20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

Сценарій виховного заходу «Веселий ярмарок».

Про матеріал

Сценарій виховного заходу: «Веселий ярмарок» (для учнів 8-9 класів).Матеріал сценарію сприяє формуванню соціальної, національної та культурної самоідентичності школярів.

Перегляд файлу

Сценарій виховного заходу

«Веселий ярмарок»

 

Звучить весела музика.

Ведуча: Благословилося на світ. Виткнуло заспаний писок сонце, стьобнуло промінням по луках, по степах, по садках, по левадах... І видно: аж - аж - аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися... І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... З кучами, з сіном, з соломою. А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, підвестись намагаючись... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з прив'язаними до хвоста телятками.

Ведучий:Захряс гарбами, возами, бідами, кіньми, коровами, вівцями, волами, телятами, горшками, мисками, курми, вовною, лантухами, хмелем, смушками, матерією, чобітьми, цукерками, пряниками, квасом, пивом, руською гіркою, гребінками, косами, шкірами, ременем, чавунами, прядивом, хустками, полотном, дьогтем, гасом, дранками, сорочками, спідницями, килимами, щетиною, діжками, рогами, майками, воском, медом, малясом, таранею, оселедцями, колесами, ходами, склом, яйцями, запасками, плахтами, пирогами, салом, м'ясом, ковбасою, смаженою рибою, ряднами, скринями, гвіздками, молотками, свиньми, крамарями, циганами, баришниками, людьми, дітьми і сліпцями...

Ведуча: ...І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігигикає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться,  заприсягається, пахне, кудкудакає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, причитує, п'є квас,  лускає насіння і крутиться на каруселі... (Остап Вишня)

 

( «Українська полька») 

На сцену виходять дівчата

Хлопець  і дівчина інсценізують народну пісню «Ой куди їдеш, Явтуше…»

 

Дівчина:

-Ой куди їдеш, Явтуше?

-Ой, куди їдеш, мій друже?

-Явтух (похмуро, не повертаючи голови). Не скажу!

-Дівчина. Та коли ж твоя добра ласка, той скажеш…

-Явтух. (неохоче). На базар.         

 

-Дівчина (упадає коло нього). Ой, та що везеш, Явтуше? Ой, та що везеш, мій друже?

-Явтух (сердито). Їй-бо, не скажу!

-Дівчина (лагідно). Та коли ж твоя добрая ласка, то й скажеш…

-Явтух (спокушений її заграваннями, гордо).

-Груші везу. От що!

-Дівчина (ніжно). Візьми ж мене, мій Явтуше, візьми ж мене, мій друже.

 

-Явтух (розчулено). Ну сідай, уже…

-Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка, то пригости й мене грушкою.

-Явтух. Ну вибери собі там маленьку.

-Дівчина (вибирає, сідає ближче до Явтуха).

-Обніми ж мене, мій Явтуше, обніми ж мене, мій друже!

-Явтух (перелякано). Ще чого? Так ми не домовлялись!

-Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка…

-Явтух махає на груші й обнімає дівчину.

-Дівчина. Поцілую тебе, Явтуше, поцілую тебе, мій друже!

-Явтух (радісно). Добре! Та не вкуси! (Встає і голосно кричить.) Приїхали!

 

На сцені з’являються дівчата та хлопці, які імітують торгівлю.

 

1-а дівчина: А знаєте, як правильно обирати місце для гарної торгівлі? А я вам ось підкажу.

Знімаєте свій черевик, кидаєте його через свою голову і дивитеся. У який бік повернутий ніс черевика, там треба і ставати для торгівлі. Ось дивіться… (Кидає черевик.)

Після цього розставляє дівчат для торгівлі.

Виходять ведучі

 

Ведуча.Доброго дня, шановні друзі! А у нас сьогодні свято. Гостей зібралося багато.

Ведучий.Раді ми вас привітати, веселий ярмарок почати.

 

 

Ведуча.Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі і гості глядіть, не минайте!

На ярмарок просим гуртом й поодинці,

Чекають на вас там чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим милуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки із саду й городу.

Тут пісні і жарти усім в нагороду.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

 

Ведучий.Та мерщій додайте ходу,

Просинайтеся, не спіть!

Вже на ярмарку народу!

То ж і ви сюди біжіть.

 

На сцені з’являються дівчина та хлопець

 

ПАРАСКА І СОЛОПІЙ.

Солопій.

Стій жінко, почекай. Куди ти?

Параска.

Мені нудно в хаті жить!

Ой вези мене із дому,

де багато грому – грому,

Де гопцюють всі дівки,

де гуляють парубки.

Хочу на ярмарок!

Поїхали, Солопійчику!

 

Ведуча.А давай по ярмарку прогуляємось,побачимо чим люди торгують.

 Ведучий.Ярмарок у нас багатий, можете всього придбати. Шум і гамір, голоси звідусіль лунають. То свої товари люди вихваляють. Щоб купили все до грама – треба гарная реклама.!

 

Продавці:

 

1.Підходьте сюди, дорогі господині,

Та й виберіть посуд всій вашій родині.

Макітру купіть, щоб маку натерти,

Гладущик, щоб пити смачне молоко

Горщечки, щоб квіти гарні посадити

Великий горщик, щоб куті наварити.

 

2.Купуйте, люди, пиріжечки –

Із м’ясом, сиром, зерном гречки,

Духм’янії, свіжі, як роса,

Землі родючої краса!

Наш пиріжок з пухкого тіста,

Червонобокий, смачний, чистий.

Одна копієчка ціна –

Не дві, не три, а лиш одна!

3.Осінь нам подарувала нині груші, яблука, солодкі дині.

4.Цукерки і торти, поспішайте всі сюди!

5.Від добра прилавки гнуться, тут широкий асортимент.

6.Тільки в нас,тільки в нас, все ,що є тут вищий клас!

7.А ось для хазяйської дівки миски, горщики й тарілки!

8.А тут у нас чоботи – найкращої роботи!

9.А яке сукно, які полотна! У нас продається тільки те, що модно!

10.Буряк і морква , і капуста, щоб у кишенях було густо!

11.Копчене сало й ковбаса із настроєм вашим творять чудеса!

12.А хто меду не купив, той марно на ярмарок ходив!

13.А ось найкращий в світі квас! Такий у президента і у нас!

 

Ведуча. Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали? Чоловіків!

 

(сценка про бабу Параску та бабу Христю)

- Добрий день, кумо!

- Здоровенька була, кумонько!

- На ярмарок ти?

- Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

-- Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

-Та він такий ледачий! Тільки їсти любить.

- Ого!А по чім ,кумо,сьогодні чоловіки на ярмарку?

-

(звучить пісня «Ой там на товчку на базарі»)

 

Ведуча. Хлопці, заробивши грошей, мріють купити собі чоботи, картуза зі шкіряним козирком. А для дівчат – пряників та цукерок.

Ведучий. А дівчата бажають купити ситцю, черевички та хустку, а найбільше-прикрас: стрічок, намиста на шию, квіточок на віночок.

Дівчина. Дівчата, дівчата, яка гарна хустка!

Продавець.

Дівчата, беріть хустки –

На ній і грона, і пелюстка,

У небі райдуга на ній.

Мов берегиня вроди хустка

Здавен у нашій стороні.

То нареченим , то на щастя,

То на добро матерям.

Вічний дарунок – хустина квітчаста,

Здана стежкам і вітрам.

(Дівчата виконують танець з хустками) «Ой хустка моя»

 

Ведучий. А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. І чого тільки не буває на ринку.

 

(Розігруються сценки)

Сценка 1.

. Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

Ходив чумак з мазницею

Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш, –

Сріблом-злотом сяє,

А йому то і байдуже:

Він дьогтю питає!

Реготять дурні кацапи,

А він тілько сплюне

Та й до другої крамниці,

Багатшої, суне.

В найбагатшії крамниці

Два купці сиділо,

І туди чумак заходить

З мазницею сміло:

«Добридень вам, добрі люди!» –

Та й зачав питати,

Чи нема у них принаймні

Дьогтю де продати.

«Нету, нету! – купці кажуть,

Та й, шельми, сміються: –

Здесь не дьоготь – толькі дурні

Адні продаються!»

А чумак їм: «То нівроку ж,

Добре торгувалось,

Що йно два вас таких гарних

На продаж осталось».

 

Сценка 2.

 

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші — не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: — Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: — Што? Чаво?

Я не понімаю.

— Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлик здєсь,

Єсли єто кружка?

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

— На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

— У мене єсть свой язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

Та не знає мови.

 

Сценка 3.

 

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-А з якого ви села? -

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-Я з села Мельниці

- Забирайте їх назад! -

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого села

Маю вже…дружину.

 

(Пісня «Господиня гарна»)

 

СЦЕНКА «ДВА КУМИ»

-Ой, це ви, куме?

-Я.

-А куди це крам тягнете?

-На веселий ярмарок.

-І я туди. А що в мішку?

-Бублики.

-Ой, куме, а тут повно людей!

-А людей! Як мурашок у цукрі!

-Лише одних гостей  бракує!

 

На сцені зявляються хлопці,переодягнені в учасниць гурту «Лісапетний батальйон»

 

-Ми доїхали до самого веселого ярмарку!До найкращої компанії!

  • Ого яке гарне товариство!Дайте я з вами знімок зроблю!

Я вам зичу щастя. А що таке щастя в сім’ї? Щастя-це коли жінка не бачить,що робить чоловік. А чоловік не чує,що каже жінка. А їхали ми до вас не на чому ?А на своєму лісапеті.(Виконують танець)

 

Ведуча. Гей, музики, веселіше грайте, а ви, дівчатонька,чорнобрових козаків радо зустрічайте!

 

Заходять хлопці-козаки

1-й козак: Добрий день на вашім святі,

будьте всі здорові, будьте всі багаті!

2-й козак: Хай, добрі люди, вам щастя буде,

Хай буде воля на все роздолля!

А до того літ приємного на любов і згоду,

Хай не буде переводу козацькому роду!

3-й козак: Сяяли на сонці шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів.

Козацькому роду нема переводу,

Лише його слава з далечі віків!

Нашим козакам:

Разом: Слава! Слава! Слава!

 

 Виходить Отаман. Вклоняється присутнім.

Отаман: Мої вітання почесній громаді! Ось де мої козаки витанцьовують! А я їх поки знайшов, то весь ярмарок обійшов, і ось до якого висновку дійшов:

“Де зелені хмари яворів

Зупинили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі,

Де ж найкращий на землі народ?

Де найкраще місце на землі?”

Сонце усміхнулося здаля:

“Правда, все я бачу з висоти;

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!”

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край

 

(Танець «Ми-українці»)

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Левицька Лілія
Додано
19 січня
Переглядів
170
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку