СЦЕНАРІЙ розваги «Подорож до країни казок» для дітей середнього дошкільного віку

Лозівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)

комбінованого типу №11 «Берізка»

Лозівської міської ради Харківської області

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ

розваги «Подорож до країни казок»

для дітей середнього дошкільного віку

 

 

 

 

                                                              Підготувала і провела  вихователь:

                                                                 Колісник  Ірина Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Лозова

Сценарій розваги

 «Подорож до Країни Казок»

для дітей середнього дошкільного віку

Мета: закріпити уявлення дітей про відомі їм українські народні казки та їх персонажів. Створити умови для підвищення емоційного тонусу у дошкільнят. Викликати бажання брати активну участь в народних іграх, розв’язувати «казкові» загадки-завдання. Розвивати творчу та емоційну активність, зв’язне мовлення, пам’ять. Виховувати у дітей інтерес до українських народних казок.

Матеріал: костюми: Зайчик, Коза-Дереза, Лисичка, Півник, Вовк, Фея-Казка; казковий будинок, речі із казок (яйце, колосок, солома, пір’ячко тощо), скринька.

Хід розваги

Психогімнастика з елементами масажу

Добрий ранок! (діти повертаються один до одного)

Посміхнись скоріше, (розводять руки в сторони)

І сьогодні цілий день буде веселіше (плескають у долоні)

Розітремо ручки, носики і щічки.  (рухи за текстом)

Будемо вродливі,  як весняні квіти ( вправа «квітка»)

Розітрем долоньки сильніше, сильніше,

А тепер поплескаєм дужче, сміливіше. (рухи за текстом)

Вушка потремо, здорові будемо (рухи за текстом)

Посміхнемось знову, (посміхаються)

Будьте всі здорові! (розводять руки в сторони)

Ведучий: Ну що, у всіх гарний настрій? Це чудово, коли день розпочинається з гарного настрою. Діти, я знаю, що ви дуже любите подорожувати і сьогодні пропоную вам здійснити подорож до чудової  країни – Країни Казок. Вона надзвичайно чарівна та гарна.

Дитина:             Прийшла нарешті довгождана мить:

                           Герої казок нас усіх вітають.

                            І знову пісня радісно дзвенить,

                            І знову казки оживають.

Дитина:               В країну казок підем я і ти,

                             У казці всім цікаво побувати.

                             Тож вірних друзів можемо знайти,

                             І знову з ними гарно ми пограєм.

Ведучий: Чи готові ви до зустрічі з казковими героями? Тож рушаємо!

(діти під музику рухаються по залу змійкою

на пеньочку сидить Зайчик)

Ведучий: Діти, дивіться! А хто це сидить на пеньочку та плаче? Чого це ти, Зайчику-побігайчику плачеш?

Зайчик:  Як же мені не плакати, коли в моїй хатині страшний звір сидить.

Ведучий: Давайте, дітки, заспокоємо Зайчика-побігайчика та пограємо з ним.

Народна гра «Ой на горі жито»

Діти утворюють коло, в середині кола стоїть вихователь

Ой на горі жито…  Сидить зайчик.

                                               Він ніжками чеберяє.

                                               Коли б такі ніжки мала,

                                               То я б ними чеберяла,

                                              Як той зайчик, як той зайчик.

Вихователь обирає трьох малюків-зайчат й говорить лічилку:

                                                Станьте в коло: раз, два, три.

                                                Першим зайцем будеш ти.

                                                Довговухий в гречку – скік.

                                                В просі заєць – сірий бік

                                                Всі ховайтесь зайці в ліс:

                                                За кущами – хитрий лис.

Останні рядки кажуть усі діти. Зайці вибігають у середину кола,

 присідають, тримають зігнуті руки (лапки) перед собою, а діти співають:

                      Ой на горі жито… Сидить зайчик.      Діти звужують коло

              Він ніжками чеберяє.  Розширюють коло, «зайці» виставляють ногу

             Коли б такі ніжки мала,

             То я б ними чеберяла,

              Як той зайчик, як той зайчик.    Всі діти повторюють рухи зайчиків

              Ой на горі гречка… сидить зайчик. повторюються рухи І куплета

             Він ніжками чеберяє.       Зайчики виставляють ногу на носочок

              Коли б такі ніжки мала,

              То я б ними чеберяла,

                Як той зайчик, як той зайчик.    Всі діти повторюють рухи зайчиків

Ой на горі просо… сидить зайчик.  повторюються рухи І куплета

  Він ніжками чеберяє.   Розширення кола, зайці роблять «пружинку»

             Коли б такі ніжки мала,

            То я б ними чеберяла,

 Як той зайчик, як той зайчик.     всі повторюють рухи зайчиків,

                                                                           виконують напівприсідання.

Зайчик: Добре з вами грати та треба з хатки звіра страшного виганяти.

Ведучий: А хто тут у Зайчиковій хатці?

Коза-Дереза:         Я Коза-Дереза,

                               Півбока луплена, за три копи куплена.

                               Тупу-тупу ногами, сколю усіх рогами,

                               Ніжками затопчу, хвостиком замету –

                              Тут вам і смерть!

Ведучий: Боїтеся, діти? (ні) Ти, Коза, нас не лякай, краще з нами в гру пограй!

Народна гра «Кізонька»

Діти стають колом, Коза – поза колом. Діти промовляють:

Кізонька, Кізонька, приходь у наш садок.

Кізонька, Кізонька – багато в нас діток.

Коза входить в коло. Діти ідуть по колу і промовляють:

Тебе ми всі запрошуємо: так, так, так.

Погодуємо травицею: так, так, так.

Зупиняються і удають, що рвуть траву

Тебе ми нагодуємо: так, так, так.

Травою почастуємо: так, так, так.

Діти звужують коло й наближаються до Кози, протягують руки

і вдають ніби годують.

Коза-Дереза: Ох і нагодували ви мене смачненькою травою, дякую!

Зайчику, пробач мені!

Ображати я більше не буду,

Краще з дітками піду,

Через міст їх проведу!

(діти по черзі проходять місточок (лава) через уявну ріку.

Із-за куща вибігає Лисичка, яка тягне Півника за собою, Півник опирається)

Півник:        Мій котику, мій братику!

                       Несе мене Лиска за кленові ліси,

                      За крутії гори, за бистрії води!

                      Порятуй мене!

Ведучий:     Лисичко, відпусти, будь ласка, Півника!

Лисичка:   Я погоджуся відпустити Півника лише за однієї умови, якщо ви виконаєте моє завдання. Нещодавно я ходила по лісі і побачила оголошення. Та от біда – не можу відгадати їх авторів.

Ігрова ситуація «Загадкові оголошення»

• Приходьте до мене в гості, адреси не маю. Свій будинок завжди ношу із собою.
• Друзі, кому потрібні голки, звертайтеся до мене.
• Набридло повзати. Хочу літати! Хто позичить крила?
• Допоможу всім, у кого зламався будильник.
• Прошу розбудити мене навесні. Приходити краще з медом.

Лисичка:  Раз ви мені допомогли, то я відпускаю Півника.

Півник:  Спасибі, діти, що врятували мене від Лисички. А щоб потрапити до іншої казки, треба подолати он те болото. Ходімо, я вам допоможу.

(діти долають «болото», перестрибують із кружечка на кружечок.

З-за куща виходить Вовк)

Вовк:  А куди це ви зібралися? Я вас нікуди не пущу!

Ведучий:  Ой, та це ж той самий Вовк, який хотів з’їсти козенят! Що ж нам робити? Спробуємо втекти від нього!

Вовк: Я вас відпущу, якщо ви розважите мене цікавою грою.

Народна гра «Сірий вовк»

Вовк сидить на протилежній стороні залу (ліс) і мовчить .

Діти ідуть до «лісу» по горіхи

Ірву, ірву горішечки,

Не боюся Вовка ні трішечки!

Вовк за горою, а я за другою.

Вовк у жупані, а я в сарафані.

Діти розбігаються, а Вовк наздоганяє.

Вовк:  Ну от і добре! Щось тільки я стомився. Мабуть ляжу та й відпочину! А ви, дивіться, нікуди не йдіть без мене.

(Вовк лягає й «засинає», а діти потихеньку навшпиньки тікають

«з полону», ідуть далі)

Ведучий: А що це за чарівний замок? Цікаво, хто в ньому живе?

(виходить Фея-Казка)

Фея-Казка: Добрий день, вам, діти! Вітаю вас у своєму володінні. Я – Фея-Казка, за вами весь час спостерігала і бачила, як ви долали перешкоди, як своєю добротою допомагали казковим героям. А мені допоможете? В мене є чарівна скринька. В ній є різні речі, які залишилися від загублених казок. Допоможіть, будь ласка, повернути річ у казку.

Дидактична гра « Загублені речі»

(діти із скриньки беруть річ і називають, з якої вона казки)

Фея-Казка:  Дружба, доброта, сміливість допомагали вам у казковій країні весь час. А в мене для вас є гарна книжка, в якій багато цікавих казок. Я дарую її вам. Читайте, знайомтеся з новими героями.

Якби не казка, хто б і знав,

Що стільки є чудес на світі.

І хто б завісу відкривав у світ,

В якому грають діти!

А зараз вам час повертатися в дитячий садок. А ввечері, коли будете лягати спати, ми з вами знову зустрінемося. До зустрічі! До побачення!

(діти виходять із зали та повертаються в групу)