Урок мужності «Небесні Ангели»
Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної Сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідним громадянином України.
Український народ протягом своєї багатовікової історії зазнав багато втрат. На наші землі весь час зазіхали іноземні завойовники, які спонукали до частих воєн, знищення значної частини населення.
Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.
Ми переживаємо зараз той важкий історичний період, коли наш
український народ, здавалося б, тільки зовсім недавно звільнившись від гноблення радянської імперії зла, сьогодні знову змушений іти у вишиваній сорочці своєю тернистою хресною дорогою на Голгофу, іти гідно, бо без боротьби нема перемоги.
Сьогодні ми в скорботі схиляємо низько голови перед пам'яттю Небесної Сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час 21 ст.
Минуло 10 років, а з пам'яті кожного свідомого українця не викреслити тих страшних подій січня – лютого 2014 р. Внаслідок злочинного насильства влади проти громадян , мирний протест листопада 2013 р , перетворився на революційний рух, який призвів до корінних політичних змін, і в першу чергу змін у свідомості українців.
Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18 – 20 лютого на вулиці Інституцькій, Грушевського, майдані, у Маріївському парку. Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.
Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця Небесна сотня життям викупила свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу
Бездонна прірва горя і скорботи
Панує в Україні на цей час.
І всі наші думки, і сльози, і турботи
За тими, хто життя віддав за нас .
Кожен із Героїв був особистістю. Кожен мав свій погляд на те, як змінити країну. Тож їхня відвага крокувала до мети під стягом свободи, а віра скріплювала на краще життя.
Зів'яв цвіт нації, загинули сини і дочки, які так хотіли жити у європейській Україні – працювати, ростити дітей, радіти онукам та гордитися тим, що вони українці, гордитися своєю країною, де кожен може жити гідно.
Герої, ви чиїсь сини та друзі;
Чиїсь кохані і чиїсь брати.
Ви віддали життя за Батьківщину!
Ви полягли, хоч треба було йти!..
Вас не забути і не стерти пам'ять
Ваша душа горітиме в віках,
Ви не боялися ні зусиль, ні смерті,
Боролись серцем з миром на вустах.
Вже не поверне Україна – мати
Тих патріотів, що в землі лежать…
Але вона ніколи не забуде
Про той незламний дух. Що змусив їх стоять!
А скільки ще? Ще скільки вас загине, люди?
Життя не варте тих німих катів!
Вже не повернеться назад і більше вже не буде
Ні обіцянок, ні брехливих слів!
Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім'ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Під прапором стояли - під прапором й спочили
Прийми, о Господи, своїх синів!
За Україну, волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
Герої Небесної сотні віддали своє життя за те, щоб ми могли бути щасливими у майбутньому, щоб не мали більше перешкод для розбудови нашої єдиної, вільної, соборної демократичної держави, щоб могли вільно висловлювати свої думки, щоб нашу людську гідність і синьо – жовтий стяг ворожий чобіт більше ніколи не насмілився нищити і топтати…
Від сьогодні ми не можемо дозволити собі бути байдужими до майбутнього нашої країни. Яка починається із кожного з нас зокрема.
Небесна сотня сьогодні дивиться на нас і ми маємо святий обов'язок достойно продовжувати її справу і розбудувати ту Україну, яку воїни Небесної сотні так мріяли, але, нажаль, не встигли побачити…
Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю. Мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови . Вони згасли як зорі.
Нехай кожен з нас торкнеться пам'яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества і справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам'яті.
У нашій пам'яті ви назавжди лишились,
Історія одна, і ви її частинка.
Ви тільки знайте. Браття, ми за вас молились.
І молиться за вами Україна!
Героям Майдану, впавши за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
( хвилина мовчання )
Ми – мужня нація, яка пройшла на цій землі не одне коло смертельного пекла і не втратила всього того, що й досі вирізняє її серед націй. Нині сущих на землі: віри, любові й надії. Щодня молімося за Україну, за її захисників!
Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса. Але вони вічно житимуть в народній пам'яті, бо «Герої не вмирають!»