Сценарій родинного свята «Без сім’ї і свого роду – немає нації, народу»

Сценарій родинного свята для учнів 5-8 класів

«Без сім’ї і свого роду – немає нації, народу»

 

Мета: розкрити любов дітей до своїх найближчих людей; формувати культуру почуття обов’язку перед батьками, старшими членами сім’ї; вміння слухати і підтримувати мир і злагоду в родинні; розвивати здатність учнів до емоційного відчуття художнього слова; сприяти розвитку творчих здібностей дітей; прищеплювати почуття дружби, взаємодопомоги; виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому та любов до рідної домівки, батьків та України.

 

 

Ведучий 1 Доброго дня! Доброї днини!

            Ми вас чекали на наші гостини,

            Щоб вшанувати тат і матусь,

           Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

 

Ведучий  2  Гостей дорогих

            Ми вітаємо щиро,

            Стрічаємо з хлібом,

           Любов’ю і миром.

 

           Для гостей відкрита

           Наша шкільна хата

           Тут лунає сміх,

           Звучуть гупак

           Та українські пісні. 

 

Ведучий 1 Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще — мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, родовідних традицій , обрядів, святе ставлення до хліба.

 

 

Ведучий 2 Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського!

 

Учень 1

Сім’я, родина, рід –

Які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Якщо зміцніє хоч одна родина-

Міцніша стане наша Україна.

Учень 2

Сім’я – що значить це, то кожен знає.

Хто зріс в сім’ї і хто сімю сам має.

І хоч як не приховуй, не таї,

Залежить наше щастя від сім’ї.

Якщо зміцніє хоч одна родина,

 Міцно стане наша Україна.

 

Учень 3

Є багато хороших слів,

Що ми чуємо щодня.

Та чомусь завжди хотів

Слово я почув «сім’я».

 

 

Як добре, коли рідні

У хаті, за столом,

Коли дерево і гілля

Під одним святим крилом.

 

Учень 4

Гляну в рідні обличчя я,

Ніби Богу помолюсь.

Наймиліша моя сімя!

Я їй в ніжки поклонюся.

 

Учень 5

Де б не була, та знаю я,

Не забудеться мій рід.

Памітатиму, звідкіля

Журавлиний почався політ.

 

Учень 6

Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «Міцна сім’я – могутня Україна»

 

Ведучий 1  В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини – народ. 

 

Учень 1

Ведуть в життя дороги і стежини

І день новий над світом устає.

Ну що ми в цьому світі без родини,

Вона одна нам сили додає.

 

Учень 2

Я з’явився на світ із любові та мрії.

Із щасливих татусевих й маминих снів.

Ще були в тата й мами високі надії.

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

 

 Учень 3

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

 

Учень 4

От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.

Любим дуже книжки, ігри різні, свята.

Але дуже важливо ще те для дитини,

Коли тато є й мама, родина свята.

 

Учень 5

Тоді легко і просто, завжди є порада,

Є підтримка і ласка, любов, доброта.

Пригорнутись до тата і мами я рада,

І тоді найскладніша проблема — проста!

 

Ведучий 1.  Наша держава потребує підтримки, любові від молодого покоління. Щоб бути гідним її сином чи донькою, потрібно, насамперед, бути вдячною дитиною для своїх батьків, тому що усе починається з любові, з любові в родині.

 

Ведучий 2.  Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок. Тому не дарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».

 

 Ведучий  1. Батько і мати дали нам життя і живуть для твого щастя.  Вмій поважати працю своїх батьків.

 

Учень 1

Є в нашій мові прекрасні звертання.

Добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива:

Мама, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонька рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

 

Учень 2

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло!

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Таточку, хочу тебе я обняти –

Ти мій порадник,   заступник і друг.

 

Учень 3

Я й до бабусі з любовю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

 

Учень 4

Я до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий струмочком дзвенить.  

 

  Ведучий 2. Головою кожної сім’ї є батько. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

 

Учень 5

Словечко хочу мовити за тата,

Бо він мені порадник, захисник.

Він так мені розказує багато,

І я до бесід щирих дуже звик.

 

Учень 6

Він вчить мене у цьому світі жити,

До праці залучає кожен раз.

Вчить бути вірним, відданим, дружити

І не підводити ніколи друзів, клас.

 

Учень 7

Бо щира дружба всіх людей єднає

І робить добрими та чесними людьми.

Життя хорошого без дружби не буває,

А в дружбі всі зростемо мудрі ми.

 

Учень 8

Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,

Він уміє, напевно, все в світі робить!

Я люблю свого таточка рідного дуже!

Ну, та як же мені татуся не любить?

 

Учень 9

Тато завжди зі мною, мені він читає,

Водить в поле ранкове стрічати зорю.

І в футбол разом з нашими хлопцями грає.

І, звичайно, за все це я тата люблю.

 

Учень 10

А зі мною татусь мій частенько майструє,

Я від нього майстерності радісно вчусь.

І завжди він щось робить: пиляє, будує,

Я роботи ніякої теж не боюсь!

 

Учень 11

 Самостійними бути нас тато навчає.

Бути мудрими, добрими тато нас вчить.

Бо життя непростим дуже часто буває,

А тому треба вчитися в світі цім жить.

 

Ведучий 1.  Душею кожної сім’ї є мама. Мама, матуся, ненька – всьому початок. Усе прекрасне в людині від променів сонця і молока матері. Біля маминих рук, біля її слова й тепла маля стає великим і сильним, стає частиною свого народу.

 

 Ведучий 2.   Шановні наші мами, ви – невичерпне джерело нашої сили, любові.  Нехай не ображаються наші батьки, бабусі, дідусі, та найдорожчою для дітей завжди була мама.

 

Ведучий 1.  Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. От тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати й того дня, коли над нашою колискою вперше схилилася мати. Вона оберігає нас від усього злого, і в самому звучанні цього слова – наш захисток.

 

ПРИТЧА ПРО МАМУ – ВІДЕО

 

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

 - кажуть завтра нас відправляють на Землю. Я не знаю, навіщо я йду в цей світ. Що я повинна робити?

Бог відповів:

• Я подарую тобі Ангела, який завжди буде поруч з тобою, і буде піклуватися про тебе…

Дитина замислилась, а потім сказала знову:

• Тут на небесах я тільки співаю і сміюсь, цього достатньо мені для щастя.

Бог відповів:

• Твій ангел буде співати тобі і посміхатися для тебе. Ти відчуєш його любов і будеш щаслива…
• Але ж як я буду розуміти людей, адже я не знаю її мови? – спитала дитина, пильно дивлячись на Бога.

Бог посміхнувся і відповів:

• Твій Ангел буде говорити тобі самі прекрасні і солодкі слова, які ти коли-небудь чула…він спокійно та терпеливо буде навчати тебе своєї мови.
• Я чула на Землі є зло. Хто захистить мене від ноьго?

Бог ніжно торкнувся дитячої голівки і сказав:

• Твій Ангел захистить Тебе. Навіть ризикуючи власним життям…

В той час на небесах панувала тиша, та із землі почулися голоси, і дитина поспішаючи запитала:

• Боже, скажи мені, як же звати мого Ангела?
• Неважливо, як його звуть, у нього багато імен. Ти будеш називати його… МАМА.

 

Учень 1

Є у мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.
 

Учень 2

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 

Учень 3

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа – пишалась усюди.

 

Учень 4

Спасибі вам, рідні й любі мами,  

Що ви  сьогодні тут із нами!

До вас наше щире слово:

 Матусі, будьте здорові!

  

ПІСНЯ ПРО МАМУ

 

Учень 5

Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,

А скільки любові у них і тепла!

Вони для дітей означають багато,

Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

 

 

Учень 6

Бо тато і мама — це рідні нам люди,

Рідніших у цілому світі нема.

З батьками дитина захищена буде,

І душу дітей не остудить зима.

 

Ведучий 1. .Мати й батько --найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

 

Учень 7

Два слова крилатих — і серце радіє!

Й летить наче пташка в ясне майбуття.

Вони нам дали і натхнення, й надію,

Й найбільше у світі — це наше життя!

 

Учень 8

 Кажуть, що на світі сонце найясніше,

Та всміхнеться мама - і стає світліше.

Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти.

А хіба без мами є щасливі діти?

 

Учень 9

Я до неї серцем любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце, як моя матуся.

Ніжна мати, славна трудівниця,

Друг натхненний – ось яка вона.

Щирим серце зір її іскриться,

А сама – як пісня, як весна!

 

ПІСНЯ ПРО БАТЬКІВ

 

Ведучий 1.   З бабусею і дідусем у нас пов’язані згадки про дитинство. Бабуся — це світло, добро. Дідусь — це розумні поради, настанови , майстрування.

 

  Ведучий 2.  Кращих вихователів, як дідусь і бабуся, годі й шукати. Вони виховують своїх онуків щирими, працьовитими, відповідальними.

 

Ведучий 1. Сьогодні на святі присутні наші бабусі, яких ми всі так любимо і шануємо. Наші бабусі – невтомні трудівниці: вони і шиють, і в’яжуть, і вишивають, і смачні пиріжки печуть.

 

Учень 1

Ой, бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті в невсипущому труді.

Твою працю я шаную, твоє серце добре чую,

І тобі я побажаю: хай сонечко завжди вітає.

 

Учень 2

Вартий пошани сивий голос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

 

Ведучий 2. .Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи. Вони вміють завжди розрадити, заспокоїти. Дати мудру пораду.

 

Учень 3

Любий, добрий наш дідусю,

Ми, твої внучата,

Хочемо від всього серця щастя побажати.

 

Учень 4

Хоч твій волос сивиною

Густо посріблився, ти для нас. Дітей маленьких,

Другом залишився.

 

Ведучий 1.  Без зв'язку з ріднею людина стає безпорадна. Родина завжди стояла і стоятиме біля витоків людського життя і щастя, додаватиме сили і відваги, оберігатиме від напастей, хвороб душі і тіла, вчитиме шанувати людей, їх працю, їх мудрість, святою молитвою звучатиме в твоїх устах велике і величне слово – РОДИНА.

 

Учень 5

Хай же будуть ваші руки сильними, а душі зрячими!

Хай поруч з матір’ю завжди йтиме батько!

Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ,

Матиме ці два крила не для того, аби літати,

А щоб впевнено ходити по землі.

 

Ведучий 1 Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ.

 

Ведучий 2. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне. Тож зараз я пропоную вам зробити символічні родинні дерева наших класів!

 

 

Учень 1

Ми готували вам свято

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

 

Учень 2

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

Ведучий 1. Свій рід потрібно пам’ятати:

 

Ведучий 2. Від діда й баби, мами й тата.

 

Ведучий 1.Та родовід не тільки треба знати,

 

Ведучий 2. Їх цінувати й щиро поважати.