Сценарій "Пригоди колобка" (на сучасний лад)
КОЛОБОК
Вчитель: З дитинства ви любите казки. Вам читали їх мами, тата, бабусі та дідусі. Зараз вже самі читаєте казки і багато прочитали їх, навчаючись у школі. «Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно» - кажуть старі люди. І щоб не втратити наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок, пісень та прислів’їв.
Вихід Казкарів №1
Казка 1:Дорогі хлопчики й дівчатка!
В нас сьогодні свято казки.
Будем його разом відзначати.
Казку – друга шанувати.
Казка 2:Зустріч з казкою – це свято.
Не було б її у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Казка 1:Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухать гуртом.
А Казка у залі десь там заблудилась,
Давайте її пошукаєм гуртом.
Казка 2:Прийди, прийди Казко, до нас на свято,
Щоб ми веселі і радісні були.
Розкрий нам широкі простори довкола,
Щоб світ ми пізнали й щасливі були.
Вихід Казки (продовження)№1
Казка3:Вітаю вас дорослі і малі.
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я - казка мудра, хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати.
Бо, кажуть, казка вчить, як на світі жити
То правду й волю завжди боронити.
Я , друзі, казка добра і чарівна.
Мене ви знаєте і любите мабуть.
Казка 1:В кожнім домі, в кожній хаті,
І у місті, і в селі –
Хто навчився вже читати,
Має казку на столі.
Казка 3 : Доброго дня вам, дорослі й малята,
Раді усіх вас в цій залі вітати.
Вмощуйтесь зручно, сідайте, будь-ласка,
Я розповім вам стару-нову казку.
Казка 2: Все у нас в житті буває,
Хто ж, скажіть, проблем не має?
Ми ж покажемо в цей час,
Чим живе і школа, й клас.
Казка3: На святі сюрпризів по саму зав'язку,
А ми пропонуєм вам казку.
В казці цій себе пізнайте,
Щось не так, не дуже лайте.
А тепер усі мовчок.
Починаймо «Колобок»!
Казка 1 : «В хатинці одній жили дід і бабуся,
Вели господарство, завжди були в русі.
ВИХІД БАБУСІ І ДІДУСЯ №2 «Василино»
Казка 3:. Жили собі Дід та Баба. От одного разу вранці прокинувся Дід, зробив зарядку, вмився. Уже й їсти хочеться йому, а Баба все не кличе. Уже й в телефоні пограв, уже й телесеріал подивився — мовчить Баба!
Казка 2: У ранкову гожу днину
Дід промовив до дружини
Дід. Бабо! Бабо! А вже й на обід повертає… сонце вже високо піднялося… сусідка корову жене з пасовиська…
Казка 3 :В баби вдача запальна,-
Не чекатиме вона!
Баба:Що ти лямку тягнеш, діду?!
Вже кажи, не жди обіду.
Маю я ще купу справ,
То закінчуй, раз почав!
Казка3:Дід себе опанував,
Кашлянув і так сказав.
Дід:Та й поїсти треба щось
нам приготувати . Чи ти хочеш мене голодом заморити?
Баба. Ой, Діду, і рада б приготувати тобі сніданок, так ні з чого.
Дід. Як-то ні з чого?! А де ж курятина, що в морозильнику лежала?
Баба. Так син же вчора приїжджав, віддала...
Дід. А ковбаса де? Там же ще шматочок лишався!
Баба. Той шматочок я сьогодні онучці на бутерброд поклала, їй же в школі на перерві треба щось з'їсти.
Дід. Ну то сходи до крамниці та купи хоч батон.
Баба. І купила б, та нема за що. Пенсію ж і досі не дали. А в мене вже ані копійки не залишилося.
Дід (з жалем). Охо-хо! От біда! Що ж робити?..
Баба:Де б узятися добру?
Ми ж з тобою бідні!
Може щось і наскребу
у мішку столітнім.
Тільки що спекти, скажи
– торт чи хліб чи булку?
Щоб наїлися усі
і не було смутку.
Дід: Ти згадай рецепт старий –
ну та той, що давній.
Колобочки в нас завжди
були у пошані.
Та спечи стара, для нас
колобка крутого –
Для онучки– дивина,
втіха – для старого.
Казка 3:Баба хист до цього мала
І перечити не стала.
Баба:Колобка то й колобка…
Це робота не важка.
Казка 3: Завзято бабуся за справу узялась:
Бабуся: Якраз у фейсбуці рецепт прочитала....
Спечу Колобка, хай по-твоєму буде.
Казка 3:Швидко борошна нашкребла,
В курей яєць натрусила,
“Маселка” в тісто поклала,
Ще й родзинок повтикала,
Ваніліном притрусила…
Але діду не вгодила.
Дід:Щось він, бабо, не такий,
І гарячий і глевкий…
Мабуть, мало ти місила,
Масла, яєць пожаліла?
Казка 3:Баба руки витирала
Й стримано відповідала.
Баба:Колобок йому глевкий…
Ач, розумний ти який!
А яким він має бути,
Якщо в світі скрізь – отрута,
Що, пшениця, як колись?
Йди на поле, подивись!
Та чого ти причепився?
Він іще ж не остудився…
Поклади на підвіконня,
Хай як слід вже охолоне.
(Дід відносить колобка на вікно)
Дід: Бабуся моя – господинька нівроку.
Не було ніколи із нею мороки.
Тому її, друзі, вам зараз хвалю,
Бабусю свою дуже сильно люблю!
Казка 3: Колобок вийшов на славу…
ВИХІД КОЛОБКА (тільки початок)№ 3
Колобок: Я, звичайно, дуже вдячний,
Що мене спекли так смачно!
Апетитно виглядаю,
І рум’яні щічки маю.
Їсти жаль таку красу...
ВИХІД ВНУЧКИ «Україночка»№4
Внучка: Ой, який гарний вийшов Колобок
Будеш моїм другом???
Колобок: А ти мене їсти не будеш?
Внучка: Ні, ти що, звичайно не буду…
Колобок: А хто такий друг?
Внучка: Твій друг тобі віддасть усе:
і свій квиток на карусель,
і цвях, і ґудзик, і літак,
та не за щось —
а просто так.
І збільшувальне скельце,
найкраще у дворі,
твій друг
зі щирим серцем
тобі віддасть — бери!
І ти нічого не жалій —
ніколи і нітрохи!
І навіть
м'яч футбольний свій
віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі —
аж схочеться співати.
І ти подумаєш тоді:
«Як гарно — дарувати!..»
Колобок:Якщо друг у тебе є,
Життя радісним стає.
Разом можна все зробити,
Тож без друга не прожити.
Танок «ДРУЖБА»№5
Баба: Що ж робити нам із Колобком? Як же його їсти?
Дід: Ну і нехай..… Адже в онучки зявився товариш..
Внучка: Дякую, бабусю! Дякую, дідусю!
Дід: Тільки із-за однієї умови?
Внучка і Колобок: (разом) ЯКОЇ???
Дід: Ти, Колобок, завтра підеш до школи..
Колобок: До щколи… я???? і до школи????
Дід: Так, саме так… ти завтра підеш до щколи…
Внучка: Це дуже добре…. Пішли вчити уроки… готуватися до завтрашнього дня(всі виходять,)
Дід і баба ЗНАХОДЯТЬСЯ БІЛЯ СТОЛУ
Дід. Де це Колобок наш подівся?
Який сон йому наснився?
Бачив, як ішов до хати,
Вже, напевно, вклався спати?
Баба.Колобочку, озовися!
Та до школи повернися!
Знов приніс, напевно, двійку,
Або десь устряв у бійку...
(З'являється Колобок, позіхає).
Колобок.Ну, чого ви розкричались?!
З друзями ми просто грались!...
Ой, як набридло, як набридло
До школи кожен день ходить,
Ой, як же все мені набридло
Читати там, писать, лічить,
Ой, як набридло, як набридло,
Якби це тільки хто з вас знав!
За що, за що, скажіть, всім дітям
Хтось кару отаку наслав?!
Колобок (сердито).
Не піду я більш до школи
І до вас не повернусь ніколи!
Утечу, мабуть, у ліс....
Покочуся за покіс…
Ведучий: Так сказав, та й у вікно, шусть – і тільки й сліду.
Колобок: Прощавай тепер село! Я іду до лісу!
Вихід зайчика№6 (на самокаті)
Заєць: Гей, чувак, ти що таке?
Лисе, голе і крихке?
Доторкнутися аж лячно,
Але пахнеш дуже смачно...
Йде сніданок сам собою...
Колобок: Що ти, Зайче, Бог з тобою!
Я біжу сюди не марно,
Знаєш, як співаю гарно?
Я – артист дуже відомий,
В модних колах я знайомий.
А ти маєш довгі вуха,
Тож сідай, мене послухай:
ПІСНЯ КОЛОБКА №3
Колобок. Чуєш, Зайчику! А ти хочеш піти до школи?
Заєць.Не піду туди ніколи!
І всього там я боюся,
Перелякано дивлюся.
Затряслася кожна жилка.
Геть усе мене лякає,
Певно, кожен про це знає.
Життя у мене нелегке,
Бо серце маю я слабке.
Нічого не навчуся,
Я так всього боюся!
Колобок: Гей, чуваче, ти куди?
Заєць:Нема часу, прощавай,
І мене не забувай!
Колобок: Жаль... Пішов...
Вихід ВОВКА№7
Вовк: Що це котиться стежками?
Йду, спитаюся у мами....
Важко підібрать слова.
Ой! Це не тіло, голова!!!!
Гей, чувак, ти що таке?
Лисе, голе і крихке?
Доторкнутися аж лячно,
Але пахнеш дуже смачно...
Йде сніданок сам собою...
Колобок: Що ти, Вовче, Бог з тобою!
Я біжу сюди не марно,
Знаєш, як співаю гарно?
Я – артист дуже відомий,
В модних колах я знайомий.
А ти, Вовче, не зівай,
Хвостом ритм відбивай!
ПІСНЯ КОЛОБКА №3
Колобок:Чуєш, Вовчику-соколе,
А давай підемо мерщій до школи!
Вовк.Я до школи не піду,
Бо навчатись не люблю!
Щось не так — я зразу бац!
І зубами клац та клац!
Щоб усі мене боялись,
Щоб усі мене лякались!
Менших люблю ображати,
Ну, а старших — обзивати!
Колобок: Гей, чуваче, ти куди?
Вовк: Нема часу, прощавай,
І мене не забувай! (Вовк погрожує всім кулаком і виходить.)
Колобок:: Жаль... Пішов...
ВИХІД КОТИКА№8
Казка 3: Тут спинився він на мить
На пеньку котик сидить
Кіт: Гей, чувак, ти що таке?
Лисе, голе і крихке?
Доторкнутися аж лячно,
Але пахнеш дуже смачно...
Колобок:Ти голодний тут сидиш? Їсти хочеш і нявчиш? (протягує бутилку коли)
Кіт:Що це?
Колобок: Кола!
Кіт:Ще не пробував ніколи!
Колобок: На, бери, це - смакота!
Кайф від вух і до хвоста!
Колобок і Кіт п’ють колу
ВИХІД ЛИСИЧКИ І ВЕДМЕДЯ№9
Лисиця:(з Ведмедем під ручку)
Знову, котику, без мене,
Ти затіяв тут бенкет?
Дуже часто забуваєш
Джентльменський етикет.
Пригости спочатку даму,
Та врахуй жіночий шарм,
Бо подряпаю я морду,
Підзатильників задам!
Та не думай, не посмієш дати мені здачі,
Бо у мене є дружок, дужий, хоч ледачий.
В мене кращий друг тепер – це Бурмило-рекитер!
(збирає квіти на галявині, робить селфі)
Ведмідь: О! привіт! Тебе я знаю, а з тобою хто це?
Що це котиться стежками?
Плутається під ногами?
Хоч маленький, а сніданок!
Дуже вдалий нині ранок!
Доторкнутися аж лячно,
Але пахнеш дуже смачно...
Колобок: Ой, Ведмедю! Бог з тобою!
Я біжу сюди не марно,
Знаєш, як співаю гарно?
Я – артист дуже відомий,
В модних колах я знайомий.
Не музичні в тебе вуха,
Та все одно мене послухай!
ПІСНЯ КОЛОБКА №3
Колобок. Ой,Михайле, може, підемо до школи?
Ведмідь.Ти що? Туди? Ніколи!
Кажуть всі, що я ледащо,
То навчатись мені нащо?
Писать, читати, рахувати...
Краще жуйку продавати!
Колобок, ти не лови ворон,
А купи у мене ось «Дірол»!
(Ведмідь протягує Колобкові жуйку, той відмовляється).
Як не хочеш купувати,
Піду іншим продавати! (Ведмідь відходить…)
ВИХІД ЛИСИЧКИ№9 (початок)
Лисиця:Гей, чувак, ти що таке?
Як і я, таке руде?
Ти на курочку не схожий...
Хто ти, дивний перехожий?
Так від тебе пахне смачно
А вкусити тебе лячно
Колобок: Та Лисичко, Бог з тобою!!!
Я біжу сюди не марно,
Знаєш, як співаю гарно?
Я – артист дуже відомий,
В модних колах я знайомий.
Не музичні в тебе вуха,
Та все одно мене послухай!
ПІСНЯ КОЛОБКА №3
Лисиця: Ти – соліст, звичайно, вправний,
Та стараєшся ти марно.
Я люблю співать дуетом
І романси, і мотети.
Ближче сядь, давай репризу,
А то в мене творча криза...
Для натхнення щось бракує...
(Вам скажу, нехай не чує:
Я – голодна і сердита!)
Та співай не дуже тихо...
Колобок: Що ж , дуетом – так дуетом.
Я й не знав, що тут естети.
Думав: ліс, геть дрімота.
А тут, бач, не простота.
ПІСНЯ КОЛОБКА №3
(Лисиця намагається з’їсти Колобка, а він утікає)
Колобок: Я, звичайно, дуже чемний,
Ти не думай, що геть темний,
З’їсти я себе не дам!
Сам прийшов – і піду сам.
Колобок я – молодець,
Помандрую навпростець.
Лисиця:Та чого ти, чого? Я й не думала про таке…
Колобок: Лиско-моднице скажи.
Ти часом до школи не хочеш піти?
Лисичка.Сиди, не рухайся,
Навчайся, слухайся —
Усі мені торочать,
А я заміж хочу!
Бачу що ти – чарівний красень!
А я немовби бачу сон,
Ми з тобою гарно танцюєм,
Увімкніть же нам музон! (бере колобка)
Колобок: Вибачаюсь, я не вмію! Я не знаю як це!
В мене досвіду немає, молоденький я іще!
Кращий буде Вам партнер – це Бурмило-рекитер!
Ведмідь: Я від музики оглух! Втрачу скоро зовсім слух!
Кіт: Та зате звучить музон – веселіше діло!
Ну ж скоріш до нас у гурт, потанцюєм сміло!
ПІСНЯ «Чомучки»№10 (всі діти, що співають залишаються на сцені)
(Лисичка показує глядачам пляшку «Коли»).
Лисичка.Діти! Не ходіть до школи!
Пийте краще «Кока-колу»!
(Лисичка виходить.
Лисиця: Зроблю селфі тут, на луці,
Викладу тоді в фейсбуці.
Колобок потягується).
Колобок.Крайнім бути теж не хочу,
Піду висплюся досхочу.
ТАНЕЦЬ «ШКОЛА»№11 (ТАНЦЮЮТЬ ПАРАМИ ХЛОПЦІ І ДІВЧАТА)
Казка 3. Скажіть, друзі, що робити,
Як вас розуму навчити?
Колобок. За школою я скучив
І сняться вчителі...
Бабусю і дідуся навіщо мучив?
Так соромно мені!
(Звертається до всіх дійових осіб).
Ми з вами, любі друзі,
З країни майбуття.
Після батьків усім нам
Продовжувать життя.
Казка 3.Отож усе залишимо
І з лісу вийдем ми,
А у серцях запишемо,
Що станемо людьми!
Вовк. Не будемо обманювать!
Заєць. Боятись!
Лисичка. Хитрувать!
Всі разом.Бо дуже нам всім хочеться
Все нависокий рівень знать!
Колобок: Прощавайте,друзі!
Мені прощатись час..
Мені вже час додому
Повернуся до бабусі
там мене зачекалась моя подружка Оленка.
Я дуже перед нею завинив..
Адже я її підвів..
(Чути голос КОЛОБОК! ДЕ ТИ???? виходять дід, баба і внучка)
Внучка:Ось де він. Нарешті ми його знайшли… Ми так за тебе хвилювались..
Колобок: Вибачте мене будь ласка, я все зрозумів…
Я обіцяю, що буду гарно вчитися…
Бо школа — велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити вчаться в ній.
Вовк Школа - це колиска знань
Лисичка Школа - це життя початок,
Ведмідь Школа - вогник сподівань,
Що запалить полум'я завзято.
ПІСНЯ «ШКОЛА»№12
Бабуся: Діду, чом , надувся?
Адже, Колобок знайшовся!
Дід: Будь нам, друже, за внучка!
Баба в мене дуже славна,
Заживемо разом ми і гарно...
Лисичка Хай здоров я ніколи
ваш дім не минає.
Ведмідь Хай радісний сміх ваш
повсюди лунає.
Кіт Нехай негаразди
минають ваш дім.
Вовк І затишно, лагідно
буде у нім!
Зайчик І нехай на кожнім кроці
вам завжди щастить у цьому році!
Дід: Дуже радий всіх вас бачити,
Дякую за побажання…
(Баба з дідом обнімають колобка)
Бабуся: Ось і казочці кінець,
А хто слухав – молодець.
Дід А всім гостям в нашій хаті
Ми хочем пісню заспівати:
ЗАКЛЮЧНА ПІСНЯ «КАНІКУЛИ»№13
Казка 1:Любі хлопчики й дівчатка!
Закінчилось наше свято!
А вам хочеться побажати –
Казок багато прочитати.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку