаксують.

Юпітер: Нічого, Зевсе, завтра прийде новий день і все стане на свої місця. Нам ще трішечки залишилось потерпіти.

Зевс: Ох, як же я на це сподіваюся…

 

(музика, продовжують прасувати та розбирати пакети)

(Відеоролик на екрані, під час якого чоловіки йдуть зі сцени)

 

Ведучий 1: Мамина колискова звучить найніжнішою музикою, і тоді, коли посрібляться наші скроні, не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник від подихів вітру, подиху зла.
 

Ведучий 2 Хай же буде на Землі довіку прославлена в пісні хорошій Ваша материнська любов.

(Художній номер 3)

Ведучий 1. Дорогі наші вчителі! У цей день ми щиро бажаємо вам, щоб на свої печалі ви дивилися у мікроскоп,

Ведучий 2. а на радощі – у телескоп.

Ведучий 1. Щоб у пустелі вам завжди таланило на оазис, а в морі – на острів.

Ведучий 2. Щоб руки, простягнуті до вас, завжди були дружніми, а вуста коханими.

Ведучий 1. Щоб ваш сон був глибоким, життя легким, а гаманець важким!

Ведучий 2. І щоб не зовсім легка, виснажлива робота, давала Вам час і сили віддавати свою любов і тепло тим, хто називає Вас словом

Разом. МАМА.

 

ВИСТУП УЧИТЕЛЬСКИХ ДІТЕЙ – гуморески

(лунає музика, виходять два учні)

Учень 1. Ми з товаришем гуляли,

Ми серйозно розмовляли

І не посварилися,

А порозумілися.

— Знаєш, Вітя, — мовлю я,

Краща мама — це моя!

Учень 2: Ні,

Сперечатись нащо? 
Мусиш вірити мені, — 
Моя мама краща.

Учень 1. Я товариша любив, 
Сперечатись не хотів, 
І повірили тому 
Він мені, а я йому. 
І обом приємно нам — 
І мені і Віті (показує на Вітю) 
Значить кожна з наших мам 
Є найкраща в світі.

Учень 2.. Правда, Васильку, правда: Наші мами дуже хороші. І подарувати щось дуже хороше їм треба, дуже гарне.

Учень 1. Так от я ж про це й думаю… А ти, Вітю, вже придумав?

Учень 2. Придумав! Отакенне велике — велике і цікаве-цікаве!

Учень 1.  То скажи, що саме?!

Учень 2 Я хочу мамі великого щастя! Хочу подарувати справжнє велике, світле щастя.

Учень 1. А ще всім мамам, вчителям, бабусям наше сердечне весняне вітання.

(лунає музика, виходять інші учні з різних сторін)

Учень 3. А тепер ми вам розкажем, як ми ніжно любим вас.

Учень 4. І які хороші, милі, гарні мамочки у нас!

Учень 5. У моєї мами руки золоті,
Очі карі, вії – довгі і густі.

Учень 6. А моя матуся схожа на веселку,
Бо така ж чудова і така ж весела!

Учень 7. А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

Учень 8. А моя матуся гарна, як калинка.
В неї чорні брови, губки - як малинка.

Учень 9. Моя мамочка привітна,
Гарна, ніжна, як весна,
І ласкава, і тендітна,
Ніби пролісок вона!

Учень 10. Ваші мами гарні,
З вами згоден я.
Та найкраща мама
все ж таки - моя!

Усі разом: І моя – красуня!

Учень 11 (найстарший з усіх): Ніде правди діти!
Мабуть, тут зібрались
Всі красуні світу!

(лунає початок пісні, хлопці йдуть зі сцени, виходять дівчата, співають пісню)

Художній номер – пісня Костренко В., Пшеніциной А. «Мама»

 

Ведучий 1: Кажуть, що чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері. І я низько вклоняюсь вам, і не тому, що наближається свято, а тому, що ви жінки.

Ведучий 2. Це ваші муки дають нове життя. Це ваші безсонні ночі роблять з безпорадних крикунів старанних дівчаток і безстрашних хлопчиків. Це ваше велике терпіння, ваші турботи, ваша любов благословляють їх на подвиги в ім’я життя на землі.

Ведучий 1. Кланяюсь вам за те, що рятували від хвороб, нещасть і труднощів. Кланяюсь тобі, мати роду людського, ім’я якій – Жінка. Миру і щастя Землі, по якій ти ідеш, Жінко!

(Художній номер)

Ведучий 1. Ти- ЖІНКА! Значить дуже ніжна!

Ти гармонійна, дивна і п'янка,

Ти дуже вишукана, дивовижна,

Для когось в світі ти одна така!

 

Ведучий 2. Ти- ЖІНКА! Значить духом сильна,

Ти знаєш, чого хочеш від життя,

Водночас і проста, і дуже стильна,

І загадкова, як саме буття...

 

Ведучий 1. Ти- ЖІНКА! Значить ти- кохана!

Хоч раз в житті ти відчувала це.

Для когось ти- найкраща і жадана,

Для когось лик святий - твоє лице...

 

Ведучий 2. Ти- ЖІНКА! Пам'ятай це всюди!

І як би там не склалось майбуття,

А справжня ЖІНКА завжди в шані буде,

Бо ЖІНКА- це і є творець життя!.