Сценарій родинного свята "Без сім'ї нема щастя на землі"

МЕТА:

• прищеплювати любов і повагу до старших членів сім'ї, родини;
• формувати чуйність, доброту, милосердя;
• вчити дітей поважати життєвий досвід старшого покоління;
• прислухатися до їх порад, допомагати їм.

ХІД СВЯТА

Зал святково прикрашений квітами, повітряними кульками, посередині висить плакат із написом «Без сім'ї нема щастя на землі» і зображення сім'ї (батьки, діти , бабуся,дідусь).

1 учень. Одного разу я прокинулася від ніжного дотику. Повільно розплющила очі і на своїй щоці відчула теплий промінь сонця, який  заглядав до мене крізь шибку. Я подумала: « Який добрий Бог, що створив Сонце, яке дає нам світло і тепло».

1 учень. Одного разу я прокинулася від ніжного дотику. Повільно розплющила очі і побачила, що біля мене стоїть моя мама. Я подумала: «Який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені любов і тепло свого серця».

3 учень. Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі - наших матерів.

4 учень. Який добрий Бог, що дав нам сильних і мужніх батьків, дідусів.

5 учень. Який добрий Бог, що дав нам сім'ю, родину, рідну землю.

6 учень. Сьогодні ми зібралися, щоб віддати шану найріднішим людям, тим, які дали нам життя, доглядають, піклуються про нас. Ми зібралися на свято сім'ї і родини. Адже правду в народі кажуть, що без сім'ї нема щастя на землі.

Звучить пісня «Ми вас вітаємо» (На мелодію «Ласкаво просимо»)

7 учень. Рідні мами,рідні тати, бабусі і дідусі

                  Ми вітаєм вас на святі,

                  Ми вас любим щиро-щиро,

                  Вам бажаєм щастя й миру.

8 учень.     Ви нас теж любіть, рідненькі,

                   Бо ми діти ваші дорогенькі.

                  Хочем бути на вас схожі

                  І такі ж як ви, хороші.

                  Хай же наше добре слово

                  Розквітає веселково.

1 учень. Створюючи людську сім'ю, Бог дав їй християнську основу буття – Заповіді. Четверта Заповідь говорить: «Шануй батька свого і матір свою, щоб було тобі добре й щоб довго прожив ти на землі».

2 учень.   Батьки і діти! Діти і батьки!

                Нерозділиме і одвічне коло,

                Ми засіваємо життєве поле

                І не на день минулий – на віки.

                Батьки і діти… Діти і батьки…

                Нам нічого ділить на спільнім полі.

                Бо їхня кров пульсує в нашій долі…

                Батьки і діти, діти і батьки.

3 учень.  Сім'я – це колиска добра, любові, ніжності всіх членів один до одного, а особливо до дітей, і діти всмоктують цю доброту, щирість, ніжність з молоком матері.

4 учень. Батько і мати – найрідніші кожному із нас люди. В народі кажуть: «Хто батьків має, той в добрі зростає»

Виконують пісню «Сім'я»

5 учень. Чи є в світі наймиліше, як своя родина?

               Любить рідних маму й тата кожная дитина.

                Бо ж хто є ще  найдорожчий від батьків

               рідненьких?

               Вони ж нас усіх доглядали, немічних,

               маленьких.

6 учень. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх

              країнах світу, це слово - МАМА. До речі, у

              багатьох мовах слово мама починається

               літерою «М».

7 учень. «Мама» -- українською, російською,

                 румунською.

8 учень.    «Матка» -- польською.

1 учень.    «Муттер» -- німецькою.

2 учень.   «Мам» -- португальською.

3 учень.   «Мазер» -- англійською.

4 учень.   «Мадре» -- іспанською.

5 учень.   «Медер» -- шведською.

6 учень.   «Міттер» -- шведською.

7 учень. Мама,мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамочка…Все найкраще увібрало в себе це дивовижне слово.

8 учень. Мати… Це вона подарувала нам перший подих,перший удар нашого серця, допомогла зробити перші кроки на землі, зупинити перші сльози, зрозуміти перше слово.

 1 учень.   Люба мамо, калиновий цвіте,

                В тобі, рідна неню, весь наш білий світ.

               Ти наш скарб найбільший, ти наш цвіт живий,

                  Ти наша перлина, образ дорогий.

 2 учень     Я знайду найтепліші слова

                  Для єдиної в світі людини,

                  Я вклонюся тобі, бо дала

                 Ти життя для своєї дитини.

                 Може я не завжди розуміла

                 Твої погляди зрідка сумні…

                 І не знала, що серце боліло, -

                 Ти віддала би душу мені!

  3 учень.    Пробач мені, матусю мила,

                  Мою печаль, думки сумні,

                 Добро, котре я не зробила,

                 І лихо, скоєне тобі.

4 учень.    Усе, що зморшками врізалось

                 У твоє стомлене чоло.

                 Все, що у мене не складалось,

                 На душу каменем лягло.

5 учень.    Пробач, що в мене друзів мало,

                І що з'явились вороги,

               Що в чомусь знань забракувало,

               Не вистачило десь снаги.

6 учень.   Пробач, що іноді хворіла

                І самолюбкою була,

                Тебе часом не розуміла,

                Від прикрощів не берегла.

7 учень.   А ти мій біль завжди втішала,

                 Гоїла сльози ти з любов'ю,

                 З сльозами тими утікали

                 Від тебе сили і здоров'я.

8 учень   Я не старатимусь – даремно ,

                Довіку буду боргувати,

                Дозволь вклонитися доземно

                І руки твої цілувати.

Виконують пісню «Про матусю»

Вчитель.  У народі кажуть: «Яка гребля – такий тин, який батько – такий син». Ось і настав час звернути увагу на наших татусів. А чи знаєте ви, що батько з давніх-давен був головою сім'ї? Від нього починався і продовжувався рід. У родині його шанували, з ним радилися, до нього зверталися за допомогою.

1 учень.   Горе чи нещастя,

                Чи біда яка,

                Всіх нас виручає

                Батькова рука.

2 учень.   Татова правиця

                 Знає труд і піт,

                Із руки цієї

                Ми йдемо у світ.

3 учень.   Рідна,добра, щира,

                Добра і міцна.

               У житті дорога з нею нестрашна.

4 учень.   Як підеш у люди,

                 Що б там не було,

                 Хай в тобі не згасне

                 Батькове тепло.

Вчитель. Скільки чудових слів у нашій мові присвячено батькові. Батьківське слово неквапливе й розважливе. Воно завжди сприймається серйозно і змушує задумуватися над кожним нашим вчинком, виховує нас добрими, чесними, відповідальними.

 На все життя запам’ятовуються мудрі батькові слова: «Із ким поведешся, того й наберешся», «Чужим добром не забагатієш», «Хочеш їсти калачі – не сиди на печі». А які прислів’я про батька знаєте ви?

Учні наводять ряд прислів’їв.

• Не навчив батько – не навчить дядько.
• Який татко, таке й дитятко.
• Яка хата – такий тин, який батько – такий син.

5 учень. Батько…Тато…Суворий і вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена. Стриманість батьківської любові відображено у прислів’ї: «Батьківська лайка дужча за материнську бійку»

Виконують пісню «Василечки».

6 учень.        На прогулянку із татом

                   Ми ідемо в ліс із татом,

                  В небі сонечко сія.

                  Це для мене справжнє свято:

                  Цілий день відпочивати

                    Будем тато мій і я.

                   Тато поруч. Це ж прекрасно.

                   Просто казка, а не день.

                   Гомонить веселе птаство

                  І співає нам пісень.

                   Клаптик сонця на стежині…

                   Щось струмок внизу дзвенить…

                  А в ожині, а в ожині

                  Причаїлось щось й сидить…

                   Та його я не боюся.

                  Тато скаже: «Ти ж козак!»

                  Я до нього пригорнуся

                 І скажу: «Звичайно, так».

                                                В. Біленька

7 учень.    Уклін тобі, наш рідний тату,

                  За те, що ласка в тебеє,

                   Нехай же рідну нашу хату

                 Біда і горе обмине.

                За те, що можем мирно жити,

                За те, що все ти бережеш,

                За те, що вмієш нас любити –

                Тож будь щасливим ти без меж.

8 учень.    Батьку любий, тату милий,

                 Нинішньої днини

                 Ти прийми слова подяки

                 Від своєї дитини.

                 Ці слова – це щира мова,

                 Щире побажання,

                 Щоб прожив ти многі літа,

                 Не зазнав страждання.

                 Щоб усе тобі велося,

                 Щастя не минало,

                 Щоб твоє любляче серце

                Смутку не зазнало.

                Щоб благословив Всевишній    

               Твій доробок всюди,

               Щоб завжди перемагав ти

               Перешкоди й труди.

                Щоб ти вивів нас у люди

                Та втішався нами,

                 Щоб гордитись міг своїми

                Донями й синами.

                Щоб навчив нас здобувати

                 Щастя боротьбою,

                 Щоб весь народ український

                Тішився тобою.

9 учень.    Діти мріють, ласкою зігріті,

                Щоб ніколи не було біди,

                Щоб були рідніші в цілім світі

               Тато й мама поруч назавжди!

1 учень. Які ми щасливі, що у нас є любі та дорогі батьки. Мама – то ніжність, ласка і тепло, а батько – то впевненість, мужні сміливість.

2 учень. Нам потрібні однаковою мірою обоє батьків. А якщо в сім'ї немає одного з них, то ми – як птах без крил, як пісня без слів, як соловей без пісні, як квітка без сонця.

Виконують пісню «Мама і тато»

3 учень. У житті кожної родини трапляються різні смішні історії.

4 учень. Знаєте, хто багато сміється – тому добре  живеться.

Усмішка « Буйні предки»

                Вдарив батько спересердя синочка малого.

               Той поплакав собі трохи, тай питає в нього:

• Тебе, татку, бив твій тато?
• Бив, та ще й немало.
• Ну, а татка твого били?
•  Теж перепадало…

І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

• Тепер знаю, звідки в тебе хуліганські штучки!

Сценка «Цікава доня»

Батько сидить, читає газету. Вбігає дочка.

• Тату, а чого йде дощ?
• Підростеш – дізнаєшся.
• Тату, а в Баби Яги є жабенята?
• Звідки я можу знати.
• Тату, а нащо коняці на плечах коси?
• Запитаєш у коняки.
• Тату, а мотоцикл не любить цукерки?
• Не знаю, я його не запитував.
• Тату, а ти не сердишся, що я про все запитую?

• Що ти , донечко? Як можна? Адже чим більше запитуватимеш,тим більше знатимеш.

5 учень.   Ми часто у житті звертаємось до мами,

                Любові і тепла не вимовить словами.

               Бо кожна мама – роду берегиня,

                А тато – це опора й приклад для родини.

Виконують пісню «Чобітки» ( з танцем).

6 учень.   У наших татусів і матусь є їхні тати і мами, а наші – бабусі і дідусі.

7 учень. Бабуся і дідусь… Які красиві, ніжні, лагідні і теплі слова. Вони прожили на світі більше, знають і вміють більше.

8 учень. Не сумуйте, миленькі,

           Що пів віку прожито,

           Що на скроні лягла сивина.

           Ви для нас найдорожчі у світі,

           Ви для нас, як те сонце сія.

1 учень. Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пір.

            Її обличчя любе, її ласкавий зір.

            Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

            І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.

            Та над усе на світі сподобались мені

            Її ласкаві руки, умілі та міцні.

            О, цій руці хорошій робота неважка,

            Бо шиє, варить, пише бабусина рука.

2 учень. Дідусь – найстарший член сім'ї,

            Він, як старійшина роду,

            Завжди допоможе, підкаже мені,

            Дасть добру й корисну пораду.

            Він дуже любить онуків своїх,

            Бажає їм щастя й удачі,

            Радіє за кожен маленький їх успіх,

            Разом з ними долає невдачі.

3 учень. Зовсім не старенький любий мій дідусь.

            Ми з ним добрі друзі, і я цим горджусь.

            Він такий розумний – все на світі знає,

            Бо книжок багато він завжди читає.

4 учень. Дуже поважає мій дідусь футбол.

           «Разом із гравцями забиває гол».

           То підскочить в кріслі, то «Ура!» кричить,

            Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

5 учень. Мій дідусю рідний, завжди будь таким:

           Спритним і веселим – вічно молодим!

6 учениця. Любий, добрий мій дідусю,я твоя онучка.

                Прибігаю я до тебе, як поради треба…

                Я твої слова розважні пам'ятати буду.

                У життя твою науку понесу я всюди.

7 учень. Ну й красиві бабусі всі сьогодні в нас!

8 учень.  Не відстали й дідусі.

                 Он які поважні.

                Тільки й думають як нам

                Дати зауваження.

1 учень. Без журби та у здоров'ї

               Жити дай вам боже!

               А віддячитися вам

                Бог мені поможе.

Пісня «В нас сім'я маленька»

2 учень. Бабуся! Чи є в світі краща людина? Ні. Скільки вона пережила, але яка ніжна і щира. Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат. Подивіться у бабусині очі. Які вони щирі! Це погляд добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, особливим блиском світилися очі бабусі тоді, коли до неї приходили онучата.

  У кожної бабусі своє життя, своя доля. Її доля. А яка вона?

3 учень.  Бабусина доля, як ота тополя,

                Що посеред степу в море порина.

                Вітер гне тополі, заметілі в полі.

               Так біліє в бабці сивина.

Діалог «Онук і бабуся»

• Ой, бабусю, у ваших косах уже чотири сивих волоски. А вчора було три. Чому посивіла ще одна волосина?
• Від болю, онучку. Коли болить серце, тоді і сивіє волосинка.
• А від чого ж у вас боліло серце?
• Пам'ятаєш, як ти заліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілочці, серце заболіло, а волосина посивіла.
• Бабусю, люба, а як я вилізу на високе дерево і сяду на товсту гілочку – волосина посивіє?

4 учень. Дай, бабусю, поцілую

               Сивину твого волосся.

               Теплим диханням зігрію

               Снігом вибілені коси.

5 учень. Цілую бабусині втомлені руки,

               Що знали в житті і любов,і розлуки.

               Що вміють такий смачний хліб випікати,

               І людям добро завжди дарувати.

6 учень. Хліб ясниться в хаті,

               Сяють очі щирі.

               Щоб жилось по правді,

               Щоб жилося в мирі.

7 учень. І ось цей хліб, який отут перед нами, випечений руками моєї бабусі. Люба бабусю, тож розкажіть нам, хто вас навчив такий гарний і смачний хліб випікати?

Розповідь бабусі.

8 учень. У нашого народу здавна живе добра і благородна традиція – підтримувати теплі родинні взаємини, разом долати незгоди. І все це робиться заради нас, дітей, щоб виховати в нас родинні почуття. Недарма в народі кажуть: «З родини йде життя  людини».

1 учень.  Кожна гілочка, і велика, і маленька, не може існувати самостійно − вона є частиною великого дерева. Так і кожна людина є частиною великого роду, з яким нерозривно пов’язане її життя, її доля.

2 учень. Чим більше гілочок у дерева, чим краща кожна з них, тим пишніше воно, тим кращі плоди, які воно принесе.

3 учень. А краса роду залежить від кожної людини, що входить до нього. І якщо ми хочемо, щоб наші нащадки були прекрасними душею, ми самі повинні бути такими і виховувати в собі найкращі якості.

4 учень. Вклоняємось всім вам доземно,

              Як батьківській хаті з далеких доріг,

              Як хлібу, що матінка чемно

              Кладе на вкраїнський рушник.

5 учень. Бо ж нашому роду нема переводу,

                Хай пісня єднає коріння святі.

                Дай, Боже, нам віру і братню згоду

               На довгії роки, на вічні віки.

6 учень. Людське безсмертя з роду і до роду

                Увись росте з корінням родоводу.

                І тільки той, у кого серце чуле,

               Хто знає, береже минуле

                І вміє шанувать сучасне, -

                Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

Вчитель. Кожна людина про щось мріє. Давайте послухаємо, про що мріють наші діти.

Пісня «Подаруйте братика»

7 учень. Побажаєм вам сто років жити

           Без горя, сліз і без журби.

           Хай з вами буде щастя і здоров'я

           На многії літа і назавжди!

8 учень. Щоби родила щедро нива,

           Щоб в хаті все було, як слід,

           Щоби довіку був щасливий

           Наш український славний рід!

1 учень. Бабусю, шануйте дідуся.

           Матусю, любіть тата.

           Нехай родина дружна вся

           Буде на радість завжди багата!

2 учень. Хай тішаться внуками бабця і дід!

           Хай татко і мама радіють дитині,

           Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

           Хай злагода й мир запанують в родині!

3 учень. От і скінчилось наше свято,

           Але не сказано багато

           Тих добрих, щирих, ніжних слів,

           Які б хотілося сказати

           І любій неньці, й татусю,

           Рідненькій бабці й дідусю.

           Усіх ми хочем привітати,

            Добра і щастя побажати.

Вчитель. Життя іде. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий світ дороги. Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя. Три нещастя можуть спіткати людину : смерть, старість, недобрі діти. Недарма прислів’я говорить : «Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець». Якщо смерть – невмолима, старість – невідворотна, то від недобрих дітей можна вберегтися. Усе залежить не тільки від ваших батьків, а й від вас. Умійте віддячувати своїм батькам за недоспані ночі, за турботу, за любов безмежну. Оточіть батьків теплом, бережіть їх здоров'я. Будьте чуйними й турботливими дітьми.

4 учень. Не скупіться на теплі слова,

           Бо у світі так мало тепла:

           Лиш від рідної хати

            Та від лагідних рук мами й тата.

5 учень. Коли зміцніють крила, щоб літати,

           Не забувай про рідних маму й тата.

           Та встигни добре слово їм сказати,

            Допоки ти живеш у рідній хаті.

Батьки. Нехай же вас Господь благословляє

               У світлу путь, на добрії діла,

               На вірну стежку завжди наставляє,

               Щоб у вас доля щасливою була.

Вчитель. Хай сонце дарує ясне проміння,

                Земля – спілий колос і щедрі плоди.

                Воду – криниці, небо – зірниці,

               А діти – усмішку завжди.

               Хай блищать ваші очі від радості, щастя, 

               любові,

               Щоб у кожній сім'ї було чисте, родинне тепло.

               Щоб минало вас лихо, нещастя і горе,

               А під крилами долі вам затишно й мирно було.

Пісня «Голубий вагон»