Свято "Родинні обереги"

Про матеріал
розширити уявлення учнів про родину; викликати бажання дізнатися коріння свого роду, ознайомити з родинними оберегами;  заохочування дітей до пізнання історії та культурної спадщини українців;  виховувати любов, шану до народних традицій і звичаїв, почуття патріотизму та національної гідності; бережне і шанобливе ставлення до усіх членів родини.
Перегляд файлу

D:\РАМКИ\Маски\Цветочные\036.jpg 

 

 

Свято

«РОДИННІ ОБЕРЕГИ»

 

Підготувала:

вчитель початкових класів

Базилевич Т.А.

 

 

 

 

             м.Павлоград

 

 

Мета:

розширити уявлення учнів про родину; викликати бажання дізнатися коріння свого роду, ознайомити з родинними оберегами;

заохочування дітей до пізнання історії та культурної спадщини українців;

 виховувати любов, шану до народних традицій і звичаїв, почуття патріотизму та національної гідності; бережне і шанобливе ставлення до усіх членів родини.Мета.

 

Музична композиція про України

 


1 дівчинка:

Наш оберіг ішов з землі,

Коли нас скіфами ще звали

І талісман той берегли

І щастя в доленьці шукали.

1 хлопчик:

Обереги мої українські,

 Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

2 дівчинка

Нам любов’ю серця зігрівають

Доброта і тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають,

Захищають від лиха й біди.


 

Фонограма пісні Матвієнко. Виходять Берегіня з двома ведучими.

1 Ведучий

    Добрий день, шановна родино! Я сказала так, бо думаю, що сьогоднішнє свято-це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання.

2 Ведучий. 

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, на нашій славній Україні.

1 Ведучий. 

Тут жили наші предки, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

2 Ведучий

Батьківська хата, бабусина вишиванка, незамулена батькова криниця, старі жорна, що годували в тяжкі лихоліття. – усе це наша родовідна пам'ять, наші національні символи, обереги наші

БЕРЕГІНЯ

Я, діти, Мати — Берегиня роду,

Тому у мене завжди безліч справ.

Щоб відвести від всіх біду й негоду,

Щоб рід наш український процвітав.

 

Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими звичаями і традиціями нашого народу, з оберегами рідного дому, того дому, в якому жили наші предки і в якому ви сьогодні живете. Що таке оберіг? (Відповіді учнів.) Правильно, походить від слова оберігати, захищати, берегти, а тому так називається. Оберіг захищає рідний дім, нашу оселю від злих духів, від біди, від злодіїв, від напасті, від блискавки та інших природних катаклізмів.

 

1 Ведучий:

 Почнемо ми наше свято уже з самої назви дому, який має стільки синонімів: хата, дім, квартира, будинок, оселя, домівка, помешкання, світлиця, світлина, дах над головою, отчий дім. Уже в цих словах відбивається любовне ставлення нашого народу до своєї рідної домівки, до отчого порогу, з якого починається велика дорога кожної людини у білий світ.

2 Ведучий

Саме дах над головою повинен бути у кожної людини, адже без нього не прожити у нашому краю, де відбуваються переміни клімату, на зміну літу приходить сира осінь, а потім холодна зима. Будували його з дерева, бо в Україні було багато лісів, або з глини, очерету, лози, соломи там, де лісів було мало. На допомогу людині приходили односельці, родичі — вся громада.

 

 

1 Ведучий:

 Коли хата була закінчена, її білили білою глиною, щоб здалеку було видно біленьку чепурну хату. Бо здавна в українців білий колір символізував чистоту, любов, здоров’я.

 

Пісню «Хата моя, біла хата».

 

2 Ведучий.

  Чимало символів-оберегів у народу українського, багато складено про них легенд та пісень. А чи помітили ви, що майже в кожній згадується дівчина, жінка, матір? Чому?

 

1 Ведучий

Мабуть тому, що в Україні завжди дуже поважали жінку-матір, вважали її берегинею всього роду, охороницею сімейного тепла, родинного вогню, символом добра і чистоти.

 


 1 донька                               

Мати - рання пташка,

З досвітку віч не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене.

1 синок                              

Мати - то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне.

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

2 донька                               

Хай кривда минає серця материнські ,

Сльоза лиш від радості хай би була.

Хто маму забуде, той долі не має,

Тож дбаймо, щоб мати жила.

2 синок                               

О мамо, о мамо , ми всі пам’ятаєм,

Що в кожного з нас ти одна і свята.

О мамо, о мамо, молитву складаєм

За долю твою на многі літа.


 

Пісня про маму

 

 

БЕРЕГІНЯ

Бабуся!.. Бабусенька!.. Бабуня-солодуня!.. Яке ніжне, лагідне, пестливе й тепле слово. А чому?

1 онучка 

А тому, що бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі удвічі більше, ніж мама чи тато.

2 онучок

Бачила в житті удвоє більше. І ми, мабуть, удвоє дорожчі для неї, бо ми – дитина її дитини.

3 онучка

Бо ми її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко.

4 онучок

Бо я її пташенятко, ластів’ятко чи зайченятко.

 

1 Ведучий

Бабуся… Чи є в світі людина краща? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира. Скільки вона недоспала ночей, голублячи своїх дітей, онучат!

2 Ведучий

Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світилися її очі, коли приїжджали до неї її онучата.

1 Ведуча

Це невтомна бджілка, яка заради онуків віддасть усе, останньою краплиною води поділиться. Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. І онучата віддячують їм тим самим. Чим можуть і як можуть допомагають бабусям.

БЕРЕГІНЯ

 Так, діти. Все це правда. А дбає про вас бабуся тому, що ви її кровиночка-дитиночка. Правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки». І сьогодні наші маленькі бабусині бешкетники підготували сюрприз для своїх бабусь.

Інсценування пісні «Бабушки-старушки»

 

БЕРЕГІНЯ

От хлопці бешкетники. Оце насмішила. Хлопці вони такі. А от дівчатка справжні помічниці як для бабусі так і для матусі.

 

Танок «Каша»

 

БЕРЕГІНЯ: Найбільш упізнаваним символом українського народу, української нації є вишивка, історія якої сягає корінням глибини століть. Це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, духовних прагнень українського народу. Вишивка ─ це молитва без слів.

 

1 Ведучий:

А вишита сорочка стала національною святинею, бо символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь, що не переривається віками.

2 Ведучий:

Наш народ ставиться до вишиванки з особливою любов’ю і шаною. Вишиті сорочки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як найбільші сімейні реліквії. Вишиванка є символом українця загалом та України зокрема.

 

БЕРЕГІНЯ: Зараз для вас прозвучать пісня про вишиванку.

 

Пісня «А сорочка мамина»

 

БЕРЕГІНЯ: А зараз ми з вами матимемо змогу побачити багатство візерунків, феєрверк кольорів та розмаїття фасонів української сорочки на параді-демонстрації вишиванок.

 

Під супровід пісні "Мамина сорочка" гуртківці у вишиванках дефілюють по сцені, утворюючи віночок хороводних тіл.

 


1 учениця

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

2 учень

Я – українець! і горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

3 учениця

В культурі й до сьогодні збереглась.

 Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

4 учениця

Моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе...

З чарівних квітів я сплету віночка

 Й над світом щира пісня попливе.

5 учениця

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це мистецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

6 учень

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

7 учениця

Червону калину, зелені листочки,

 Щоб були щасливі доні і синочки,

Й рідні вишиванки їх оберігали,

Від біди в дорозі діток захищали.

8 учень

Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...


 

БЕРЕГІНЯ: Вишиті рушники ─ це своєрідні сторінки книги буття українського народу. У їхні візерунки вплелися радість і смуток, прагнення і сподівання, біль і надія,

віра і любов. Вони є символом доріг і стежок, які доводиться проходити кожній людині у своєму житті.

 

1 Ведучий:

Рушниками прикрашали світлицю, аби злі духи не заходили до хати.

2 Ведучий:

Рушником пов’язували старостів, судженого і сватів на обряді сватання, на рушнику, підносили хліб-сіль дорогим гостям.

1Ведучий:

Кожна дівчина, яка готувалась вийти заміж, повинна була вишити собі рушники на весілля.

2 Ведучий:

Коли син вирушав у далеку дорогу, коли дружина виряджала чоловіка на війну, дарували вишитий рушник як застереження від лиха та на добру згадку про домівку.

 

Вибігають дівчатка, сідають на сходи, декламують вірші.

 


1 дівчинка

Дивлюсь мовчки на рушник,

Що мати вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

2 дівчинка

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м'ята,

3 дівчинка

Десь тихо бджоли загули,

4 дівчинка

Всміхнулась рідна мати.

5 дівчинка

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало...

6 дівчинка

Цілую мовчки той рушник

Що мати вишивала.


 

Танок «Рушник»

 

БЕРЕГІНЯ: Ще одним символом України, української дівчини є вінок. Український віночок, який плетуть дівчата, втілює молодість, кохання і , кажуть, що він навіть може визначити долю. Такий віночок носили молоді дівчата навесні та влітку, коли квіти найкрасивіші та найзапашніші.

 

1 Ведучий:

Мені бабуся розповідала, що дівочий віночок обов’язково плели з живих квітів і трав, які мають цілющі властивості. Тому головний убір, що нагадує сонечко, захищає молодий організм від всяких недуг, згубного ока та недоброго духу.

2 Ведучий:

Є багато рослин запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди з – поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

БЕРЕГІНЯ:

А зараз ми проведемо невеличкий конкурс-змагання. У нас є два столи, на кожному з яких є багато різних квітів. Завдання - сплести якомога швидше віночок.

 

Обираються дві команди по три дівчинки.

 

БЕРЕГІНЯ: Ми будемо враховувати не тільки швидкість, але й красу обраних квітів і гармонію кольорів. Поки дівчата плетуть віночки, я розкажу вам, які стрічки в’язали до віночка і в якій послідовності. Посередині в’язали світло-коричневу стрічку, це символ землі- годувальниці. Ліворуч і праворуч від неї були дві жовті стрічки - символ сонця. За ними - світло- і темно-зелену - символ живої природи, краси і юності. Далі - синю і блакитну - символ води і неба. Потім з одного боку в’язали жовтогарячу стрічку - символ хліба, а з другого - фіолетову - символ розуму. Далі йшли: малинова - символ щирості, та рожева ─ символ багатства. По краях в’язали білі стрічки - символ чистоти.

 

 

 

 

 

 

 

Поки я розповідала дівчатка вже сплели віночки. Давайте визначимо, чий кращий за допомогою оплесків.

 

Дівчата по черзі показують віночки, зал аплодує.

 

БЕРЕГІНЯ: Нагадаймо про ще один символ-оберіг українців - хліб. Серед домашніх оберегів він посідав найпочесніше місце. Наша паляниця має круглу форму. Круг - символ життєдайного Сонця. Хліб символізує тіло Христа. Жодне свято, жоден обряд не обходився без святого хліба. Коли народжувалась дитина, провідували її з хлібом. Під час весілля батьки благословляли молодят хлібом.

 

1 Ведучий:

 За давньою традицією українці колись (це збереглося і до сьогодні) дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушникові, щоб більше було у нас друзів по всьому світу, щоб знали Україну на земній кулі як гостинну, добру і славну країну. Народ сказав би на це: «Чим багаті, тим і раді». А багата була Україна завжди хлібом, добротою і гостинністю.

 

Виходять хлопчик і дівчинка в національному одязі і несуть паляницю на вишитому рушникові, разом з ними виходять пекарі.

 


Хлопчик і дівчинка

Ми з хлібом-сіллю до гостей ідемо,

Щоб більше друзів на землі було.

Ми мир і дружбу свято бережемо

Та щире слово, і душі тепло.

Пекар 1

 Хліб наш насущний, будь в нас довіку,

В кожній оселі, на кожнім столі.

В трудну годину і радість велику

Сійся, родися на рідній землі!

Пекар 2

Символ життя і достатку, й любові,

В праці здобутій приходиш у дім,

На вишиванім лежиш рушникові

І перевагу ти маєш над всім!

Пекар 3

Хлібом насущним гостей зустрічаєм,

На рушникові рясному несем.

Все найдорожче, що в серденьку маєм,

Радісно друзям своїм віддаєм.

Пекар 4

Ми ж, українці, душею багаті,

Працею славен народ наш завжди

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в нас ніколи біди!

 

1 Ведучий:

 Хліб на вишиванім рушникові

Хай у нашій хаті буде кожен день.

Будьте всі щасливі і здорові

І співайте щиро радісних пісень.

2 Ведучий:

Пригощайтесь теплим хлібом люди добрі!

І веселі будьте й радісні завжди.

Хай у вас на серці світло й гарно буде,

Дякуємо щиро, що прийшли сюди.


 

Двоє дітей виносять великий коровай на рушнику, порізаний на шматки пригощають усіх присутніх.

 

 БЕРЕГІНЯ: Дякую вам, добрі люди, за щирість, за участь у нашому святі.

 

Свято закінчується українською піснею “Зелене жито...”

Завантаження...
docx
Додано
16 лютого 2019
Переглядів
1293
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку