16 квітня о 18:00Вебінар: Викладання трудового навчання в умовах карантину

Сценарій родинної зустрічі «Святковий калейдоскоп : Від Миколая до Водохреща»

Про матеріал
Сценарій родинної зустрічі «Святковий калейдоскоп : Від Миколая до Водохреща»
Перегляд файлу

 

 

 

 

Сценарій родинної зустрічі

 

«Святковий калейдоскоп : Від Миколая до Водохреща»

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів

Литвинівської ЗОШ І –ІІІ ст.

Перегінець Аастасія Василівна

Ведуча: Діти, вам подобається зима? Чим саме? Які зимові розваги приваблюють вас? ( лижі, санчата, сніжки, ковзани,)

 Вам уже відомо, що на зиму припадають ще й дуже гарні свята, шановані у нас на Україні. Пригадаймо їх.(Святого Миколая, Новий рік Різдво, Старий Новий рік(Василя) Водохреща, Стрітення)

        Але найбільше всім подобається на свята отримувати подарунки.

Так, діточки, А хто ж вам приносить взимку подарунки? Миколай.

        19 грудня Миколай навідується до кожної хати й розкладає подаруночки слухняним дітям під подушки.

        Свято лине Миколая –
        Серденько радіє. 
        Йде святий до нас із раю 
        Принесе надію.

       Подарує віру в чудо
       І любов велику. 
       Поклоніться, добрі люди, 
       Цьому чоловіку.

       Поклоніться і радійте
       За його щедроти. 
       Як і він, прожить зумійте 
       В просвіті турботи.

       Ходить Миколайко

      Від хати до хати,

      Гостинцями хоче

       Всіх обдарувати.

    

      Славні Янголята

       Йому помагають.

      Двері та віконця

     Справно відчиняють.

 

     Йде святий в нічную пору

      До кожнісінького двору,

       В кожну хату, в кожен край

       Йде з дарами Миколай.

 

 

Коляда :  «Ой хто,хто Миколая любить»

      Свято Миколая вчить нас злагоди і доброзичливості, кличе нас до милосердя, будить наше людське сумління, вчить любові до ближнього, до оточуючого середовища, до своєї неньки України.
А попереду ще низка веселих свят...


Знову рік Новий прийшов,
Календар наш з нами знов.
Показав усім який
Буде славний рік новий.
Скільки буде в ньому буднів,
Свят чудових незабутніх.
Хай школярів всіх він
До нових веде вершин!
    

     Ведуча. Для всіх Новий рік – свято. А чи свято це для ялинки, до якої ми радісно вигукуємо: «Засвітись!». «Який Новий рік без ялинки?» - як правило чуємо ми.

     Росла вона у лісі, серед своїх подруг, тішила око своєю пишною кроною! На її розкішних гілках будували свої гніздечка пташки, восени білочка збирала шишки, а сорока, сидячи на самісінькій верхівці, розповідала різні новини всьому лісові.

Пісня :«У лісі,лісі темному»
    І ось під Новий рік приїхали люди з сокирами, зрубалиялинку і повезли у місто. А там, у пишному залі, вона постоїть день чи два, потішить своєю красою - і загине на звалищі за містом. І так кожен рік. До того ж рубають багато дерев - у кожну школу, дитячий садок, у магазини і квартири.
      Чи можемо ми допомогти ялинці? Звичайно! Для цього замість ялинки можна зробити ялинковий букет, який буде також гарно пахнути лісом, також на ньому будуть радісно блищати іграшки, а у лісі та ж сорока буде дякувати вам за незрубане дерево. 

Ведуча:  А свято приходить опісля, ви пам’ятаєте?

                   Після свята Новий рік

                   Різдво красне завітає.

                   Славна зимонька іде

                    І Різдво до нас веде.

               

Ведуча. Тільки зустріли Новий рік, а на порозі три празники в гості. 

Перший Святий вечір, на який треба приготувати 12 пісних страв. Це тому, що в Ісуса було 12 учнів-апостолів. Головна страва - кутя. Її варять із пшениці, бо пшениця допомогла врятувати Христа. Ще на різдвяному столі мають обов'язково бути узвар, страви з бобів і квасолі, гороху, картоплі... Варять ще й вареники із капустою, печуть коржі з маком. Ставлять ще й страви з грибів. І як зійде перша зоря, вся родина сідає за стіл. Усі в святковому одязі, найстарший у сім'ї запалює свічку, читає молитву.    

                Мороз тріщить, і віхола мете,
                А на порозі в нас - Різдво святе.
                Зійшла зоря різдвяна, ясно сяє
                Зоря провісниця на темнім небокраї.
                Сьогодні кожен славить і віта
                Народження Спасителя Христа.
 

               Вже на дворі Святвечір  різдвяний,
               Зимовий, дивний, чарівний.
              В цю радісну для всіх, годину
              В  яслах  з’явилася  дитина.


              Марія сина Ісуса народила -
          Серця і душі людські просвітлила,
         Увесь довкола білий світ змінився
         В цю мить щасливу,

         Як Господь родився!

У зимову світлу днину 
Народилася дитина. 
Чиста-чиста, мов сльозина, 
Божий Син, свята зернина. 
І донині нам сія 
Вифлиємськая зоря.

Ніч Різдвяна світла й чиста, 
Небо — в зорянім намисті. 
Щастя й радості багато 
Нам несе Різдвяне свято. 
І щоразу воно нове — 
Свято свят — Різдво Христове!
 

        У Святий вечір ходять колядувати. Колядників ласкаво запрошують господарі. Запросимо й ми, послухаємо, чи вивчили ви колядки. 


Коляда :«Нова радість стала».
 

На столі — свята вечеря. 
Вся родина — за столом. 
Відчиняє ангел двері 
Позолоченим крилом.

Благу вість нам сповіщає 
Про народження Христа. 
В хаті свято розцвітає, 
Гріє душу доброта.

Пахне сіном і кутею. 
Сяє зірка. Сніг скрипить. 
І колядка над землею 
З білим ангелом летить
(На сцені – стіл. Заходить господар і кладе на нього сіно, господиня застеляє скатертину, ставить святкові страви. Їй допомагають син і донька. Господар запалює свічку на столі)

Син:

Сипле і сипле сніжок за вікном,

Вечір тихенько на землю зійшов.

Дочка:

Чом це сьогодні так зіроньки сяють,

Ніби радіють і нас звеселяють?

(господар заносить у хату сніп пшениці – Дідух)

Мати:

Так ясно зірка засвітила

У ніч зимову за вікном,

Бо людям добрим сповістила:

Різдво святе до них прийшло.

Збереться вся сім’я щаслива,

Запалять свічку на столі,

А добрий тато зайде в хату

З снопом пшениці у руці.

Чекає вже кутя медова,

Щебечуть діти, чути сміх,

Під миготливий тихий вогник

Молитва змовиться за всіх.

Виходить місяць із-за хмари,

І заглядає у вікно

До української оселі

Знов свято радісне прийшло.

Син:

А чом пшеничний сніп наш тато

Приніс сьогодні в нашу хату?

Дочка:

Сказав: почесний це Дідух –

У ньому предків славний дух.

Господар:

Дідух єднає у Святвечір

Живих й померлих за столом,

Це символ хліба, символ праці

З старих часів до нас дійшов.

Дочка:

А ще кутя стоїть медова,

Із медом, маком, є й горіх?

Мати:

Так доню, страва ця святкова –

Знак злуки членів роду всіх.

Син:

А нащо сіна ми поклали

Під скатертину на столі?

Господар:

Щоб люди завжди памятали –

Спочив Христос колись в яслі,

Спочив на сіні у вертепі,

Син Божий, всього світу цар.

І пастушки його вітали,

Принісши щирий скромний дар.

Син:

Хай стелить зима білий сніг по стежках,

Прикрасить нам землю на свята.

Хай прийдуть з колядками в хату до нас,

Веселих нам свят побажати.

Дочка:

Що за диво-дивина,

Чудо-сани пролетіли

Мимо нашого вікна,

Скакуни в тих санях білих

Диво-дивні, чарівні,

Видно, йдуть до нас у гості

Слуги Божі – янголи.

(до господи під музичний супровід заходять янголята)

 

Господар:   Прийшло Різдво щасливе знову.
                     Чи все готове? Ось ікона,
                      На покуті стоїть дідух,
                      Панує в домі Святий Дух.
Господиня:   До Святвечора цього року
                        Кутя моя вдалась нівроку -
                        Така крута, смачна, як треба:
                         З родзинками,горіхом, медом!
Господар:   Он світить зіронька до нас -
Уже за стіл сідати час!
Свічки різдвяні запалімо,
Вечерю із куті почнімо.


      Ведуча.  Свято це веселе, і колядки були веселі.  
На Різдво так вітаються:
- Христос рождається!
- Славіте його!
А після Різдва, через тиждень, друге свято - свято Василя!
Їдуть санчата баби Віхоли поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело усміхається. Він знає, що цієї ночі всі повинні бути щасливі. І ті, хто робить подарунки, і ті, хто їх отримує. Бо найбільше щастя в житті - це робити добро.
     Свято святителя Василя Великого припадає на 14 січня, що збігається з першим днем нового року за старим стилем. Багато народних прикмет і звичаїв пов'язано з цим днем. Одним із головних є «посівання». Перший посівальник на новий рік звичайно є й першим «полазником» - тим, хто приносить щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тому й посівати вони не повинні. Першого посівальника запрошували сісти на порозі - «щоб кури сідали та курчат висиджували». Зерно після посівальника збирали та давали птиці — «щоб великі росли».
   Пошануймо ж і ми прекрасні звичаї нашого народу. А які ви знаєте засіванки ?

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Сійся, родися, зерно крилате,
Хай буде радість у вашій хаті!

 

Сію, сію, посіваю
з Новим роком всіх вітаю!
Щоб Вам весело жилося,
щоб задумане збулося,
щоб ніколи не хворіли,
щоб нічого не боліло,
щоб у праці все горіло
та й в кишені шелестіло!
Щоб, як квіти, Ви цвіли
та сто років прожили!
 

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком Вас вітаю,
Не на рік, не на два,

 А на многії літа!
Віншую Вам нині Усі добрі люди;
Хай в кожній родині завжди радість буде.
Хай кожної днини Вам Бог помагає,

Біда хай загине, а сонце сіяє.
 

Сію, вію, засіваю,
Зло добром я задуваю,

Щоб вам легко все вдавалось,
Ясне сонечко всміхалось,

Щоб завжди у вас на полі
Врожаю було доволі.

Проросте хай ця пшениця,
Хай буяє й колоситься,

Буде хліб хай на столі
І у місті, і в селі!

 

Сію вію посіваю
Щастя й долі вам бажаю
У щасливій вашій хаті
Щоб ви всі були багаті
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі
Сало, м’ясо і ковбаси,
Пиріжки ще й пухнасті пампушки
А і ще вам побажаю
Дорожити рідним краєм
Сію вію посіваю
На чотири боки
Щоб усі були здорові на всі довгі роки
З новим роком!!!
 

Коляда «Добрий вечір тобі, пане господарю »
 

Ведуча.      Свято Йордану - Водохреще - то третій останній празник, який припадає на 19 січня, а перед ним - святкове надвечір'я. Християнський Йордан - це пам'ятка хрещення Ісуса Христа в річці Йордані. В народному календарі - це закінчення свята Коляди. Надвечір'я - це майже точне повторення Святого вечора, а ще називають «голодною кутею», бо страви всі мають бути пісні.

З вечерею усіх смачною,

 З Йорданською святою водою!
Щоби Ісус, що охрестився,
Завжди в потребі заступився.
За весь Ваш рід і за родину,
За нашу неньку Україну,
Щоб гості з’їхались бажані,
Христос хрестився у Йордані!

         На Йордан  люди святять воду і зберігають її цілий рік, бо вона має цілющі властивості, лікує від хвороб.

     Священики ходять зі свяченою водою від хати до хати. Нею кроплять і господу, і подвір'я, і всі прибудови, щоб вигнати з них злих духів.

Коляда :«Хай Ісус мале дитя, благословить ваше життя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

    

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
25 березня
Переглядів
25
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку