Сценарій шкільної лінійки до Небесної сотні.

 «За чисті душі, що злетіли в небо»

Тема: тематична лінійка української звитяги до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Мета:вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Завдання:  прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття,  розвивати бажання стати гідними громадянами України;прищеплювати  любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Обладнання.Мультимедійна презентація, наочні засоби, декорації, музичний супровід. Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають»,образ білих журавлів, список прізвищ героїв  з фото), стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, жовто-блакитні квіти з чорною стрічкою.

Хід заходу

Вчитель:  Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

1. На варті неба

(https://www.youtube.com/watch?v=3X_pfX5Voos)

Ведучий 1:  Ці душі – світле воїнство, котре постало, наче як з порожнечі. Але насправді воно постало з високих могил нашої древньої землі. Шляхетні воїни давнини переродилися в простих наших сусідів та друзів – студентів, фермерів, підприємців.

   Ці люди – наша нова аристократія, наша шляхта. Так, вона різна. Часом земельно-груба, часом виховано-тендітна, а часом загибла. Убита скаженими кріпаками та дешевими найманцями.

  Лицар від найманця різниться тим, що про нього пишуть поеми, а не плебейські віршики. Про нього мріють шляхетні панянки. За ним плачуть матері.

   Вони подарували нам все. Віддали все, що мали, і ми не можемо цим знехтувати.

Ведучий 2:  Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни. 18-20-го лютого 2014 року відбулося силове протистояння між  силовиками та протестувальниками, де загинуло більше сотні людей. Їх назвали Небесною сотнею.

 А 20 лютого – це День Героїв Небесної сотні.

Ведучий 3:   Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

Ведучий 4:  От і сьогоднішній день у нас присвячений цій темі. Скільки пісень, оповідань, віршів складено про дружбу, дитинство і про таке прекрасне слово МИР.

Учень1:

Чому цей світ такий жорстокий?

Навіщо нам ота війна?

Страждають діти, гинуть люди,

А скільки знищено майна!

Ведучий 5:

Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу землю.

Ведучий 6:

   Солдатські душі… Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.

   Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам'ять тих людей, які воювали за мир, хто віддав своє життя в ім’я світлого майбутнього.

2. Хвилина мовчання
3. Відео Небесної Сотні

Ведучий 1:

Вічна пам'ять

Тим, хто загинув!!!

Вічна слава

Тим, хто живий!!!

Ведучий 2:

Цілу Вкраїну затуляли ви собою,

Самі беззахисні на площі у вогні.

Ридало небо, рвалося надвоє,

Бо ще не бачило подібної броні.

Так дорого за волю заплатили,

Такий тернистий до свободи шлях,

Небесну сотню зорі освітили,

Щоби безсмертною лишилась у віках.

Учень 2.  А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Учень 3.   Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

Учень 4.   І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Учениця 5

1.Україна наша мила.

Неозорий щедрий край.

Наче сонечко привітна,

І прекрасна, як розмай.

2. Україно! Рідна мила!

Я – дочка твоя щаслива.

Все, що ти мені дала,

Я віддам тобі сповна.

3. Збережу усе, що маєш,

Ти ж мене іще не знаєш!

Я – твоя дзвінка веснянка,

Україночка-співанка.

4.Співуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях,

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині, в віках.

5.Нехай все лихеє минеться,

Щоб знала ти лише добро.

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий і дужий Дніпро.

6. Вставай, Україно, вставай,

Єднай Чорне море й Карпати,

І свій переболений край

Не дай ворогам розламати.

Ведучий 3:

Нехай на світі спокій буде,

Сьогодні! Завтра! Назавжди!

І хай літають завжди журавлі,

І колоски видзвонюють налиті.

Ведучий 4:

Ми, діти, як барвисті квіти,

Нехай пролунає над світом:

-Мир для планети!

-Щастя всім дітям!

-Смерть війні!

-Не хочемо руїн!

-Миру бажаємо людям усім!

Ведучий 5:

Білий птах – птах Миру, символ Миру.

Хай буде мир у небі голубому.

Приносить радість родові людському.

Ведучий 6:

Бо що ж дорожче в світі є за мир?

Та й за життя — ціннішого немає.

Ведучий 1:

Коли панує щастя і любов,

Танцює понад квітами комашка,

У світі мир — основа із основ,

І символ миру — білосніжна пташка.

Ведучий 2: Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Виходять учні  та по черзі розповідають  вірші

Учень 6. Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.

Учень 7. В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень 8. У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!

Ведучий 3:  

Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях нашої неньки – України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але відбулися різкі зміни, підкралося горе… На Україну напав ворог. І нам, українцям, як ніколи, потрібно усіма силами боротися за мир щоб нам завжди світило тепле, ясне сонечко, щоб небо було завжди чисте та голубе, щоб завжди були посмішки на обличчях у людей.

Ведучий 4: Був ранок 20го лютого 2014 року. Після трьох місяців протестів країна завмерла 

в  очікуванні і непевності. Майдан був відрізаний від цілого світу: 

метро зупинилося, під’їзди доКиєва блоковані. Саме 20 лютого влада 

оголосила перемир’я. Протестувальники  відтіснили  силовиків від 

монументу Незалежності, звільнили Жовтневий палац та Український дім. 

Раптом по майданівцях відкрили прицільний вогонь на ураження, ймовірно 

снайпери розташувалися на дахах готелів »Козацький» та «Україна».

Ведучий 5: Справжні бої розгорталися в центрі Києва на вулицях Інститутській,  Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. Спецпризначенці  стріляли у людей, закидали їх  світло-шумовими та газовими гранатами, били, віддавали «тітушкам», які   добивали  маданівців.

Протестувальники кидали у відповідь бруківку, запальну суміш,  фаєри. Кількість загиблих становила вже понад  десять, поранених – близько 

тисячі. Пізно ввечері  силовики  починають штурм Майдану, займають 

Український  дім та грабують Музей історії   Києва,підпалюють будинок

профспілок, у вогні якого згоріли люди. Тодішня влада  оголосила «анти-

терористичну  операцію», Майдан зайняв  оборонні позиції.  Серед протестувальників  були і зниклі безвісти. Так з’явилася Небесна Сотня.

Ведучий 6:

Потім країна почала дізнаватися імена своїх героїв. Кожна історія викликала гострий, пронизуючий біль, всеохоплюючий гнів та безсилля. Кожна нова

сповідь закарбувалася в пам’яті. Прийшло розуміння, що героїчні  подвиги 

цих звичайних людей не можуть бути забутими.

Ведучий 1:

Причин для вручення дипломатичної ноти про те, що скоро почнеться війна, може бути безліч. У давнину війни були загарбницькими, з позиції сили. Часто причиною нападу ставала прекрасна жінка, яку «не поділили» опоненти. Зараз в моду увійшло так зване економічне людоїдство. Але якими б не були приводи оголошення військових дій, найбільше під час їх проведення страждає мирне беззахисне населення: жінки, діти і люди похилого віку. Щоб звернути увагу громадськості на кричущу несправедливу ситуацію і увічнити пам`ять загиблих, ми обрали символічних Білих Журавлів.

Ведучий 2:

Багато народів світу включали в свої легенди і саги цю горду і прекрасну птицю. Римляни і єгиптяни вважали журавля посланником Сонця, символом дружби і доброти. Греки ототожнювали його з витонченим Аполлоном.

   Китайці ж вважали журавля символом святості, чистоти, а також провідником між світом живих і сонмом духів. По суті, журавель в Піднебесній вважався королем птахів. А в українців….- це символом миру та добра.

Ведучий 3 :  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Ведучий 4:   Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Учень 9: 

І буде мир, і буде спокій,
Свободи дух підкорить Небеса.
Розпустить коси пава ясноока,
То Україна - то твоя земля!!!
Навіки стихне бій гармат і градів,
І стихне біль поранених сердець.
Лише відлунням київських парадів,
Одягне пава свій вінець...
І буде мир, і буде спокій!!!
У кожнім домі і родині.
Лунатиме хвала у небеса високі:
Навіки мир і слава Україні!!!

Ведучий 5:

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 6:

Нехай кожен з нас долучиться до акції « Небесні янголи» , який стане даниною тим, хто навічно пішов   від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ще раз хочемо подякувати всім , що прийшли до нас , щоб разом згадати наших Героїв, Героїв України!

Разом: Слава Україні!Героям слава!

(Учні по черзі чіпляють на «Дерево пам’яті» свого янгола).