Славимо вчителя ім’я.
( святкова програма до Дня вчителя)
Свято відбувається в актовому залі школи.
Приміщення прикрашене букетами з осіннього, листя шариками.
З боку біля сцени встановлено екран де демонструється презентація
« Наші вчителі».
Звучить лагідно музика, до зали входять ведучі.
Ведучий 1: У партитурі вічного буття,
Яку ніколи двічі не зіграти,
Є дні, яким судилось забуття
А є прекрасні незабутні дати.
Ведуча 1: Сьогодні саме такий день, і ми раді вітати вас, дорогі наші вчителі, щирі
друзі та вірні наставники.
Ведучий 2: Один раз у рік, у найпрекраснішу пору, коли шелестить падолистом осінь, у
лузі снує мереживо бабиного літа, а над землею пломеніють різнобарвні
квіти, приходить ваше свято – День учителя.
Ведуча 2: Сьогодні День учителя. В цей день
Ми кажемо звичайними словами:
Людського щастя вам, нових ідей,
Хай добра доля завжди буде з вами.
Ведучий 1: Шлях пошуку, науки і дерзань -
Таку обрали ви в житті дорогу
Тож здійснення всіх ваших сподівань,
Щоб ви відчули радість перемог.
Ведуча 1 : Високих злетів, творчих перемог
Ми щиро вам усі бажаєм нині,
І ще багато літ хай дасть вам Бог
Трудитись у шкільній нашій родині.
( Звучить пісня )
Ведучий 2: Дорогі наші вчителі! Нехай вам привітно усміхаються діти, поважають їхні
батьки,а ви завжди залишитесь у дитячих серцях мудрими, добрими порад -
никами.
Ведуча 2: Хай успіхи і перемоги окрилюють вас на нові звершення і здобутки. Хай
родинне тепло і затишок оберігають вас.
Ведучий 1: Вам, людям нелегкої, але такої необхідної на Землі професії, ми складаємо
сьогодні величальні слова подяки.
Ведуча 1 : Із безлічі професій на Землі,
Які вже є, яких ще будуть вчити, -
Є головна, як віщий, сущий хліб
І назва цій професії – Учитель.
Ведучий 2: Праця вчителя воістину безсмертна.
В селах, у містах й на самоті
Віддає учитель серце дітям,
Розум свій і теплоту душі.
Ведуча 2: Праця вчителя воістину безсмертна,
У очах дитячих світиться вона.
Доля бути першим скрізь і всюди -
Це щоденний подвиг крізь усе життя.
( Звучить пісня )
Ведучий 1: Шановні вчителi! Ваша самовідданість і працелюбність, чесність і роз -
важливість, бажання допомогти, навчити, виховати є основою грома -
дянської мужності й людської гідності, взірцем для наслідування.
Ведуча 1: Розум, серце, душу, здоров'я впродовж усiх рокiв ви вiддаєте своїм вихо -
ванцям. Як мама, проводжаючи дiтей в дорогу, вiддає з рушником час -
тинку свого серця, щоб зiгрiвало воно на життєвих перехрестях, так i ви
передаєте з частинкою серця знання. Мабуть, велике воно, учительське
серце, раз на стiльки вистачає його...
Ведучий 2: Вклоніться, люди, вчителю своєму.
Володареві слова і пера,
Крізь біль і радість, роздуми і втому
любов його безсмертна проросла.
Ведуча 2: Любов учителя не зна кінця і краю,
Не рветься ні на мить гаряча нить,
Любов учителя ніколи не вмирає,
Вона у серці учня променить.
Ведучий 1: Хай пісня тут лине! Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє!
( Звучить пісня )
Ведуча 1: До Вас, любі наші вчителі, з привітання найменьші учні, першокласники.
( На сцену виходять учні першого класу з привітаннями)
Учень1: Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читата.
Учень2: А письмо – то справжні муки:
Від напруги болять руки!
Вам би пальчики -билинки,
В ляльки грати, у машинки!
Учень 3: Та коли ж? Весь час веди
Знаки,літери,склади!
Я труджуся наче бджілка.
Учень 4: Та якщо сказать серйозно,
Зрозуміли ми, малі,
Що в цій школі вчитись класно,
Тут найкращі вчителі.
Учень 5: То ж бажаємо всім вам,
Мудрим й добрим вчителям,
В день учительського свята
Щастя й радості багато.
( Звучить пісня )
Ведучий 2: Сьогодні свято. На день відступили будні. Найщиріші вітання присвячені
зараз тим, хто відкриває двері у світ знань.
Ведуча 2: Недарма кажуть, що письменник живе у своїх книжках, скульптор - у ство-
рених ним скульптурах, а вчитель – у думках своїх учнів. Тому кожна люди-
на з почуттям вдячності згадує рідну школу і своїх духовних наставників –
учителів, адже у кожному прожитому дні було щось неповторне, незабутнє,
таке, що залишає у душі свій відбиток.
Ведучий 1: І тому, усі ми – слухняні і не дуже,, старанні і ні,чемні і не зовсім, скромні і
самовпевнені – схиляємо голови перед вами, дорогі наші найкращі учителі.
( На сцену виходять учні старших класів)
Учень 1: Суворим і лагідним, мудрим і чуйним.
Учень 2 : Тим, хто учора із інститутів.
Учень 3 : Тим в кого скроні давно вже біліють.
Учень 4: Хто нудьгувати ніколи не вміє.
Учень 5: Тим, хто пізнати добро допоміг.
Учень 6: Тим, хто відкрив для нас тайни доріг.
Учень 7: Тим, хто нам крила дарує щодня.
Учень 8 : Тим, хто дає нам жагу пізнання.
Учень 9: Тим, чия праця важка, непроста.
Учень10: Тим, чиє слово добром пророста.
Учень 11: Тим, хто відкрив нам науки світання…
Разом: Наші святкові і щирі вітання.
( Звучить пісня )
Ведучий 1 : Шановні вчителі, щодня ви поспішаєте до школи в радісному передчутті
зустрічі з нами, учнями.
Ведуча 1 : На вас дивляться розумні, такі рідні вже очі старшокласників,пустотливі,
але добрі очі семикласників, наївні оченята первачків.
Ведучий 2 : Всі вони чекають, яким буде урок. І знають, що не розчаруються у вас.
Ведуча 2: Учителю! Твої уроки -
То сплав любові і вогню.
Ти віддаєш жертовно роки
Без упереджень і жалю.
Ведучий 1: Не думаєш, що будеш мати,
Яка відплата за твій труд,
Стаєш, як друг, як батько, мати -
Безцінний скарб береш до рук.
Ведуча 1 : Кожен день перед вами десятки очей:
І допитливих, щирих, й байдужих.
Скільки ви у житті не доспали ночей,
Щоб росли ми розумні і дужі.
Ведучий 2 : Хліб шкільний. Він такий нелегкий для людей:
Забуваючи власні тривоги
Вчити розуму інших, чужих вам дітей,
Щоби вивести їх на дорогу.
Учень 1 : І у день цей святковий, коли вчителі
Мають змогу хоч трошки спочити,
Ми бажаєм від учнів всієї землі:
Хай вам шлях вистеляють лиш квіти.
Учень 2 : За недоспані ночі, любов і тепло,
За бажання хоч чогось навчити,
За терпіння, усмішку, сердечне добро
Вам не раз ще подякують діти.
( Звучить пісня )
Ведучий 2: От і добігає наша святкова програма кінця.
Ведуча 2 : Але ми, випускники, так і не встигли сказати вам головного.
Ведучий 1 : Дорогі вчителі, в останній рік навчання у школі ми нарешті зрозуміли,
якими важливими у нашому житті були ви!
Ведуча 1 : Ми так рідко говорили вам, що ми вас поважаємо і любимо!
Учень 1: Ми хочемо сказати, що ми перед вами у вічному боргу за знання, за самостій-
ність,до якої ви нас привчили.
Учень 2: Ми дуже цінуємо ваші поради і підтримку.
Учень3: Ми щиро вдячні вам за вашу натхненну працю, за ваше вміння долати життє-
ві труднощі, за ваше невичерпне терпіння у спілкуванні знами.
Учень 4 : Ми щиро хочемо бути гідними вашої мудрості і старатимемось надалі дару-
вати вам тільки радість.
Ведуча 2: Учителю! Вклонюся я доземно
Перед іменем твоїм простим.
Вже проросли в душі маленькі зерна
Під поглядом, як сонце золотим.
Учень 5: Учителю! Невже ти не стомився
У наші душі сіяти щось нове?
Для цього, мабуть, ти на світ родився.
У цьому все покликання твоє.
Ведуча 1: Учителю! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати,
Щоб передать тепло всіх побажань.
Учень 6 : Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали роботу не просту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу.
( Звучить пісня )
Учні дарують усім учителям, які є в залі, квіти.