Свято "Родинні обереги"

Свято

«РОДИННІ ОБЕРЕГИ»

Підготувала:

вчитель початкових класів

Базилевич Т.А.

             м.Павлоград

Мета:

розширити уявлення учнів про родину; викликати бажання дізнатися коріння свого роду, ознайомити з родинними оберегами;

 заохочування дітей до пізнання історії та культурної спадщини українців;

 виховувати любов, шану до народних традицій і звичаїв, почуття патріотизму та національної гідності; бережне і шанобливе ставлення до усіх членів родини.Мета.

Музична композиція про України

1 дівчинка:

Наш оберіг ішов з землі,

Коли нас скіфами ще звали

І талісман той берегли

І щастя в доленьці шукали.

1 хлопчик:

Обереги мої українські,

 Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

2 дівчинка

Нам любов’ю серця зігрівають

Доброта і тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають,

Захищають від лиха й біди.

Фонограма пісні Матвієнко. Виходять Берегіня з двома ведучими.

1 Ведучий

    Добрий день, шановна родино! Я сказала так, бо думаю, що сьогоднішнє свято-це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання.

2 Ведучий. 

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, на нашій славній Україні.

1 Ведучий. 

Тут жили наші предки, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

2 Ведучий

Батьківська хата, бабусина вишиванка, незамулена батькова криниця, старі жорна, що годували в тяжкі лихоліття. – усе це наша родовідна пам'ять, наші національні символи, обереги наші

БЕРЕГІНЯ

Я, діти, Мати — Берегиня роду,

Тому у мене завжди безліч справ.

Щоб відвести від всіх біду й негоду,

Щоб рід наш український процвітав.

Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими звичаями і традиціями нашого народу, з оберегами рідного дому, того дому, в якому жили наші предки і в якому ви сьогодні живете. Що таке оберіг? (Відповіді учнів.) Правильно, походить від слова оберігати, захищати, берегти, а тому так називається. Оберіг захищає рідний дім, нашу оселю від злих духів, від біди, від злодіїв, від напасті, від блискавки та інших природних катаклізмів.

1 Ведучий:

 Почнемо ми наше свято уже з самої назви дому, який має стільки синонімів: хата, дім, квартира, будинок, оселя, домівка, помешкання, світлиця, світлина, дах над головою, отчий дім. Уже в цих словах відбивається любовне ставлення нашого народу до своєї рідної домівки, до отчого порогу, з якого починається велика дорога кожної людини у білий світ.

2 Ведучий

Саме дах над головою повинен бути у кожної людини, адже без нього не прожити у нашому краю, де відбуваються переміни клімату, на зміну літу приходить сира осінь, а потім холодна зима. Будували його з дерева, бо в Україні було багато лісів, або з глини, очерету, лози, соломи там, де лісів було мало. На допомогу людині приходили односельці, родичі — вся громада.

1 Ведучий:

 Коли хата була закінчена, її білили білою глиною, щоб здалеку було видно біленьку чепурну хату. Бо здавна в українців білий колір символізував чистоту, любов, здоров’я.

Пісню «Хата моя, біла хата».

2 Ведучий.

  Чимало символів-оберегів у народу українського, багато складено про них легенд та пісень. А чи помітили ви, що майже в кожній згадується дівчина, жінка, матір? Чому?

1 Ведучий

Мабуть тому, що в Україні завжди дуже поважали жінку-матір, вважали її берегинею всього роду, охороницею сімейного тепла, родинного вогню, символом добра і чистоти.

 1 донька                               

Мати - рання пташка,

З досвітку віч не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене.

1 синок                              

Мати - то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне.

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

2 донька                               

Хай кривда минає серця материнські ,

Сльоза лиш від радості хай би була.

Хто маму забуде, той долі не має,

Тож дбаймо, щоб мати жила.

2 синок                               

О мамо, о мамо , ми всі пам’ятаєм,

Що в кожного з нас ти одна і свята.

О мамо, о мамо, молитву складаєм

За долю твою на многі літа.

Пісня про маму

БЕРЕГІНЯ

Бабуся!.. Бабусенька!.. Бабуня-солодуня!.. Яке ніжне, лагідне, пестливе й тепле слово. А чому?

1 онучка 

А тому, що бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі удвічі більше, ніж мама чи тато.

2 онучок

Бачила в житті удвоє більше. І ми, мабуть, удвоє дорожчі для неї, бо ми – дитина її дитини.

3 онучка

Бо ми її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко.

4 онучок

Бо я її пташенятко, ластів’ятко чи зайченятко.

1 Ведучий

Бабуся… Чи є в світі людина краща? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира. Скільки вона недоспала ночей, голублячи своїх дітей, онучат!

2 Ведучий

Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світилися її очі, коли приїжджали до неї її онучата.

1 Ведуча

Це невтомна бджілка, яка заради онуків віддасть усе, останньою краплиною води поділиться. Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. І онучата віддячують їм тим самим. Чим можуть і як можуть допомагають бабусям.

БЕРЕГІНЯ

 Так, діти. Все це правда. А дбає про вас бабуся тому, що ви її кровиночка-дитиночка. Правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки». І сьогодні наші маленькі бабусині бешкетники підготували сюрприз для своїх бабусь.

Інсценування пісні «Бабушки-старушки»

БЕРЕГІНЯ

От хлопці бешкетники. Оце насмішила. Хлопці вони такі. А от дівчатка справжні помічниці як для бабусі так і для матусі.

Танок «Каша»

БЕРЕГІНЯ: Найбільш упізнаваним символом українського народу, української нації є вишивка, історія якої сягає корінням глибини століть. Це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, духовних прагнень українського народу. Вишивка ─ це молитва без слів.

1 Ведучий:

А вишита сорочка стала національною святинею, бо символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь, що не переривається віками.

2 Ведучий:

Наш народ ставиться до вишиванки з особливою любов’ю і шаною. Вишиті сорочки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як найбільші сімейні реліквії. Вишиванка є символом українця загалом та України зокрема.

БЕРЕГІНЯ: Зараз для вас прозвучать пісня про вишиванку.

Пісня «А сорочка мамина»

БЕРЕГІНЯ: А зараз ми з вами матимемо змогу побачити багатство візерунків, феєрверк кольорів та розмаїття фасонів української сорочки на параді-демонстрації вишиванок.

Під супровід пісні "Мамина сорочка" гуртківці у вишиванках дефілюють по сцені, утворюючи віночок хороводних тіл.

1 учениця

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

2 учень

Я – українець! і горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

3 учениця

В культурі й до сьогодні збереглась.

 Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

4 учениця

Моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе...

З чарівних квітів я сплету віночка

 Й над світом щира пісня попливе.

5 учениця

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це мистецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

6 учень

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

7 учениця

Червону калину, зелені листочки,

 Щоб були щасливі доні і синочки,

Й рідні вишиванки їх оберігали,

Від біди в дорозі діток захищали.

8 учень

Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...

БЕРЕГІНЯ: Вишиті рушники ─ це своєрідні сторінки книги буття українського народу. У їхні візерунки вплелися радість і смуток, прагнення і сподівання, біль і надія,

віра і любов. Вони є символом доріг і стежок, які доводиться проходити кожній людині у своєму житті.

1 Ведучий:

Рушниками прикрашали світлицю, аби злі духи не заходили до хати.

2 Ведучий:

Рушником пов’язували старостів, судженого і сватів на обряді сватання, на рушнику, підносили хліб-сіль дорогим гостям.

1Ведучий:

Кожна дівчина, яка готувалась вийти заміж, повинна була вишити собі рушники на весілля.

2 Ведучий:

Коли син вирушав у далеку дорогу, коли дружина виряджала чоловіка на війну, дарували вишитий рушник як застереження від лиха та на добру згадку про домівку.

Вибігають дівчатка, сідають на сходи, декламують вірші.

1 дівчинка

Дивлюсь мовчки на рушник,

Що мати вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

2 дівчинка

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м'ята,

3 дівчинка

Десь тихо бджоли загули,

4 дівчинка

Всміхнулась рідна мати.

5 дівчинка

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало...

6 дівчинка

Цілую мовчки той рушник

Що мати вишивала.

Танок «Рушник»

БЕРЕГІНЯ: Ще одним символом України, української дівчини є вінок. Український віночок, який плетуть дівчата, втілює молодість, кохання і , кажуть, що він навіть може визначити долю. Такий віночок носили молоді дівчата навесні та влітку, коли квіти найкрасивіші та найзапашніші.

1 Ведучий:

Мені бабуся розповідала, що дівочий віночок обов’язково плели з живих квітів і трав, які мають цілющі властивості. Тому головний убір, що нагадує сонечко, захищає молодий організм від всяких недуг, згубного ока та недоброго духу.

2 Ведучий:

Є багато рослин запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди з – поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

БЕРЕГІНЯ:

А зараз ми проведемо невеличкий конкурс-змагання. У нас є два столи, на кожному з яких є багато різних квітів. Завдання - сплести якомога швидше віночок.

Обираються дві команди по три дівчинки.

БЕРЕГІНЯ: Ми будемо враховувати не тільки швидкість, але й красу обраних квітів і гармонію кольорів. Поки дівчата плетуть віночки, я розкажу вам, які стрічки в’язали до віночка і в якій послідовності. Посередині в’язали світло-коричневу стрічку, це символ землі- годувальниці. Ліворуч і праворуч від неї були дві жовті стрічки - символ сонця. За ними - світло- і темно-зелену - символ живої природи, краси і юності. Далі - синю і блакитну - символ води і неба. Потім з одного боку в’язали жовтогарячу стрічку - символ хліба, а з другого - фіолетову - символ розуму. Далі йшли: малинова - символ щирості, та рожева ─ символ багатства. По краях в’язали білі стрічки - символ чистоти.

Поки я розповідала дівчатка вже сплели віночки. Давайте визначимо, чий кращий за допомогою оплесків.

Дівчата по черзі показують віночки, зал аплодує.

БЕРЕГІНЯ: Нагадаймо про ще один символ-оберіг українців - хліб. Серед домашніх оберегів він посідав найпочесніше місце. Наша паляниця має круглу форму. Круг - символ життєдайного Сонця. Хліб символізує тіло Христа. Жодне свято, жоден обряд не обходився без святого хліба. Коли народжувалась дитина, провідували її з хлібом. Під час весілля батьки благословляли молодят хлібом.

1 Ведучий:

 За давньою традицією українці колись (це збереглося і до сьогодні) дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушникові, щоб більше було у нас друзів по всьому світу, щоб знали Україну на земній кулі як гостинну, добру і славну країну. Народ сказав би на це: «Чим багаті, тим і раді». А багата була Україна завжди хлібом, добротою і гостинністю.

Виходять хлопчик і дівчинка в національному одязі і несуть паляницю на вишитому рушникові, разом з ними виходять пекарі.

Хлопчик і дівчинка

Ми з хлібом-сіллю до гостей ідемо,

Щоб більше друзів на землі було.

Ми мир і дружбу свято бережемо

Та щире слово, і душі тепло.

Пекар 1

 Хліб наш насущний, будь в нас довіку,

В кожній оселі, на кожнім столі.

В трудну годину і радість велику

Сійся, родися на рідній землі!

Пекар 2

Символ життя і достатку, й любові,

В праці здобутій приходиш у дім,

На вишиванім лежиш рушникові

І перевагу ти маєш над всім!

Пекар 3

Хлібом насущним гостей зустрічаєм,

На рушникові рясному несем.

Все найдорожче, що в серденьку маєм,

Радісно друзям своїм віддаєм.

Пекар 4

Ми ж, українці, душею багаті,

Працею славен народ наш завжди

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в нас ніколи біди!

1 Ведучий:

 Хліб на вишиванім рушникові

Хай у нашій хаті буде кожен день.

Будьте всі щасливі і здорові

І співайте щиро радісних пісень.

2 Ведучий:

Пригощайтесь теплим хлібом люди добрі!

І веселі будьте й радісні завжди.

Хай у вас на серці світло й гарно буде,

Дякуємо щиро, що прийшли сюди.

Двоє дітей виносять великий коровай на рушнику, порізаний на шматки пригощають усіх присутніх.

 БЕРЕГІНЯ: Дякую вам, добрі люди, за щирість, за участь у нашому святі.

Свято закінчується українською піснею “Зелене жито...”