Сценарій "Стрітення Господнє"

ЗШ «ПЕРВОЦВІТ»

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята

 

Завершення зимового циклу свят

«Стрітення Господнє»

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Плесак О. Р.

М. Львів

2017р.

 

 

 

 

 

 

Доброго дня, шановні гості!

Сьогодні ми хочемо розказати вам про свято, яке завершує зимовий цикл народних обрядів - Стрі́тення, одне з найбільших християнських свят, яке відзначається на 40-й день після Різдва — 15 лютого.

Це свято принесення Святою Дівою Марією сина  Ісуса до Єрусалимського Храму.

 

Учень

Добрий день вам любі друзі

всім, хто у господі,

раді з святом вас вітати,

щастя і добра бажати.

 

Учень

За християнським народним звичаєм,

ми Стрітення Господнє зустрічаєм!

Як і Святе Різдво

Христос нам об’являє своє Божество.

 

Учень

На сороковий день по народженню дитини

принесла мати в храм святого свого сина.

В побожності, в покорі до Божого Закону,

Марія принесла дитя до праведного Симеона.

В похилих літах, він хотів лиш одного:

дожити до Стрітення Первістка Бога

 

Сивочолий Симеон

мав давно би вічний сон,

Т а не знав, ще скільки жити,

 бо Його ще мав зустріти!

 

 Раптом сталося це диво,

 Йосип і Марія Діва

І з маленьким Немовлям

увійшли у Божий Храм.

 

Там сумнів щез, узріли очі те,

 що Дух Святий пророчив.

Е, відтак, щоб вже спочити,

Симеон мав сповістити,

що  нарешті стрів Ісуса,

 

 Він Син Божий і на Бога – Отця схожий,

 й На землю людям даний

за для їм служіння, та для їх спасіння!

Я к у серці Віру маєм, зустрічаєм й прославляєм!

 

Бог любить всіх людей
Бог любить всіх людей:

І мене, і тебе,

І великих, і малих

З любов'ю прийме.

Приспів:

Всім скажіте,

Вість усім несіте,

Що Отець Небесний

Радо всіх прийме!

Він свого Сина дав

І мені, і тобі,

Щоби не страждати більш

Людям на землі.

Приспів:

 

Учень

У нашого християнського народу є звичай, пов'язаний зі святом Христового Стрітення - благословення свічок.

Заходять 3 хлопчики із свічками.

Хлопці:

- Добрий день цій хаті.

Господиня:

- Добрий день! А звідки ви йдете?

Хлопці:

- З церкви йдемо, свічки та воду посвятили.

Господиня:

- Заходьте до нашої хати, посидьте з нами. Дуже добре, що пам'ятаєте народний звичай - свічки та воду на Стрітення святити. Свічки називали громічними. Це тому, що на свято запалювали свічки, щоб врятуватися від грому та блискавиці. От і ми зараз це зробимо.

Запалює свічку.

Господиня:

- Запалю я свічку, щоб горіла,

Щоб грім та блискавка

Ваш будинок не спалили.

Ой, свічечка-свіча та свята водиця,

Від біди нас бережи

І майбутній урожай сохрани.

 

• Казали, ще у старовину, що ця вода має цілющу силу. Якщо нею розтерти хворі місця, вони переставали боліти.

Учень

 Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважається цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали за образами цілий рік.

 

 Вона допомагає від усяких хвороб, нею благословляли синів на службу і будь кого у далекі небезпечні мандрівки.

 

Нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовисько, домашню птицю та бджіл.

 

Учениця

А я у велике свято

Набрала з криниці святої водиці.

Буду умиватися, сили набиратися.

 

Хлопчик

В людей веселіють, яснішають лиця.

Їм сиду бадьору вертає водиця.

 

 Вчитель

У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються.

 

 Стомлена, змарніла та виснажена від праці Зима, повинна поступитися молодій , повній сил, Весні.

 

Дитина. Ще зима по нашім краї На санчатах роз’їжджає.

 

Дитина. Сніжок сипле без зупину - Вже засипав всю Вкраїну.

 

Дитина. Де не гляну я, надворі - Всюди бачу білий колір.

 

Дитина. Сніг січе безперестанку - Зима трудиться із ранку.

 

Дитина. І мороз не угаває,

Йому вітер помагає.

 

       Разом. Не мети,не мети,

Зимонько, снігами,

А приходь ти до нас з іграми й піснями.

(Звучить музика зими)

Зима. Іду, іду-у, снігу намету,

З вами разом поспіваю, потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

 

Мати. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.

 

Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

 

Мати. Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

 

З и ма. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!

 

    Весна. А ось і я, весна-красна.

Куди ступаю - сонце сяє,

Усе навколо оживає.

А ще пробуджую від сну Я нашу землю чарівну.

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

 

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

 

Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

 

Зима. А от і не все! Не все! 

(знімає торбу, трусить нею. Сипляться крихти та миші випадають крізь дірки)

 

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

 

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

 

Весна. А я - царівна. Куди ступаю - все навколо оживає.

 

 

 

 

 

 

 

Стрітення

Ааа-ааа-ааа Стрітення,
Ааа Стрітення ааа а-ааа.

1.Зима з Літом зустрічаються,
Зима з Літом сперечаються.
Кому йти, кому вертатися,
Кожен хоче з них зостатися.

Ааа Стрітення, ааа Стрітення

 

2.Лютий з Березнем зустрівся,
Гордовито подивився,
Покотивсь морозним сміхом,
Застелив доріжки снігом.

Ааа Стрітення, ааа Стрітення

 

3.Місяць Березень сміявся,
Він завії не злякався,
Ясним Сонцем огорнувся,
І промінням посміхнувся.

Ааа Стрітення, ааа Стрітення

 

4.Брату Лютому сказав,
Не зими вже час настав,
Тобі час відпочивати,
Мені землю прикрашати

Ааа Стрітення, ааа Стрітення

Ой весна, весна да весняночка, |
Красне сонечко ніжні струмки. |

Ой весна, весна да паняночка |2р.
Будить пташечка в травах квітки. |

Сяє днина вже ясна,
Це прийшла до нас весна,
Це прийшла до нас весна,
Це прийшла до нас весна.

Зима з Літом зустрічаються,
Зима з Літом сперечаються.
Кому йти, кому вертатися,
Кожен хоче з них зостатися.

Ааа Стрітення

 

Зима:

Зараз насуплю я брови - І вітер холодний повіє,

Усе захолоне, рятунку нема,

Під снігом замре, заніміє.

 

Весна. А я засміюся - сонце ласкаве засяє,

прокинуться луки, ліси і поля,

Усе зацвіте, заспіває.

Зима. Ой, яка ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу,

Морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

 

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай

позмагаємося.

 

(Проводять гру «Перетягування канату»)

 

Дитина. Утікай, утікай, біла зимонько!

Вже нема, вже нема

в тебе силоньки.

 Вже весна, йде весна чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько!

 

Мати. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.

Зима. Весно-Весно, почекай!

 

Мене проганяти не поспішай!

Діти, виручайте!

Килим білий полатайте!

По ньому Веснонька походила Та проталин наробила.

 

Мати. А й справді! Давайте допоможемо Зимі полатати килим, бо в народі кажуть: коли на Стрітення відлига, пропаде Весна ще надовго.

 

(проводиться гра «Полатай килим». Діти закривають латками килим, при ньому пригадують прикмети про Стрітення)

• Якщо на Стрітення мороз - то скоро весні бувати

 

• День Стрітення теплий і сонячний - то і весна тепла

 

• На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні На Стрітення

 

• Сніг - на дощову, тривалу весну

 

• На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу

 

Мати. Гарно килим полатали, гарно в дорогу Зимоньку зібрали. Але негоже Зимі вирушати в дорогу, не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство». Діти, а як можна помиритися?

 

Діти. Мирилками!

Маги. Давайте покажемо цим двом красуням, як ми вміємо миритися.

-     Билися-не билися,

Трохи посварилися,

Потім посміялися,

Друзями зосталися.

     Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько:

Миріться швиденько!

Мирись-мирись І більше не сварись.

Мати. А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться

 

Зима і Весна. Ти - не ворог, я - не ворог,

Нам сваритись просто сором

 помирились-помирились,

Щоб ніколи не сварились.

Мати. А ще є цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок - «жайворонків». Називали їх жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна прийшла! Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають,а природу відмикають. Я відкрию вам секрет: у мене є такі пташки

Мати. Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли, цих двох красунь примирили. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі. 1 ось підійшло до кінця наше свято.

 

 

 

 

Бог любить всіх людей
Бог любить всіх людей:

І мене, і тебе,

І великих, і малих

З любов'ю прийме.

Приспів:

Всім скажіте,

Вість усім несіте,

Що Отець Небесний

Радо всіх прийме!

Він свого Сина дав

І мені, і тобі,

Щоби не страждати більш

Людям на землі.

Приспів:

 

 

 

 

 

Бог любить всіх людей
Бог любить всіх людей:

І мене, і тебе,

І великих, і малих

З любов'ю прийме.

Приспів:

Всім скажіте,

Вість усім несіте,

Що Отець Небесний

Радо всіх прийме!

Він свого Сина дав

І мені, і тобі,

Щоби не страждати більш

Людям на землі.

Приспів: