Сценарій проведення мітингу- реквієму пам’яті жертвам Голодомору та політичних репресій

Сценарій проведення мітингу- реквієму пам’яті жертвам Голодомору та політичних репресій «Пам’ять голоду – пам’ять серця…»

У Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-

Фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні

       Підготувала:

художній керівник - методист та педагог-організатор навчально-виховного комплексу Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні  Руслана Шацька

                                                             2020

Місце проведення: плац ліцею

Час проведення: 28 листопада 2020 р.

Початок: о 15.30 год.

1.Шикування.

2.Доповідь начальника курсу   заступнику начальника ліцею про готовність до проведення заходу з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору.

Звучить музика. Виходять ведучі та ліцеїсти з лампадками.

Ведуча 1. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голодомору, заподіяного сталінським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття, присвячується…

В2. Коли гинуть люди від стихійного  лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, – це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно. В Україні родючі землі і вона багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає від голоду?

        В1. В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.

Ведуча 2     22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17.

В1.                                                                        В2.

Пекельні цифри і слова

У серце б’ють неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік 32-ий. Голод. Голод.

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах.

Восьми мільйонів, Боже мій!

Не долічилась Україна.

Ведуча 1: Страшний 1933 рік… У Москві – демонстрація, веселі обличчя. Холодна посмішка «вождя народів» із трибуни Мавзолею. Люди, сповнені ентузіазму, несуть портрети Сталіна, звучать марші, а в цей час в Україні гуляє смерть. Кордони закриті військами. Листування із закордоном заборонено. Відіслано понад 100 тис. комуністів для заготівлі зерна. Припинено кооперативну і державну торгівлю, вилучено всі товари з продажу селянам. Хліб береться «будь-який і де завгодно», причому репресивними методами.

Ведучий 2: Паралельно проводяться чистки «класових» ворогів. На залізничних станціях заборонено продавати квитки на потяги. Хліб забирається з-під молотарки, навіть посаджений пектися до печі, забирається із примусом і терором, із погрозами заслання і тюрми.

В1.Ворог не зламав Україну духовно, тому вдався до того, щоб зламати її фізично, вдався до такого хижого, звірячого способу, організованого масового голоду.

Вірш читаює Каріна Тимошук

.Останню сльозу проковтнула –
Вечерю солону сумну –
Ще вчора... Сьогодні?.. Забула,
Бо тричі вертала зі сну...

А сонце повзе винувато
До сховку від зору людей...
Із нього все золото знято
Печаллю голодних очей.

Знов сон обійма... Чи що інше
Висмоктує сили бажань.
Життя від безпам’ятства гірше!..
Де горя народного грань?!

Ще й сутінки лізуть у хату
Страхами із темних кутків:
– Нікого не можна впускати,
Бо ніч – то притулок катів...

Простіть, неоплакані душі,
Що нехтуєм звичай батьків...
Простіть, покоління грядущі,
З майбутніх щасливих років…

Нас лихом хотіли зігнути,
Убозтвом голодних умів...
До рабства серця навернути?!
Хто право їм дав?! Хто посмів

Насильно народ побороти,
Що жив понад тисячу літ?..
Хоч станем в ряди до голоти,
Не зрадимо батьківський рід!

З малої надії-зернини
Розквітне зоря вікова.
Не згасне ім’я України,
Допоки в нас пам’ять жива!

 Пісня «Свіча» О.Білозір -  виконує Анна Галяк

Ведучий 2. Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, – вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей, за деякими підрахунками, сягала 50 відсотків загальної кількості померлих.

В.1 Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження. Стали пусткою сільські школи, а відсутність учнівсько-педагогічного колективу сягала подекуди 96-98 % рівня попередніх років.    

В2.Схилімо голови та хвилиною мовчання вшануймо пам’ять за померлими від голодомору та політичних репресій. 

   Хвилина мовчання.

В1. Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як голодомор. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.

 В2. Більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» на кістках мільйонів. Розпочалася тотальна війна: людей не рубали, не стріляли – у них просто забирали всю їжу, оточили військами і спокійно дивились, як вони повільно, у нестерпних муках, помирають від голоду…

                             Вірш читає Павлюк Дарина

  Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви

Достигали жита. І тремтіли дитячі коліна —

Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ…

Вимирало село – потопала в сльозах Україна,

 І розгублене небо ковтало задушений плач.

Шаленів людомор – лютували нові яничари,

І старенька бабуся міняла ікону на сніп…

Над полями святими замучені душі ячали!

 І Дніпро захлинувся у розпачі страчених слів.

Палахкоче свіча поминальної нині молитви

І розгнуздана пам’ять малює історії слід…

Тільки ті колоски – життєдайного виміру витвір,

Як і завше, очима дитячими міряють світ.

В1.  Голодомор був спровокований радянським керівництвом з метою масового вступу селян до колгоспів. Поставлені перед селянами плани хлібозаготівлі були завищеними та економічно не обґрунтованими. Найвище керівництво країни знало про голод в Україні, але замовчувало цей факт.

В2. Сталін наказав ставитися до голодомору як до неіснуючого явища, заборонив будь-яку допомогу Україні з боку міжнародної або радянської громадськості. Факти голоду були оповиті зловісною завісою мовчання. Масштаби катастрофи були величезні. Про голодомор знали керівники Франції, Великобританії, Італії, США, Канади.

В1. Гітлер добре знав про ситуацію в Україні і вжив практичних заходів – надав грошову допомогу німцям України.  Керівників програми перепису розстріляли, а матеріали засекретили, тому кількість жертв голодомору встановити важко. За різними даними, голодною смертю померли від 3,5 до 9 млн. чол..

 В2.Тільки наприкінці 80-х – у 90-х рр. ХХ ст. про голодомор з’явилися наукові статті, спогади очевидців, про нього заговорили в пресі; складено мартиролог жертв голодомору, дні їх пам’яті проводяться щороку.

Вчитель. Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Нині доля Батьківщини в руках Ваших батьків, завтра – у Ваших. Аби трагедії народу ніколи не повторилися необхідно, щоб Ваші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними.

Пісня «Запалю свічу» виконує дует «Гармонія»

В1. Мітинг-реквієм вшанування пам’яті жертвам Голодомору та політичних репресій «Пам’ять голоду – пам’ять серця…» оголошується закритим.

Лунає «Мелодія» Мирослав Скорик