Виховний захід на тему: "Стежина до Бога"

 

 

Анотація

Християнське виховання - складний, системний та багаторівневий процес

Освітня галузь, як передова у формуванні образу сучасного українця, проголосила духовно-моральні цінності як пріоритетні у процесі навчання і виховання майбутнього покоління. Одним із практичних кроків впровадження ціннісної системи християнської релігії у освітній процес стало вивчення предметів духовно-морального спрямування.

Розкрити в учневі образ Божий, допомогти  звільнитися від влади гріха-завдання християнського виховання. Християнська етика вчить нас, що кожна людина створена на образ і подобу Божу, що у її серці закладений глибокий талант любові. Людина у своїй сутності покликана любити. Це її дар і завдання.

Християнське вчення показує, якою є справжня любов, як її можна досягнути, як наше життя нерозривно пов’язане з Богом.

Розкрити в учневі образ Божий, допомогти  звільнитися від влади гріха-завдання християнського виховання. Християнська етика вчить нас, що кожна людина створена на образ і подобу Божу, що у її серці закладений глибокий талант любові. Людина у своїй сутності покликана любити. Це її дар і завдання.

Духовну людину, на думку Г. Сковороди та інших українських мислителів, творить шлях добра: через пізнання, усвідомлення і розуміння своєї істинної природи, свого призначення у світі. Тому духовність людини може бути збережена і розвиватися за такої організації освіти, яка б системно і послідовно провадила дитину дорогою Істини, Добра і Краси, активізувала її інтелектуальні, моральні, духовні, етичні та естетичні задатки і потреби в ім’я Любові.

 

 

 

Мета:

1.Формування особистості у фізичному, душевному (психічному), духовному та соціальному напрямах на засадах християнської етики.

2. Оволодіння особистістю правилами християнського життя та нормами християнської поведінки (заповіді, вчення, традиції).

3. Розвиток духовних почуттів (релігійність, моральність).

4. Формування стійких внутрішніх установок на подальше активне духовне життя (ототожнення себе з християнським ідеалами, вірність християнській ідентичності)

4. Формування умінь і навичок духовного життя

 

 

Обладнання : проектор, зал прикрашено повітряними кульками.

 

 

 

 

Ефективність розробки передбачає:

 1.Ознайомить учнів з основними поняттями про мораль та християнську етику.

2.Допоможе учням зрозуміти суть і важливість християнських моральних цінностей.

3.Допоможе виховувати у учнів високоморальні якості, ціннісні орієнтири, які ведуть людей шляхом пізнання істини, добра, краси,

4.Допоможе виховувати у учнів повагу до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань, формувати християнські моральні чесноти.

5. Оволодіння особистістю правилами християнського життя та нормами християнської поведінки (заповіді, вчення, традиції).

6. Розвиток духовних почуттів (релігійність, моральність).

7. Формування стійких внутрішніх установок на подальше активне духовне життя (ототожнення себе з християнським ідеалами, вірність християнській ідентичності)

8. Формування умінь і навичок духовного життя

 

 

Вступ

Виховання — це складний і багатогранний процес формування особистості і покликання будь-якого вихователя, чи то батьків, чи то вчителів, чи кожного, хто має відношення до виховання, - це виховувати серце людини. Реалізація такої делікатної справи в свідомості українського народу просто неможлива без християнських ідеалів та цінностей. 

Християнське виховання намагається дати дитині духовне спрямування, щоб вона могла встояти перед різними  спокусами і йти в житті правильним шляхом. Воно дбає про духовний розвиток особистості, що ґрунтується на вічних Божественних принципах.

Реалізація такої делікатної справи в свідомості українського народу просто немислима без християнських ідеалів та цінностей. Культура українців дуже глибоко переплетена з традиціями християнського світу.

 Говорити сьогодні про виховання української молоді без християнських ідей – це вже неприродно, бо незважаючи на сумні реалії теперішнього часу щодо духовної кризи, українська молодь черпала і черпає у християнстві ідеали для наслідування.

 

«Діти – важливі члени нашого

 суспільства, замислитися про

відповідальність перед якими

спонукає нас, зокрема, те, що від їх

виховання залежить майбутнє

нашого суспільства – держави»

 

Блаженніший Любомир Гузар

   Хід виховного заходу

 

 

 

    СТЕЖИНА ДО БОГА

        Під звуки легкої музики виходять ведучі 

 

Ведучий:

Вслухайся в тишу, у лагідний подих вітру, в щебетання пташок…

Ведуча:

Вслухайся в тишу…і, можливо, тоді ти почуєш, як у двері твого серця Хтось стукає і просить «Відчини!».

Ведучий:

Вслухайся в тишу. Бо в тій тиші витає Той, Хто завжди був і буде, найвища у світі Правда і Краса.

Ведуча:

Він – світло для світу, яке не згасає, дорога правди, що веде нас до раю…

                

 

 

Ведучий:

Вслухайся в тишу…Прислухайся до свого серця.

1. У сиву давнину, ще на початку світу

Творець Землі і неба Вседержитель-

Людину сотворив, Всевишній наш Учитель.

З великою любов`ю, мов оздобу.

На образ Свій і на свою подобу.

Він дав їй розум і свобідну волю,

Але й Закон-Декалог він їй дав,

А щоб людина мала добру долю,

Виконувать Закон заповідав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. А на горі Синай пророк Мойсей

Із вірою у Господа прийняв Закон оцей.

Ісус Христос як Божий Син в Новім Завіті

Людському роду залишив слова завітні:

«Якщо знайти ти хочеш вічний рай,

То заповіді Божі зберігай»

 

 

 

 

Ведуча:

Заповіді Божі – це ті дороговкази, що стоять на шляху до неба. А земне життя промайне як одна мить. Тоді душа постане перед Богом, і він запитає, як ми пройшли свою життєву дорогу.

3.  

Бог не запитає, яким автомобілем ти їздив, але скільки людей підвіз.

Бог не запитає, яку площу мав твій будинок, але скільки людей у ньому гостювало.

Бог не запитає, у що ти вдягався, але кого ти одягнув.

Бог не запитає, скільки ти заробляв, але в який спосіб.

Бог не запитає, яку посаду ти обіймав, але як працював.

Бог не запитає, скільки ти мав приятелів, але для кого з них ти був другом.

Бог не запитає, у якому оточенні ти жив, але як ти ставився до сусіда.

Бог не запитає, чому ти зволікав із прийняттям спасіння, Він із любов’ю проведе тебе до твого нового дому на небесах.

 

 

 

 

                 Читає учениця
Нема людини на святій землі,
Яка би не хотіла щастя мати;

Багаті й бідні,молоді й старі,
Бажають в ньому вічно пробувати.

Проблема в тому, що загал людей
Шукає щастя, де його немає.

Шукає він серед земних речей,
Забувши Бога, щастя він шукає.

Не знають люди, що єдиний Бог
Нам щастя помагає відшукати.

У заповідях даних десятьох
Які ми мусим добре пам’ятати.

До неба в нас дорога є одна,
Її позначки - Заповіді Божі.

Не виконаємо їх - нам гріш - ціна,
Ніхто допомогти нам вже не зможе.

Живімо так, як Господь Бог велить
І станьмо біля нього на сторожі.

Земне життя хвилинне - одна мить ,
Тож виконаймо Заповіді божі!

 

 

 

 

Ведучий:

Хай добро у нас царює, - так говорить нам Христос,

Щоб ми милість проявляли і боролися зі злом.

Так давайте з щирим серцем будем всім добро робить,

Нести радість, спокій, ласку - і нас Бог благословить.

Ми прославимо Ісуса,бо Він спас нас від гріха.

І дарує життя вічне нам усім на небесах.

 

 

 (Інсценівка притчі про Блудного Сина)

Блудний Син

Ось та дорога, рідна і свята…

Вона найкраща , бо веде до тата.

Бо мандри в чужину – то марнота,

Дорога в чужину таки проклята.

Як я багато втратив! Я згрішив!

Чи Бог простить мені мою провину?

Я й перед рідним батьком завинив.

І я не гідний зватись його сином.

Бо син своїх батьків не залишає.

У нього буде син тепер один.

Другого сина в нього вже не має.

Вже не далеко, скоро вже мій дім.

Я, Блудний Син, вертаюся додому.

Та я вже непотрібен тут усім.

Та я вже не потрібен тут…нікому.

(батько прикладає руку до чола, виглядає сина)

 

 

 

 

 

 Ведучий

А батько сина наче виглядав.

Побачив і впізнав його здалека.

Підбіг до нього, пригорнув, обняв,

Поцілував, за руку взяв злегенька.

 

Батько

Ходи, мій Синку, чим скоріш ходи,

Я так давно тебе вже виглядаю.

Я знаю, ти набачився біди,

Та я про те тебе вже не питаю.

Я тобі, сину, все, усе простив,

Бо ти таки до мене повернувся.

Без тебе я теж мучився не жив,

Хоч ти недовго в чужині набувся.

 

          

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча

Він зразу своїм слугам наказав

Йому найкращу принести одежу.

І навіть одягати помагав,

Підносив одяг ніжно, обережно.

(слуги приносять одяг і одягають сина разом із батьком)

І персня , і сандали подали

Блудному Синові покірні слуги.

І, як царевича, ошатно одягли.

Не показавши сміху, ні наруги.

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Батько

Теля заріжте щонайкраще вмить

І страви приготуйте найсмачніші..

 

 

 

Ведучий

Так слугам батько в радощах велить,

І слуги це зробили чимскоріше.

І радість та веселість почались,

Що чути було геть на всю округу.

І музика чарівна полилась,

Будила радість і будила тугу.

В той час вертався з поля Старший Син.

Втомився дуже, ледве тягнув ноги.

Як не кажіть, а цілий день один

Робив він тяжко, майже до знемоги.

І раптом музика почулася йому

У нього в дома – радісна й велична.

 

 

 

Старший Син

І в честь кого та музика, кому

Така забава робиться незвична?

 

 

 

 

Ведуча:

Підкликав наймита, тихесенько спитав,

А той йому шепнув на вухо.

 

Слуга

Твій рідний брат додому повернувсь.

І в його честь тут робиться забава.

 

Ведуча:

Тяжка образа в душу залягла…

 

 

Старший Син

Не ввійду я тепер до тої хати!

Пройдисвіту зарізав він теля-

Мені жалів він навіть козеняти!

Та де ж та правда в світі, покажіть,

Чому така неправда скрізь панує,

Що блудним сином батько дорожить,

А вірного не бачить і не чує?

Яка гірка образа, Боже мій.

 

Ведучий:

І вийшов батько саме у ту мить.

Мабуть, душа відчула думку сина.

І став він Сина старшого просить,

Щоб він простив, бо він ж його дитина.

 

Батько

Прости, мій Сину, ти завжди був мій

І все моє – то все твоє навіки.

А брат твій був вже мертвий. Зрозумій,

Він повернувся – щастя є велике.

Він же пропав – тепер знайшовся знов.

До батька повернувся і до брата.

Іди і подаруй йому любов,

Учися людям , сину мій, прощати.

(виходить блудний Син і батько обіймає обох синів)

 

 

 

 

Ведуча:

Бог завжди милосердний до нас.

На прикладі притчі про блудного сина,

Господь розкрив нам таємницю

безмежної любові Бога до людей,

всепрощаючої любові батьків до дітей,

любові кожного з нас до свого ближнього.

Він завжди чекає і коли б ми не прийшли він нас прийме. Але ми не завжди можемо знайти правильну стежину. Стежину до Бога.

 

Ведучий:

Є красива легенда, що, коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитинки ангела – охоронця. Уві сні ангел цілує дитя тричі: в чоло – аби воно було розумне, в личко – щоб було красиве, та в груди, аби здоров’я, любов і доброта вселилися в його тіло, серце та душу.

 

  

 

 

Учениця:

 

Звернувся Бог до України

Спитавши кожної людини

Подумай зараз і скажи

Що зробиш ти після війни

І Бог у відповідь почув

І кожен біль людський відчув

Я побудую гарний дім

З родиною щоб жити в нім

І посажу в дворі калину

червоний символ України

Я не дам їй похилитись

А я сумлінно буду вчитись

Найкращим лікарем щоб стати

Здоров’я людям рятувати

Я вчителькою бути хочу

Дітей до знань я заохочу

Я агрономом гарним стану

Засію всі поля хлібами

Щоб пахла наша вся земля

А я планую немовля

На світ я народжу дитину

Маленьку гарну українку

Або синочка козака

У мене мрія ось така,

А я сирітку всиновлю

І мабуть краще не одну

Бо після катувань страшних

Не можу діток мать своїх

Як рідних буду їх любити

Добра і людяності їх вчити,

А я малювать буду картини

Пейзажі нашої  країни

А я писатиму вірші,

Які і так ллються з душі,

І прославляти Україну

Нескорену, міцну, єдину,

А ти що зробиш? Сиво мамо!

Могилку доглядати стану.

Молитись за людей усіх.

За всіх і мертвих і живих.

Останніх своїх днів

Просить прозріння для своїх катів

І Україна вся сказала,

На вік героям нашим слава!

Вклонюся низько їм і Богу

За мир, за нашу перемогу,

Почув слова ці Бог і мовив:

«Я не залишу вас ніколи!

Я завжди поруч, ви це знайте,

Надію й віру не втрачайте,

Живіть, народжуйте,любіть!

І тільки лиш вперед ідіть!»

Війна, ти долі нам зламала

Когось навіки роз’єднала,

І навпаки когось зріднила,

Комусь дала натхнення й силу

І скільки б не було печалі

Життя продовжується й далі!

Ми все здолаємо! Ми зможем!

Ми неодмінно переможем!

І всюди зацвіте калина

Все буде добре! Україна!

 

 

Звучить пісня «Алилуя»

              

Ведуча:

 

Молитва за Україну

Благослови, Господи, нашу Україну і всіх, хто в ній проживає. Бережи її від нещасть і благослови щиру працю народу для утвердження державності. Великий Боже! прости провини наші, батьків, дідів, прадідів наших. Прийми щиру молитву нашу за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і благослови нашу Батьківщину - Україну, дай їй щастя і волю. Амінь.

 

      

 

 

Ведучий:

Дорогі учні, шановні гості , давайте  ні на хвилину не будем забувати, що сьогодні,й завтра ,в горі і в радості всі ми -  в долонях Господніх. 

Тож  прокладемо стежину у широкий світ,  щоби на землі добра лишити слід!Многії і многії літа.

Відеокліп «Многії, многії літа»

 

 

 

 

 

 На цьому наш захід оголошується закритим. До нових зустрічей!

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Використана література:

  1. Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. Полтава, Україна: Полтавський вісник, 1994, 191 с.

2. Ушинський К. Д. Про народність у громадському вихованні. Київ, Україна: Радянська школа, 1983, Т. 1, с. 43 - 104.

3. Юркевич П. Д. «Серце і його значення в духовному житті людини», Львів, Україна:Основа, №3, с.163-164, 1993.

4.  Огієнко І. І. (Іларіон), Українська культура і наша церква. Вінніпег, Канада: Накладом товариства “Волинь”, 1991. 84 с.

5. Сіданіч І.Л. Моральні та життєві дороговкази для людини. Християнська етика в українській культурі : навч. посіб. для учнів 8-го класу / Ірина Сіданіч, Галина Красікова, Наталія Красікова. - Коломия : ВПТ «Вік», 2019. - 218 с.

6. Кулішенко Л. А. «Ідеал національного виховання: сучасне бачення проблеми»,Світогляд, Філософія, Вип. 2, с. 236-243, 2012.

7. Вишневський О. І. Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики). Дрогобич, Україна: Видавець Святослав Сурма, 2010, 160 с.

8.  Духовність і моральні цінності сучасної української молоді : аналітичне доповнення // Поточ. арх. укр. ін-ту соц. дослідж. - К., 1999. - 167 с.

9. Боришевський М. Духовні цінності в становленні особистості громадянина / М. Бердишевський. // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1.

10. Бендик М., Гнатів І.,Огірко О. Християнська етика. / М.Бендик, І. Гнатів, О.Огірко. - Львів, 1997.

11.  Сухомлинська О. Концептуальні засади формування духовності особистості на основі християнських моральних цінностей / О Сухомлинська // Шлях освіти. - 2002. - № 4. - C. 13-18.

12.  Сіданіч І. Л. Християнська етика в українській культурі. Дорога Доброчинності: метод. рек. для вчителів почат. класів. — К. : Навч. книга,

2013. — 96 с.