Сценарій випускного вечора для 9 класу_Сторінками дитячого фолоальбому

Випускний вечір. 9 клас

«Сторінками дитячого фотоальбому»

1 сторінка «Дитинство»

Ведучий 1. Як світло й урочисто в нашому залі,

Повсюди яскраві букети горять,

Сьогодні на свято ми з вами зібрались —

В життя проводжати своїх журавлят.

Ведучий 2. Сьогодні музика лунає гучно в залі,

І тоне в квітах урочистий зал.

В очах у кожного — і радість, і надія.

Це випускний шкільний останній бал.

Ведучий 3. Були насправді чи наснилися

Ці дні наприкінці весни?

І в тому, що усе скінчилося

Немає чиєїсь вини.

Ведучий 1.  Вже дорослі ваші діти —

Повноліття час настав.

Тож давайте їх покличем.

Хай заходять у наш зал!

 

 Під музику заходять учні парами

Ведучий 2. Цього свята немає в жодному календарі — воно буває лише раз у житті людини. Надходить день, коли доводиться пережити водночас і світлий сум, і біль розлуки з людьми, без яких не уявляєш свого життя, і щем від передчуття зустрічі з невідомим поки що майбутнім.

Ведучий 3. Сьогодні дев’ятикласники прощаються з рідною школою. Їм тісно за шкільними партами. Як пташенята, що навчилися літати, вони ось-ось випурхнуть із рідного гнізда. Але це все відкладемо до завтра…

Ведучий 1. Час змінює обличчя землі, торкаючи крилом і людину. Довга життєва дорога. Грузька, нетривка, мінлива. Та звідусіль людині неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим темним і невгамовним спогадом, — дитинство. 1996-1997-й рік...

 Звучить фонограма — крик новонародженої дитини.

Ведучий 2. Тихо... Тихіше! Чуєте? Подивіться. Народилася дитина.

(На екран проектується відео про народження дитини)

(Перераховують імена всіх учнів класу. На екран проектуються фотографії маленьких учнів).

1	17 лютого першим з’явився на цей світ	Пашковський Владиславчик
2	27 березня народилося наше перше дівчатко	Менглієва Танюша
3	26 травня щойно після останнього дзвоника народилася	Ребрик Юлечка
4	10 вересня мама зраділа народженню свого третього сина	Петрів Ванюша
5	18 вересня народилося маленьке, тихеньке дівча	Патока Лілечка
6	А от 24 вересня світ почув дуже голосний крик	Наволочки Юлечка
7	1 жовтня з’явився на світ майбутній футболіст	Гоголь Віталик
8	А 15 жовтня день народження відзначає юний Піфагор	Бондаренко Владислав
9	17 листопада похмурої днини світ осяяло сонячне дитя	Волохата Надійка
10	22 листопада народився непосидючий	Кисюк Михайлик
11	4 січня 1997 року на світ з’явився Богом даний юнак	Гречин Богданчик
12	5 лютого 1997 року з’явився на світ мамин мізинчик	Наволочка Олексійко
13	20 лютого Павло Олексійович святкував народження першого онука	Часника Владислава
14	А от 1 березня вже клопоту в сім’ї добавило швидке хлоп’я	Дудка Сергійко
15	16 березня з приходом першого сонечка народилася весняна дівчинка	Жвакіна Настуня
16	16 квітня на світ з’явився мамин ласунчик	Сосідка Сергійко
17	1 травня народилася татова радість	Кіяниця Танюша
18	15 травня щастя в сім’ї добавило непосидюче дівчатко	Іванченко Сашуня
19	6 вересня на світ з’явилося дуже замислене дівчатко	Ляшенко Наталочка
20	3 жовтня народилася наше найменше дівчатко	Твердохліб Анжелочка

 

Ведучий 3. Виховання молодого покоління дуже складне завдання для наших батьків. Мама пестить і голубить своїх діточок, навіть тоді, коли вони бешкетують, тато ж вміє швидко навести лад у дисципліні. Мама вчить жити мрією, а тато – дійсністю. Мама лікує сердечні рани, а тато приводить до ладу розум. Але разом вони вчать іти дорогою добра.

Ведучий 1. Ми запитали у наших випускників, що їм запам’яталося найбільше із свого дитинства? Відповіді були різні, але одне слово об’єднало усі спогади. Це слово – мамина колискова.

Ведучий 2. Хай ніяка печаль не тривожить

душу дитячу твою.

Ти не побачиш ні горя, ні муки.

Долі не стрінеш лихої.

Спи, мій голубчику, спи, мій синочку,

спи, мій дзвіночку...

Хай крізь роки будеш ти найщасливішим,

коли підростеш.

 Виконується колискова (Наволочка Юлія «Звёздочки небесные»)

(На екран проектуються фотографії маленьких учнів із своїми батьками, рідними, друзями)

 

2 сторінка «Перша вчителька»

Ведучий 3. 1998, 1999, 2000, 2001, 2002… А ось настав... 2003-й рік.

 Звучить музика «Вчать у школі»..

Ведучий 1. Перше вересня.

Таке велике сьогодні свято.

Радіють мами, бабусі, тата.

Усмішка всюди і гарні квіти.

«Сьогодні в школу!» — говорять діти.

Учень. Дев'ять років шкільного життя. Так багато! Але здається, що зовсім недавно одного сонячного ранку матусі привели нас до школи, до першого класу. Ми стояли такі приголомшені, дивилися з остраху оченятами одне на одного, шукаючи батьків, щоб запитати, що ж нам робити далі?

Учень. А відповіді на всі наші запитання — що? де? коли? чому? — протягом чотирьох років давала перша вчителька.

(Фото шкільного життя 1-4 класів проектуються на екран.)

Учень.     Як же забути той перший дзвінок,

Бантики білі, букварик, урок,

Успіхи перші, удачі, жалі...

Про все нагадають нам вчителі.

Учень.     Перша вчителька, добра, терпляча,

Наче мама була ти малим.

А любов твоя щира, гаряча

Зігрівала серця нам усім.

Учень.     Пам'ятаю і зараз крізь роки

Перші труднощі, гарний наш клас.

І веселі цікаві уроки...

Як же швидко пролинув той час.

Учень.     Першу вчительку ми не забудемо ніколи.

Вона для нас, неначе символ школи,

Неначе друга ненька,

А ми були беззахисні, маленькі.

Учень.     Вона навчила нас читати,

І рахувати, і писати,

У світ знань привела —

За це і честь їй, і хвала.

 Виконується дівчатами пісня про першу вчительку («Вчителю рідний») і даруються квіти

 

3 сторінка «Основна школа»

Ведучий 2. Швидко пролетіли роки навчання в початковій школі. І ось уже настав 2007 рік. І ви, як в перший раз, прийшли у п’ятий клас.

Ведучий 3. Кожен з вас до того звик,

Що ваш класний керівник,

А точніше - класна мама,

Завжди поруч, завжди з вами.

Виступ класного керівника.

(Фото шкільного життя 5-9 класів проектуються на екран.)

Кл. Керівник: Дозвольте й мені про вас слово сказати,

Повірте, мені є про що пригадати.

Я пам’ятаю все… Ось п’ятий клас,

Немов маленькі гороб’ята прилетіли ви до нас.

Вас двадцять хлопчиків, дівчат

Гурт справжніх говірких малят.

І довелося мені, як класній мамі,

Шукати спільної мови з вами.

Двадцять третього вересня сьомого року

Ми отримали першу свою перемогу.

Пам’ятаєте: ліс, природа, спортивні змагання,

І Саша заблукала. Але всі без вагання

Кинулись разом шукати її

Серед кущів, дерев і бур’янів.

В нашому життя і сміх, і сльози були,

Та ми всі біди разом пережили.

Скажемо чесно, вчились ви не ах,

Проте перемагали у спортивних змаганнях,

Активно приймали участь у святах,

Вирішували проблеми на різних зібраннях.

Любили, дружили, сварились і плакали,

Вірили, мріяли, хоч нас і лаяли,

Сміялись, мінялись, росли і чудили,

Але кожної миті життю ми раділи.

Вчились пробачати і тепло душі дарувати,

Вчилися працювати і людей усіх поважати.

Але якщо комусь я нанесла сердечні рани,

То прошу пробачення, і прошу пам’ятати.

Якщо когось і лаяла, значить навчала,

Якщо когось і змушувала, значить любила,

Якщо когось і просила, значить вірила,

А якщо когось голубила, значить боліло…

Боліло, болить і буде боліти серце моє,

Бо час нашої дружби скоро мине.

Хоча пам’ятайте, нерозлучна назавжди я з вами,

Наче з рідними, любими дочками й синами.

Дякую кожному за шкільні ці роки,

За недоспані ночі і життєві уроки,

За чудові, веселі і сміливі кроки,

І за вашу щиру, дитячу науку.

Пам’ятаєте, на день святого Валентина

Я дарувала кожному своє вітання,

Я не жартувала, а чесно говорила

Про те, що мріяла і про своє бажання.

Вас двадцять юнаків уже і дівчат,

Бо підросли, нема вже тих малят.

Ви всі дуже різні, особливі, але мої рідні,

І я поважаю кожного із вас, мої милі.

Я поважаю Владислава за інтелігентність,

Анжелу поважаю за працьовитість,

Надюшу біленьку поважаю за чесність,

А Настю руденьку – за поміркованість.

Наташа підкупила мене виваженістю,

А Альоша – своєю добродушністю,

Таня підкорила мене незаурядністю,

А Сергійко Сосідка – безтурботністю.

Як дитя, безпечний Владислава Пашковський,

Ваня Петрів у нас хазяйновитий,

Сергій Сергійович дуже принциповий,

А Богом даний юнак аж занадто розкутий.

Лілечка Патока сама скромність і простота,

А Юлія Наволочка до всього дуже завзята.

Менглієва Таня дівчина доброзичлива,

А Іванченко Саша у всьому активна.

Владислав Бондаренко вражає емоційністю,

А Вітя Гоголь – відданістю спорту.

Міша завжди підставить надійне плече,

А Юля Ребрик уже від нас ніде не втече.

Я всім бажаю щастя, віри і добра,

Щоб доля до вас справедливою була,

Щоб мрії ваші всі збувались,

А ми не раз ще з вами зустрічались.

 

Ведучий 1. Швидко пролетіли роки навчання. І, нарешті, 2012-й рік.

Учень.     Пролітають так швидко літа.

За плечима дев’ять вже років.

Закінчилась пора золота,

А в доросле життя — кілька кроків.

Учень.     І радісне, й сумне сьогодні свято:

Дехто  школу залишає назавжди.

Отримали в ній знань дуже багато

І впевнено піде до своєї мети.

Учень.     Так гірко з вами розлучатись

До болі, сліз і німоти.

Тепер ми хочемо навчатись.

Але нам час уже іти.

Учень.     Нізащо в світі не забути,

Як ви виховували нас!

Якби це зараз повернути,

Уроки ті і світлий клас.

Учень.     Дев’ять років ви мучились з нами,

Старалися в люди нас провести.

Зараз для нас ви татусі й мами.

Ми вдячні безмежно, та треба іти.

Учень.     Не вірю я, що все позаду.

Все промайнуло одним днем.

Тепер і я вам дам пораду:

«І далі будьте тим вогнем.»

Учень.     Схиливши голову, прошу:

Пробачте все, що ми робили.

Я завжди вам допоможу,

Аби ви тільки захотіли.

Учень.     Ми учитися ніяк не хотіли,

І з уроків тікали не раз.

Жаль, що пізно вину зрозуміли.

І пробачення просим у вас.

Учень.     Ви для нас так багато зробили:

Дарували знання, вільний час,

І так старанно жити учили.

Пам'ятати ми будемо вас.

Учень.     Я пробачення у вас хочу просити

За невдалий жарт, за зламаний стілець,

За прогули, за розбиті квіти.

Нашим пустощам прийшов уже кінець.

Учень.     А я пам'ятатиму завжди всіх вас:

Учительку першу, уроки,

Екзамен, комісії, світлий свій клас,

Що рідними стали за роки.

Учень.     А щодо нас, то як тут промовчати.

Дівчат гарніших годі і шукать,

А хлопці, хоч не мастаки навчатись,

Але спортсмени справжні, що й казать.

Учень.     Не тільки лиш красуні і спортсмени,

А ще майбутні модельєри, бізнесмени.

І всіх, ну, звичайно, хто попросить,

Ми будем безкоштовно вас підвозить

На джипах, що за долари придбаєм.

Такі ми плани на майбутнє маєм!

Учень.     Травень скінчився, забравши з собою

Останні хвилини шкільного життя.

Тепер же нам, друже, разом із тобою

Немає вже більше сюди вороття.

Учень.     Тепер нам лишилося вас привітати,

Вклонитися низько, спасибі сказати.

Завжди згадаємо вас, вчителі,

А зараз вклоняємось вам до землі.

 

 Виконується дівчатами пісня про вчителів («Спасибі вчителю») і даруються квіти

 

Ведучий 2. Директор у школі - фігура центральна,

Як кажуть в народі, всьому голова.

Директор на місці, то й школа у шані.

І як він скерує — так підуть діла.

Урочисте свято на честь вручення свідоцтв оголошується відкритим.

 Директор школи вітає випускників. Вручення свідоцтв.

Директор: Урочисте свято на честь вручення свідоцтв оголошується закритим.

 

4 сторінка «Батьківська»

Ведучий 3. Ось і настав він, цей день, день прощання зі школою, зі своїм дитинством. Сьогодні залишають батьківський дім наші учні, ваші маленькі-дорослі діти. Попереду — незвідана далечінь, позаду — батьківський поріг. Розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі, мамина усмішка зі сльозою щастя на щоці...

Ведучий 1. Отож із сьогоднішнього дня більшість із вас піде своєю стежиною. Не оступіться на ній, а щоб було легко йти, поруч із вами завжди будуть ваші батьки.

Учень.     А зараз до батьків сказати хочем слово.

І привітати всіх вас від душі,

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

Учень.     Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла.

 

 Виконують Таня Кіяниця і Юля наволочка пісню про папу («Папина радость») і даруються фото.

(На екран проектується відео на пісню «Папина радость»)

 

Учень.     Мама! Скільки в цьому короткому й величному слові радості, самопожертви, печалі, страждання та тривоги.

Учень.     Кожен із нас усе життя пам'ятатиме ніжні, ласкаві руки мами, її голос, усмішку. Пройдуть роки, ми виростимо й розлитемося з рідного гнізда.

Учень.     Та де б ми не були, завжди пам'ятатимемо те місце, де народились і виросли, та найдорожчу людину, яка чекає нас удень і вночі — рідну матір.

Учень.     Не жалій мене, мамо, не треба,

І не думай, що я ще дитя.

Подивись у глибокеє небо,

На своє ти оглянься життя:

Як тобі було важко в дорозі,

Як тебе заставала гроза.

Я стою на твердому порозі,

Чому ж в тебе іскриться сльоза?

 

 Виконує Наволочка Юлія пісню про маму («Посіяла людям...»).

(На екран проектується відео на пісню «Посіяла людям…»)

 

Учень.     Принесу, мамо, тобі я квіти,

В очі гляну твої ясні.

Сльози радості ніде подіти,

Ніби краплі дощу навесні.

Я загляну у очі — озерця,

До щоки притулюсь, як колись,

І відчую биття твого серця,

Тільки жалібно так не дивись.

Учень.     Мамо, мамо! Квіти ці — тобі!

Щоб не згасло сонце у журбі,

Кожну крапельку душі — до дна,

Щоб ніколи не була сумна.

 

 Виконує Кіяниця Таня пісню про маму («Мама, мамочка...»), а діти дарують квіти мамам.

(На екран проектується відео на пісню «Мама, мамочка»)

 

Ведучий 2. А зараз всі мовчіть!

Щось батько й мати скаже.

Звучать притишено слова,

Вони — із веселкових вражень,

З любові, що завжди жива.

Ведучий 3. Послухайте, вже їхні діти

Дорослі стали — не малі.

Усі мовчіть, говорять батько й мати

Вустами неба і землі.

Виступ батьків.

Мама. Дорогі наші діти, найкращі для нас,

Ми бажаєм вам щастя і долі.

Вам сьогодні з дитинством прощатися час,

А життя не стежина у полі.

Тато.  А життя — це дороги тернисті не раз.

А життя — це не сміх і не жарти.

Та не бійтесь нічого.

У добрий вам час.

Світ чарівний,

І жити в нім варто.

Мама. Все здолати потрібно вам буде не раз.

Не впадайте у відчай! Боріться!

Йдіть сміливо! У добрий вам, діточки, час.

Мрія кожного з вас хай здійсниться.

Тато. Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,

Горе й лихо хай всіх обминає.

Хай вам буде удача і щастя в житті

І хай серденько ваше співає.

Ведучий 1. Де б ви не були дорогі випускники, якими б шляхами не носило вас життя, але пам’ятайте: десь там, далеко в рідній стороні біліє батьківська хата, а в хаті , біля ікони, сидить сива матуся і тихо молиться, просить у Бога благословення не для себе, а для своїх дітей. Пам’ятайте мамину молитву…

(На екран проектується відео на пісню «Мамина молитва»)

 

4 сторінка «Остання»

Учень.     Сьогодні нам лягли дороги дальні,

Світять зірки і вабить висота.

У залі вальс відлунює прощальний,

Над залою окрилено зліта.

Учень.     Кружляє світ, хвилює, і підносить,

І наближа щасливу нашу мить.

Твоє «люблю», не вимовлене й досі,

У вальсі цім прощальнім прозвучить.

 

 Виконує Таня Кіяниця пісню  «Де ти тепер». Випускники танцюють прощальний вальс.

 

Ведучий 2. Ну от і все, прощальна мить...

Ведучий 3. Запам'ятайте її на все життя!

Ведучий 1. Такою неповторною.

Ведучий 2. Такою хвилюючою.

Ведучий 3. Ну от і все.

Останній день і мить.

Остання зустріч, погляди зріднілі.

Душа болить, сльоза в очах тремтить.

Учнівські роки в вирій відлетіли.

Стараюся згорнути у клубок

Щасливі зими, осені і весни,

А в підсумок — останній наш урок,

Що ластівки із вирію принесли.

Ведучий 1. Ну от і все. Це та остання мить,

Яку ніхто у гості не чекає.

До нас вона розлукою спішить,

І нас усіх сьогодні розлучає.

 

 Виконується дівчатами фінальна пісня «Школа – это мир».

 

Ведучий 2. І на останок, шановні гості, готуйтеся аплодувати і радіти для вас випускниці підготували подарунок..

Ведучий 3. За традиціями учнів цього класу фінальним акордом свята буде танок!