29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Сценарій "Соборна Україна - одвічна мрія народу"

Про матеріал
Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну і національні символи; ознайомити з поняттям «соборність», розповісти про утворення єдиної, незалежної Української Народної Республіки; довести до усвідомлення дітей розуміння високого звання громадянина України; розвивати почуття патріотизму; виховувати любов до своєї Вітчизни — України, до української мови, гордість за співвітчизників, повагу до державних символів України.
Перегляд файлу

Комунальний заклад

«Богодухівський спеціальний навчально-виховний комплекс»

Харківської обласної ради

 

 

Дата проведення: 22.01.2014

Час проведення: 16:00 год.

Місце проведення: ігрова кімната

Підготувала і провела

Вихователь групи ОЗ – 21

Бородавка Н.В.

 

2013/2014 навчальний рік

Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну і національні символи; ознайомити з поняттям «соборність», розповісти про утворення єдиної, незалежної Української Народної Республіки; довести до усвідомлення дітей розуміння високого звання громадянина України; розвивати почуття патріотизму; виховувати любов до своєї Вітчизни — України, до української мови, гордість за співвітчизників, повагу до державних символів України.

: державні символи України; аудіо-відео записи; вислови відомих людей.

 

Лунає пісня «За сонце, за небо».

 

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в далекому полі.

О. Олесь

 

Ведучий 1. Україна... У цьому слові бринить музика смутку й жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть довелося зазнати багато лиха і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого бога,

За неї душу погублю.

Народні співці завжди вірили в щасливе майбутнє Вітчизни. Вслухаймося, як натхненно і патріотично звучить гімн нездоланного народу, як просто і мудро висловлює автор тексту Павло Чубинський історичний код нашого народу:

Ще не вмерла України

І слава, і воля,

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля.

Ведучий 2. Сьогоднішню розмову я недаремно розпочав словами поета Олександра Олеся. Адже для кожного, хто вважає себе українцем, назва нашої країни є святинею, національним скарбом. Найкращі дочки й сини України впродовж століть мріяли про її незалежність, віддавали свої сили в ім'я цієї мети. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Василь Стус — ці та багато інших імен навіки увійшли в історію нашої культури як найполум'яніші борці за волю й незалежність України. Урешті, всі зусилля не стали марними: якими жаданими, довгоочікуваними були слова держава, самостійність, незалежність двадцять років тому! Та передували цьому події далекого минулого. 

Ведучий 1. Тому сьогодні, в день 95-річчя соборності та свободи України ми будемо говорити про нашу неньку Україну, а також про те, який шлях пройшов український народ до незалежності, поглибимо свої знання про державні та народні символи України.

 

Учень:

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай,

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

 

Учень:

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна – єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра.

 

Ведучий 1. Мрія про єдність і соборність нашої держави була однією з найзаповітніших упродовж багатьох століть, але здійснитися цій ідеї судилося лише на початку XX століття. 1918 року Центральна рада проголосила четвертий Універсал («закон»), за яким «однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Восени 1918 року, після розпаду Австро-Угорської імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка із центром у Львові. У грудні 1918 року в місті Фастові Київської області між ЗУНР та УНР було підписано Передвступний договір про злуку обох держав.

22 січня 1919 року у Києві на площі перед Святою Софією в будинку міської опери було проголошено: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка...». Цей день ввійшов в історію як День Соборності України. Сьогодні це офіційне свято нашої держави.

 

Відеоролик.

 

Ведучий 2. Указом Президента України Леоніда Кучми у 1999 році встановлено державне свято — День Соборності України,  що відзначається щорічно 22 січня — у день проголошення 1919 року Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

 

 

Акт злуки належить до тих не багатьох найвизначніших в історії нашого народу звершень. Він не лише сприяв значному розвитку національної свідомості українців, а й став реальним чинником політичної боротьби багатьох поколінь українських патріотів за суверенну соборну Українську державу — до її відродження й сучасної розбудови. Тому 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як День соборності.

Ідея соборності стала загальнонаціональною мрією, невід'ємною частиною всіх українських визвольних програм наступного періоду. Величезні жерт­ви, покладені на вівтар волі й незалежності, навчили українських патріотів всюди, хоч би куди закинула їх доля, бачити в своїх мріях і боротися за єдину соборну, вільну й незалежну Україну.

– Що ж означає ось те жадане слово «Соборність»?

Ведучий 1. Слово соборність включає у себе значення єдності і згуртованості. У слові соборність ми чуємо слово собор. Ще великий український класик Олесь Гончар закликав: «Бережіть собори душ наших!»

Поняття соборність з'явилося в лексиці української мови порівняно недавно. Соборність — це ознака кожної нації, неодмінна умова її розвитку й процвітання. Це означає, по-перше, об'єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє нація на суцільній території. По-друге, це — духовна консолідація всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їх національності. Врешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету й незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Подія 1919 року залишила глибокий слід в історичній пам'яті українського народу. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став «живий ланцюг» між Києвом та Львовом, коли 22 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту злуки. Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо свідчила про духовну єдність східних і західних регіонів України.

Менш як за два роки потому Україна справді стала незалежною, затвердила свої державні символи: Державний прапор України, Державний герб України та Державний гімн України. Вони стали символом єдності, міцності й незалежності держави Україна.

 

 

УЧЕНЬ:

Герб

Наш герб — тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

 

Ведучий 2. Український народ має герб — тризуб. Нашому гербу понад тисячу років. Герб у формі тризуба увів князь Володимир Великий. Головним елементом великого Державного герба України є знак Княжої держави Володимира Великого.

 

 

УЧЕНЬ:

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги

 

Ведучий 2. Гімн — урочиста головна пісня, яка уславлює Україну. Гімн є символом державності й національної єдності. Національний гімн України — пісня «Ще не вмерла України...». Текст до неї написав український поет Петро Платонович Чубинський, а музику — композитор, священик Михайло Вербицький. Коли звучить гімн — обов'язково потрібно вставати.

 

(Звучить гімн України)

 

УЧЕНЬ:

Прапор

Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маємо:

Синє небо, жовте жито;

Прапор свій оберігаємо,

Він — святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже — народом

Українським в Україні.

 

Ведучий 2. Наш прапор — поле золоте під голубим склепінням неба. У синьо-жовтому прапорі України втіле­ні віковічні прагнення народу до волі, миру, щастя. Український прапор запровадив Данило Галицький. Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів .

 

Ведучий 1. А зараз ми проведемо з вами вікторину.

 

 

Вікторина

1. Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України. (Тризуб)

2. Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору? (28 січня 1992 p., жовто-блакитний)

3. Як називається Гімн України? ("Ще не вмерла Україна")

4. Хто є автором слів Гімну України? (Павло Чубинський)

5. Назвіть український Національний герб. (Тризуб)

6. Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці. (Гімн)

7. Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі став гімном. (Михайло Вербицький)

8. Назвіть пісні, які виконують як Гімн України. ("Ой, у лузі червона калина", "Боже великий, єдиний…")

Ведучий 2. День Соборності об'єднує всю Україну — Київ і Львів, Севастополь і Ужгород, Донецьк і Полтаву, Харків і Луцьк, сотні міст, мільйони людей — усі українські землі й береги. Якщо ми хочемо, якщо ми віримо в сильну Україну, почуття соборності має стати частиною нашого життя й сердець.

 

Родитись українцем -

Це велика честь і слава.

Рідний край свій полюбити

Найважливіша справа.

 

В нім пливуть глибокі ріки,

І шумлять степи безкраї,

Стрункі гори пнуться в хмари,

Синьооке море грає.

 

Буйне збіжжя колосисте

На врожайних росте ріллях.

Є у надрах сіль і нафта,

Віск, залізо і вугілля.

 

Українки й українці -

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх

Свою рідну Україну!

 

Танок

 

 

Ведучий 1. Діти, якою ми бачимо тепер Україну?

Учень

Україна – держава європейська. Ми маємо свою конституцію, національну валюту, нам вдалося зберегти мир на квітучій землі. Ми тепер маємо вільний виїзд за кордон, релігійну свободу.

Учень

Україна індустріально-аграрна країна зі значними економічними ресурсами. Вона посідає одне з перших місць в світі за видобутком залізної, марганцевої руд, видобутку вугілля.

 

Учень

Україна це повновартісна, повносила європейська держава. Вона усвідомлює своє місце в сучасному світі. Має вольовий та гордий, працьовитий народ, поважає власну історію, культуру і рідну мову.

Учень

Україна – держава демократична, бо у ній народ бере участь в управлінні її справами.

Учень

Україна– суверенна держава, бо вона є самостійною у вирішенні внутрішніх справ, а також є рівною серед рівних у міжнародних відносинах.

Ведучий 2. Діти, хочеться вірити, що український народ має право бути господарем у своєму домі, на своїй землі і самому вирішувати власну долю. Безмежна любов кожного громадянина до своєї України допоможе піднятися їй з колін і відродитися!

Ведучий 1. Отже, живе Україна, яка здобула колись незалежність, і житиме, незважаючи ні на що. І допомагати їй у цьому повинні всі ми її діти, передусім молодь.

Почавши нашу розмову словами українського класика, хочеться й завершити її так само.

 

УЧЕНЬ

 

Живи, Україно, живи для краси,

І сили, і слави, і волі.

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

 

Довіку тебе не скують ланцюги

І руки не скрутять ворожі,

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І рідні знамена в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою.

 

Ведучий 1. На цьому нашу виховну годину закінчено. Дякуємо за увагу.

 

Відеоролик на пісню К.Бучинської «Як у нас на Україні».

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Класному керівникові, 9 клас, Сценарії
Інкл
Додано
19 січня
Переглядів
315
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку