Сценарій Світлиця поезії""

 

     

                 Поетична світлиця «Чарівна сила поезії»

Давайте  забудемо  про  все,  відкладемо  наші  проблеми,  негаразди  на  потім  і поринемо  у  світ  високих  почуттів - на  свято  Поезії …

 

Ведуча 1:  Що  таке  поезія?
Це  –  мука:
Підступає,  множиться,  болить.
Іноді  візьме  тебе  за  руку,
Іноді  відпустить  і  мовчить.

Ведуча 2: Що  таке  поезія?
Це  –  свято:
Грає  в  тобі  музикою  слів,
Молодечо,  радісно,  крилато
Викресає  іскру  з  почуттів.

Ведуча 1: Що  таке  поезія?
Це  –  совість:
Бо  коли  несила  говорить,
То  вона  заплаче…  І  говорить,
І  сльозою  кожною  бринить.

Ведуча 2: Що  таке  поезія?
Це  –  проза,
Що  до  рими  пнеться  в  лабіринт.
Вулканічна  лава,  що  морозить.
Жар  вогню,  що  в  спеку  холодить.

Ведуча 1: Що  таке  поезія?
Молитва.
Звернення  до  Бога  і  людей.
Це  -  любові  невимовне  світло,
Що  до  Тебе  крізь  цю  ніч  веде.

Ведуча 2: Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.

 

Ведуча 1: Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.

Ведуча 2: Саме тому ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Вперше воно було відзначене 21 березня 2000 року.

Ведуча 1: Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона відіграє в діалозі між культурами — в діалозі, який є гарантом миру.

Ведуча 2: Сьогоднішня наша поетична світлина «Чарівна сила поезії»  присвячена Всесвітньому дню поезії, який з 2004 року також відзначають і в Україні.

Ведуча 1: На заняттях із української та зарубіжної літератури ви знайомитеся із кращими зразками світової лірики. Сьогодні ми знову звернемось до: для когось – рідної і близької, а для когось – незрозумілої і чужої, її величності – Поезії.

Ведуча 2: На нас чекає і невеликий конкурс знавців поезії, ігри, вікторини, головоломки, поетичні лабіринти. А найголовніше торкнемось душею до поезії, яка, можливо нас змінить, наблизить до загальнолюдських цінностей.

 

Сценка «Поетичні музи»       

  Дівчина - Поезія

Страшні слова, коли вони мовчать

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать.

                                        Бо всі слова були уже чиїмись.

                                        Хтось ними плакав,мучився,болів.

Із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів.

А ти їх маєш вимовити вперше.

                 Все повторювалось: і краса, й потворність.

                                        Усе було: асфальти й спориші.

   Поезія – це завжди неповторність.

    Якийсь безсмертний дотик до душі.

Ведучий 2 Поети… Скільки  славних  імен  знає  історія  за  часи  існування  людства. Життя  Вас  не  щадило, Вас часто закидали  камінням  ненависті, але ви  вривалися  в  оточуючий  світ  і  несли  своєю  творчістю  ідеали  Добра,  Кохання, Вірності , Справедливості.  А  скільки  страждали,  мучились,  коли  не вдавалося  докричатись  до  глибин  душі ,  довести  свою  правду

Ведуча 1: Говорячи сьогодні про поезію, ми не маємо права оминути творчість нашого Пророка, великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Він – неперевершений майстер пейзажної,  філософської та патріотичної лірики.

 

Ведуча 1: На сьогодні важко знайти аналог самовідданості і безкомпромісного служіння літературі та своєму народові, як це робив Великий Кобзар.

 

Ведуча 2: Проте кожен, я впевнена, погодиться з думкою, що коли говорити про безкомпромісність і високу поезію, то неодмінно ці якості будуть притаманні сучасній поетесі, чиє день народження припадає на переддень Всесвітнього дня поезії, Ліні Василівні Костенко.               

 

        Ведучий 1:  Ми  всі  рано  чи  пізно  закохуємося.  Жодна  людина не                                            застрахована  від  цього  почуття,  від  помилок  буднів  і  свят,  суму  і  радості,  розлук  і  зустрічей.  Кохання -  краще,  що  дано  людині. Кохали раби  і  королі,  воєначальники  і  полонені,  злочинці  і  генії.  Можливо,  це  почуття  і  хвилювання  з  ним  пов’язане, - те  єдине , що  об’єднує  нас  всіх,  таких  різних  і  схожих  водночас. Поети  це    сила  кохання,  це  апостоли,  які  розносять  на  своїх  могутніх  крилах  віру  в те ,  що  світ  спасеться  любов’ю,  вірністю,  коханням…

 

 З окремих слів вам потрібно відтворити строфу вірша, назвати вірш і вказати його автора.

Учітеся, брати мої, 

Думайте, читайте, 

І чужому научайтесь, 

Й свого не цурайтесь.   (Т.Шевченко)

 

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами,

Нащо стали на папері

Сумними рядами.     (Т.Шевченко)

 

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

Та хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.   (Л. Українка)

 

Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?   (І. Франко)

 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання.   (В.Сосюра)

               

 

  Гра «Вчимося бути поетами»

Ведуча: Давайте пограємо в гру «Вчимося бути поетами» і спробуємо дібрати рими до запропонованих слів.        

Вітер гуляє, спати … (заважає)

Дівчинка маленька, сукня …. (гарненька)

Квітка з пелюстками, як спідниця в … (мами)

Птаха крила розправляє, в краї далекі … (відлітає).

Нічка настала, зірка на небі…  (засіяла)

Україну прославляти, ЗСУ ….(допомагати)

 

 

Ведучий:  Пісня… Хто не був зачарований нею. Це душа народу. Це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями. Це любов до Вітчизни і ненависть до ворогів.

 Ведучий . Пісня – це трепетне серце народу, його душа і його крила. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Вона непідвладна часу.

 

                          Конкурс «Блеф турнір»

(Конкурс проводиться у вигляді гри «Вірю-не вірю”: ведучий зачитує твердження-члени команди відповідають, чи вірять вони в цю думку чи ні)

1. Чи вірите ви, що символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це  чайки, калина і пшениця? (Ні. Символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це лебеді, тополя і верба).

2. Чи вірите ви, що твір «Давня казка” — поема? (Так)

3. Чи вірите ви, що Володимир Сосюра народився в селі Третя Рота? (Так)

4. Чи вірите ви, що поет із поеми «Давня казка” одружився з дівчиною на ім’я Ізідора? (Ні)

5. Чи вірите ви, що інтимна лірика передає роздуми і переживання ліричного героя, викликані явищами природи? (Ні)

6. Чи вірите ви, що основна думка вірша «Лебеді материнства»  втілена в поетичному рядку: «Припливайте  до  колиски,  лебеді,  як  мрії, Опустіться,  тихі  зорі,  синові  під  вії»? (Ні. Основна думка вірша в інших рядках: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»).

7. Чи вірите ви, що дядьком Лесі Українки був Михайло Драгоманов? (Так)

8. Чи вірите ви, що громадянська лірика розкриває суспільно-національні питання і почуття? (Так)

9. Чи вірите ви, що вірш І.Малковича «Із янголом на плечі” за жанром інтимна лірика? (Ні)

10. Чи вірите ви, що ліричний образ вірша «Лебеді материнства» – любляча матір? (Так).

11. Чи вірите ви, що поезія Лесі Українки «Давня весна” за жанром громадянська лірика? (Ні)

12. Чи вірите ви, що Леся Українка відмінно вчилася в школі та з відзнакою закінчила інститут? (Ні)

13. Чи вірите ви, що темою вірша В.Сосюри «Любіть Україну” є зображення поетичного образу України, її краси, її величі? (Так)

14.  Чи вірите ви, що Іван Малкович назвав свій твір «Із янголом на плечі” старосвітська балада? (Так)

15.  Чи вірите ви, що образ-символ «край світу» підкреслює беззахисність, самотність, страх людини перед невідомим на цьому шляху? (Так)

 

Буріме

(Командам роздаються картки з надрукованими римованими словами, необхідно створити поезію)

1. Гріє — жовтіє, урожай — край.

2. Літо — налито, слово — чудово.

3. Ранок — світанок, ненька — маленька.

Бюро знахідок

(Учитель повідомляє учням, що в «бюро знахідок» потрапили речі, які загубили літературні твори. Учням потрібно знайти власників цих речей (назвати твір, з якого ці речі))

 Кольорові миші із твору Ліни Костенко «Кольорові миші”

 Янгол із поезії І.Малковича «Із янголом на плечі”

 Дитяча усмішка, дівочі очі із поезії В.Сосюри «Любіть Україну”

 

Пісенний конкурс

(Прослухавши мелодію, назвати твір, покладений на музику)

 

Персональна ідентифікація

( За певними ознаками визначити ім’я українського поета)

1. Я на гору круту, крем’яную

     Буду камінь важкий підіймать

     І, несучи вагу ту страшную,

     Буду пісню веселу співать.

Хто з письменників жив за цим поетичним девізом, щодня долаючи фізичний біль? (Леся Українка)

2. Постать каменяра з молотом у руках - такий пам'ятник стоїть у Львові на могилі... Кому? (І.Франко)

3. Його мати за походженням була сербкою, хоча прізвище мала Локотош, що угорською мовою означає – "слюсар". Батько за походженням був француз, його прізвище мало навіть приставку "де". Дід письменника розповідав, що їхнє прізвище було українізоване писарем. Як тепер звучало прізвище українського письменника? (В.Сосюра)

4. Серед козацької старшини 17-18 століття було відомо кілька Гамалій, ватажків численних походів, гідних уславлення в літературних творах, та незважаючи на це письменник у своєму творі створив ще одного, свого Гамалію, учасника морського походу. Хто цей письменник? (Т.Шевченко).

5. Музичне запитання: прослухайте запис і вкажіть автора слів цієї пісні. (Б.Олійник «Пісня про матір»)

 

 

• «Я – кореспондент»

•          Чи любите ви поезію?
•          Які ваші (твої) улюблені поети?
•          Процитуйте улюблені  рядки вірша або всю поезію?
•          Хто хоче відчути себе артистом і сам хоче прочитати нам вірш?
•          Чи потрібна поезія у житті?

 

 

Ведучий Кажуть, колись один із письменників вибудував своєрідну шкалу людських радостей. В цьому переліку були багатство, любов, слава, влада…І кожна з цих радостей не могла наситити повністю людське життя, і тільки на вершині цієї шкали сіяла величним світлом вища радість,  котра може завоювати людину повністю – це радість творчості.

 

Ведучий  Завдання поезії — розтривожити душу, примусити людину відгукнутися. Це нематеріальний, але цілком відчутний дотик. Поезія може віднайти сховані у кожному з нас глибини.

 

Ведучий. Діти, а що для вас значить поезія. Дай відповідь коротким реченням…

Поезія – це..

                                    

   (Інтерактивна вправа « Поетична квітка»)

Поезія--це  чарівна  скрипка,  в  яку  закохуються  багато  людей.  Незважаючи  на  вік,  професію,  національність. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне", а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова - палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця.